Ухвала суду № 90233122, 06.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5806/20

УХВАЛА

06 липня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №420/5735/20, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати постанову відповідача №184489 від 20.01.2020 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за перевищення встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме накладено штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 34000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень відповідно до абз.16 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-ІІІ.

Ухвалою суду від 06.07.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху та позивачу встановлений 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Водночас 06.07.2020 року позивачем до суду надана заява про забезпечення позову шляхом заборони виконання постанови державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (міста Одеса) про арешт автомобілю марки "Renault", модель "Magnum 440" держномер НОМЕР_1 , причіп держномер НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власник

ОСОБА_1 обґрунтування клопотання позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову призведе до ускладнення чи унеможливить відновлення ним свого порушеного права.

Дослідивши вказану заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Зміст і форма заяви про забезпечення позову визначені статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Водночас позивачем не було дотримання вимог встановлених частиною 1 статті 152 КАС України та не зазначено всіх учасників справи, їх повного найменування, місцезнаходження, поштового індексу, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивач судовий збір за звернення до суду із заявою про забезпечення позову не сплатив, надав до суду клопотання про відстрочення сплати йому судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - ЗУ №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - ЗУ № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан фізичної особи. У той же час позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би доводив зазначений ним майновий стан та неможливість сплати судового збору під час подачі позову.

Крім того суд зазначає, що прийняття рішення щодо відстрочення сплати судового збору є правом суду. Невмотивоване відстрочення сплати судового збору, на думку суду, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб`єктів звернення до суду.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95) виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Позивачем в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову будь-яких доказів до суду не надано, а тому суд вважає за необхідне відхилити його та відмовити позивачу у розстроченні сплати судового збору.

Водночас суд зазначає, що відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Підпунктом 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення складає 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 року №294-IX, з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2102,00 гривень.

З огляду на зазначене, розмір судового збору за подання заяви про забезпечення позову складає 630,60 грн. (0,3 * 2102, 00 грн.)

Оскільки позивачем не було надано до суду квитанції про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а також будь-яких доказів в обґрунтування підстав для відстрочення його сплати, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 також не відповідає вимогам, встановленим частиною 4 статті 152 КАС України.

Згідно частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

З огляду на зазначене заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №420/5806/20 підлягає поверненню позивачу без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 150-154, 169, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №420/5735/20 - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.