
Суддя Попова В. О.
Справа № 616/1007/19
Провадження № 1-кп/644/261/20
06.07.2020
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2020 р. м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючого судді - Попової В.О., суддів - Бугери О.В., Зябрової О.Г.,
за участю секретаря - Дашкової К.С., прокурора - Шабалдас О.С., потерпілої - ОСОБА_1 , представника потерпілої - адвоката Городинець Ю.А., законного представника потерпілої - ОСОБА_2 ; захисників обвинувачених – адвокатів Хуторненка Е.В., Зінченко С.А. обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в закритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019220250000193 від 26.09.2019 року у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.152 КК України, щодо яких застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.
Прокурором заявлено клопотання про необхідність продовження дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених, оскільки потерпілу не допитано, письмові докази не досліджено, ризики, враховані при застосуванні саме такого запобіжного заходу, не перестали існувати.
В межах обговорення поставленого судом питання, сторона захисту захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Хуторненко Е.В. зазначив, що прокурором не обґрунтовано доцільність тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, сама по собі тяжкість пред`явленого обвинувачення не є достатньою підставою для застосування такого суворого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, фактичних даних щодо існування на цей час вказаних прокурором ризиків не наведено, вважав за можливе змінити застосований раніше запобіжний захід на більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту. Мотивував тим, що обвинувачений ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності раніше не притягався, зареєстрований як ФОП за адресою : АДРЕСА_1 ; крім того, обвинувачений є інвалідом І групи по зору.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисників.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Зінченко С.А. заперечувала проти доводів прокурора про необхідність продовження раніш застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку з тими обставинами, що вказані прокурором ризики є безпідставними, обвинувачений має постійне місце проживання, вважала, що до обвинуваченого можливо змінити застосований раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Заслухавши учасників кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність продовження строку тримання обвинувачених під вартою з наступних підстав.
Ухвалами слідчого судді Великобурлуцького районного суду Харківської області від 27.09.2019 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_3 застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, які в подальшому було продовжено ухвалами Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.
З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 обвинувачуються за ч.3 ст.152 КК України, що є особливо тяжким злочином.
При цьому, суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачуєються ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»)
Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . кримінального правопорушення (злочину), свідчать про підвищену суспільну небезпеку.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останні з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, можуть вдатися до відповідних дій.
Оцінюючи наведені прокурором доводи в їх сукупності та доводи приведені на їх противагу обвинуваченими та їх захисниками, з огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , тяжкість можливого покарання за особливо тяжкий злочин, скоєння якого інкримінується останнім, колегія суддів прийшла до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, можливість переховування від суду та незаконного впливу на потерпілу, а також можливість скоїти інші кримінальні правопорушення. Вагомість приведених ризиків на момент розгляду питання про доцільність продовження запобіжного заходу не зменшилась.
Відтак, за наявності системного зв`язку приведених ризиків, обґрунтованої підозри, тяжкості покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, скоєння якого інкримінується обвинуваченим, а також наявність публічного інтересу, у суду не має підстав для зміни обраного раніше запобіжного заходу.
Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченим та які не існували і не розглядались на час обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, запобіжні заходи, обрані відносно обвинувачених, відповідають характеру і тяжкості інкримінованого діяння, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою обвинувачених.
Крім того, судом вирішувалося питання про можливість застосування до обвинувачених запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою. Разом з цим, колегія суддів дійшла висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні. Викладені захисниками обвинувачених доводи в частині наявності підстав для застосування до обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів є безпідставними, оскільки підставою для зміни запобіжного заходу може бути лише обґрунтоване підтвердження того, що ризики, які були зазначені в ухвалі слідчого судді при його обранні на теперішній час відпали, що в свою чергу доведено не було.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178,180,183, 331 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до 03 вересня 2020 року.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 03 вересня 2020 року.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору.
Копію ухвали направити до ДУ Харківський слідчий ізолятор.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року до Харківського апеляційного суду.
Головуючий суддя: Попова В.О.
Судді Зяброва О.Г.
Бугера О.В.
Судове рішення № 90223383, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова) було прийнято 06.07.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 616/1007/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: