Рішення № 90233157, 07.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4149/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Тригубенко Ю.Г.;

представник позивача - не з`явився;

представника відповідача - Поліщук М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2019 року № 0276245004 та № 0276235004, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКС-ОДЕСА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.12.2019 року № 0276245004 та № 0276235004.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. Головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Південного управління у м. Одесі Головного управлення ДПС в Одеській області Поперечною А.Г. відповідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу 1 та у порядку абз.2 п.76.3 ст.76 г. 8 розділу 2 ПК України проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість на протязі звітного (податкових) періодів 2019 рік ТОВ «АКС-ОДЕСА» та 04.10.2019 року складено акт № 364/15-32-50-04. При перевірці використано податкові декларації з податку на додану вартість, поданих до Приморського району м. Одеси ГУ ДПС в Одеській області засобами телекомунікаційного зв`язку в електронному вигляді. В ході проведення камеральної перевірки були використані данні АС «Податковий блок». Перевіркою встановлено: платник порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України. 31.03.2020 року ТОВ «АКС-ОДЕСА» отримало ППР від 12.12.2019 р. № 0276245004, що відповідно до акту 364/15-32-50-04 від 04.10.2019 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість визначеного п.57.1 ст.57 ПК України за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі в сумі 968701,5 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 96870 грн. 15 коп. 31.03.2020 року ТОВ «АКС-ОДЕСА» отримало ППР від 12.12.2019 р. № 0276235004, що відповідно до акту 364/15-32-50-04 від 04.10.2019 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість визначеного п.57.1 ст.57 ПК України за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 193740,25 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 38748 грн. 05 коп. ТОВ «АКС-ОДЕСА» з зазначеними фактами порушення та висновками перевірки не погоджується.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2019 року № 0276245004 та № 0276235004 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Пунктом 87.9 ст.87 Податкового кодексу передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у і випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Таким чином податкові повідомлення-рішення від 12.12.2019 року № 0276245004 та № 0276235004 прийняті на законних підставах та не суперечить нормам чинного законодавства.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКС-ОДЕСА» зареєстроване та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області як платник податків.

04.10.2019 року співробітник Головного управління ДПС в Одеській області провів перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ «АКС-ОДЕСА» на протязі звітних (податкових періодів) 2019 рік, за результатами якої складено акт № 364/15-32-50-04, в якому встановлено порушення термінів сплати самостійно-визначених зобов`язань з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість № 9051112699 від 20.03.2019 року, дата операції 26.06.2019 року, кількість днів затримки 88, сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ 193740,25 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 9308231118 від 21.01.2019 року, дата операції 27.02.2019 року, кількість днів затримки 28, сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ 164447,3 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 9026693157 від 20.02.2019 року, дата операції 28.03.2019 року, кількість днів затримки 27, сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ 193740,3 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 9130220918 від 19.06.2019 року, дата операції 24.07.2019 року, кількість днів затримки 24, сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ 20740,3 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 9308231118 від 21.01.2019 року, дата операції 15.02.2019 року, кількість днів затримки 16, сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ 29293 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 9158680102 від 22.07.2019 року, дата операції 15.08.2019 року, кількість днів затримки 16, сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ 193740,3 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 9130220918 від 19.06.2019 року, дата операції 15.07.2019 року, кількість днів затримки 15, сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ 173000 грн.; податкова декларація з податку на додану вартість № 9185880590 від 19.08.2019 року, дата операції 13.09.2019 року, кількість днів затримки 14, сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ 193740,3 грн. Відповідальність платника податків за порушення визначена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки ТОВ «АКС-ОДЕСА» на підставі акту перевірки від 04.10.2019 року № 364/15-32-50-04 Головне управління ДПС в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- від 12.12.2019 року № 0276245004, яким позивача за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ за затримку на 28, 27, 24, 16, 16, 15, 14 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 968701,5 грн. зобов`язано сплати штраф у розмір 10 % - 96870,15 грн.;

- від 12.12.2019 року № 0276235004, яким позивача за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ за затримку на 88 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 193740,25 грн. зобов`язано сплати штраф у розмір 20 % - 38748,05 грн.

Згідно з п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Під час розгляду справи суд встановив, що 21.01.2019 року ТОВ «АКС-ОДЕСА» засобами електронного зв`язку надіслало до ДФС України податкову звітність з ПДВ за грудень 2018 року.

Також, 21.01.2019 року ТОВ «АКС-ОДЕСА» засобами електронного зв`язку надіслало до ДФС України уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «АКС-ОДЕСА» самостійно визначило суму до сплати в податковій декларації з податку на додану вартість подану 21.01.2019 року за період грудень 2018 року у розмірі 321610,00 грн. В уточнюючому розрахунку зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок поданого 24.01.2019 року ТОВ «АКС-ОДЕСА» було виправлено суму до сплати з 321610,00 грн. на 127814,00 грн., тобто зменшено суму зобов`язання на 193796,00 грн.

ТОВ «АКС-ОДЕСА» 30.01.2019 року згідно заявлених в декларації за грудень 2018 року зобов`язань по сплаті ПДВ з урахуванням уточнюючого розрахунку було перераховано на електронний рахунок системи електронного адміністрування ПДВ - 127814,00 грн.

30.01.2019 року з зазначеного рахунку ГУ ДФС в Одеській області були зняті перераховані кошти в розмірі 127814,00 грн. в погашення заявлених ТОВ «АКС-ОДЕСА» зобов`язань по сплаті ПДВ за грудень 2018 року.

Одночасно з цим, ГУ ДФС в Одеській області в електронному кабінеті стану розрахунку з бюджетом по ПДВ було відображено заборгованість по сплаті ПДВ на суму 193740,23 грн. за мінусом 55 грн. 77 коп. які знаходились на електронному рахунку.

Тобто, ГУ ДФС в Одеській області не було враховано уточнюючого розрахунку від 24.01.2019 року, про що було повідомлено ТОВ «АКС-ОДЕСА», та донараховано зобов`язання по сплаті ПДВ за грудень 2018 року на суму 193740,23 грн.

Так, листом ГУ ДФС в Одеській області від 25.01.2019 року № 1462/10/15-32-50-06-07 повідомило ТОВ «АКС-ОДЕСА» (отримано 04.02.2019 року), що подана податкова звітність - уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2018 року реєстраційний номер документу 9004797458 від 24.01.2019 року надісланий з порушенням вимог п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України й не визнається як податкова декларація.

ТОВ «АКС-ОДЕСА» не погодилося з такими діями ГУ ДФС в Одеській області та звернулося до Одеського окружного адміністративного суду за захистом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 року у справі № 420/3615/19 було задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-ОДЕСА» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, яке оформлене у вигляді листа № 1462/10/15-32-50-06-07 від 25.01.2019 року, про невизнання Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2018 року реєстраційний номер документу 9004797458 від 24.01.2019 року поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «АКС-ОДЕСА», як податкової декларації.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 року у справі № 420/3615/19 набрало законної сили на підставі ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 року.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одеський окружний адміністративний суд в своєму рішенні від 17.09.2019 року у справі № 420/3615/19 прийшов до висновку, що дії ГУ ДФС в Одеській області щодо невизнання Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2018 року реєстраційний номер документу 9004797458 від 24.01.2019 року поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «АКС-ОДЕСА» є протиправними, а порушені права та інтереси платника податку можуть бути відновлені, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, яке оформлене у вигляді листа № 1462/10/15-32-50-06-07 від 25.01.2019 року, оскільки відповідач (суб`єкт владних повноважень) без поважних причин не надав суду доказів на підтвердження наявності обставин для невизнання уточнюючої декларації, а в ході судового розгляду справи представник відповідача також не зазначив обґрунтованих причин для невизнання уточнюючої декларації.

Згідно з п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Під час розгляду справ суд встановив, що ТОВ «АКС-ОДЕСА», враховуючи зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних контрагентів та зобов`язання сплати ПДВ кожного місяця до 30 числа, перераховувало на рахунок по сплаті ПДВ кошти в розмірі заявлених зобов`язань по сплаті ПДВ за січень-вересень 2019 року, однак ГУ ДФС в Одеській області, не враховуючи оскарження рішення про невизнання уточнюючого розрахунку до декларації за грудень 2018 року, на протязі січня-вересень 2019 року нараховувало заборгованість по сплаті поточних заявлених зобов`язань з урахуванням погашення попередньої заборгованості, що також знайшло своє відображених в додатках до оскаржуваний ППР щодо розрахунку штрафних санкцій.

Також, 13.09.2019 року ТОВ «АКС-ОДЕСА» було перераховано на електронний рахунок ПДВ кошти в сумі 296140,00 грн. як поповнення коштів на рахунок для подальшої сплати зобов`язання по сплаті ПДВ, з яких ГУ ДПС в Одеські області було знято в повному обсязі виниклу заборгованість зі сплати зобов`язань з січня 2019 року.

З урахуванням зазначеного, оскільки у відповідача були відсутні законні підстави для невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку виправленням самостійно виявлених помилок позивача за грудень 2018 року реєстраційний номер документу 9004797458 від 24.01.2019 року, яким було зменшено суму зобов`язання з ПДВ на 193796,00 грн., тому подальше нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати вказаної суми як самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ протягом січня-вересень 2019 року є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 12.12.2019 року № 0276245004 та № 0276235004 є протиправними та належать до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-ОДЕСА» (вул. Одеса-Головна, 35, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 40255829) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 43142370) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2019 року № 0276245004 та № 0276235004 - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 12.12.2019 року № 0276245004 та № 0276235004.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 40255829) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4068,56 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 07 липня 2020 року.

Суддя М.М. Кравченко