Рішення № 90232920, 06.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/391/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання призначити пільгову пенсію, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 7930/28/м-20/11.03-06 від 29.11.2019 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з липня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до записів трудової книжки позивач має стаж роботи 35 років 30 днів. З них 19 років 8 місяців та 18 днів ОСОБА_1 працював на посаді електрозварник (ручного зварювання) та електрогазозварник у Львівському міському комунальному підприємстві "Львівтеплоенерго". Вказані професії передбачена Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2003 № 36, розділ ХХХІІІ "Загальні професії", п. 33, код КП 7212, ДК -003-2010. Відтак, у жовтні 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак, оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" листом від 14.11.2019 № 03-8702 відкликало довідку від 01.02.2018 №11-к про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Позивач не погоджується із відмовою органу Пенсійного фонду у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки записи в трудовій книжці позивача належним чином підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою від 30.01.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній без повідомлення сторін справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 02.03.2020 суд перейшов із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 04.03.2020 (вх. № 12435), у якому зазначає, що відповідно до записів трудової книжки позивач з 12.05.1998 по 25.12.2012 працював електрозварником Шевченківського району теплових мереж КП "Львівтеплокомуненерго", а з 25.12.2012 по даний час електрогазозварником. В копії особової картки ОСОБА_1 форми Т-2 зазначені дані про роботу за сумісною професією різника. Оскільки з долучених документів встановлено, що ОСОБА_1 працював за сумісною професією, яка не передбачена у Списку № 2, відповідачем в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відмовлено. Окрім того вказує, що призначення пенсії є дискереційним повноваженням органу Пенсійного фонду України. Також зазначає, що позивачем пропущеного строк звернення до адміністративного суду, оскільки рішенням від 20.07.2018 № 985 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено в призначені позивачу пільгової пенсії. Проте, до суду за захистом своїх прав та інтересів позивач звернувся 30.01.2020.

Представник третьої особи пояснень щодо позову або відзиву не подав, про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали про відкриття провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засідання щодо зодаволення позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання 13.05.2020 не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки. В судове засідання 01.07.2020 представник третьої особи повторно не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки.

Згідно з пуктом другим частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Таким чином, зважаючи на повторну неявку в судове засідання, суд розглянув справу за відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні 01.07.2020 суд заслухав пояснення сторін, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження. Сторони щодо переходу до письмового провадження не заперечили.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

23.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням відділу з питань призначення і перерахунків пенсії № 21 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 985 від 20.07.2018 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки з долучених документів встановлено, що ОСОБА_1 працював за сумісною професією, яка не передбачена у Списку № 2.

31.10.2019 ОСОБА_1 повторно звернувся органу Пенсійного фонду із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.11.2019 № 7930/28/м-20/11.03-06 ОСОБА_1 повідомлено про те, що подані документи для призначення пенсії вже розглядались, а довідка про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 01.02.2018 № 11-к була відкликана підприємством, відтак документи повернутаються заявнику без виконання. Роз`янено порядок оскарження дій чи рішень відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення в Україні базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Статтею 45 Закону № 1058-IV визначено строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії.

Згідно з частиною першою статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" правління Пенсійного фонду України затвердило Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 1.6 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Пунктом 4.1 розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до пункту 4.2 розділі IV Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

За приписами пункту 4.3. розділу IV Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Згідно з пунктом 4.7. розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Таким чином, рішення про призначення чи про відмову у призначенні пенсії повинно бути оформлене розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням. Таке рішення повинно бути завізовано спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив та завіреним печаткою управління. Відтак, лист Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 7930/28/м-20/11.03-06 від 29.11.2019, яким документи повернуті заявнику без виконання не може вважатись рішення у розумінні частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV та положень пункту 4.3 розділу IV Порядку № 22-1.

Проте, згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.11.2019 № 7930/28/м-20/11.03-06 ОСОБА_1 повідомлено про те, що подані документи для призначення пенсії вже розглядались (рішення № 985 від 20.07.2018), а довідка про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 01.02.2018 № 11-к була відкликана підприємством, відтак документи повернуті заявнику без виконання.

Судом встановлено, що рішенням відділу з питань призначення і перерахунків пенсії № 21 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 985 від 20.07.2018 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд зазначає, що з огляду на завдання адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, бере до уваги те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з ст. 13 Європейської конвенції з прав людини кожен, чиї права, свободи визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 30.01.2003 у справі № 1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На підставі наведеного, оскільки питання щодо призначення пенсії позивачу на пільгових умовах вирішено рішенням Головного управління Пенсійного фону України у Львівській області № 985 від 20.07.2018, а листом від 29.11.2019 № 7930/28/м-20/11.03-06 повернуто документи заявнику без розгляду з посиланням на вказане рішення, з метою ефективного способу захисту прав позивача, суд оцінює підстави відмови позивачу у призначенні пенсії, викладені у листі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.11.2019 № 7930/28/м-20/11.03-06 із врахуванням рішення Головного управління Пенсійного фону України у Львівській області № 985 від 20.07.2018, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з рішенням відділу з питань призначення і перерахунків пенсії № 21 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 985 від 20.07.2018 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки з долучених документів встановлено, що ОСОБА_1 працював за сумісною професією, яка не передбачена у Списку № 2.

Відповідно до пункту "а" статті 13 Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із частиною 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами Закону 1058-ІV.

Призначення пенсій на пільгових умовах врегульовано статтею 114 Закону 1058-ІV.

Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі-Порядок №637), згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Судом встановлено, що згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 працював з 12.05.1998 по 25.12.2012 працював електрозварником Шевченківського району теплових мереж КП "Львівтеплокомуненерго", з 25.12.2012 по час звернення із заявою про призначення пенсії - електрогазозварником.

На момент роботи позивача були чинними Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Згідно з технологічною довідкою від 01.02.2018 № 11/1-к ОСОБА_1 з з 12.05.1998 по 25.12.2012 працював електрозварником ручного зварювання, з 25.12.2012 - електрогазозварником, зайнятим різанням та ручним зварюванням.

Судом встановлено, що посади, які займав позивач передбачені Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинними на період роботи позивача.

Відповідно до пункту 3 Порядку №383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Системний аналіз норм Закону та Порядку проведення атестації дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у чинному на період роботи Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Отже, норми вищевказаних нормативно-правових актів визначають, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є сукупність обставин, а саме: наявність професії у відповідному Списку, зайнятість в умовах, передбачених Списком, повний робочий день та атестацію робочого місця за умовами праці. Відсутність вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладено Верховним Судом України, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13) та постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року (справа № 308/3135/17).

Судом встановлено, що у трудовій книжці позивача є записи про призначення на посаду з 12.05.1998 електрозварником, з 25.12.2012 переведений на посаду електрогазозварником.

Проте, записи в трудовій книжці не містять умов праці позивача, умов щодо зайнятості повний робочий день

Відтак, ЛМКП "Львівтеплоенерго" видано довідку від 01.02.2018 № 11-к про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, відповідно до якої вказано, що позивач працював повний робочий день з 12.05.1998 електрозварником, з 25.12.2012 електрогазозварником із зазначення розділу, підрозділу, пункту, найменування списків, до якого включається цей період роботи; первинних документів за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Щодо проведення атестації робочих місць позивачем до органу Пенсійного фонду долучено наказ ЛМКП "Львівтеплоенерго" від 14.04.2000 № 82-к про затвердження професій, робочих місць з шкідливими умовами праці, працівнивам, яких підтверджено право на пільгове пенсіне забезпечення (до яких належать пасади які займав позивач: електрогазозварник, електрозварник), висновок Державної експертизи умов праці від 26.11.2010 № 14/07-10585, висновок Державної експертизи умов праці від 09.10.2008 № 14/07-11157, наказ ЛМКП "Львівтеплоенерго" від 14.04.2000 № 82-к "Про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством", наказ ЛМКП "Львівтеплоенерго" від 12.02.2012 № 50 "Про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці на ЛМКП "Львівтеплоенерго", висновок Державної експертизи умов праці від 05.08.2013 № 14/07-6868.

Проте, органом Пенсійного фонду України рішенням № 985 від 20.07.2018 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки з долучених документів встановлено, що ОСОБА_1 працював за сумісною професією, яка не передбачена у Списку № 2.

Суд зазначає, що документами поданими до органу Пенгсійного фонду підтверджено стаж роботи позивача на посадах, що дає право на призначення пільгової пенсії, зокрема і довідку про зайнятість позивача на таких посадах повний робочий день (довідка від 01.02.2018 № 11-к).

Окрім того, суд зазначає, що згідно з довідкою ЛМКП "Львівтеплоенерго" ОСОБА_1 з 01.09.1998 суміщав професію різчика, що передбачені Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів Українм від 16.01.2003 № 36.

Відповідно до довідки ЛМКП "Львівтеплоенерго" від 25.06.2020 № 03-5011-вих професія різчик відповідає професії газорізальник, згідно протоколу засідання комісії з питань охорони праці з 2005 рікпо 2008 рік.

На підставі наведеного, станом на момент розгляду заяви від 23.04.2018 ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком та прийняття рішення відділу з питань призначення і перерахунків пенсії № 21 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 985 від 20.07.2018 у позивача був належним чином підтверджений стаж більше 12 років 6 місяців на роботах передбачених Списком № 2, наявність професії у відповідному Списку, зайнятість в умовах, передбачених Списком, повний робочий день та атестацію робочого місця за умовами праці.

Окрім того, в листі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.11.2019 № 7930/28/м-20/11.03-06 документи повернуті ОСОБА_1 , оскільки довідка про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 01.02.2018 № 11-к була відкликана підприємством.

Згідно наявними матеріалами справи, ЛМКП «Львівтеплоенерго» згідно з листом від 14.11.2018 № 03-87-02-вих відкликало довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 01.02.2018 № 11-к.

Суд вказує, що видача уточнюючої довідки передбачена чинним законодавством України і має на меті забезпечення права особи на отримання пенсії, оскільки відомості, які в ній зазначаються, стосуються конкретної особи щодо періоду її роботи і умов праці, у зв`язку з чим при її видачі юридичні особи, установи, організації керуються виключно тими відомостями, які містяться в первинних документах. Тобто, уточнююча довідка є офіційним документом, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 637, і роботодавець за правильність відомостей зазначених у ній несе відповідальність, у зв`язку з чим підприємство не може на власний розсуд відкликати або скасовувати видану довідку.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №362/7962/15, від 26.06.2019 у справі №442/5949/16-а, від 06.04.2020 у справі № 359/7518/16-а.

Відтак безпідставним є посилання відповідача на відкликання довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 01.02.2018 № 11-к.

Таким чином, право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах порушено із прийняттям рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 985 від 20.07.2018 про відмову ОСОБА_1 у призначення пільгової пенсії за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з липня 2018 року.

З метою належного способу захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного органу України у Львівській обалсті щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пільгову пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з липня 2018 року.

Оскільки лист Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 7930/28/м-20/11.03-06 від 29.11.2019 не є рішенням у розумінні Закону № 1058 та Порядку 22-1, у задоволенні позовної вимоги про визнаня протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 7930/28/м-20/11.03-06 від 29.11.2019 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах слід відмовити.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Слід зазначити, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами.

У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на призначення пенсії за віком), легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07.02.2019 у справі № 295/6531/17, від 18.02.2020 у справі № 1840/3344/18.

Таким чином, оскільки правопорушення з боку органу Пенсійного фонду є триваючим, позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, код ЄДРПОУ 13814885) , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (вул. Данила Апостола, 1, м. Львів, 79040, код ЄДРПОУ 05506460) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання призначити пільгову пенсію - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного органу України у Львівській обалсті щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пільгову пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з липня 2018 року.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Судовий збір в розмірі 1681,60 грн стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Посний текс судового рішення складено 06.07.2020.

Суддя Костецький Н.В.