Рішення № 90231324, 06.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 р. Справа№200/4123/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Зелінського, 27а) про визнання неправомірними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно автоматичного перерахунку пенсії ОСОБА_1 у жовтні 2017 року, зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та зарахувати до стажу роботи період роботи з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року в районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців та зобов`язати провести перерахунок з дня призначення пенсії – з 02.03.2017 року, зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області скасувати автоматичний перерахунок пенсії ОСОБА_1 у жовтні 2017 року та повернути раніше призначену у березні 2017 року пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014,2015,2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з 01.10.2017 року (з дня перерахунку).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є пенсіонером за віком. У лютому 2020 року він звернувся до управління із заявою про надання виписки з розпорядження про призначення пенсії та перерахунок пенсії. З відповіді управління від 17.03.2020 року слідує, що управлінням не було зараховано в пільговий стаж ОСОБА_1 робота в районах Крайньої Півночі з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року, а саме не зараховано один рік роботи у вказаний період за один рік та шість місяців. Крім того, у жовтні 2017 року управлінням проведено перерахунок пенсії, який погіршив його соціальний стан. Вважає такі дії управління неправомірними та такими, що порушують його права на соціальний захист.

Ухвалою суду від 22.04.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 02.03.2017 року як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсії позивача обчислений з урахуванням загального стажу 31 рік 05 місяців 18 днів та заробітної плати, визначеної за період з 01.07.2000 року по 31.01.2017 року.

З 01.10.2017 року проведено масовий перерахунок пенсій відповідно до Закону України від 03.10.2017 року №2148 з використанням показника середньої заробітної плати за 2014,2015,2016 роки – 3764,40 грн. із застосуванням величини одного року страхового стажу у розмірі 1%. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність встановлено у розмірі 1452,00 грн.

Маріупольським об`єднаним управлінням ПФУ Донецької області з 01.10.2017 року проведено перерахунок пенсій, в тому числі і позивачу. Загальний розмір пенсії позивача з 01.10.2017 року склав 5880,66 грн.: розмір пенсії за віком 4217,49 грн., доплата за понармований стаж 187,05 грн., доплата до старого основного розміру пенсії 1476,12 грн.

Зазначає, що з 01.03.2019 року проведено масовий перерахунок пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058 та п.2 Постанови КМУ від 20.02.2019 року №124. Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача з 01.03.2019 року не змінився, у зв`язку з перерозподілом складових пенсійної виплати та склав 5880,66 грн.: розмір пенсії за віком 5423,83 грн., доплата за понаднормативний стаж 249,40 грн., доплата до старого основного розміру пенсії (з 01.10.2017 року) 207,43 грн.

Вважає, що проводячи перерахунки пенсії автоматизованим способом та включаючи при підрахунку вірогідні періоди, встановлені програмою АСОПД-СОМТЕХ, управління діяло в частині покладених на нього повноважень.

Вказав, що управлінням не приймалось рішення про призначення (перерахунок) або про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням періодів роботи з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме зарахування один рік роботи у вказаний період часу за один рік шість місяців. Архівна довідка №36-521 від 21.04.2017 року не містить інформацію про те, що з позивачем укладались трудові угоди, а також про те, що він користується правом на пільгове обчислення пенсії, тому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (а.с.41-43).

З 16.06.2020 року по 03.07.2020 року включно суддя Мозговая Н.А. перебувала у відпустці згідно наказу №120-В-г від 25.05.2020 року.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), громадянин України, перебуває на обліку у Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 42171861) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що позивач 02.03.2017 року позивач звернувся до Управління ПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.54).

Рішенням Іллічівського ПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя №936 від 10.03.2017 року призначено пенсію ОСОБА_1 на підставі Постанови КМУ №637 від 12.08.1993 року «Про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній». Враховано до загального стажу роботи періоди з 27.12.1988 року по 24.01.1989 року, оскільки не надано довідку про стаж. Періоди роботи з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року зараховано на загальних умовах, оскільки не надано довідку про кратність (а.с.53).

Відповідно до протоколу №936 від 16.03.2017 року позивачу призначена пенсія за віком (а.с.47).

Згідно повідомлення УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя, ОСОБА_1 за заявою від 02.03.2017 року з 02.03.2017 року призначено пенсію за віком, розмір пенсії становить 5140,90 грн. (а.с.74).

13.03.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (а.с.89).

Крім того, у березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області із заявою відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Листом від 17.03.2020 року №60/Ш-02-01-15 позивача повідомлено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VІІІ внесено зміни до Закону №1058-IV, що передбачає низку змін у призначенні пенсії. Розмір пенсії позивача з 01.10.2017 року складає 5880,66 грн.: 4217,49 грн. – розмір пенсії за віком, 187,05 грн. – доплата за понаднормативний стаж, 1476,12 грн. – доплата до старого розміру пенсії. З 01.03.2019 року проведено індексацію пенсії. Розмір пенсії з 01.03.2019 року становить 5880,66 грн. Вказано, що пенсія призначена і виплачується відповідно до діючого законодавства з урахуванням страхового стажу та заробітної плати (а.с.8).

Щодо позовних вимог в частині визнання неправомірними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до стажу роботи період роботи з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року в районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців та провести перерахунок пенсії з дня призначення - з 02.03.2017 року, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до пункту 7 параграфу «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10 листопада 1967 року.

Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Указом Президії ВР СРСР від 29 вересня 1967 року було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28 пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців ) є сукупність наступних обставин:

1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях;

2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.

Разом з тим, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 396/153/17 (2-а/396/13/17).

Судом встановлено, що позивач у період з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року працював електромонтером 4 розряду у Лангепаскому управлінні по експлуатації електричних мереж та електрообладнання, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією трудової книжки серії НОМЕР_2 .

Також у трудовій книжці позивача БТ НОМЕР_3 є відмітка про те, що місцевість прирівнюється до районів Крайньої Півночі (а.с.12-13).

З архівної довідки територіально – виробничого підприємства «Лангепаснефтегаз» «Лукойл – Західна Сибір» від 21.04.2017 року №36-521 слідує, що ОСОБА_1 дійсно працював повний робочий день при повній робочій неділі з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року у Лангепаскому управлінні по експлуатації електричних мереж та електрообладнання ВО «Лаггепаснефтегаз». Підприємство знаходилось у місцевості, яка прирівнюється до районів Крайньої Півночі (м.Лангепас, Ханти – Мансійський автономний округ, Тюменська область), де до заробітної плати встановлений коефіцієнт 1,7 (а.с.11).

Обставини, що місцевість, де працював позивач, прирівнюється до районів Крайньої Півночі сторонами не оспорюється.

Проте, як вбачається з відзиву на адміністративний позов, період роботи позивача з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року у Лангепаскому управлінні по експлуатації електричних мереж та електрообладнання ВО «Лаггепаснефтегаз» не зараховано до пільгового стажу, оскільки архівна довідка №36-521 від 21.04.2017 року не містить інформацію про те, що з позивачем укладались строкові трудові угоди, а також про те, що позивач користується правом на пільгове обчислення пенсії.

Однак, з урахуванням наведених норм законодавства, суд вважає такі доводи відповідача помилковими та такими, що спростовуються відповідними записами у трудовій книжці.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право скористатись пільгами, які зазначені в Указі Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме, зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі або в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців роботи при нарахуванні стажу, що дає право на отримання пенсії по віку або по інвалідності, тому, з урахуванням ч.2 ст.9, ст.245 КАС України, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року в районі Крайньої Півночі.

Також, суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до стажу роботи період роботи з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року в районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців та провести перерахунок пенсії з дня призначення - з 02.03.2017 року, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність дій відповідача та належним, ефективним та повним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно автоматичного перерахунку пенсії ОСОБА_1 у жовтні 2017 року та зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області скасувати автоматичний перерахунок пенсії ОСОБА_1 у жовтні 2017 року та повернути раніше призначену у березні 2017 року пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014,2015,2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з 01.10.2017 року (з дня перерахунку), суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 25 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.

Частиною 1 вказаної статті, у редакції, чинній до перерахунку пенсії позивачу, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Закону № 1058-IV, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Порядок індексації і перерахунку пенсії передбачені статтею 42 Закону № 1058-IV.

Також Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII) розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV доповнено п. 4.3 такого змісту: Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.»

З пункту 1 розділу ІІ Закон № 2148-VIII випливає, що п. 4.3 розділу XV Закону № 1058-IV застосовується з 01 жовтня 2017 року.

При цьому, пунктом 1 розділу ІІ Закон № 2148-VIII установлено, що з 01 жовтня 2017 року до встановлення розміру прожиткового мінімуму, який буде більшим за розмір, встановлений на 01 грудня 2017 року та збільшений на 79 гривень, при призначенні та перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, встановлених законодавством, використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 01 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

У разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відповідно до пунктів 2 і 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» установлено, що: у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Позивачу пенсію призначено до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв`язку з чим пенсія підлягала перерахунку з 01 жовтня 2017 року з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Разом з тим, нормами пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.

Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2015 року №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Натомість жодним доказом у справі не підтверджується, що за наслідками проведеного з 01 жовтня 2017 року перерахунку пенсії, загальний розмір пенсії позивача зменшився.

Перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01 жовтня 2017 року, тобто з дати набрання чинності пунктами 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Норми пункту 4.3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивачу.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії з 01 жовтня 2017 року з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, які наведені в постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 822/3781/17.

У зв`язку із викладеним, позовні вимоги про визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно автоматичного перерахунку пенсії ОСОБА_1 у жовтні 2017 року та зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області скасувати автоматичний перерахунок пенсії ОСОБА_1 у жовтні 2017 року та повернути раніше призначену у березні 2017 року пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014,2015,2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з 01.10.2017 року (з дня перерахунку) не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2020 року сплату судового збору за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (а.с.19-20).

Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при частковому задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню в дохід державного бюджету з кожної сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (420,40 грн. з кожної сторони).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Зелінського, 27а) про визнання неправомірними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового розрахунку стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно автоматичного перерахунку пенсії ОСОБА_1 у жовтні 2017 року, зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та зарахувати до стажу роботи період роботи з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року в районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців та зобов`язати провести перерахунок з дня призначення пенсії – з 02.03.2017 року, зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області скасувати автоматичний перерахунок пенсії ОСОБА_1 у жовтні 2017 року та повернути раніше призначену у березні 2017 року пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014,2015,2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з 01.10.2017 року (з дня перерахунку) – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Зелінського, 27а) щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) періоду роботи з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року в районі Крайньої Півночі або в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Зелінського, 27а) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) період роботи з 12.04.1989 року по 27.02.1994 року в районі Крайньої Півночі або в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі за один рік та шість місяців та провести перерахунок пенсії з дня призначення - з 02.03.2017 року.

У задоволенні решти частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ:42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Зелінського, 27а) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Повний текст судового рішення складено 06.07.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ змін у розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая