Рішення № 90228703, 26.06.2020, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/402/20

Провадження №2/472/232/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Ставніченко А.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 смт. Веселинове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 01 листопада 2006 року працював у філії «Веселинівський райавтодор» на посаді електрогазозварника.

З 18.04.2019 року філію «Веселинівський райавтодор» ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» припинено (реорганізовано) шляхом приєднання її до філії «Вознесенський райавтодор» ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

19 червня 2019 року його звільнено з займаної посади в зв`язку з припиненням філії, згідно з ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Посилаючись на те, що до теперішнього часу відповідачем не проведено з ним повного розрахунку у строки, зазначенні в статті 116 КЗпП України, просив стягнути з відповідача заробітну плату в розмірі 21 692,47 грн. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку з 20.06.2019 року по 22.04.2020 року в розмірі 53 245,74 грн.

11 червня 2020 року позивач збільшив позовні вимоги щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та просив стягнути з відповідача середній заробіток за весь період затримки розрахунку з 20.06.2019 року по 11.06.2020 року в розмірі 63 344,07 грн.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, зокрема зазначили, що позивач працював у філії «Веселинівський райавтодор» на посаді електрогазозварника. 19.06.2019 року його було звільнено з займаної посади в зв`язку з припиненням (реорганізацією) філії, однак не було проведено повного розрахунку, тобто не була виплачена нарахована заробітна плата в розмірі 21 692,47 грн. В зв`язку з тим, що відповідачем не було вчасно проведено розрахунку просять також стягнути середній заробіток за весь період затримки розрахунку з 20.06.2019 року по 11.06.2020 року в розмірі 63 344,07 грн.

Відповідач ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» явку свого представника у судове засідання 11.06.2020 року та 26.06.2020 року не забезпечило, про дату, час і місце судового засідання було повідомлене належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення повісток відповідачу, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини неявки в судові засідання, відзиву на позовну заяву не подав, та те, що позивач та представник позивача не заперечують проти такого вирішення справи, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши вступне слово позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що з 01 листопада 2006 року позивач працював у філії «Веселинівський райавтодор» на посаді електрогазозварника.

З 18.04.2019 року філію «Веселинівський райавтодор» ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» припинено (реорганізовано) шляхом приєднання її до філії «Вознесенський райавтодор» ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

19 червня 2019 року позивача звільнено з займаної посади в зв`язку з припиненням філії, згідно з ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до довідки голови ліквідаційної комісії філії «Веселинівський райавтодор» Лисака М.І. (а.с. 15) невиплачена заробітна плата ОСОБА_1 станом на 31.07.2019 року становить 21692,47 грн., із яких: за травень 2019 року - 12756,79 грн., за червень 2019 року - 8935,68 грн.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В силу статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 19.06.2019 року був звільнений з займаної посади в зв`язку з припиненням філії згідно з ч. 1 ст. 40 КЗпП України, проте відповідачем при звільненні позивача не проведено з ним розрахунку і заборгованість по заробітній платі станом на 31 липня 2019 року становить 21692,47 грн.: за травень 2019 року - 12756,79 грн., за червень 2019 року - 8935,68 грн., а тому відповідач, крім заборгованості по заробітній платі, повинен виплатити позивачу також його середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Абзацом третім пункту 2 розділу ІІ та абзацом третім пункту 3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок), встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Встановлено, що кількість фактично відпрацьованих робочих днів ОСОБА_1 за останні два календарні місяці роботи перед звільненням, яке відбулося 19 червня 2019 року, становить 42 робочих дні: відповідно до Табелю обліку використання робочого часу за квітень-травень 2019 року позивачем ОСОБА_1 фактично було відпрацьовано у квітні 2019 року - 21 день, та у травні 2019 року - 21 дні. Всього за дані два місяці було нараховано заробітної плати в розмірі 12852,30 грн. - за квітень 2019 року нараховано 6211,15 грн., за травень 2019 року - 6641,15 грн., що підтверджується даними з Книги розрахунків по заробітній платі за 2019 рік.

Тому середньоденна заробітна плата підлягає обчисленню шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні (в даному випадку - 12852,30 грн.) на число відпрацьованих робочих днів - 42 (21 робочий день у квітні 2019 року + 21 робочих дні у травні 2019 року) = 306,01 грн.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді, при цьому день звільнення працівника та день остаточного проведення з ним розрахунків у цей період не включаються.

Враховуючи норми закону, час затримки належних позивачу як звільненому 19.06.2019 року працівнику сум, складає період з 20.06.2019 року і по день ухвалення рішення.

За таких обставин, з ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.06.2019 року (наступний робочий день після звільнення) по 11.06.2020 року.

У розрахунковому періоді на червень 2019 року припадало 6 робочих днів, на липень - 23 робочих днів, на серпень - 21 робочий день, на вересень - 21 робочий день, на жовтень - 22 робочих днів, на листопад - 21 робочий день, на грудень - 21 рбочий день, на січень 2020 року - 21 робочих днів, на лютий 2020 року - 20 робочих днів, на березень 2020 року - 21 робочий день, на квітень 2020 року - 21 робочий день, на травень 2020 року - 19 робочих днів, на червень 2020 року - 8 робочих днів, що разом становить 245 робочих днів.

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 червня 2019 року по 11 червня 2020 року включно становить 74972,45 грн. (306,01 грн. х 245 робочих днів).

Однак, позивач просить стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 червня 2019 року по 11 червня 2020 року в розмірі 63344,07 грн.

Враховуючи те, що суд не може вийти за межі позову, то з відповідача підлягає стягненню сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 червня 2019 року по 11 червня 2020 року в розмірі 63344,07 грн. (як просить позивач).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України за №13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 21 692,47 грн. відповідачем були вже здійснені відрахування прибуткового податку та інших обов`язкових платежів, то заборгованість по заробітній платі в сумі 21 692,47 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 63 344,07 грн. з подальшим утриманням податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до частини першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позивач у відповідності до положень вищезазначеного Закону звільнена від сплати судового збору за позовною вимогою про стягнення заробітної плати, тому відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 840 грн. 80 коп.

Крім того, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. за позовною вимогою про стягнення заробітної плати за час затримки виплати заробітку, яка судом задоволена частково, а тому з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню 840 грн. 80 коп. судового збору.

Відповідно до п. 7. ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, крім іншого, вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Згідно з ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах, зокрема, про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь позивача заробітної плати в межах платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, ЄДРПОУ: 31159920), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженця с. Сирово Врадіївського району Миколаївської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 21 692 (двадцять одна тисяча шістсот дев`яносто дві) гривні 47 (сорок сім) копійок, без відрахування прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, ЄДРПОУ: 31159920), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженця с. Сирово Врадіївського району Миколаївської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 червня 2019 року по 11 червня 2020 року в розмірі 63 344 (шістдесят три тисячі триста сорок чотири) гривні 07 (сім) копійок, з подальшим утриманням податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, ЄДРПОУ: 31159920), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженця с. Сирово Врадіївського району Миколаївської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати в межах платежу за один місяць.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, ЄДРПОУ: 31159920), на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або з дати складення повного заочного рішення суду).

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (або в день складення повного заочного рішення суду), має право на поновлення пропущеного строку, на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення суду складено 03 липня 2020 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко