Рішення № 90224543, 23.06.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14561/18

провадження № 2/753/314/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Заставенко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Долі М.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Тарасюк Н.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір» про визнання недійсними рішень загальних зборів та окремих положень статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в Дарницький районний суд м. Києва із позовною заявою до ОСББ «Червоний Хутір», в якому просив визнати недійсними положення Статуту ОСББ: - абзац 5 пункту 8 розділу 3 «Загальні збори можуть встановлювати інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них»; - пункт 3 розділу 6 «У разі систематичної несплати співвласником встановлених загальними зборами внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна, а також в разі умисного знищення або пошкодження співвласником спільного майна будинку, загальні збори можуть прийняти рішення про обмеження користування таким співвласником спільним майном будинку». Визнати недійсними рішення загальних зборів ОСББ «Червоний Хутір» оформлені протоколами № 5 від 13.11.2017 року, № 6 від 05.12.2017 року та № 7 від 15.02.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 є співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оскільки є власниками нежитлового приміщення на 1-му поверсі, літ. А. В зазначеному будинку створено ОСББ «Червоний Хутір». Відповідач безпідставно звинуватив позивача у заборгованості зі сплати платежів на утримання будинку та прибудинкової території і фізично обмежив доступ до місць загального користування - підвального приміщення. Позивачем було з`ясовано, що загальними зборами ОСББ періодично приймаються рішення, які суперечать законодавству в цілому, та законним інтересам Позивача зокрема, а також порушують його права через істотне недотримання вимог діючих нормативно-правових актів при проведенні загальних зборів та прийнятті рішень. Крім того, було встановлено, що однією з причин прийняття неправомірних рішень ОСББ є норми Статуту об`єднання, які суперечать вимогам чинного законодавства та керуючись якими приймалися оскаржувані рішення. Так, відповідно до протоколу № 5 загальних зборів ОСББ від 13.11.2017 року серед іншого було прийнято рішення про обмеження доступу мешканцям квартир та приміщень (до яких віднесено позивача), що не сплачують за прибудинкову територію, до місць загального користування. Відповідно до протоколу № 6 від 05.12.2017 року було вирішено обмежити доступ до місць загального користування всім боржникам за несплату на утримання прибудинкової території. Згідно протоколу № 7 від 15.02.2018 року знову було вирішено обмежити боржників у доступі до місць загального користування. Зазначені рішенням були прийняті з порушенням чинного законодавства. Відповідно до п. 8 розділу 3 Статуту ОСББ передбачено, що загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішення на них. Однак вказане положення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки Законом не передбачена можливість змінення порядку голосування, у тому числі шляхом закріплення відповідних положень в Статуті. Зазначена норма порушує права співвласників та несе істотні ризики прийняття неправомірних рішень, що сталося у випадку із оскаржуваними протоколами, в яких затверджено такий порядок голосування : рішення вважається прийнятим більшістю учасників зборів. Зауважив, що ОСББ включає 275 співвласників, але 13.11.2017 року рішення приймалося більшістю від присутніх, тобто від 114 осіб, які самі по собі навіть не становлять половини співвласників, як того вимагає для прийняття рішень Закон та Статут ОСББ. Так само 05.12.2017 року рішення приймалося більшістю від присутніх, тобто від 121 особи, які також самі по собі не становлять половини співвласників. Крім того, п. 3 розділу 6 Статуту ОСББ передбачено, що у разі систематичної несплати співвласником встановлених загальними зборами внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна, а також в разі умисного знищення або пошкодження співвласником спільного майна будинку, загальні збори можуть прийняти рішення про обмеження користування таким співвласником спільним майном будинку. Зазначає, що жодна норма законодавства України не надає повноважень ОСББ вибірково обмежувати співвласників у користуванні спільним майном. При проведенні загальних зборів відповідачем було порушено порядок їх скликання, оскільки позивач не отримував під розписку та на його адресу не направлялося відповідне поштове відправлення стосовно проведення загальних зборів 13.11.2017 року, 05.12.2017 року та 15.02.2018 року. У порядку денному були відсутні питання про обмеження доступу до місць загального користування, однак вказані питання були винесені на голосування та по ним прийнято рішення. Спірні протоколи складені без дотримання вимог законодавства, у них відсутні підписи кожного, хто проголосував із зазначенням результату голосування, а містяться лише підписи голови загальних зборів та секретаря, які також не обиралися на зборах. Рішення приймалися шляхом зміни порядку голосування, що є неправомірним, а тому такі рішення порушують права інших співвласників та мають бути визнані недійсними.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І.К. від 01.08.2018 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

01.10.2018 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про те, що ОСОБА_1 , як співвласник нежитлового приміщення, у порушення вимог чинного законодавства не сплачує внески до ОСББ у зв`язку з чим має заборгованість. Багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1 є спільною власністю всіх власників квартир. Обмеження доступу до місць загального користування, таких як коридори, сходові клітини, вестибюлі, прийняте протоколами № 5, 6, 7 жодним чином не обмежують права позивача, оскільки користуватися ними у позивача немає потреби, так як приміщення, що знаходиться у його співвласності відокремлене та має свій окремий вхід з вулиці та свої коридори. Про проведення загальних зборів позивач повідомлявся шляхом направлення кореспонденції, однак умисно її не отримує. Статут ОСББ було розроблено на базі норм Типового Статуту та прийнято більшістю співвласників багатоквартирного будинку. На думку відповідача, позивач звертаючись до суду з даним позовом, намагається отримати доступ до підвального приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 для проведення самовільних робіт без отримання погодження більшості співвласників, а також без наявної спеціалізованої технічної документації, що свідчить про штучність характеру спору та зловживання позивачем своїми правами.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05.10.2018 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 24.06.2019 року справу прийнято до свого провадження, справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у суді щодо задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що у будинку АДРЕСА_1 09.09.2016 року зареєстроване Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір» (а. с. 93).

Позивач ОСОБА_1 являється співвласником нежитлового приміщення на 1-му поверсі, літера А у будинку АДРЕСА_1 (а. с. 5-6, 7).

Відповідно до Статуту ОСББ «Червоний Хутір», затвердженого загальними зборами співвласників ОСББ (протокол № 3 від 26.06.2017 року), передбачено, що загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішення на них (абзац 5 пункт 8 розділ ІІІ Статуту).

Також пунктом 3 розділу VI Статуту передбачено, що у разі систематичної несплати співвласником встановлених загальними зборами внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна, а також в разі умисного знищення або пошкодження співвласником спільного майна будинку, загальні збори можуть прийняти рішення про обмеження користування таким співвласником спільним майном будинку

Позивач вважає дані положення Статуту такими, що протирічать чинному законодавству та порушують права співвласників багатоквартирного будинку, та його права в тому числі.

Однак суд не погоджується з даним твердженням позивача з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку регулюються Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції чинній станом на 01.07.2015 року, тобто на момент затвердження Статуту ОСББ), Статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. Серед іншого у статуті має бути визначено таке: порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об`єднання; права і обов`язки співвласників; відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься питання про використання спільного майна; визначення обмежень на користування спільним майном.

Таким чином, прийнятий ОСББ «Червоний Хутір» Статут, а саме його положення, викладені у абзацв 5 пункту 8 розділ ІІІ та пункті 3 розділу VI, не протирічать Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а отже відсутні підстави для визнання Статуту в цій частині недійсним.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів оформлених протоколами № 5 від 13.11.2017 року, № 6 від 05.12.2017 року та № 7 від 15.02.2018 року слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що 13.11.2017 року були проведені загальні збори співвласників ОСББ "Червоний хутір", на яких серед іншого було прийнято рішення про обмеження доступу мешканцям квартир та приміщень, що не сплачують за прибудинкову територію до місць загального користування. На зборах були присутні члени правління у повному складі та мешканці у кількості 114. Рішення було прийняте більшістю учасників зборів у кількості 103 чол. (а. с. 13).

05.12.2017 року були проведені позачергові загальні збори співвласників ОСББ, на яких були присутні 121 особа також було прийнято рішення про обмеження доступу до місць загального користування всім боржникам за не сплату на утримання прибудинкової території. За вказане рішення прголосувало 119 осіб. (а. .с 15 - 16 ).

15.02.2018 року на загальних зборах ОСББ "Червоний Хутір", на яких були присутніми 201 особа, прийнято серед іншого рішення про додаткове попередження боржників, що не сплачуюють за утримання будинку та прибудинкової території про те, що діють та будуть продовжувати діяти обмеження доступу до місць загального користування (а. с. 17 -18).

Звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання недійсними вказаний рішень загальних зборів позивач зазначає проте, що відповідачем було порушено порядок повідомлення про проведення загальних зборів.

Відповідно до ст. 10 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Статутом ОСББ «Червоний Хутір» передбачено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням обєднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів для проведення загальних зборів повідомляє співвласників шляхом: - у письмовій формі вручає кожному співвласнику під розписку, або - направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів, - а також розміщає об`яву на дошках для об`яв в місцях загального користування будинку. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Посилання позивача про те, що його не було повідомлено належним чином про призначені загальні збори ОСББ не підтверджуються матеріалами справи, оскільки позивачем не було доведено, що він не був обізнаний про проведення зборів.

Також позивач посилається на неправильність формування порядку денного загальних зборів , що полягає у відсутності чіткого переліку питань, які розглядалися на зборах та те, що на вказаних зборах не обирався голова та секретар, які підписали протоколи загальних зборів.

Проте всупереч доводів позивача закон не містить жодних обмежень щодо формування порядку денного загальних зборів та вимог щодо обрання голови та секретаря загальних зборів. Крім того, дані обставини жодним чином не впливають на результати голосування та прийняті рішення.

Твердження позивача про те, що додані відповідачем до письмових пояснень відомостій про результати голосування підписані однією особою від імені кількох співвласників,суд не приймає до уваги, оскільки, по-перше позивач не зазначав вказану обставину у позовній заяву як підставу для визання недійсним рішення зборів ОСББ, по-друге, для такого твердження необхідні спеціальні знання та проведення експертизи, клопотання про проведення якої позивачем не заявлялося.

Отже зважаючи на те, що порушень вимог Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» при проведенні загальних зборів судом не встановлено, оспорювані рішення не суперечать інтересам держави і суспільства, відповідають внутрішній волі співвласників ОСББ «Чурвоний Хутір», які брали участь у голосуванні, та не порушують суб`єктивних прав позивача, підстав для визнання вказаних рішень недійсними суд не вбачає.

Таким чином, суд вважає у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

На підставі Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», керуючись ст. ст. 4, 10, 76, 259, 264-265, 268 , 273, 365 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоний Хутір» про визнання недійсними рішень загальних зборів та окремих положень статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О. Заставенко

Повний текст рішення виготовлено 30.06.2020 р.