Ухвала суду № 90232695, 03.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 липня 2020 року 320/5590/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Комунального підприємства "Софія" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Софія" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просить суд:

- зобов`язати Комунальне підприємство "Софія" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області повернути власникам/споживачам будинку АДРЕСА_1 необґрунтовано нараховану суму за теплову енергію (централізоване опалення) у розмірі 28849,79 грн., за теплову енергію (водопідігрів) у розмірі 2126,63 грн. на загальну суму 30976,42 грн. згідно припису від 17.03.2020 № та власнику/споживачу квартири АДРЕСА_1 шляхом здійснення перерахунку суми необґрунтовано одержаної виручки за теплову енергію (централізоване опалення) у розмірі 331,26 грн., за теплову енергію (водопідігрів) у розмірі 2,96 грн. на загальну суму 334,22 грн. згідно рішення від 17.03.2020 №9;

- стягнути з Комунального підприємства "Софія" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області штраф в сумі 334,22 грн. в дохід державного бюджету згідно рішення від 17.03.2020 №9.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За змістом пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень, звертаючись до адміністративного суду з позовом, має навести у позовній заяві посилання на норму закону, якою передбачено право на таке звернення.

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області у якості підстави для звернення до адміністративного суду з цим позовом посилається на приписи статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

При цьому з повідомлених ініціатором звернення фактичних обставин справи суд встановив, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області у період з 02.03.2020 по 16.03.2020 проведено позапланову перевірку дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Комунального підприємства "Софія" Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за результатами якої складений акт №11. В акті перевірки вказано на порушення відповідачем вимог Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про ціни та ціноутворення" та Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869. Згадані порушення, за твердженням позивача, полягали у неправомірному застосуванні відповідачем тарифу на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що призвело до отримання підприємством необґрунтованої виручки.

Суд зауважує, що в силу положень статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, право на звернення до адміністративного суду за результатами заходу державного нагляду (контролю) у суб`єкта владних повноважень виникає виключно у разі наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктом господарювання.

Проте, предметом даного спору не є застосування до відповідача заходів державного нагляду (контролю) шляхом повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктом господарювання.

А тому, посилання позивача на наведені вище положення статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у якості обґрунтування підстави для звернення до суду з цим позовом є надуманими та відхиляються судом.

У рамках даного спору позивач посилається на невиконання відповідачем вимог припису Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 17.03.2020 №5 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та рішення від 17.03.2020 №9, а прохальна частина позовної заяви фактично дублює вимоги даного припису та рішення.

Суд враховує, що за змістом статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" уповноважені органи мають право: проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 20 вказаного Закону до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, частинами 2 та 3 цієї статті визначено, що суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету. Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб`єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам. Порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, визначається Господарським кодексом України.

Отже, невиконання суб`єктом господарювання вимог припису контролюючого органу з питань застосування державних регульованих цін є підставою для притягнення такого суб`єкта до відповідальності шляхом накладення адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області не відповідає згаданим вище положенням пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить обґрунтування підстави для звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду з цим позовом.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Так, згідно приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2020 року, становить 2102,00 грн.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем об`єднано у позовній заяві одну вимогу немайнового характеру (зобов`язання вчинити певні дії) та одну вимогу майнового характеру стягнення штрафу в сумі 334,22 грн.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 4204,00 грн. (2102,00 грн. + 2102,00 грн. = 4204,00 грн.).

У якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви приєднано платіжне доручення від 18.06.2020 №678 на суму 2102,00 грн.

Однак, сплачена позивачем сума судового збору не відповідає розміру судового збору, який має бути сплачений за подання даного адміністративного позову.

Отже, судовий збір за подачу даного адміністративного позову вважається не сплаченим у сумі 2102,00 грн.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду: заяви з обґрунтуванням підстав для звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду з цим позовом; оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн. за реквізитами Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Балаклицький А. І.