Рішення № 9022126, 17.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.09           Справа № 4/316-09. За позовом          Фірми «Ярна – НТ» (Приватне підприємство), м.Суми

до відповідача           Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз», м.Суми

про стягнення          47 876 грн. 40 коп.

СУДДЯ ЛУГОВА Н.П.

Представники:

від позивача          Немцов В.А.

від відповідача          Гальченко С.О., Циндренко С.В.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

          Згідно ухвали суду від 03.12.2009р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 17.12.2009р.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 47876 грн. 40 коп. заборгованості за поставлене відповідачеві дизельне паливо та бензини різних марок згідно укладеного між сторонами по справі договору про постачання нафтопродуктів № 4 від 04.01.2008р., в т.ч. 39600 грн. 00 коп. основний борг, 2343 грн. 45 коп. пеня, 4712 грн. 40 коп. інфляційні збитки та 3 % річних у сумі 1220 грн. 55 коп.

Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по справі: державне мито в сумі 478 грн. 76 коп., 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 4000 грн. 00 коп. витрат пов»язаних з наданням юридичної допомоги.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, але в судовому засіданні його представники проти позовних вимог не заперечували.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

          04.01.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір постачання нафтопродуктів № 4, згідно п.1.1 якого постачальник зобов»язався продати продукти нафтоперероблення, а покупець прийняти та оплатити товар згідно умов даного договору.

          У відповідності до п.3.3 вищевказаного договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів.

Крім того, у відповідності до п.3.4 зазначеного договору, по додатковій домовленості сторін відбувається 100% попередня оплата постачальнику за товар відповідно виставленого рахунку.

На виконання умов договору, позивач згідно накладних № От-00000837, № От-00000840 від 15.10.2008р., № От-00000852, № От-00000855 від 21.10.2008р. та № От-00000860 від 23.10.2008р. поставив відповідачеві продукти нафтоперероблення на загальну суму 139888 грн. 65 коп.

Але, в порушення умов договору, відповідач лише частково розрахувався за поставлену продукцію сплативши позивачеві кошти у сумі 99119 грн. 00 коп.

Як вказує у позовній заяві позивач, станом на 31.12.2008р., на момент закінчення строку дії договору № 4 від 04.01.2008р., борг відповідача за поставлений товар складав 40769 грн. 65 коп.

У позовній заяві позивач вказує на те, що 06.02.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 19 на постачання нафтопродуктів. Здійснюючи оплату за товар, отриманий згідно договору № 19 від 06.02.2009р. відповідач кілька разів сплачував на користь відповідача суму, що на 300 грн. 00 коп. перевищувала вартість поставленого товару. Суму перевищення платежів відповідач пропонував позивачу зарахувати в рахунок погашення боргу за договором № 4 від 04.01.2008р.

Станом на 05.11.2009р. сума боргу відповідача за договором № 4 від 04.01.2008р. зменшилась та складає 39600 грн. 00 коп.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 ГК України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 та ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Згідно п.5.3 зазначеного договору, відповідач в зв»язку з необґрунтованою затримкою оплати зобов»язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 0,5% від вартості товару за кожний день прострочення.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

За період з 01.11.2008р. по 30.04.2009р. позивачем було нараховано відповідачеві пеню на загальну суму 2343 грн. 45 коп.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком інфляційні збитки позивача за період з 01.11.2008р. і до дати звернення до суду складають 4712 грн. 40 коп. та 3 % річних - 1220 грн. 55 коп.

Таким чином, станом на 09.11.2009р. заборгованість відповідача за договором на постачання нафтопродуктів № 4 від 04.01.2008р. складає 47876 грн. 40 коп., в т.ч. 39600 грн. 00 коп. основний борг, 2343 грн. 45 коп. пеня, 4712 грн. 40 коп. інфляційні збитки, 3 % річних у сумі 1220 грн. 55 коп.

Факт заборгованості відповідача в сумі 47876 грн. 40 коп. підтверджено матеріалами справи, а саме актом звірки за період з 01.01.2009р. по 05.11.2009р., що складений, підписаний та скріплений печатками сторін по справі.

Відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 47876 грн. 40 коп. не подав, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 4000 грн. 00 коп. витрат пов»язаних з наданням юридичної допомоги.

Як встановлено судом, 05.11.2009р. між адвокатом Нємцовим В.А. та позивачем було укладено договір про надання юридичних послуг.

Згідно п.4.1. зазначеного договору, за юридичні послуги, які надаються адвокатом за даним договором замовник повинен сплатити на користь адвоката гонорар у розмірі 4000 грн. 00 коп.

Як свідчать матеріали справи, позивач згідно платіжного доручення № 724 від 09.11.2009р. сплатив адвокатові гонорар у сумі 4000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.44 ГПК України, оплата послуг адвоката відноситься до судових витрат.

Крім того, відповідно до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 478 грн. 76 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу та 4000 грн. 00 коп. витрат пов»язаних з наданням юридичної допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз» (40000, м.Суми, вул. Кругова, буд.11, код 31547781) на користь Фірми «Ярна – НТ» (Приватне підприємство) (40024, м.Суми, вул. СКД, буд.24, код 23818751) 47876 грн. 40 коп. заборгованості, в т.ч. 39600 грн. 00 коп. основного боргу, 2343 грн. 45 коп. пені, 4712 грн. 40 коп. інфляційних збитків та 3 % річних у сумі 1220 грн. 55 коп.; судові витрати: 478 грн. 76 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, 4000 грн. 00 коп. витрат пов»язаних з наданням юридичної допомоги.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя