Ухвала суду № 90228381, 08.06.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-о/760/253/20

Справа № 760/12445/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

08 червня 2020 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова О.Я. про встановлення факту родинних відносин,-

встановив:

ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить:

- встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являється рідною племінницею померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

За змістом ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.

Вивченням матеріалів заяви, встановлено, що дана заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України).

Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України). У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Згідно ч.4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.

При цьому, як роз`яснено в п.6 Постанови, судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, за участю заявників і заінтересованих осіб.

У той же час, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, заявниця зазначає мету звернення для прийняття спадщини відкритої після смерті ОСОБА_3 . В заяві, ОСОБА_1 зазначає, що була єдиною близькою людиною ОСОБА_3 , при цьому остання зазначений факт в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України нічим не підтверджує, а тому заявниці необхідно зазначити, чи є у померлого діти (спадкоємці), які, у випадку їх наявності, мають бути зазначені в заяві як заінтересовані особи або в разі відсутності таких осіб необхідно надати докази на підтвердження вищезазначеного. У разі відсутності спадкоємців, заявниці необхідно визначитися з належною заінтересованою особою, в такому випадку заінтересованою особу необхідно буде вказати державу в особі Київської міської ради.

У разі виправлення недоліків, заявнику слід надати до суду заяву в новій редакції, а також її копій та копій всіх документів, доданих до неї, для надіслання заінтересованим особам, як то передбачено ст. 177 ЦПК України.

Крім того, заявниця зазначає, що 19.02.2020 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Смолянінової О.Я. із заявою про прийняття спадщини на майно померлого ОСОБА_3 за результатами якої відкрита спадкова справа.

Однак, в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України заявниця не надає до суду доказів, а саме належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи та не зазначає чи зверталася остання з вимогою отримання цього доказу до приватного нотаріуса.

У разі звернення до суду з клопотанням про витребування доказів, відповідно до п.4 ч.2 ст.84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Однак, ОСОБА_1 не надає суду доказів вжиття вищезазначених заходів та причин неможливості самостійного отримання цих доказів.

Частиною 2 ст.116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Частина 3 ст.117 ЦПК України, передбачає, що за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.01.2020 № 3674-VI, розмір ставки судового збору за забезпечення доказів або позову, яка подана фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже позивачу необхідно сплатити за клопотання судовий збір за забезпечення доказів в розмірі 420,40 на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Тобто, заявнику необхідно надати суду докази звернення до приватного нотаріуса з вимогою отримання нотаріальної справи та подальшою відмовою нотаріуса або звернутися до суду з заявою про забезпечення доказів у порядку передбаченому ст.116 ЦПК України та сплатити судовий збір відповідно до ч.3 ст.117 ЦПК України.

Положеннями ст.95 ЦПК України закріплено зміст поняття письмових доказів, що застосовується у розумінні цивільного процесу. Так, частиною першою вказаної статті зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.

Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

З копій доданих до заяви документів для заінтересованої особи вбачається, що всі подані документи не відповідають вимогам засвідчення копій: не містять підпису та дати посвідчення.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

На підставі викладеного вище, заяву потрібно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.

Роз`яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова О.Я. про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви, зява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.О. Козленко