Ухвала суду № 90228268, 11.06.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

11.06.2020 Справа №607/14797/14-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Дзюбича В.Л.

за участю секретаря Грабської Ю.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву ОСОБА_3 про роз`яснення рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 26 січня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі. Стягнуто із ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 , в користь ОСОБА_4 в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти в сумі 348 304 (триста сорок вісім тисяч триста чотири) грн. 36 коп. в рахунок погашення заборгованості згідно розписки про отримання коштів у позику від 15.10.2011 року, 1813 (одну тисячу вісімсот тринадцять) грн. 45 коп. судового збору та 2304 (дві тисяч триста чотири) грн. витрат за проведення експертизи.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2017 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 26 січня 2017 року залишено без змін.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2018 року надано дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу Тернопільської області Мелиху Анатолію Івановичу на звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,), яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме – домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер майна - НОМЕР_2 ), зареєстроване за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3 , право власності на яке не зареєстровано відмовлено.

17 лютого 2020 року позивач ОСОБА_3 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою в якій просить роз`яснити рішення суду від 14 червня 2016 року, а саме вказати чи обмежується сума коштів, що підлягає стягненню з неї на користь ОСОБА_4 за вказаним судовим рішенням вартістю майна, успадкованого нею після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , посилаючись на те, що рішення суду в цій частині є нечітко сформульованим, що перешкоджає його належному виконанню.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 -адвокат Башуцький І.Я. заяву про роз`яснення рішення суду підтримав та просить її задовольнити. Вказав, що після смерті ОСОБА_6 відповідач ОСОБА_3 не набула право власності на спадкове майно, яке складається із житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки відповідно до умов іпотечного договору від 25 липня 2008 року, укладеного між ОСОБА_6 , як майновим поручителем, ОСОБА_5 , як боржником та АКБ «Форум» як кредитором та посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу за реєстровим №6218 право власності на вказане домоволодіння було зареєстровано за ОСОБА_7 .

Представник ОСОБА_4 -адвокат Варода П.Б. щодо задоволення заяви про роз`яснення рішення суду заперечив, посилаючись на її безпідставність.

Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Згідно вимог ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясенні судового рішення суд постановлює ухвалу, яку може бути оскаржено.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що відповідно до статті 221 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз`яснення рішення – це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих фрагментів рішення, які здебільшого знаходяться у резолютивній частині та розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення і не вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду.

Із заяви слідує, що заявнику не зрозуміло, чи обмежується сума коштів, що підлягає стягненню з неї на користь ОСОБА_4 за судовим рішенням виключно вартістю майна, успадкованого нею після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд вважає, що вказане судове рішення є незрозумілим для виконання, а тому його слід роз`яснити.

У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця) до інших осіб(спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті-ст.1218 ЦК України.

Як встановлено судом в ході розгляду цивільної справи № 607/14797/14-ц, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 і єдиним спадкоємцем по закону першої черги, який прийняв спадщину після смерті останньої., є її дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в установленому порядку прийняла спадщину після смерті матері, однак не скористалась своїм правом на отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно.

Спадкове майно, набуте ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті матері складається із житлового будинку АДРЕСА_1 .

Оскільки в ході судового рішення встановлено факт невиконання померлою ОСОБА_6 своїх обов`язків перед позивачем ОСОБА_4 за договором боргової розписки від 15.10.2011 року, суд прийшов до висновку, що невиконані у зв`язку із смертю зобов`язання ОСОБА_6 підлягають виконанню спадкоємцями померлої в межах вартості успадкованого майна, відповідно до вимог ст. 1282 ЦК України та стягнув з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти в сумі 348 304 (триста сорок вісім тисяч триста чотири) грн. 36 коп. в рахунок погашення заборгованості згідно розписки про отримання коштів у позику від 15.10.2011 року.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

За таких обставин, аналізуючи в сукупності викладені обставини, беручи до уваги, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2016 року є незрозумілим для відповідача ОСОБА_3 з приводу того чи обмежується сума коштів, що підлягає стягненню з неї на користь ОСОБА_4 за вказаним судовим рішенням вартістю майна, успадкованого нею після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , виходячи із змісту положень ст. 1282 ЦК України, суд вважає, що слід роз`яснити, що згідно змісту ухваленого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 14 червня 2016 року в цивільній справі №607/14797/14 рішення, сума коштів, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 обмежується вартістю майна, успадкованого нею після смерті ОСОБА_6 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.ст. 260-261, 271, п.п.21 ч.1 ст.353, ст. 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_3 про роз`яснення рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2016 року, яке ухвалено в цивільній справі №607/14797/14 - задовольнити.

Роз`яснити, що відповідно до змісту ухваленого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 14 червня 2016 року в цивільній справі №607/14797/14 рішення, сума коштів, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 обмежується вартістю майна, успадкованого ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_6 .

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, визначеному п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не була вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич