Вирок № 90224830, 03.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1781/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сазонової М.Г.,

при секретарях Ламбуцькій Т.О., Павлікові Д.О., Кацап В.Р.

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Нечепоренка Ю.Л.,

представників потерпілого Синиці С.С., Клюшина О.В.,

захисника Косянчука В.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 07 січня 2018 року за №12018100040000221 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 24.02.2017 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що у ОСОБА_1 у невстановлений досудовим розслідуванням час, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням, що знаходиться в приміщенні комунального дошкільного навчального закладу № 515 «Березняки» м. Києва, за адресою: м. Київ, пр-т. Тичини, 14-Б. Після того, 07.01.2018 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 03 години 20 хвилин, ОСОБА_1 спільно із невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи за заздалегідь розподіленими між собою ролями, впевнившись, що за їх протиправними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом зламу зовнішнього замка вхідних дверей проникли до підсобного приміщення вказаного навчального закладу.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою особою, здійснили обшук вказаного приміщення, де виявили дві упаковки плит теплоізоляційних з мінеральної вати на синтетичному зв`язувачу, довжиною 1000 мм, шириною 600 мм, товщиною 150 мм, загальною вартістю 770 гривень 22 копійки, кріплення для утеплювачів, вартістю 312 гривень 36 копійок, рулон монтажної сітки блакитного кольору, вартістю 896 гривень 50 копійок, рівень водяний зі шлангом, вартістю 66 гривень 60 копійок; каністру пластикову; три шпателя, загальною вартістю 81 гривня 66 копійок; пилку з червоною ручкою; кабель, вартістю 702 гривні 50 копійок; перчатки червоного кольору; валик малярний, вартістю 79 гривень 16 копійок та інші будівельні інструменти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Ремонтна компанія «ІЗОЛ», а також візок зі шлангом, вартістю 1200 гривень, що належить комунальному дошкільному навчальному закладу №515 «Березняки» м. Києва.

Продовжуючи здійснювати власний протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою особою, повторно таємно викрали вказані вище речі та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили матеріальної шкоди потерпілим Товариству з обмеженою відповідальністю «Ремонтна компанія «ІЗОЛ» на суму 2923, 16 грн. та комунальному дошкільному навчальному закладу №515 «Березняки» м. Києва на суму 1200 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 07.01.2018 року повертався додому, коли до нього підійшов невідомий йому чоловік та попросив про допомогу, а саме підштовхнути його автомобіль, оскільки останній не заводився. Він згодився та намагався допомогти, а саме штовхав автомобіль. Згодом приїхала поліція та його було затримано. Стверджував суду, що до вказаної крадіжки він не причетний, просив його виправдати.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується сукупністю наступних доказів.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_2 пояснила, що є представником комунального дошкільного навчального закладу № 515 «Березняки» м. Києва. 07.01.2018 року вночі їй зателефонував сторож та повідомив, що на території дитячого садка вчинено крадіжку. Директору він не зміг додзвонитися, тому зателефонував їй, як першому заступнику директора та попросив по можливості приїхати на місце події. Коли вона приїхала, виявила на одному із господарських приміщень та території вказаного навчального закладу зірваний замок, а також впізнала викрадені речі, які знаходилися у автомобілі. Зазначила, що ОСОБА_1 вже було затримано. Марку, номерний знак автомобіля не пам`ятає, вказала що автомобіль був легковий.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_3 пояснив, що є представником ТОВ «Ремонтна компанія «ІЗОЛ». Вказаним підприємством було проведено ремонтні роботи з утеплення фасаду комунального дошкільного навчального закладу № 515 «Березняки» м. Києва, за адресою: м. Київ, пр-т. Тичини, 14-Б, на території якого було вчинено крадіжку, в тому числі і речей які належать підприємству. Цивільний позов не було заявлено, викрадені речі на даний момент не повернуто. Представників підприємства при затримані та вилучені речей не було.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав суду, що в той час підробляв в таксі по ночам. Зокрема, 07.01.2018 року він приїхав на замовлення на масив Березняки, точну адресу не пам`ятає. Заїхавши у двір, який був вузьким він побачив автомобіль з шашкою, біля якого стояло двоє осіб, одним із яких у подальшому виявився ОСОБА_1 . Вказані особи підійшли до нього та попросили допомогти зрушити автомобіль. Потім вийшли його клієнти та підійшли до вказаного автомобіля із шашечкою, оскільки подумали, що це їх таксі та почали штовхати. Один із клієнтів виявився співробітником правоохоронних органів та почав розпитувати осіб, куди вони їдуть у ночі та що за речі в автомобілі. Один із хлопців відповів у гараж, інший на рибалку, Після чого, вказані особи почали розбігатись. Одному вдалось втекти, а ОСОБА_1 наздогнали десь за 70 метрів від автомобіля та затримали.

Потім розпочалися слідчі дії, під час яких він був залучений у якості понятого. Речі з автомобіля були вилучені та впізнані працівником дитячого садка.

Так, з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством було встановлено наступне.

Відповідно до рапорту інспектора 3 роти 4 батальйону 2 полку УПП в місті Києві рядового поліції Сливоненка А.О. 07.01.2018 року о 03 год 15 хв перебуваючи у складі екіпажу №406 отримали виклик «Крадіжка» за адресою: м. Київ, вул. Тичини, буд. 12Б. Прибувши за вказаною адресою було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який знаходився біля автомобіля «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , в ході перевірки було встановлено, що номерні знаки не належать даному авто, крім того документів на транспортний засіб особа при собі не мала. Також при поверхневому огляді було виявлено у транспортному засобі будівельні інструменти, в подальшому виявилось належать дошкільному навчальному закладу №515 «Березняки» м. Києва. (т. 2, а.с. 61)

Відповідно до протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від 07.01.2018 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка працює на посаді вихователя-методиста в дошкільному навчальному закладу №515 «Березняки» м. Києва, зазначила, що 07.01.2018 року близько 04 год 00 хв за адресою: м. Київ, пр-т. Тичини, 14-Б виявлено пошкодження замка підсобного господарського приміщення та відсутність будівельних матеріалів та інструментів. (т. 2, а.с. 62)

Відповідно до протоколу огляду місця події від 07.01.2018 року з ілюстративною таблицею, у період часу з 07:30 до 07:50 години проведено огляд приміщення господарського на території дошкільного навчального закладу №515 «Березняки» м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Тичини, буд. 14Б, у ході огляду вилучено навісний замок із вхідних дверей, який на момент огляду відчинений. Протокол підписаний понятими та слідчим. (т. 2, а.с. 80-81). Вказаний огляд проводився з дозволу ОСОБА_2 , яка і була заявником у цьому кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 79).

Відповідно до протоколу обшуку від 07.01.2018 року з ілюстративною таблицею та диском, у період часу з 06 години 34 хвилин до 07 години, проведено обшук автомобіля марки «Skoda Fabia» синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився за адресою м. Київ, вул. Тичини, 12Б, у ході обшуку даного автомобіля було виявлено та в подальшому вилучено: дві упаковки плит теплоізоляційних з мінеральної вати на синтетичному зв`язуючому, довжиною 1000 мм, шириною 600 мм, товщиною 150 мм; кріплення для утеплювачів; рулон монтажної сітки блакитного кольору; рівень водяний зі шлангом; каністру пластикову; три шпателя; затирку; пилку з червоною ручкою; кабель; перчатки червоного кольору; валик малярний; балончик з очисником; цвяхи; відро білого кольору; одну перчатку; ключі від автомобіля синього кольору, марки «Skoda», моделі «Fabia», д.н.з. НОМЕР_1 , також були проведені змиви з керма автомобіля; змиви з коробки передач автомобіля. Протокол складений слідчим, за участі спеціаліста, заявника ОСОБА_2 , понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та особи, обшук якої проводиться ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 64-76).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року клопотання слідчого було задоволено та в порядку ст. 233 ч. 3 КПК України надано дозвіл слідчому Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві Мельниченко Марині Миколаївні на проведення обшуку автомобіля марки «Шкода», моделі «Фабіа», синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: місто Київ, проспект Тичини, 12-Б, з метою вилучення речей, що мають значення для розкриття кримінального правопорушення, а саме: двох упаковок плит теплоізоляційних з мінеральної вати на синтетичному зв`язуючому, довжиною 1000 мм, шириною 600 мм, товщиною 150 мм; кріплення для утеплювачів; рулону монтажної сітки блакитного кольору; рівня водяного зі шлангом; каністри пластикової; трьох шпателів; затирки; пилки з червонною ручкою; кабелю; перчаток червоного кольору; валику малярного; балончика з очисником; цвяхів; відра білого кольору; одної перчатки; змивів з керма автомобіля; змивів з коробки передач автомобіля; змивів з правої та лівої рук підозрюваного ОСОБА_1 ; ключів від автомобіля синього кольору, марки «Шкода», моделі «Фабіа», д.н.з. НОМЕР_1 ; автомобіля синього кольору, марки «Шкода», моделі «Фабіа», д.н.з. НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 77).

Крім того, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року клопотання слідчого було задоволено та накладений арешт на майно, а саме: дві упаковки плит теплоізоляційних з мінеральної вати на синтетичному зв`язуючому, довжиною 1000 мм, шириною 600 мм, товщиною 150 мм; кріплення для утеплювачів; рулон монтажної сітки блакитного кольору; рівень водяний зі шлангом; каністру пластикову; три шпателя; затирку; пилку з червоною ручкою; кабель; перчатки червоного кольору; валик малярний; балончик з очисником; цвяхи; відро білого кольору; одну перчатку; змиви з керма автомобіля; змиви з коробки передач автомобіля; змиви з правої та лівої рук підозрюваного ОСОБА_1 ; ключі від автомобіля синього кольору, марки «Шкода», моделі «Фабіа», д.н.з. НОМЕР_1 ; автомобіль синього кольору, марки «Шкода», моделі «Фабіа», д.н.з. НОМЕР_1 , що мають значення речових доказів та були вилучені при проведенні обшуку автомобіля синього кольору, марки «Шкода», моделі «Фабіа», д.н.з. НОМЕР_2 року, за адресою: м.Київ, проспект Тичини, 12-Б (т. 2 а.с. 78).

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.01.2018 року об 3 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, крім того здійснений обшук затриманої особи. Протокол підписаний затриманою особою, захисником, понятими, слідчим. (т. 2 а.с. 84-85)

На підтвердження завданої шкоди суду були надані:

-довідка Комунального Дошкільного Навчального закладу №515 «Березняки» №7 від 09.01.2018 року, згідно якої візок з котушкою та поливочним шлангом вартує 1200 грн (т. 2 а.с. 103);

-довідка №6 від 09.01.2018 року, згідно якої на зберіганні Комунального дошкільного навчального закладу №515 «Березняки» перебували матеріальні цінності для утеплення фасаду та які належать ТОВ «РК Ізол» (т. 2 а.с. 104);

-довідка ТОВ «РК Ізол» без номеру та дати про вартість матеріалів та інвентаря (т. 2 а.с. 105).

На підтвердження того, що ОСОБА_1 має відношення до автомобіля біля якого його було затримано та в якому знаходились викрадені речі, стороною обвинувачення були надані постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення (т. 2 а.с. 111-120).

Зокрема, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі серії АР №312627 від 01.10.2016 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було притягнуто за ч. 1 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом PEUGEOT номерний знак - НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 111).

Крім того, свідок ОСОБА_4 повідомив суду, що ОСОБА_1 та інша особа мали різні версії куди вони направляються у ночі, крім того обидва намагались втекти, одній особі це вдалось, а інша ( ОСОБА_1 ) була затримана.

Під час розгляду кримінального провадження судом забезпечено дотримання вимог ст. ст. 22, 23, 26 КПК України щодо змагальності сторін, диспозитивності, оскільки досліджені всі докази, надані сторонами.

Захисник обвинуваченого - адвокат Косянчук В.Д. у судових засіданнях, окремо на досліджених у судовому засіданні доказах не зупинявся, оскільки просив визнати всі надані стороною обвинувачення докази недопустимими оскільки сторона кримінального провадження не здійснила відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України йому, як захиснику обвинуваченого.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Вказане кримінальне провадження надійшло до суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2018 року було розподілено на головуючого суддю Карабак Л.Г.

Відповідно до Розпорядження від 14.08.2018 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ у зв`язку із закінченням повноважень тимчасово переведеної судді Карабак Л.Г. було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2018 року вказане кримінальне провадження розподілено на головуючого суддю Сазонову М.Г.

Ухвалою від 08.10.2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 755/1781/18 було повернуто прокурору.

Після усунення недоліків, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.12.2018 року вказане кримінальне провадження було передано головуючому судді Сазоновій М.Г.

Такий порядок передбачений Засадами використання автоматизованої системи документообігу Дніпровського районного суду.

Отже, судом встановлено, що на момент завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування- 30 січня 2018 року захисник Косянчук В.Д. не здійснював захист ОСОБА_1 та почав його здійснювати вже в суді на стадії підготовчого судового засідання.

А отже, той факт, що після усунення визначених ухвалою суду від 08.10.2018 року про повернення обвинувального акту недоліків, захисникові було вручено копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування не може свідчити про порушення ст. 290 КПК України (т. 1 а. с. 14).

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 , про порушення його права на захист та не відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України (т. 1 а. с. 13) також цілком спростовуються дослідженими під час судового розгляду протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 30.01.2018 року, згідно якого підозрюваний ОСОБА_1 зазначив, що із матеріалами кримінального провадження ознайомився у повному обсязі. (т. 2 а. с. 125-126).

Та враховуючи що на момент завершення досудового розслідування він здійснював захист самостійно ОСОБА_1 повідомив прокурора, що сторона захисту не володіє речовими доказами чи матеріалами, які згідно ч. 6 ст. 290 КПК України необхідно надавати для ознайомлення стороні обвинувачення (т. 2 а. с. 124).

Суд неодноразово роз`яснював стороні захисту можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження у суді відповідно до ст. 317 КПК України.

Отже враховуючи викладене вище, а також, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є правом, а не обов`язком сторони захисту, тому нереалізація захисником зазначеного права за умови належного виконання стороною обвинувачення приписів ст. 290 КПК в частині надання доступу до матеріалів досудового розслідування не є підставою для визнання доказів недопустимими.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 про невизнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення, суд розцінює, як намагання уникнути покарання за умисний тяжкий злочин та зменшення ступеню своєї вини та міри відповідальності, оскільки всебічно, повно і об`єктивно розглянувши всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд виходить з сукупності всіх обставин справи та бере до уваги ті з них, які переконливо свідчать про вчинення ОСОБА_1 кримінального правовопушення.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує рішення «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Згідно обвинувального акту вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинив за попередньою змовою з невстановленою особою 07.01.2018 року об 08 годині.

Судовим розглядом встановлено, що 07.01.2018 року об 03 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 вже було затримано по ст. 208 КПК України. Тому суд, вважає що орган досудового розслідування вірно встановивши дату, невірно встановив час вчинення кримінального правопорушення, а отже правильним буде відображення у вироку дати вчинення кримінального правопорушення як 07.01.2018 року та невстановлений досудовим розслідуванням час - але до 03 години 20 хвили.

Відповідно до висновків, що викладені у Постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к, Суд зазначив, що частина 1 статті 87 КПК передбачає, що «Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини».

Вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК до наданих сторонами доказів, Суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

Суд, визнаючи доказ недопустимим відповідно до частини 2 або 3 статті 87 КПК, має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення.

Якщо суд визнає доказ недопустимим з посиланням на частину 1 статті 87 КПК, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми.

Крім того, суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору частини 1 статті 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим.

А отже, під час розгляду цього кримінального провадження судом не встановлено порушення фундаментального права або свободи обвинуваченого. Більш того, сторона захисту таких клопотань не подавала, обмежившись клопотанням про визнання всіх наданих стороною обвинувачення доказів недопустимими оскільки сторона кримінального провадження не здійснила відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України йому, як захиснику обвинуваченого, оцінку якому надано вище.

Суд встановив, що своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винуватого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий за грабіж, проживає спільно із батьками, батько - ОСОБА_6 є пенсіонером, інвалідом ІІ групи.

Обставин, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Обставин, згідно ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого суд також не вбачає, оскільки рецидив злочинів відсутній, а має місце вчинення злочину повторно, як кваліфікуюча ознака ст. 185 КК України.

Визначаючи необхідну міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у межах, установлених санкцією ст. 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що його перевиховання та виправлення не можливі без ізоляції від суспільства за правилами ст. 71 КК України.

Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого статей 69, 75 КК України.

Питання речових доказів підлягає вирішенню у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні. Арешт підлягає скасуванню.

Запобіжний захід у виді застави залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 3 (трьох) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного йому вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 24.02.2017 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання у зв`язку з виконанням даного вироку.

Зарахувати до строку відбування покарання ОСОБА_1 період, який він перебував під вартою у даному кримінальному провадженні, а саме із 07.01.2018 року по 22.01.2018 року.

Запобіжний захід у виді застави, яка внесена відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 09.01.2018 року у розмірі 32 240 грн, до набрання вироку законної сили - залишити без змін. Після набрання цим вироком законної сили повернути заставодавцу.

Речові докази у справі:

- дві упаковки плит теплоізоляційних з мінеральної вати (довжиною 1000 мм, шириною 600 мм., товщиною 150 мм), кріплення для утеплювачів, рулон монтажної сітки блакитного кольору, рівень водяний зі шлангом, каністру пластикову, три шпателя, пилку з червоною ручкою, кабель, перчатки червоного кольору, валик малярний та інші будівельні інструменти які передані до камери схову речових доказів Дніпровського управління поліції Головного управління поліції в м. Києві (т. 2 а.с. 99) - повернути власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Ремонтна компанія «ІЗОЛ»;

- візок зі шлангом, який переданий до камери схову речових доказів Дніпровського управління поліції Головного управління поліції в м. Києві (т. 2 а.с. 101) - повернути власнику комунальному дошкільному навчальному закладу № 515 «Березняки» м. Києва;

- навісний замок та одну печатку, які передані до камери схову речових доказів Дніпровського управління поліції Головного управління поліції в м. Києві, знищити.

Скасувати повністю арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16.01.2018 року (т. 2 а.с. 78).

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя М. Сазонова