Рішення № 90232946, 25.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2298/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року зал судових засідань №5

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Тронка О.В.,

за участю представників сторін:

позивача Романка В.Р.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ: 43143039), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 04 березня 2020 року № 0003443306, яким ОСОБА_2 нараховано грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 22673, 70 грн. та за штрафними санкціями - 5668, 43 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 04 березня 2020 року № 0003453306, яким позивачу нараховано грошове зобов`язання з військового збору на загальну суму 1889,48 грн. та за штрафними санкціями - 472,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що АТ «УкрСиббанк» прийнято рішення, яким йому анульовано основну суму заборгованості за кредитним договором, а тому при визначенні об`єкту оподаткування необхідно виходити з прощеної суми 6 460,00 євро визначеної за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 січня 2014 року. Однак, відповідачем цього враховано не було та при визначенні грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу завищено податкове зобов`язання, а саме: податковим повідомленням-рішенням №0003443306 завищено зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 22673,77 грн та за штрафними санкціями - 5 668,43 грн, а податковим повідомленням-рішенням №0003453306 завищено зобов`язання за військовим збором на загальну суму 1889,48 грн та за штрафними санкціями - 472,37 грн. Позивач вважає такі податкові повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню. При цьому посилається на п.8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень яким встановлено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором. У зв`язку з наведеним, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 24.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.05.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що фізична особа - платник податку ОСОБА_2 подав до Золочівського відділення Буського управління ГУ ДПС у Львівській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік, проте дохід у вигляді додаткового блага за 2018 рік задекларував в сумі 71 328,28грн, податок на доходи фізичних осіб сплачено в сумі 12 839,09 грн. В порушення абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2018 рік на загальну суму 35 512,79 грн. Всього донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік на суму 22 673,70 грн. Зазначає, що посилання позивача на п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зважаючи на те, що даною нормою врегульовано питання прощеної (анульованої) суми боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, щодо якого було проведено зміну валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, до даних правовідносин застосовуватись не може. Просить у задоволенні позову відмовити.

03.06.2020 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що оскільки кредит, який отримав позивач в іноземній валюті у 2007 році у розмірі 14 550 євро станом на 01.01.2014 не погашений, визначення суми додаткового блага повинно здійснюватись з урахуванням п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Відтак позивач не погоджується з твердженням податкового органу, що приписи п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» не можуть застосовуватись, оскільки зміни валюти не відбулось. Повідомленням про анулювання боргу від 19.07.2018 за №24-2-03-04/231 прощено борг у розмірі 6459,99 євро, в гривнях сума прощення боргу визначена в розмірі 197 239,30 грн. Вказує на те, що визначаючи суму отриманого доходу у гривнях, податковий орган проводить саме зміну валюти зобов`язання та повинен враховувати приписи пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в обґрунтуваннях позовної заяви та відповіді на відзив, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_2 є фізичною особою-резидентом, перебуває на обліку з 01.06.2012 за №1929.

31.01.2007 між ОСОБА_2 та АТ «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту №11112933000, за умовами якого банк зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 14 550 євро та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим Договором, визначивши дату погашення - 31.01.2017.

19.07.2018 АТ «УкрСиббанк» повідомленням №24-2-03-04/231 повідомив позивача про прийняте рішення про анулювання боргу за кредитним договором №11112933000 від 31.01.2007, а саме суми основного боргу (кредиту) 6459,99 євро, що складає 197 293,30 грн. У зазначеному повідомленні АТ «УкрСиббанк» зазначив, що анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є доходом, отриманим як додаткове благо і є необхідність самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплатити військовий збір.

На вказану вимогу позивач подав до Золочівського відділення Буського управління ГУ ДПС у Львівській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік, дохід у вигляді додаткового блага за 2018 рік задекларував в сумі 71 328,28грн, податок на доходи фізичних осіб в сумі 12 839,09 грн та військовий збір в сумі 1 069,92 грн.

Головним управлінням ДПС у Львівській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів фізичною особою-платником податків ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, про що складено акт від 12.02.2020 №160/33.6-03/241/8127/2.

Перевіркою встановлено порушення:

-абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2018 рік на загальну суму 22 673,70 грн;

-пп.1.2, пп.1.3, пп.1.5, пп.1.6 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» в результаті чого донараховано військового збору за 2018 рік на загальну суму 1889,48 грн.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

-від 04 березня 2020 року №0003443306, яким ОСОБА_2 нараховано грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 22 673,70 грн та за штрафними санкціями - 5 668, 43 грн;

-від 04 березня 2020 року №0003453306, яким позивачу нараховано грошове зобов`язання з військового збору на загальну суму 1889,48 грн. та за штрафними санкціями - 472,40 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 04.03.2020 року №№0003443306, 0003453306 є предметом оскарження у даній справі.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс).

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1. статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

В силу абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.167.2 ст.167 ПК України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Згідно з п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, з 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України «Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов`язань».

Відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Верховний Суд вже висловлював правову позицію щодо правильності застосування наведених положень законодавства і у постановах від 15 травня 2018 року (справа № 821/1594/17), від 19 липня 2019 року (справа №826/4240/18), від 14 листопада 2019 року (справа №520/10880/18), від 25 листопада 2019 року (справа №500/2252/18) вказав, що метою запровадження приписів, що містяться у пункті 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов`язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції. Курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Як вже встановлено судом, згідно з договором про надання споживчого кредиту №11112933000 від 31.01.2007 банк надає позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 14 550 євро. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 95 175,77 грн за курсом Національного банку України на день укладення договору.

Повідомленням про анулювання боргу від 19.07.2018 за №24-2-03-04/231 прощено борг у розмірі 6459,99 євро, в гривнях сума прощення боргу визначена в розмірі 197 239,30 грн. Також прощено суму процентів 771,92 євро, що складає 23 575,06 грн по курсу НБУ.

Податковим органом донараховано податок на доходи фізичних осіб, виходячи із суми прощеного боргу - 197 239,30 грн, без врахування різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеної за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, що є порушенням вимог пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Суд звертає увагу на те, що оскільки у позивача не виник обов`язок щодо сплати податку на доходи фізичних осіб відповідно до абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, у контролюючого органу також були відсутні правові підстави для нарахування грошового зобов`язання зі сплати військового збору та штрафних санкцій.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 04 березня 2020 року №№0003443306, 0003453306.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2020 року №№0003443306, 0003453306, суд дійшов висновку, що такі прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, сплачені при поданні позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 04 березня 2020 року №№0003443306, 0003453306.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ: 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 06 липня 2020 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна