Рішення № 9022064, 21.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2009 р. Справа № 20/187

Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнемедпрепарат”

про стягнення заборгованості в сумі 12 184 грн. 42 коп..

В засіданні приймали участь:           

Від позивача: Віннічук В.Г. (дов. № 2/138 від 06.02.09р.)

Від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” (надалі –Позивач) звернулося, в господарський суд Рівненської області, з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівнемедпрепарат” (надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість в сумі 10 218 (десять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 00 коп., інфляційні в розмірі 480 (чотириста вісімдесят) грн. 54 коп., річні в розмірі 169 (сто шістдесят дев’ять) грн. 54 коп. та пеню в розмірі 1 316 (одна тисяча триста шістнадцять) грн. 34 коп..

27 листопада 2009 року представник Позивача подав заяву від 27 листопада 2009 року (а.с. 7-8; І том) про зменшення розміру позовних вимог, в якій, в зв’язку з поверненням Відповідачем товару, згідно накладних (а.с. 10-15; ІІ том), на загальну суму 4301 (чотири тисячі триста одна) грн. 85 коп., Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 5916 (п’ять тисяч дев’ятсот шістнадцять) грн. 15 коп., пеню в розмірі 1316 (одна тисяча триста шістнадцять) грн. 34 коп., річні в розмірі 169 (сто шістдесят дев’ять) 54 коп. та інфляційні в розмірі 480 (чотириста вісімдесят) грн. 54 коп..

21 грудня 2009 року в судовому засіданні представник Позивача подав заяву від 21 грудня 2009 року (а.с. 120; ІІ том), в якій просить зменшити позовні вимоги на суму інфляційних нарахування в розмірі 480 (чотириста вісімдесят) грн. 54 коп..

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився. Відповідач відзиву на позов не подав. Поштові відправлення (а.с. 2, 6, 22; ІІ том), які направлялися Відповідачу за юридичною адресою повернулося з відміткою: “адресат вибув”.

Згідно довідки органу реєстрації станом на 20 листопада 2009 року (а.с. 17-18; ІІ том) Відповідач зареєстрований за адресою: 33016, м. Рівне, вул. Р.Шухевича, буд. 10, куди Відповідачу направлялося повернені поштові відправлення (а.с. а.с. 2, 6, 22; ІІ том). Враховуючи вищевказане, та те, що 22 грудня 2009 року закінчується двомісячний строк вирішення спору (ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України), суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з наступного.

Судом, встановлено, що між Позивачем та Відповідачем були укладені договори купівлі-продажу № 11260/р від 12 січня 2007 року (надалі –Договір 1; а.с. 19; І том) та № 3104/р від 15 січня 2009 року (надалі - Договір 2; а.с. 20; І том), відповідно до пункту 1.1. якого Позивач продає, а Відповідач купує лікарські засоби, вироби медичного призначення та засоби косметичної промисловості.

Відповідно до пункту 2.1. Договору 1 та Договору 2, товар поставляється за вказаною покупцем адресою на підставі його заявок та згідно з видатковими та податковими накладними (специфікацією).

Пунктом 4.1. Договору 1 та Договору 2 передбачено, що ціна товару визначається в національній валюті України та вказується у видатковій накладній.

На виконання умов Договору 1 та Договору 2 Позивачем, згідно видаткових накладних (а.с. 21-208; І том), здійснено поставку товару Відповідачу на загальну суму 63035 (шістдесят три тисячі тридцять п’ять) грн. 83 коп..

У відповідності до пункту 4.3. Договору 1 та Договору 2, Відповідач здійснює розрахунок за товар за попередньою домовленістю з Позивачем на підставі рахунку-фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за державний товар –в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених Позивачем.

Згідно пункту 4.4. Договору 1 та Договору 2, оплата вартості товару здійснюється у національній валюті шляхом перерахування належних з Відповідача сум на розрахунковий рахунок Позивача.

Відповідач частково розрахувався за поставлений Позивачем товар в сумі 45715 (сорок п’ять тисяч сімсот п’ятнадцять) грн. 49 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 25-106; ІІ том) та повернув товар, згідно накладних (а.с. 10-15; ІІ том), на загальну суму 4301 (чотири тисячі триста одна) грн. 85 коп..

Таким чином, станом на 21 грудня 2009 року за Відповідачем рахується заборгованість перед Позивачем в сумі 5916 (п’ять тисяч дев’ятсот шістнадцять) грн. 15 коп..

Доказів сплати заборгованості Відповідач суду не подав.

Враховуючи вищевказане, на основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості в сумі 5916 (п’ять тисяч дев’ятсот шістнадцять) грн. 15 коп. ґрунтуються на законі та Договорах, та підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 6.1. Договору 1 та Договору 2, за порушення строків оплати товару, передбачених пунктом 4.3. Договору 1 та Договору 2, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобов’язання до повного виконання такого зобов’язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України говорить, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивачем нараховано Відповідачу 1316 (одна тисяча триста шістнадцять) грн. 34 коп. пені (розрахунок а.с. 115-119; ІІ том).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1316 (одна тисяча триста шістнадцять) грн. 34 коп. пені.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем Відповідачу нараховано 169 (сто шістдесят дев’ять) 54 коп. річних, (розрахунок на а.с. 110-114; ІІ том).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 169 (сто шістдесят дев’ять) 54 коп. річних.

Згідно частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

У відповідності до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Судові витрати відповідно до пунктів 2, 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнемедпрепарат”, 33016, м. Рівне, вул. Шухевича, 10, код 22560113 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД”, 08632, Київська область, Васильківський район, с. Івановичі, вул. Шевченка, 4, р/р 26009012817085 в Укрексімбанку, МФО 322313, код 19351156 –5 916 (п’ять тисяч дев’ятсот шістнадцять) грн. 15 коп. заборгованості, 169 (сто шістдесят дев’ять) грн. 54 коп. річних, 1 316 (одна тисяча триста шістнадцять) грн. 34 коп. пені, 121 (сто двадцять одна) грн. 84 коп. витрат по держмиту та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 22.12.2009р.

Суддя