Рішення № 90233094, 06.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3854/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не розгляду заяви громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути заяву громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що заяву-анкету про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту оформлено, та підписано особисто ОСОБА_1 , а представником лише складено супровідний лист, котрий посадовими особами ГУ ДМСУ в Одеській області розцінено як клопотання. Отже, подаючи до територіального органу державної міграційної служби вищезгаданий лист представник позивача - адвокат Шепітко Г.І. виконував умови договору про надання правової допомоги, а тому заява позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту повністю відповідає критеріям, передбаченим Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та Правилам розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених Наказом МВС України від 07.09.2011року №649.

Відповідач - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 01.06.2020р. вхід.№20753/20), наголошуючи, зокрема, що заява від 10.04.2020р. не відповідає встановленому зразку заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, оскільки особа, яка має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту повинна особисто звернутися до територіального органу ДМС з заявою встановленого зразка. Крім того, заяву-анкету від 10.04.2020р. заповнено українською мовою, якою позивач не володіє.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.05.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у справі №420/3854/20 за позовом громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 10.04.2020р. громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 заповнено заяву-анкету про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, форму котрої затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011р. №649.

Означену заяву-анкету про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 10.04.2020р. до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області подано повноважним представником громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 - Шепітко Г.І .

За результатами розгляду заяви-анкети про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 10.04.2020р. Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області на ім`я громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 надіслано Лист «Щодо звернення за міжнародним захистом» від 17.04.2020р. №Ш-810/6/5101-20/5100.5.1/4459-20, у якому зазначено, що звернення не відповідає критеріям, що визначені Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», та Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених Наказом МВС України від 07.09.2011р. №649, у зв`язку з чим, його розгляд проведено у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».

Не погодившись з розглядом Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області заяви-анкети про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 10.04.2020р. в порядку Закону України «Про звернення громадян», позивач - громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Так, на думку суду, позовні вимоги громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не розгляду заяви громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути заяву громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, є правомірними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище 10.04.2020р. громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 заповнено заяву-анкету про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, форму якої затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011р. №649.

Вказану заяву-анкету про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 10.04.2020р. до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області подано повноважним представником громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 - Шепітко Г.І .

Порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні, визначено Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 08.07.2011р. №3671-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до ч.1 ст.7 якого оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, проводиться на підставі заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така заява особисто подається іноземцем чи особою без громадянства або її законним представником до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за місцем тимчасового перебування заявника.

Процедуру розгляду в Україні заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату, позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту визначено Правилами розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затвердженими Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 р. №649, згідно з п.2.1 яких уповноважена посадова особа територіального органу ДМС, до якого особисто звернулась особа, яка має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, або її законний представник у випадках, передбачених Законом: а) встановлює особу заявника; б) реєструє заявника в журналі реєстрації осіб, які бажають подати заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (додаток 1) (далі - журнал реєстрації осіб); в) інформує заявника мовою, яку він/вона розуміє, про умови, за яких в Україні особа може бути визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про її права та обов`язки, а також про наслідки невиконання обов`язків; г) забезпечує надання заявнику послуг перекладача, у тому числі через систему відеоконференц-зв`язку; ґ) перевіряє дотримання заявником передбаченого статтею 5 Закону порядку звернення із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; д) з`ясовує місце тимчасового перебування (проживання) заявника (фактичну адресу проживання в Україні); е) протягом одного робочого дня здійснює перевірку наявності підстав, за яких заявнику може бути відмовлено в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за місцем тимчасового перебування заявника може бути подано як особисто іноземцем чи особою без громадянства, так і законним представником.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, подана повноважним представником громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 - Шепітко Г.І. до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області заява-анкета про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 10.04.2020р., відповідає затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011р. №649 формі.

Між тим, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області не дотримано передбаченого Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», та Правилами розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затвердженими Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 р. №649, порядку розгляду заяви-анкети громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 10.04.2020р.

Водночас, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на те, що заява від 10.04.2020р. не відповідає встановленому зразку заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, оскільки як встановлено судом, та зазначено вище, заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, за місцем тимчасового перебування заявника може бути подано як особисто іноземцем чи особою без громадянства, так і законним представником.

Не заслуговує на увагу суду також твердження відповідача відносно того, що заяву-анкету від 10.04.2020р. заповнено українською мовою, якою позивач не володіє, оскільки наявність означеної обставини жодним чином не звільняє Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області від обов`язку розглянути заяву-анкету громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 від 10.04.2020р. про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в порядку приписів Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», та Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затвердженими Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 р. №649.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не розгляду заяви громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути заяву громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для їх задоволення.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не розгляду заяви громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

3. Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65045, м.Одеса, вул.Преображенська,44, код ЄДРПОУ 37811384) розглянути заяву громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.