Ухвала суду № 90223839, 18.06.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/6714/19

У Х В А Л А

Іменем України

18 червня 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - Позарецької С.М.

при секретарі - Осадчій А.Ю.,

за участю представників

відповідачів за

довіреністю Шимка Б.В., ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної казначейської служби України, в якому просить стягнути з держави України в особі державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_2 моральну (немайнову) шкоду в сумі, яка буде визначена за наслідками судового розгляду, враховуючи вимоги ст. 117 КЗпП України, характер правовідносин сторін, обставини справи та засади розумності і справедливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька Світлана Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/6714/19 (а.с. 30).

Ухвалою суд від 23.08.2019 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків указаних в її мотивувальній частині.

Ухвалою суду від 23.09.2019 дану справу прийнято, відкрито провадження і призначено її до судового розгляду у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження. Крім того, за клопотанням позивача, розгляд справи визначено проводити у режимі відеоконференції, за участю позивача, який перебуває за адресою: АДРЕСА_1 Коцюбинського, буд. 2, с. Соколівочка, Тальнівський р-н, Черкаська обл. Забезпечення проведення відеоконференції доручено Тальнівському районному суду Черкаської області, який знаходиться за адресою: вул.Соборна, буд. 42, м. Тальне, Черкаська обл. (а.с.44-45). Крім того, ухвалою суду від 23.09.2019 звільнено ОСОБА_2 від сплати судового збору за подачу даного позову до суду (а.с.43).

Ухвалою суду від 29.01.2020 закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні (а.с. 109).

Ухвалою суду від 18.06.2020р. відмовлено позивачу у задоволенні його клопотань про зупинення провадження по справі.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 повторно не з`явився, хоча неодноразово повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Між тим, до суду від позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання від 17.06.2020, сформоване в системі «Електронний суд», подане в порядку вимог ст. 223 ЦПК України про відкладення розгляду справи. В клопотанні позивач повідомив суд про те, що він не може прибути в судове засідання, оскільки відповідачі створюють йому умови, відповідно до яких позбавляють його будь-яких засобів до існування, штучно перешкоджають у використанні його права на доступ до суду. Внаслідок протиправних дій відповідача він позбавлений фінансових можливостей прибути до Тальнівського районного суду Черкаської області для участі в судовому засіданні режимі відеоконференції, так як проживає в іншому населеному пункті – с. Соколівочка, що розташоване на відстані близько 8 км. в одну сторону. Тож, враховуючи матеріали справи, скрутне матеріальне становище, в якому перебуває позивач з винних дій відповідачів, для забезпечення основоположних норм права (особистої участі в судовому засіданні), просив суд відкласти проведення судового засідання до здійснення хоча б часткових розрахунків із заборгованості по виплаті заробітної плати Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області, що належить позивачу, з метою надання можливості для його особистої участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції в Тальнівському районному суді. Наполягав на особистій участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції у Тальнівському районному суді. До того ж, у цьому ж клопотанні просив зупинити провадження у справі до здійснення з ним хоча б часткових розрахунків.

У судовому засіданні представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за довіреністю – ОСОБА_1 заперечувала проти позовних вимог у повному обсязі, зазначила, що позов ОСОБА_2 слід залишити без розгляду, на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, оскільки причини повторної неявки позивача є неповажними.

У судовому засіданні представник відповідача Державної казначейської служби України за довіреністю Шимко Б.В., просив залишити позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, враховуючи його поведінку та неодноразову неявку в судові засідання, призначені в режимі відеоконференції.

Суд визнав причини неявки позивача в судове засідання неповажними.

Дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи думку учасників справи, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, виходячи з такого:

згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, як передбачено частиною п`ятою статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Позивач ОСОБА_2 неодноразово, завчасно повідомлявся смс-повідомленнями, судовими повістками, які направлялись на його електронну адресу (позивач зареєстрований в системі «Електронний суд»), про призначені судові засідання на 30.04.2020, 11.06.2020 та 18.06.2020 по даній справі. Доказами того, що він був обізнаний про дату і час судового засідання є довідки про доставку смс-повідомлень та електронних листів, а також його заяви про відкладення справи в зв`язку з скрутним матеріальним становищем, в якому перебуває позивач через протиправні дії відповідачів, - до здійснення хоча б часткових розрахунків із заборгованості по виплаті заробітної плати Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області, що належить позивачу, з метою надання можливості для його особистої участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції в Тальнівському районному суді.

Суд звертає увагу, що ані в підготовчі засідання (26.11.2019 та 29.01.2020), ані в судові засідання (30.04.2020,11.06.2020,18.06.2020), призначені в режимі відеоконференції (за клопотанням ОСОБА_2 визначено Тальнівський районний суд Черкаської області), він не з`являвся (в судове засідання на 30.04.2020р. позивач не повідомив про поважність причин неявки) та кожного разу – в судові засідання на 11.06. та 18.06.2020р. надавав заяви про відкладення розгляду справи з одних і тих же підстав, які вказані вище.

Таким чином, позивач ОСОБА_2 неодноразово повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, однак, у судові засідання по справі не з`являвся, про поважність причин своєї неявки суду не повідомляв, а коли і повідомляв, то обставини, які вказані в заявах від 17.06.2020 та від 10.06.2020, не вказують на поважність причин неявки позивача, жодних клопотань/заяв про можливість розгляду справи за відсутності позивача (представника позивача), не надано.

Крім того, позивач не скористався правом мати представника, який міг би представляти його інтереси та брати участь у судових засіданнях замість нього, про що було судом роз`яснено позивачу у листі в ході розгляду справи. Позивач не скористався правом отримати безоплатну правову допомогу, відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», незважаючи на роз`яснення, які йому були надані судом у листі від 13.12.2019 року (а.с.79). Також ОСОБА_2 не скористався правом подати до суду заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади і позивач зареєстрований в системі «Електронний суд».

За таких обставин, судом визнано факти неявки у судові засідання по справі позивача, як такі, що відбулися без поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процес. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч.1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України)

Відповідно до частини 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19 вказала, що у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.

У розумінні процесуального законодавства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.

Загальнообов`язкові процесуальні правила, зокрема, викладені у ст. 223 ЦПК України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п`ята статті 223 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Крім того, як зазначено у постанові ВС від 22.05.2019 (справа №310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, а позивач, при цьому не з`являється в призначене судове засідання. Доводи позивача про те, що правовідносини у справі виникли внаслідок порушення його трудових прав та про те, що він має скрутне матеріальне становище з-за того, що відповідачі не виплатили йому заробітну плату, не можуть свідчити про поважність причин його неявки на розгляд цієї справи. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач, будучи завчасно, кожного разу повідомленим про судові засідання по справі, не є заінтересованим у судовому вирішенні справи за його позовом, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 4, 131, 198, 223, 257 ч.1 п.3, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.. 354 ЦПК України щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали складено 23.06.2020.

Головуючий: С. М. Позарецька