Рішення № 90230121, 02.07.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/17/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2020 Справа № 908/274/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали № 908/274/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич", ідентифікаційний код юридичної особи 30896126 (72252, Запорізька область, Веселівський район, село Мала Михайлівка, провулок Молодіжний, буд. 1-А)

до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарства "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", ідентифікаційний код юридичної особи 00853317 (72250, Запорізька область, Веселівський район, село Широке, вул. Центральна, буд. 1)

про стягнення 185 704,75 грн,

та за зустрічною позовною заявою: Державного підприємства "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", ідентифікаційний код юридичної особи 00853317 (72250, Запорізька область, Веселівський район, село Широке, вул. Центральна, буд. 1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич", ідентифікаційний код юридичної особи 30896126 (72252, Запорізька область, Веселівський район, село Мала Михайлівка, провулок Молодіжний, буд. 1-А)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1/05 від 08.05.2019

За участю уповноважених представників сторін:

від ТОВ "Агрофірма "Славутич": не з`явився;

від ДП "Дослідне господарства "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України": не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" 185704,75 грн, з яких 124950,00 грн основного боргу, 29003,76 грн пені, 31750,00 грн - 35% відсотків річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №1/05 від 08.05.2019 позивач поставив відповідачу товар на суму 124950,00 грн, який мав бути оплачений відповідачем у строк до 15.05.2019. Відповідач не оплатив поставлений товар, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 124950,00 грн. На підставі п. 4.3 договору за прострочення оплати в період з 16.05.2019 по 04.02.2020 позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 29003,76 грн та 35% відсотків річних у сумі 31750,00 грн.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2020 справу № 908/274/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.02.2020 у справі № 908/274/20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у даній справі, Державне підприємство "Дослідне господарство "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" звернулось до Господарського суду Запорізької області з зустрічною позовною заявою від 17.03.2020 (вх. № 819/08-07/20 від 19.03.2020) про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1/05 від 08.05.2019 на підставі ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215, ст. 230 Цивільного кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.03.2020, зустрічний позов у даній справі визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.03.2020 зустрічну позовну заяву залишено без руху. Надано заявникові строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, але не пізніше 13.04.2020, включно, шляхом надання суду: доказів сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви у встановленому порядку та розмірі; доказів надсилання іншій стороні листом з описом вкладення документів на виконання зазначеної ухвали суду.

Заявою від 31.03.2020 позивач за зустрічним позовом усунув вищевказані недоліки.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.04.2020 суд ухвалив: прийняти зустрічний позов до розгляду; вимоги за зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/274/20; перейти до розгляду справи №908/274/20 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання призначити на 27.04.2020 об 11 год. 20 хв

13.04.2020 до господарського суду від ТОВ "Агрофірма "Славутич" надійшла заява про долучення до матеріалів справи відповіді на відзив на первісну позовну заяву та відзиву на зустрічну позовну заяву.

27.04.2020 суд відкрив підготовче засідання у справі 908/274/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися, при цьому 27.04.2020 на електронну пошту суду надійшли клопотання ДП "Дослідне господарства "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" про відкладення підготовчого засідання та заява ТОВ "Агрофірма "Славутич" про закриття підготовчого провадження та призначення до розгляду справи по суті.

З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з`явилися, судове засідання 27.04.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

Судом прийнято до розгляду заяву ТОВ "Агрофірма "Славутич" разом із відповіддю на відзив на первісну позовну заяву та відзивом на зустрічну позовну заяву.

Заява ТОВ "Агрофірма "Славутич" про закриття підготовчого провадження та призначення до розгляду справи по суті, буде розглянута в наступному судовому засіданні.

За наслідками судового засідання, враховуючи, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні, суд відклав підготовче засідання на 21.05.2020 об 11 год. 00 хв.

21.05.2020 суд продовжив підготовче засідання у справі 908/274/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з`явилися, судове засідання 21.05.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

За наслідками судового засідання, враховуючи, що питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, не можуть бути розглянуті в даному підготовчому засіданні, суд відклав підготовче засідання на 01.06.2020 о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 01.06.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд продовжив підготовче засідання у справі 908/274/20. Перевірив явку представників сторін. Представник ДП "Дослідне господарства "Широке" в судове засідання не з`явився, при цьому, 01.06.2020 до господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За наслідками судового засідання, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, та відклав підготовче засідання у справі 908/274/20 на 10.06.2020 о 12 год. 20 хв.

В судовому засіданні 10.06.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд продовжив підготовче засідання у справі 908/268/20. Перевірив явку представників сторін. Представник ТОВ "Агрофірма "Славутич" в судове засідання не з`явився, при цьому, 10.06.2020 до електронного суду надійшло клопотання позивача, за первісним позовом, про розгляд справи за його відсутністю, також в клопотанні представник ДП "Дослідне господарства "Широке" просить закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

На початку судового засідання суд оголосив про надходження від позивача, за первісним позовом, вищезазначеного клопотання, яке приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні представник ДП "Дослідне господарства "Широке" надав усні пояснення у справі та на запитання суду зазначив, що всі пояснення надані, всі наявні докази подані до матеріалів справи, клопотання та заяви, відсутні.

Представник ДП "Дослідне господарства "Широке" не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд, зокрема, постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

За наслідками судового засідання, суд, на підставі ст. 185 ГПК України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 02.07.2020 о 10 год. 00 хв.

30.06.2020 від відповідача на адресу Господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, не раніше строку карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної інфекції.

02.07.2020 від позивача у справі через «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 02.07.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Позивач у судове засідання не 02.07.2020 не з`явився. Судом розглянуто клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Клопотання судом задоволено.

Відповідач у судове засідання не 02.07.2020 не з`явився. Судом розглянуто клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, не раніше строку карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної інфекції.

Суд зазначає наступне: 11.03.2020 відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19", відповідно до якої на всій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 установлено карантин.

Рішенням Ради суддів України від 17.03.2019 №19 затверджено Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу "COVID-19", який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких Рада суддів України рекомендує на період карантину встановити особливий режим роботи судів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 були внесені зміни до вищезазначеної постанови від 11.03.2020 №211 та продовжено карантин до 24.04.2020, а постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 до 11.05.2020.

04.05.2020 Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення про продовження карантину в Україні до 22.05.2020, однак з карантинними послабленнями з 11.05.2020, зокрема, дозволено працювати за певних умов адвокатам, нотаріусам тощо.

З 22.05.2020 почався другий етап послаблення карантину.

На підставі викладеного, враховуючи пом`якшення карантинних обмежень, приймаючи до уваги те, що учасниками справи реалізовані свої права щодо надання заяв по суті справи (наявність відзиву, в т.ч. на зустрічний позов, відповіді на відзив у матеріалах справи) суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про перенесення судового засідання на іншу дату у зв`язку із карантином на території України.

З матеріалів первісної позовної заяви вбачається, що 08.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» та Державним підприємством «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України» укладено договір купівлі-продажу № 1/05, відповідно до п.п. 1.1. - 1.4. якого покупець зобов`язується передати покупцю у власність товар: ячмінь, ціна за 1 тону, в т.ч. ПДВ 5100,00 грн., кількість тон - 24,5, загальна вартість продажу, в т.ч. ПДВ 124950,00 грн., а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар. Покупець зобов`язується оплатити шляхом перерахування на поточний рахунок продавця ціну товару в строк до 15.05.2019. Датою оплати є дата фактичного зарахування коштів на банківський рахунок продавця. На виконання вказаного договору позивач поставив товар 10.05.2019, а відповідач йог прийняв, що підтверджується товарно-транспортними накладними №№ 1 - 5 від 10.05.2019 та видатковою накладною № 17 від 10.05.2019, довіреністю № 70 від 10.05.2019. Сторонами складено та підписано Акт звіряння, відповідно до якого станом на 31.12.2019 заборгованість відповідача складає 124 950,00 грн. У зв`язку із невиконанням відповідачем за первісним позовом (ТОВ «АФ «Славутич») зобов`язань за договором щодо оплати товару позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «АФ «Славутич» суми основного боргу у розмірі 124 950,00 грн., пені у розмірі 29003,76 грн. та 35% відсотків річних у розмірі 31750,99 грн., нарахованих на підставі п. 4.3. договору. Просить первісні позовні вимоги задовольнити. Також, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом витрати на правову допомогу.

В матеріалах справи міститься відзив на первісну позовну заяву, відповідно до якого ДП «ДГ «Широке» ДДСДС НААН України вважає договір неукладеним, оскільки: пунктом 4.3. договору № 1/05 від 08.05.2019 передбачено, що за прострочення виконання своїх зобов`язань покупець сплачує санкції в наступних розмірах: передача коштів - подвійна облікова ставка НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення за весь період прострочення; сплачує відсотки за користування товарним кредитом на рівні 35 % річних за весь період користування коштами та втрати від інфляції в порядку ст. 625 ЦК України. Умова договору про стягнення неустойки за прострочення передачі коштів та за користування товарним кредитом є незаконною та недійсною, підлягає скасуванню судом. Договір купівлі-продажу від 08.05.2019 № 1/05 є неукладеним, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про його предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 2 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, яка затверджена 25.04.1966, з метою збереження якості поставляємої продукції, утворення умов для своєчасного і правильного її приймання по якості підприємство, об`єднання, виробник зобов`язані забезпечити, зокрема: суворе дотримання встановлених правил пакування і упаковки продукції, маркування і пломбування окремих місць; відгрузку (видачу) продукції відповідної якості і комплектності, що відповідає технічним умовам, рецептурам, зразкам; чітке та правильне оформлення документів, що підтверджують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, сортове свідоцтво і т.і.), товарно-транспортних і розрахункових документів, відповідність зазначених в них даних про якість і комплектність продукції фактичній якості і її комплектності; своєчасну відсилку документів, що підтверджують якість і комплектність продукції отримувачу. Вимоги вказаної Інструкції зобов`язують постачальника надати своєчасно документи, які підтверджують якість і комплектність товарів покупцю. Ці документи висилаються разом із продукцією, якщо інше не передбачено договором. Згідно п. 28 Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садовий матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садовий матеріал, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 97, кожна партія насіння і садівного матеріалу для реалізації повинна супроводжуватись сертифікатами, а також документами згідно ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості». Позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом, ТОВ «АФ «Славутич») не надано сертифікат якості товару, у зв`язку із чим позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом, ДП «ДГ «Широке» ДДСДС НААН України) не здійснив оплату товару. З 08.05.2019 ТОВ «АФ «Славутич» не виставляло рахунки на оплату поставленого насіння, не направляло вимог про сплату коштів. Укладений договір не містить поточного рахунку продавця. ДП «ДГ «Широке» ДДСДС НААН України зазначає, що чинне законодавство України не містить поняття «товарний кредит». Статтями 694, 695, 697 ЦК України визначено особливості договору купівлі-продажу товару в кредит. Відповідно до ст. 536, ч. 5 ст. 694 ЦК України відсотки за договором товарного кредиту нараховуються виключно за договором, що укладений між фізичними особами. Пункт 4.3. договору передбачає стягнення пені за прострочення передачі коштів. Передача коштів може використовуватись в разі здійснення готівкових платежів. Передача коштів між юридичними особами заборонена. Тому, відповідальність за передачу коштів не є тотожною здійсненню оплати за договором. Просить в задоволенні первісного позову відмовити. Також, просить відмовити в задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

З матеріалів зустрічного позову вбачається, що ДП «ДГ «Широке» ДДСДС НААН України просить визнати договір недійсним на підставі ст. 230 ЦК України, відповідно до якої якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Просить зустрічний позов задовольнити.

В матеріалах справи міститься відзив на зустрічний позов, відповідно до якого при укладанні договору купівлі-продажу № 1/05 від 08.05.2019 було дотримано всі вимоги щодо свободи волевиявлення, форми, наявності істотних умов, що передбачені вимогами цивільного та господарського законодавства. Доказів умисного введення сторони в оману ДП «ДГ «Широке» ДДСДС НААН України до зустрічного позову не додано. Просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

02.07.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

08.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» (далі- продавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Широке» Донецької державної сільськогосподарської станції Національної академії аграрних наук України» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1/05 (далі- договір), відповідно до п.п. 1.1. - 1.4. якого покупець зобов`язується передати покупцю у власність товар: ячмінь, ціна за 1 тону, в т.ч. ПДВ 5100,00 грн., кількість тон - 24,5, загальна вартість продажу, в т.ч. ПДВ 124950,00 грн., а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар.

Покупець набуває права власності на майно і несе пов`язаний з цим ризик (загибелі, псування майна тощо) з моменту його передачі.

Товар повинен бути переданий покупцю в термін 3 днів з моменту набуття чинності цим договором.

Товар передається продавцем покупцю з зернового складу постачальника, місцезнаходження: Запорізька область, Веселівський район, с. Мала Михайлівка, провулок Молодіжний, 1 А.

Пунктами 2.2., 2.3. договору передбачено, що загальна вартість товару, що поставляється складає 124950,00 грн., в т.ч. ПДВ 20825,00 грн.

Покупець зобов`язується оплатити шляхом перерахування на поточний рахунок продавця ціну товару в строк до 15.05.2019. Датою оплати є дата фактичного зарахування коштів на банківський рахунок продавця.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.3. договору продавець зобов`язаний в 3 денний термін з моменту укладання даного договору поставити товар. Покупець зобов`язаний прийняти й оплатити товар і додаткові послуги продавця відповідно до цього договору, відшкодувати продавцю матеріальну шкоду та сплатити неустойку у випадку односторонньої відмови від власних зобов`язань.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що за прострочення виконання своїх зобов`язань покупець сплачує санкції в наступних розмірах: передача коштів - подвійна облікова ставка НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення за весь період прострочення; сплачує відсотки за користування товарним кредитом на рівні 35 % річних за весь період користування коштами та втрати від інфляції в порядку ст. 625 ЦК України.

Згідно із п. 5.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

На виконання вказаного договору позивач поставив товар 10.05.2019, а відповідач його прийняв, що підтверджується товарно-транспортними накладними №№ 1 - 5 від 10.05.2019 та видатковою накладною № 17 від 10.05.2019, довіреністю № 70 від 10.05.2019.

Сторонами складено та підписано Акт звіряння, відповідно до якого станом на 31.12.2019 заборгованість відповідача складає 124 950,00 грн.

У зв`язку із невиконанням відповідачем за первісним позовом (ТОВ «АФ «Славутич») зобов`язань за договором щодо оплати товару позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «АФ «Славутич» суми основного боргу у розмірі 124 950,00 грн., пені у розмірі 29003,76 грн. та 35% відсотків річних у розмірі 31750,99 грн., нарахованих на підставі п. 4.3. договору.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників позивача, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню частково, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання вказаного договору позивач поставив товар 10.05.2019 на суму 124 950,00 грн., а відповідач його прийняв, що підтверджується товарно-транспортними накладними №№ 1 - 5 від 10.05.2019 та видатковою накладною № 17 від 10.05.2019, довіреністю № 70 від 10.05.2019.

В матеріалах справи міститься Акт звіряння, відповідно до якого станом на 31.12.2019 заборгованість відповідача за первісним позовом складає 124 950,00 грн., підписаний обома сторонами.

Сума основного боргу у розмірі 124 950,00 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що за прострочення виконання своїх зобов`язань покупець сплачує санкції в наступних розмірах: передача коштів - подвійна облікова ставка НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення за весь період прострочення; сплачує відсотки за користування товарним кредитом на рівні 35 % річних за весь період користування коштами та втрати від інфляції в порядку ст. 625 ЦК України.

Суд вважає, що сторонами визначено базу нарахування пені - несплачені кошти, тобто грошове зобов`язання - заборгованість за поставлений товар.

Щодо 35 % річних слід зазначити, що п. 4.3. договору містить пряме посилання на ст. 625 ЦК України як підставу нарахування річних, змістом якої передбачено можливість збільшення сторонами розміру процентів річних.

Отже, нарахування 35 % річних, погоджених сторонами в п.4.3. договору, вимогам закону не суперечить.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 29003,76 грн. та 35 % річних у розмірі 31750,99 грн.

Судом перевірено розрахунки ТОВ «АФ «Славутич» за допомогою КП «Законодавство». Розрахунок пені є вірним та пеня підлягає стягненню у повному обсязі.

В той час, відповідно до розрахунку суду 35 % річних складають 31 739,54 грн. за період з 16.05.2019 по 04.02.2020. Тобто, 35 % річних підлягають стягненню у розмірі 31 739,54 грн., з відмовою у стягненні 11,45 грн.

Також, суд зазначає, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Умови договору купівлі-продажу № 1/05 від 08.05.2019 не містять умов щодо передачі товару (зокрема, наявність сертифікату), порядок пред`явлення вимог щодо якості товару.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Правові наслідки передання товару неналежною якості визначені у ст. 678 ЦК України.

Доказів пред`явлення до ТОВ «АФ «Славутич» вимог щодо якості товару ДП «ДГ «Широке» ДДСДС НААН України у встановлені законом строки суду не надано.

Щодо зустрічного позову, заявленого Державним підприємством "Дослідне господарства "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" суд зазначає:

Згідно статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

ДП «ДГ «Широке» ДДСДС НААН України просить визнати договір недійсним на підставі ст. 230 ЦК України, відповідно до якої якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України).

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт оману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів того, що договір купівлі-продажу № 1/05 від 08.05.2019 був вчинений під впливом обману.

Отже, первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісним позовом покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір за зустрічним позовом покладається на позивача за зустрічним позовом.

Щодо стягнення суми судових витрат, які позивач за первісним позовом поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 2 - 4 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У первісному позові позивач зазначає, що попередній розмір судових витрат складає 2785,57 грн. судового збору, та очікуваний розмір витрат на правову допомогу складає орієнтовно до 15 000,00 грн.

До первісного позову додано: договір про надання правової допомоги від 17.12.2019, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» та Адвокатським об`єднанням «Міжрегіональний центр надання правової допомоги»; Акти приймання - передачі юридичної допомоги від 24.12.2019, від 04.02.2020; свідоцтво (копія) про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 001857 від 05.11.2018 на ім`я ОСОБА_1 ; платіжне доручення № 1599 від 27.12.2019 про сплату 10 000,00 грн. правової допомоги згідно акту приймання-передачі від 24.12.2019 (копія).

Відповідно до п. 4.2. договору про надання правової допомоги від 17.12.2019 вартість юридичної допомоги визначається у розмірі 1 000,00 грн. за одну годину наданої юридичної допомоги, крім представництва адвокатом інтересів клієнта в розгляді позову в суді. За представництво адвокатом інтересів клієнта з розгляду позовної заяви в господарському суді Запорізької області, клієнт сплачує фіксований розмір гонорару у розмірі 2 500,00 грн. за участь в одному судовому засіданні.

Від відповідача за первісним позовом клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу не надходило. У відзиві на позовну заяву, відповідач за первісним позовом, заначив про неспівмірність заявленої суми до стягнення та просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

Враховуючи, складність справи, розмір заявлених позовних вимог, кількість судових засідань, обсяг наданих адвокатом послуг, наявність укладеного договору про надання правової допомоги від 17.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» та Адвокатським об`єднанням «Міжрегіональний центр надання правової допомоги»; наявність підписаного Акту приймання - передачі юридичної допомоги від 24.12.2019 та платіжного доручення № 1599 від 27.12.2019 про сплату 10 000,00 грн., суд вважає, що витрати на надання правової допомоги підлягають стягненню у понесеному розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 9 999,38 грн., з відмовою у стягненні 0,62 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарства "Широке" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", ідентифікаційний код юридичної особи 00853317 (72250, Запорізька область, Веселівський район, село Широке, вул. Центральна, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Славутич", ідентифікаційний код юридичної особи 30896126 (72252, Запорізька область, Веселівський район, село Мала Михайлівка, провулок Молодіжний, буд. 1-А) суму основного боргу у розмірі 124 950 (сто двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 29 003 (двадцять дев`ять тисяч три) грн. 76 коп., 35 % річних у розмірі 31 739 (тридцять одна тисяча сімсот тридцять дев`ять) грн. 54 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 999 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 38 коп., судовий збір у розмірі 2 785 (дві тисячі сімсот вісімдесят п`ять) грн. 40 коп.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 35 % річних у розмірі 11 (одинадцять) грн. 45коп., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 0 (нуль) грн. 62 коп., судового збору у розмірі 0 (нуль) грн. 17 коп. відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

5. Витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2020.

Суддя А.О. Науменко