Рішення № 90230085, 01.07.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/142/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2020 Справа № 908/2415/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали

За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18)

тертя особа, яка не заявляє вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, 14)

про стягнення суми 184 334 559,43 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Кравченко Е.І., ордер КС 678523 від 15.10.2020

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Білич Н.С., довіреність № 12 від 01.01.2020

ВСТАНОВЛЕНО:

04.09.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” про стягнення суми 184 334 559, 43 грн. основного боргу за договором постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2018.

Ухвалою суду від 26.09.2019 справу прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 15.10.2019. Ухвалою суду від 15.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 17.12.2019.

В відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позовних вимог вважаючи, що договір 27.12.2018 суперечить нормам ЦК України, вказуючи на те, що даний договір укладено під впливом помилки, а сам договір підлягає визнанню судом недійсним (відзив долучено до матеріалів справи).

20.11.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив (долучена до матеріалів справи).

Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” підтримало позовні вимоги (письмові пояснення долучені до матеріалів справи).

27.11.2019 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії” від 27.12.2018 № 5.

Ухвалою від 17.12.2019 судом було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті у судовому засіданні 17.12.2019.

Ухвала суду від 17.12.2020 про повернення зустрічної позовної заяви була оскаржена Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” в апеляційному порядку.

Ухвалою від 15.01.2020 провадження у справі № 908/2415/19 було зупинено до отримання результатів перегляду ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.12.2019 Центральним апеляційним господарським судом у даній справі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2020 апеляційну скаргу ТОВ “Запорізький титано-магнієвий комбінат” залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.12.2019 у справі №908/2415/19 залишено без змін.

Ухвалою суду від 02.03.2020 провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 23.03.2020.

13.03.2020 від Центрального апеляційного господарського суду надійшов запит щодо направлення матеріалів справи № 908/2415/19, у зв`язку з надходженням касаційної скарги від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.20 по справі № 908/2415/19, для подальшого направлення матеріалів до Касаційної інстанції.

Ухвалою від 16.03.2020 провадження у справі № 908/2415/19 було зупинено до отримання результатів перегляду ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.12.2019 Касаційним господарським судом у складі Верховного суду. Матеріали справи №908/2415/19 направлені до Центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою Верховного суду від 17.04.2020 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ “Запорізький титано - магнієвий комбінат”.

Ухвалою суду від 15.05.2020 провадження у справі № 908/2415/19 було поновлено. Судове засідання призначено на 02.06.2020. Явку у судове засідання визнано обов`язковою.

Представник відповідача в судове засідання 02.06.2020 не з`явився. До канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач заперечив проти поданого клопотання з посилання на затягування процесу з боку відповідача.

Ухвалою суду від 02.06.2020 судом за клопотанням відповідача судове засідання відкладалось до 01.07.2020.

В судовому засіданні 01.07.2020 позивач підтримав позовні вимоги в повному об`ємі, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд прийняти рішення з урахуванням наданих ПАТ «Запоріжжяобленерго» письмових пояснень.

02.06.2020 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, визначивши наступну дату судового засідання поза межами встановленого строку дії карантину.

Представник позивача заперечив проти поданого клопотання, вказуючи на те, що розгляд справи по суті розпочато 17.12.2019 і у сторін було достатньо часу для надання всіх необхідних доказів під час підготовчого засідання. Крім того, вказує, що неодноразове оскарження процесуальних документів призводило до затягування розгляду спору по суті.

Розглянувши подане відповідачем клопотання суд дійшов висновку про залишення його без задоволення, так як всі докази у справі були зібрані під час підготовчого провадження і розгляд справи по суті розпочато ще 17.12.2019.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника відповідача.

01.07.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення в присутності представника позивача та третьої особи.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яке виконує функції постачальника «останньої надії» (далі - постачальник, позивач), діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (надалі - відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2018 (надалі - договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312, оператор системи розподілу Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (надалі-ПАТ «Запоріжжяобленерго»).

27.12.2018 на виконання вимог ч. 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» в мережі Інтернет за адресою: www.uie.kiev.ua ДПЗД «Укрінтеренерго» розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; комерційну пропозицію № 2 до договору; додаток до комерційної пропозиції № 2 Ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».

Згідно з п. 2.1 договору від 27.12.2018, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Відповідно до умов п. 13.1 вказаного договору, договір набуває чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Згідно із п. 5.8. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Умовами комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018, у пункті «Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником» визначено: споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії па ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по кому є розбіжності.

Таким чином, відповідно до п. 5.10 договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» та комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018, плата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 265 Господарського кодексу України договір поставки укладається на розсуд сторін.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 та ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України; якщо у зобов`язанні встановлений строк/термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін.

Судом встановлено, що дотримуючись вимог договору від 27.12.2018 (публічний договір) позивачем та відповідачем погоджено обсяги спожитої електричної енергії, а саме за:

січень 2019 року, вартість такої електричної енергії в сумі 68 135 203,43 грн шляхом підписання Акту купівлі-продажу електроенергії № 000652 від 31.01.2019 року (за 25 230 266кВт/год). Рахунок №000038983006/07/О01/03574 від 09.02.2019, у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання електричної енергії по 1 класу - 21 014 943 кВт.год., по 2 класу - 4 215 323 кВт.год., за період січень 2019 року на суму 68 135 203,43 грн (з ПДВ);

лютий 2019 року, вартість такої електричної енергії в сумі 62 630 364,16 грн шляхом підписання Акту купівлі-продажу електроенергії № 001988 від 28.02.2019 року (за 23 188 546кВт/год). Рахунок №000038983006/07/О02/05601 від 19.03.2019 року, у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання електричної енергії по 1 класу – 19 298 052 кВт.год., по 2 класу - 3 890 494 кВт.год., за період лютий 2019 року на суму 62630 364,16 грн (з ПДВ);

березень 2019 року, вартість такої електричної енергії в сумі 68 020 446,84 грн шляхом підписання Акту купівлі-продажу електроенергії № 002685 від 31.03.2019 (за 25 200 561 кВт/год). Рахунок №000038983006/07/О03/06435 від 09.04.2019, у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання електричної енергії по 1 класу 21 053 442 кВт.год., по 2 класу - 4 147 119 кВт.год., за період березень 2019 року на суму 68020 446,84 грн (з ПДВ).

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2019 відповідачем частково сплачено за спожиті в січні 2019 року обсяги електричної енергії - 14 451 455 грн.

Таким чином, на підставі виставлених рахунків № 000038983006/07/О01/03574 від 19.03.2019, № 000038983006/07/О02/05601 від 19.03.2019 № 00038983006/07/О03/06435 від 09.04.2019, та з урахуванням здійсненої відповідачем оплати 25.01.2019, загальна сума боргу що пред`явлена позивачем до стягнення складає 184 335 559,43 грн.

Листами від 19.03.2019 № 06/13-472, від 01.02.2019 № 06/13-203 відповідач повідомив про неможливість розрахуватися за спожиту електроенергію та гарантував розрахуватися із заборгованістю. Заборгованість майже у повному обсязі, в сумі 183 014 438 грн., відповідачем визнана згідно із додатком до листа від 19.03.2019 № 06/13-472.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно п.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Установою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії): «до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу» (далі також - ОСР). ОРС щомісяця надає постачальнику електричної енергії інформацію про осяг розподіленої електричної енергії, на підставі якої постачальник, в тому числі постачальник «останньої надії», визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.

Дані про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем підтверджуються Переліком споживачів постачальника «останньої надії», оператора системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго», який є додатком до листа останнього №007-52/1267 від 19.01.19 та Звітами щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) ПАТ «Запоріжжяобленерго» за січень, лютий, березень 2019 року (копії долучені до матеріалів справи).

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заперечення відповідача спростовані матеріалами справи, по перше - договір постачання електричної енергії «останньої надії» був укладений шляхом прийняття пропозиції й умов відповідачем, фактичним і тривалим споживання електроенергії протягом усього 90-денного періоду його дії, здійсненням часткової оплати, усі умови, переписки в рамках договору, до того ж, ціни були розміщені на офіційному веб-сайті позивача, у зв`язку з чим відповідач був обізнаний їх прозорістю. А тому, твердження щодо помилки при укладенні даного договору судом до уваги не приймаються, як такі що не підтверджені жодними доказами. По-друге, посилання відповідача на реституцію (повернення сторін до первісного стану) є неможливим: абзацом 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України встановлено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цьогоправочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки повернення електричної енергії відповідачем позивачу є неможливим у зв`язку з тим що це вид енергії що існує у вигляді потенціальної енергії електричного й магнітного полів та енергії електричного струму. Відповідач не володіє технологією її виробництва й відповідно до виду своєї господарської діяльності в принципі не в змозі здійснити.

Факт існування заборгованості не оспорюється відповідачем, обґрунтованих доводів останній не навів, і навпаки, заборгованість підтверджується ПАТ “Запоріжжяобленерго”, яке є ОСР та здійснювало розподіл спожитої відповідачем електричної енергії.

Враховуючи викладені обставини, суд визнає вимог позивача доведеними, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в повному об`ємі в розмірі 184334559,43грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 46, 74, 86, 129, 202, 240, 241, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” про стягнення суми 184 334 559, 43 грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, ЄДРПОУ 38983006) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” (04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 85, ЄДРПОУ 19480600) суми основного боргу 184 334 559 (сто вісімдесят чотири мільйони триста тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень) 43 копійки, 672350 (шістсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят гривень) 00 копійок суми судового збору

Видати наказ.

Повний текст рішення оформлено і підписано « 07» липня 2020.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, з урахування положень п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України.

Суддя Н.А. Колодій