Рішення № 90233084, 06.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2284/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мельника Ю.В.,

представника позивача - Бочевара М.П. (за ордером),

представника відповідача - Чабан О.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №636/19 від 21.10.2019 року, №637/19 від 22.10.2019 року та постанов про накладення штрафу №774/19 від 04.11.2019 року, №031/20 від 10.01.2020 року, №777/19 від 05.11.2019 року та №030/20 від 10.01.2020 року,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 16 березня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №636/19 від 21.10.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №774/19 від 04.11.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №031/20 від 10.01.2020 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №637/19 від 22.10.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №777/19 від 05.11.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №030/20 від 10.01.2020 року по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 грн.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що Управлінням ДАБК Одеської міської ради у період з 17.10.2019 року по 21.10.2019 рік за адресою: АДРЕСА_1 та з 17.10.2019 року по 22.10.2019 рік за адресою: АДРЕСА_2 була проведена позапланова перевірка реконструкції житлових будинків щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та за результатами проведених перевірок відповідачем складено приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №636/19 від 21.10.2019 року, №637/19 від 22.10.2019 року та постанови про накладення штрафу №774/19 від 04.11.2019 року, №031/20 від 10.01.2020 року, №777/19 від 05.11.2019 року та №030/20 від 10.01.2020 року.

ОСОБА_1 , посилаючись на заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 07.12.2015 року у справі №2/521/1505/15, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та копії витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 193765673 від 18.12.2019 року та 193764560 від 18.12.2019 року наголошує, що право власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомості за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 щодо яких проводилася перевірка, було зареєстроване до проведення Управлінням перевірок 21.10.2019 року та 22.10.2019 року.

Позивач також вказує на те, що за загальним правилом, перевірки Управлінням ДАБК ОМР можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту. Водночас, як зазначає позивач реєстрація права власності на об`єкт нерухомості виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, позивач вважає, що Управління ДАБК ОМР не мало підстав і повноважень для проведення позапланового заходу, передбаченого ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку №553, а саме: державного архітектурно-будівельного контролю - позапланової перевірки відносно зареєстрованого у встановленому порядку об`єкту права власності позивача.

Крім того, позивач зазначає, що жодного документу складеного під час проведення позапланової перевірки та за її результатами позивачу не надавалися та поштою не отримувалися.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №636/19 від 21.10.2019 року, №637/19 від 22.10.2019 року та постанов про накладення штрафу №774/19 від 04.11.2019 року, №031/20 від 10.01.2020 року, №777/19 від 05.11.2019 року та №030/20 від 10.01.2020 року - залишено без руху, зокрема, з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду та надано позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року: заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №774/19 від 04.11.2019 року, №777/19 від 05.11.2019 року, №030/20 від 10.01.2020 року, №031/20 від 10.01.2020 року - задоволено; визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №774/19 від 04.11.2019 року, №777/19 від 05.11.2019 року, №030/20 від 10.01.2020 року, №031/20 від 10.01.2020 року поважними та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду по справі №420/2284/20; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

Вищевказаною ухвалою також витребувано з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 40199728) у повному обсязі належним чином засвідчені копії матеріалів позапланової перевірки дотримання ОСОБА_1. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яка проводилась у період з 17.10.2019 року по 21.10.2019 рік за адресою: АДРЕСА_1 та у період з 17.10.2019 року по 22.10.2019 рік за адресою: АДРЕСА_2, в тому числі належним чином засвідчені копії:

- наказу «Про організацію проведення позапланових перевірок у ІІ півріччі» №01-13/333ДАБК від 01.08.2019 року;

- направлень для проведення планового (позапланового) заходу №001856 від 16.10.2019 року; №002127 від 23.12.2019 року; №001857 від 16.10.2019 року; №002128 від 23.12.2019 року;

- актів складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №001856 від 21.10.2019 року; №002127 від 27.12.2019 року; №001857 від 22.10.2019 року; №002128 від 27.12.2019 року;

- протоколів про адміністративне правопорушення від 21.10.2019 року; від 22.10.2019 року; від 27.12.2019 року;

- приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.10.2019 року та від 22.10.2019 року;

- постанов по справі про адміністративне правопорушення №774/19 від 04.11.2019 року; №031/20 від 10.01.2020 року; №777/19 від 05.11.2019 року; №030/20 від 10.01.2020 року;

- доказів направлення Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та вручення (не вручення) ОСОБА_1 вищевказаних документів.

29 квітня 2020 року від представника Управління ДАБК ОМР надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (вхід. №ЕП/1663/20).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року клопотання представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про розгляд в загальному позовному провадженні - задоволено частково.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №636/19 від 21.10.2019 року, №637/19 від 22.10.2019 року та постанов про накладення штрафу №774/19 від 04.11.2019 року, №031/20 від 10.01.2020 року, №777/19 від 05.11.2019 року та №030/20 від 10.01.2020 року вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено перше судове засідання на 10 червня 2020 року.

10 червня 2020 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи: відзив на адміністративний позов (вхід. №ЕП/6484/20 від 06.05.2020 року); відповідь на відзив (вхід. №19714/20 від 22.05.2020 року); заява про доручення до матеріалів справи витребуваних судом доказів разом з додатками (вхід. №ЕП/6125/20 від 28.04.2020 року).

17 червня 2020 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи письмові пояснення представника позивача (вхід. №ЕП/9020/20 від 17.06.2020 року).

24 червня 2020 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи письмові пояснення Управління ДАБК ОМР (вхід. №ЕП/9507/20 від 24.06.2020 року).

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що під час виїзду на місце встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 розташовані два двоповерхових житлових будинки. Будівельні роботи завершені та не виконувались. Житловий будинок АДРЕСА_3 - фактично експлуатується.

При цьому, як зазначає відповідач, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1110468951101, об`єкт нерухомого майна - житловий будинок (загальна площа - 41,7 кв.м.), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_1 на підставі висновку: серія та номер: 03/02. виданий 02.12.2016 року, видавник ТОВ «БТІ ЕКСПЕРТ- КОНСАЛТИНГ» та технічного паспорту серія та номер: б/н, виданий 02.12.2016 року, видавник ТОВ «БТІ ЕКСПЕРТ-КОНСАЛТИНГ», форма власності - приватна, розмір частки - 1/1; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1110484851101, об`єкт нерухомого майна - житловий будинок (загальна площа - 36,6 кв.м.), розташований за адресою: АДРЕСА_2, власник - ОСОБА_1 на підставі висновку: серія та номер: 04/02, виданий 02.12.2016 року, видавник ТОВ «БТІ ЕКСПЕРТ- КОНСАЛТИНГ» та технічного паспорту серія та номер: б/н, виданий 02.12.2016 року, видавник ТОВ «БТІ ЕКСПЕРТ-КОНСАЛТИНГ», форма власності - приватна, розмір частки - 1/1. З огляду на наведене, відповідач зазначає, що право власності ОСОБА_1 на вищевказані об`єкти виникло на підставі технічного паспорту та висновку ТОВ «БТІ ЕКСПЕРТ-КОНСАЛТИНГ».

Як вказує відповідач, під час проведення перевірки встановлено, що державна реєстрація права власності на збудовані житлові будинки за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , здійснена з наявними ознаками порушення ч.2 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.41 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, відповідач вважає, що позивачем самочинно побудовано два двоповерхових будинки, без отримання дозвільної документації та належним чином затвердженої проектної документації на земельній ділянці, що не призначення для вищевказаного будівництва, та перебуває у власності територіальної громади м. Одеси. На момент проведення перевірки також встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, об`єкт експлуатується за призначенням, як житловий будинок. Будинок підключено до мережі електропостачання та газопостачання.

Крім того, в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутні відомості стосовно реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об`єкту за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.

Також, відповідач зазначає, що матеріали позапланової перевірки, що здійснювалась на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, містять фотофіксацію об`єкта, як зовні, так і всередині. Зазначене переконливо свідчить, що посадову особу Управління було допущено на об`єкт будівництва позивачем.

Відповідач зазначає, що з боку Управління ДАБК ОМР вжито вичерпних заходів щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, відповідач вважає, що відсутність позивача під час розгляду справ про адміністративне правопорушення зумовлена особистим суб`єктивним небажанням ОСОБА_1 бути присутнім, та надавати свої пояснення, заперечення стосовно виявлених порушень.

Також, відповідач звертає увагу, що заступник начальника управління-начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеською міської ради Єфремов Вячеслав Юрійович має повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень.

У судовому засіданні 10 червня 2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та поясненнях.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та позиція відповідача, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2015 року по справі №2/521/1505/15, в якому, з урахуванням ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 17 січня 2020 року про виправлення описок та арифметичних помилок, зокрема: визнано за ОСОБА_1 право власності на окремий об`єкт домоволодіння АДРЕСА_3 , який у відповідності до технічного паспорту від 17.02.2015 року складається з частини житлового будинку літера «А» загальною площею 48,7 кв.м, житловою площею 13,2 кв.м, у складі приміщень: № 4-1 коридор площею 6,3 кв.м, № 4-2 жила площею 12,4 кв.м, № 4-3 кухня площею 8,5 кв.м, № 4-4 жила площею 20,0 кв.м, № 4-5 санвузол площею 3,4 кв.м, розташованого на земельній ділянці площею 67, 59 квадратних метрів, межі якої згідно висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи описуються наступним чином: - від зовнішньої стіни житлового будинку літера «А» (від точки 1) по прямої лінії на відстані 8,46 м по зовнішньої стіни житлового будинку літера «А» (до точки 2); - з наступним поворотом праворуч по прямої лінії на відстані 8,29 м по стіні житлового будинку літера «А» 9 до точки 3); - з наступним поворотом праворуч по прямої лінії на відстані 5,28 м по суміжній внутрішній стіні, розташованій між жилим будинком літера «А» та жилим будинком літера «А-1» (до точки 4); - з наступним поворотом ліворуч по прямої лінії на відстані 0,89 м по суміжній внутрішній стіні, розташованій між жилим будинком літера «А» а жилим будинком літера «А 1» (до точки 5); - з наступним поворотом праворуч по прямої лінії на відстані 1,82 м по суміжній внутрішній стіні розташованій між жилим будинком літера «А» та жилим будинком літера «А-1» до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літера «А 1» (до точки 6); - з наступним поворотом праворуч по прямої лінії на відстані 0,74 м по зовнішній стіні жилого будинку літера «А» (до точки 7); - з наступним поворотом праворуч до прямої лінії на відстані 0,23 м (до точки 8); з наступним поворотом ліворуч по прямої лінії на відстані 9,04 м по внутрішній стіні житлового будинку літера «А» до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літера «А» до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літера «А» до початкової точки відліку ( до точки 1); визнано за ОСОБА_1 право власності на окремий об`єкт домоволодіння АДРЕСА_3 , який у відповідності до технічного паспорту від 17.02.2015 року складаються з житлового будинку літера «Е» у складі приміщень: № 8-1- кухня, площею 14,7 кв.м, № 8-2 санвузол площею 2,5 кв.м, № 8-3 житла площею 21,2 кв.м, загальною площею - 38,4 квадратних метрів, житловою площею - 21,2 квадратних метрів розташованих на земельній ділянці площею - 41,40 квадратних метрів, межі якої згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи описуються наступним чином: (від точки 10) по прямої лінії на відстані 7,75 м до перетину з межею огороджувального паркану з суміжним землекористувачем (доточки 11); - з наступним поворотом праворуч по прямої лінії на відстані 1,10 м по межі огороджувального паркану з суміжним землекористувачем до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літера «Е» 9 до точки 14); - далі в тому ж напрямку по прямої лінії на відстані 3,91 м по зовнішній стіні житлового будинку літера «Е» (до точки 15); - з наступним поворотом праворуч по прямої лінії на відстані 6,52 м по зовнішній стіні житлового будинку літера «Е» (до точки 16); - далі в тому ж напрямку по прямої лінії на відстані 1,01 м (до точки 17); - з наступним поворотом праворуч по прямої лінії на відстані 5,86 м до початкової точки відліку (до точки 10) (т.1 а.с.23-34).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо об`єкта нерухомого майна за №1110484851101, ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності: технічний паспорт від 11.12.2019 року, видавник приватне підприємство «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП»; заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07.12.2015 року по справі №2/521/1505/15; довідка №07/65001-1224 від 22.01.2020 року ОД АТ «Укрпошта»; ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 17.01.2020 року по справі №2/521/1505/15 (т.2 а.с.73).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо об`єкта нерухомого майна за №1110484851101, ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Підстава виникнення права власності: заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07.12.2015 року по справі №2/521/1505/15; технічний паспорт від 11.12.2019 року, видавник приватне підприємство «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП»; довідка №07/65001-1225 від 22.01.2020 року ОД АТ «Укрпошта» ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 17.01.2020 року по справі №2/521/1505/15 (т.2 а.с.72).

15 жовтня 2019 року від громадянина ОСОБА_2 до начальника Управління ДАБК ОМР Авдєєва О.Р. надійшло звернення з проханням провести перевірку законності будівництва та прийняття в експлуатацію житлових будинків, які належать ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 . У зверненні також зазначено, що вказані будинки порушують будівельні норми та протипожежні правила експлуатації (вхід. №01-10/498-зг від 15.10.2019 року) (т.2 а.с.90).

Виконуючим обов`язки начальника Управління ДАБК Одеської міської ради Авдєєвим О.Р. 01 серпня 2019 року прийнято наказ №01-13/333ДАБК «Про організацію проведення позапланових перевірок у ІІ півріччі 2019 року» (т.2 а.с.89).

На підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/333ДАБК від 01 серпня 2018 року та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (звернення гр. ОСОБА_2 вх. №01-10/498-зг від 15.10.2019 року), 16 жовтня 2019 року заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Єфремовим Юрієм Вячеславовичем видані направлення для проведення позапланового заходу №001856 та №001857 для здійснення перевірки реконструкції житлових будинків за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (т.2 а.с.91, а.с.169).

За результатами проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, 21 жовтня 2019 року та 22 жовтня 2020 року головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління ДАБК ОМР Ташматовою Н.Л. складено Акти №001856 від 16 жовтня 2019 року та №001857 від 22.10.2020 року (т.2 а.с.92-111, а.с.170-191).

В розділі VIII Акта №001856 від 16 жовтня 2019 року, головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Ташматовою Н.Л. зазначено: «…Таким чином, за результатами позапланової перевірки встановлено, що ОСОБА_1 експлуатує самочинно збудований житловий будинок на самовільно зайнятій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , не прийнятий до експлуатації, що є порушенням вимог ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461».

На останній сторінці Акта №001856 від 16 жовтня 2019 року зазначено: «від підписання Акту відмовився, примірник цього акта надіслано поштою №6506503588300».

В розділі VIII Акта №001857 від 22 жовтня 2019 року, головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Ташматовою Н.Л. зазначено: «…Таким чином, ОСОБА_1 , виконав будівельні роботи з будівництва двоповерхової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , без отримання права на виконання будівельних робіт, чим порушено п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункт 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №466 від 13 квітня 2011 року».

На останній сторінці Акта №001857 від 22 жовтня 2019 року зазначено: «від підписання Акту відмовився.

В подальшому, головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління ДАБК ОМР Ташматовою Наталею Леонідівною складено Протоколи від 21 жовтня 2019 року та від 22 жовтня 2019 року «Про адміністративне правопорушення» (т.2 а.с.112-117, а.с.192-199).

В Протоколі від 21 жовтня 2019 року зазначено, що відповідальність за встановлені в Акті позапланової перевірки порушення, передбачена ч.9 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також те, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 04 листопада 2019 року о 12 год. 00 хв. у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за адресою: 65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Черняховського, 6 каб.322.

На останній сторінці Протоколу зазначено: «від підписання протоколу відмовився»; «від отримання другого примірнику протоколу відмовився».

В Протоколі від 22 жовтня 2019 року зазначено, що відповідальність за встановлені в Акті позапланової перевірки порушення, передбачена ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також те, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 05 листопада 2019 року об 11 год. 00 хв. у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за адресою: 65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Черняховського, 6 каб.322.

На останній сторінці Протоколу зазначено: «від підписання протоколу відмовився»; «від отримання протоколу відмовився».

21 жовтня 2019 року та 22 жовтня 2019 року за результатами позапланових перевірок, головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління ДАБК ОМР Ташматовою Н.Л. видано Приписи №636/19 та №637/19 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» (т.2 а.с.118-122, а.с.200-206).

У Приписі №636/19 від 21 жовтня 2019 року вимагається усунути порушення вимог містобудівного законодавства у термін до 21.12.2019 року шляхом отримання документів, які посвідчують прийняття об`єкта до експлуатації або знести самочинно збудований об`єкт.

На останній сторінці Припису №636/19 від 21 жовтня 2019 року зазначено: «від отримання припису відмовився, примірник припису надіслано поштою №6506503588300».

У Приписі №637/19 від 22 жовтня 2019 року вимагається отримати в установленому законом порядку документи, які дають право на виконання будівельних робіт або знести самочинно збудовану двоповерхову будівлю, у термін до 22.12.2019 року.

На останній сторінці Припису №637/19 від 22 жовтня 2019 року зазначено: «від отримання припису відмовився.

Примірники Актів №001856 від 21 жовтня 2019 року та №001857 від 22 жовтня 2019 року, Протоколів від 21 жовтня 2019 року та від 22 жовтня 2019 року «Про адміністративне правопорушення» та Приписів №636/19 від 21 жовтня 2019 року та №637/19 від 22 жовтня 2019 року «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» направлені ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, проте не вручені позивачу під час доставки та повернуті Управлінню ДАБК ОМР за закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою Укрпошти ф.20 та конвертом (т.2 а.с.124-125, а.с.207-208).

04 листопада 2019 року, заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Єфремовим В.Ю. прийнято Постанову по справі про адміністративне правопорушення №774/19, якою визнано ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 96 КУпАП України та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. (т.2 а.с.126-131).

Примірник Постанови по справі про адміністративне правопорушення №774/19 від 04.11.2019 року направлено ОСОБА_1 , рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_1, проте не вручено позивачу під час доставки та повернутий Управлінню ДАБК ОМР за закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою Укрпошти ф.20 та конвертом (т.2 а.с.133-134).

05 листопада 2019 року, заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Єфремовим В.Ю. прийнято Постанову по справі про адміністративне правопорушення №777/19, якою визнано ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП України та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. (т.2 а.с.209-216).

Примірник Постанови по справі про адміністративне правопорушення №777/19 від 05.11.2019 року направлено ОСОБА_1 , рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_2, проте не вручено позивачу під час доставки та повернутий Управлінню ДАБК ОМР за закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою Укрпошти ф.20 та конвертом (т.2 а.с.217-219).

На підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/333ДАБК від 01 серпня 2018 року та з метою перевірки виконання вимог приписів органів ДАБК (припис №636/19 від 21.10.2019 року та №637/19 від 22.10.2019 року), 23 грудня 2019 року заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Єфремовим Юрієм Вячеславовичем видано направлення для проведення позапланового заходу №002127 та №002128 (т.2 а.с.137, а.с.220).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, 27 грудня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління ДАБК ОМР Ташматовою Н.Л. складено Акти від 27 грудня 2019 року №002127 та №002128 (т.2 а.с.138-154, а.с.221-237).

В розділі VIII Акта №002127 від 27 грудня 2019 року, головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Ташматовою Н.Л. зазначено: «…Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги припису Управління №636/19 від 21.10.2019 року, а саме - не оформив документи, які посвідчують прийняття об`єкта до експлуатації та не демонтував самочинно збудований житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушено п.п. «а» п.3 ч.3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

На останній сторінці Акта №002127 від 27 грудня 2019 року зазначено: «від підписання Акту відмовився».

В розділі VIII Акта №002128 від 27 грудня 2019 року, головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Ташматовою Н.Л. зазначено: «…Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги припису Управління №637/19 від 22.10.2019 року, а саме - не отримав документи, які дають право на виконання будівельних робіт та не демонтував самочинно збудований житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушено п.п. «а» п.3 ч.3 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

На останній сторінці Акта №002128 від 27 грудня 2019 року зазначено: «від підписання Акту відмовився», примірник цього акта надіслано поштою №6506503712825.

В подальшому, головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління ДАБК ОМР Ташматовою Наталею Леонідівною складено Протоколи від 27 грудня 2019 року «Про адміністративне правопорушення» (т.2 а.с.155-158, а.с.237-241).

В Протоколах зазначено, що відповідальність за встановлені в Актах позапланових перевірок порушення, передбачені ч.1 ст.188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також те, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності повідомлено, що розгляд справ про адміністративне правопорушення відбудеться 10 січня 2020 року о 12 год. 00 хв. та о 12 год. 30 хв. у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за адресою: 65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Черняховського, 6 каб.322.

На останніх сторінках Протоколів зазначено: «від підписання протоколу відмовився»; «від отримання протоколу відмовився».

Примірники Актів №002127 від 27 грудня 2019 року та №002128 від 27.12.2019 року та Протоколів від 27 грудня 2019 року «Про адміністративне правопорушення» направлені ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та вручені позивачу 08.01.2020 року (т.2 а.с.159-161, а.с.242-2243).

10 січня 2020 року, заступником начальника управління - начальником інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Єфремовим В.Ю. прийняті Постанови по справі про адміністративне правопорушення №031/20 та №030/20, якими визнано ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП України та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн. (т.2 а.с.162-165, а.с.244-247).

Примірники Постанов по справі про адміністративне правопорушення від 10.01.2020 року №031/20 та №030/20 направлені ОСОБА_1 , рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та вручені позивачу 14.01.2020 року (т.2 а.с.166-168, а.с.248-250).

Позивач не погоджуючись з прийнятими приписами №636/19 від 21.10.2019 року, №637/19 від 22.10.2019 року та постановами про накладення штрафу №774/19 від 04.11.2019 року, №031/20 від 10.01.2020 року, №777/19 від 05.11.2019 року та №030/20 від 10.01.2020 року, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з даними адміністративним позовом до суду.

Джерела права

Відповідно до п.1.1. Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №3043-VII від 21.03.2018 року, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м. Одеси.

Таким чином, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради наділено відповідними повноваженнями щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю в межах м. Одеси.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року (далі Закон №3038-VI).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.31 Закону №3038-VI, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно п.1 ч.1 ст.34 Закону №3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.36 Закону №3038-VI, виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Відповідно до частини 1 статті 41 вказаного Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Згідно п.1 ч.3 ст.41 Закону №3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва регламентована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553).

Частиною 2 пункту 1 Порядку №553 закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Пунктом 3 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Відповідно до п.5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно до п.п.7, 9 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пп.1 п.11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Згідно п.14 Порядку №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 15-17 Порядку №553 встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під-час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до пункту 21 Порядку №553, якщо суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Висновки суду

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок та за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17.

Як було встановлено судом, під час проведення позапланової перевірки, посадовою особою Управління ДАБК ОМР було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 розташовані два двоповерхових житлових будинків. Будівельні роботи завершені та не виконувались. Зазначене підтверджується фотофіксацією вказаного будинку (т.2 а.с.135), а також не заперечувалось в судовому засіданні представником позивача.

При цьому, позивач, посилаючись на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07.12.2015 року у справі №2/521/1505/15 та витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.12.2019 року 193765673 та №193764560 зазначає, що право власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 відносно яких проводилася перевірка, було зареєстроване до проведення Управлінням перевірок 21.10.2019 року та 22.10.2019 року.

