Рішення № 90228249, 03.07.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

03.07.2020

ЄУН № 337/862/20

Провадження № 2-а/337/36/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Бредун Д.С., при секретарі Нетяга М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП Шукліна Дмитра Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2215089 від 08.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 225 грн.; закрити провадження у вказаній справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню і обґрунтовує свій позов тим, що ПДР України він не порушував, оскільки його зупинка була вимушеною, у зв`язку із поломкою транспортного засобу. Також вказує на порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою судді від 27 березня 2020 року було відкрите спрощене провадження за вказаним адміністративним позовом, у якій роз`яснено відповідачу право подати відзив (пояснення) на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та призначено судовий розгляд у відкритому судовому засіданні. Крім того, з УПП в Запорізькій області витребувано матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

07 травня 2020 року відповідач інспектор УПП в Запорізькій області ДПП Шукліна Д.О. надав відзив, в якому наполягав на порушенні ОСОБА_1 заборон ПДР України, та обґрунтованості притягнення до адміністративної відповідальності. До відзиву надав диск с відеозаписом обставин подій.

Позивач в судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач до суду повторно не з`явився, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне розглянути справи за його відсутності, на підставі наданих сторонами доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Зі змісту постанови про адміністративне правопорушення від 08 березня 2020 року серії ЕАК №2215089 вбачається, що 08 березня 2020 року в 12:27 годині в м. Запоріжжя, пр. Соборний, 40 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом HONDA CIVIC НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив вимоги п.8.4.в ПДР України, – порушення вимог заборонних знаків. На підставі ч.1 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 225 гривень.

У відповідності до ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 251 КУпАПпередбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.ст. 268, 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

Відповідно до ст.ст. 72-74 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування та одержані в порядку встановленому законом.

При цьому, ст. 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено судом, позивачем заперечується факт скоєння ним адміністративного правопорушення за обставин, зазначених у оскаржуваній постанові. ОСОБА_1 наполягає, що здійснив вимушену зупинку, у зв`язку із різким скрежетом з боку переднього правого колеса. Відразу після зупинки до нього підійшли поліцейські.

Крім того позивач ОСОБА_1 надав копію акту №ОУ-0000111 здачі-прийняття робіт (надання послуг), за яким ФОП ОСОБА_2 08.03.2020 року були виконані роботи по заміні підшипника пер.ступиці Хонда. Прийняті та оплачені вказані роботи були 09.03.2020 року.

Вказана обставина також не протиречить і наданому відповідачем відеозапису обставин справи, де зафіксовано, що ОСОБА_1 пояснював працівникам поліції, що його зупинка була вимушеною, і спричинена поломкою транспортного засобу.

Натомість працівниками поліції не було надано жодної оцінки поясненням ОСОБА_1 , та не перевірені його доводи щодо вимушеності зупинки, та поломки транспортного засобу. Крім того на відео не зафіксовано, що зупинка транспортного засобу була здійснена в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

Таким чином відповідач не надав суду доказів вчинення позивачем за вказаних обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та дотримання вимог ст.ст. 268, 280 КУпАПпід час прийняття рішення відносно позивача.

Разом з тим, суд зазначає, що склад правопорушення повинен в собі містити: суб`єкт правопорушення, суб`єктивну сторону правопорушення, об`єкт правопорушення та об`єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містить складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене об`єктивна сторона правопорушення не є встановленою.

Згідно п.1.10 ПДР України вимушена зупинка – припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху;

За п.15.14. ПДР України у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.

Як вказує позивач у адміністративному позові, і що при цьому підтверджено його поясненнями на наданому поліцейськими відеозаписі, після зупинки ОСОБА_1 увімкнув аварійну світлову сигналізацію, відразу після чого, до того як він встиг вийти з автомобіля, до нього підійшли поліцейські і розпочали процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, не перевіривши посилання ОСОБА_1 про поломку автомобіля.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Так, відповідач під час винесення оскаржуваної постанови в порушення вимог статей 245, 247, 251, 252 КУпАПрозглянув справу про адміністративне правопорушення без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не перевіривши наявності складу правопорушення, не здійснив технічний огляд транспортного засобу, не надав можливість скористатися юридичною допомогою адвоката, не допитав свідків, у зв`язку з чим за наслідками розгляду вказаної справи прийняв постанову, яка суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Зважаючи на викладене, судом не було встановлено порушення ОСОБА_1 08 березня 2020 року вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», та вимог п.8.4.в ПДР України.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення згідно п.3 ч.3 ст. 286 КУпАП – закриттю.

При цьому, адміністративний позов не може бути задоволено в повному обсязі.

Так, позивач ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову поліції.

Однак, суд за наслідками розгляду справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності може прийняти лише одне із видів рішень, передбачених ч.3 ст. 286 КАС України. Можливість визнання при цьому протиправною оскаржувану постанову законодавець не встановлює, у зв`язку з чим в задоволенні цієї частини позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вказаного, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Запорізькій області ДПП, посадова особа якого була відповідачем у даній справі, на користь позивача понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Скасувати постанову ЕАК №2215089 від 08.03.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ч.1 ст. 122 КУпАП в розмірі 255 грн..

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Запорізькій області ДПП, місце знаходження: м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд.№96, понесені ним судові витрати в сумі 420,40 гривень (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.С. Бредун