Від так, на підтвердження правомірності набуття права власності на два двоповерхових будинки позивачем надано до суду: заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2015 року по справі №2/521/1505/15; витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.12.2019 року №193764560 та №193765673.

При цьому, у вищевказаних витягах від 18.12.2019 року зазначено, що підставою виникнення права власності є: технічний паспорт, серія та номер: б/н виданий 11.12.2019 року, видавник приватне підприємство «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП»; рішення суду, заочне, серія та номер: 2/521/1505/15, виданий 07.12.2015 року, видавник, Малиновський районний суд міста Одеси.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що право власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 виникло на підставі: заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07.12.2015 року у справі №2/521/1505/15; технічного паспорту від 11.12.2019 року, видавник приватне підприємство «ГЛАВ ІНВЕСТ ГРУП».

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна) та у передбачених законом чи договором випадках - з моменту його прийняття до експлуатації та державної реєстрації.

Як встановлено статтею 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно абз.1 ч.4 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Суд зазначає, що в даній справі відсутні дані щодо дотримання позивачем визначеної чинним законодавством процедури прийняття в експлуатацію новоствореного нерухомого майна та порядку проведення державної реєстрації і оформлення права власності на нього, а суд не може підміняти собою органи державної влади, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстрацію права власності на нерухоме майно та введення його в експлуатацію.

Судом встановлено, що спірні будинки у передбаченому законом порядку до експлуатації не приймалися, даних щодо звернення позивача до компетентних органів стосовно узаконення самочинно збудованих житлових будинків, а також про відмову цих органів у вирішенні спірного питання матеріали справи не містять.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року по справі №501/982/16.

Крім того, при розгляді даної справи, суд також враховує правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року по справі №487/4899/15-а, в якому зазначено, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. При цьому, в судовому засіданні представник позивача погодився з тим, що не введення будинку в експлуатацію є триваючим правопорушенням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 самочинно побудовано два двоповерхових будинки без отримання дозвільної документації та належним чином затвердженої проектної документації за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Згідно абз.11 п.7 Порядку №553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

В обґрунтування позову, ОСОБА_1 , зокрема посилається на те, що позапланову перевірку було проведено без позивача, однак, зазначене спростовується наявною в матеріалах справи фотофіксацією об`єкта, на якому, також зображений особисто ОСОБА_1 , що не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні (т.2 а.с.135, 136).

Таким чином, суд доходить до висновку, що позивачем було допущено головного спеціаліста інспекційного відділу №2 Управління ДАБК ОМР Ташматову Н.Л. до проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2,.

Пунктом 5 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Абзацами першим, десятим та одинадцятим пункту 7 Порядку №553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

У відповідності до пункту 12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 13 Порядку №553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Аналіз викладених норм дає підстави стверджувати, що ані приписи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані Порядку №533 не визначають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року по справі №813/578/17.

Також, системний аналіз Порядку №533 дає підстави вважати, що у разі не використання суб`єктом містобудування прав, передбачених п.13 такого Порядку, не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу контролю, прийнятого за наслідками проведених заходів, оскільки ці недоліки не можуть нівелювати факт встановлених правопорушень у сфері містобудування, які виявлені під час перевірки, та вплинути на результат встановленого правопорушення.

При цьому, суб`єкт містобудування не позбавлений права подавати в суді свої пояснення, зауваження або заперечення до актів перевірки, протоколів, складених інспекцією за результатами перевірки, під час розгляду спору про скасування постанов щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року по справі №815/1540/14.

Як було встановлено судом, за результатами позапланового заходу, головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Ташматовою Наталею Леонідівною складено: Акти №001856 від 21.10.2019 року, №002127 від 27.10.2019 року, №001857 від 22.10.2019 року та 002128 від 27.12.2019 року; Протоколи про адміністративне правопорушення від 21.10.2019 року, від 27.12.2019 року, від 22.10.2019 року, від 27.12.2019 року; Приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №636/19 від 21.10.2019 року, №637/19 від 22.10.2019 року; Постанови про накладення штрафу №774/19 від 04.11.2019 року, №031/20 від 10.01.2020 року, №777/19 від 05.11.2019 року та №030/20 від 10.01.2020 року.

Відповідно до пункту 21 Порядку №553, якщо суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

На виконання вимог Порядку №533 та у зв`язку з відмовою позивача від отримання Актів, Протоколів та Приписів, зазначені документи були скеровані ОСОБА_1 на фактичну адресу місця проживання: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 , рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, вказані поштові відправлення були повернуті за зворотною адресою, у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією конвертів, які наявні в матеріалах справи (т.2 а.с.125, 134, 208, 219).

При цьому, листами №01-10/498ЗГ від 22.10.2019 року, №01-10/498-ЗГ від 04.11.2019 року, №01-10/498ЗГ від 05.11.2019 року, №01-10/498ЗГ від 02.01.2020 року, №01-10/534-ЗГ від 11.01.2020 року Управління ДАБК ОМР повідомляло ОСОБА_1. про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд критично відноситься до твердження представника позивача, що ОСОБА_1 не надавалися для підпису акти, протоколи та приписи.

Крім того, суд погоджується з твердженням представника Управління ДАБК ОМР, що відповідачем вжито всі вичерпні заходи з метою належного повідомлення ОСОБА_1 як про наявність Актів, Протоколів про адміністративне правопорушення та Приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, так і про дату, час та місце розгляду справ про адміністративні правопорушення, що підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи. Суд також погоджується із твердженням представника відповідача, що відсутність позивача під час розгляду справ про адміністративне правопорушення зумовлена особистим суб`єктивним небажанням ОСОБА_1 бути присутнім та надавати свої пояснення, заперечення стосовно виявлених порушень. Крім того, представником позивача не надано до суду жодного доказу про неможливість ОСОБА_1 бути присутнім у визначену дату розгляду справи.

Суд також критично відноситься до посилання представника позивача на те, що постанови по справі про адміністративні правопорушення винесені неуповноваженою особою з огляду на наступне.

Відповідно до п.4.5. Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Положення про Управління), структуру Управління складають: начальник Управління, його заступники та структурні підрозділи.

Згідно з п.4.6. Положення про Управління, розподіл обов`язків між начальником Управління та його заступниками визначається начальником Управління.

З викладеного вбачається, що структуру Управління складають начальник Управління, в тому числі, заступник начальник управління - начальник інспекційного відділу № 1 управління Єфремов В.Ю.

Відповідно до розпорядження міського голови м. Одеси №1006К від 24.07.2019 року, Єфремова Вячеслава Юрійовича переведено з посади заступника начальника інспекційного відділу № 1 управління на посаду заступника начальника управління - начальника інспекційного відділу № 1 зазначеного управління.

Також, згідно з приписами п.2.3. та п.2.4. Розділу 2 Посадової інструкції заступника начальника управління-начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеською міської ради Єфремова Вячеслава Юрійовича, для виконання своїх завдань та обов`язків ним здійснюється розгляд відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови території та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів Держархбуд контролю.

Таким чином, суд погоджується з твердженням представника відповідача, що заступник начальника управління - начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремов Вячеслав Юрійович має повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність порушень Управлінням ДАБК Одеської міської ради процедури проведення позапланової перевірки дотримання ОСОБА_1. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №636/19 від 21.10.2019 року, №637/19 від 22.10.2019 року та постанов про накладення штрафу №774/19 від 04.11.2019 року, №031/20 від 10.01.2020 року, №777/19 від 05.11.2019 року та №030/20 від 10.01.2020 року задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.2 ст.73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №636/19 від 21.10.2019 року, №637/19 від 22.10.2019 року та постанов про накладення штрафу №774/19 від 04.11.2019 року, №031/20 від 10.01.2020 року, №777/19 від 05.11.2019 року та №030/20 від 10.01.2020 року задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №636/19 від 21.10.2019 року, №637/19 від 22.10.2019 року та постанов про накладення штрафу №774/19 від 04.11.2019 року, №031/20 від 10.01.2020 року, №777/19 від 05.11.2019 року та №030/20 від 10.01.2020 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано суддею 06 липня 2020 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.