Ухвала суду № 90219770, 06.07.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2502/20

Провадження № 2/456/1026/2020

УХВАЛА

про залишення позову без руху

06 липня 2020 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ» про визнання незаконним наказів, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням викладених вимог просить визнати незаконним та скасувати наказ ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ» № 82-к/тм від 01.06.2020 «Про винесення догани ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни з 19.05.2020 по 21.05.2020 за відсутність на роботі без поважних причини», а також наказ № 278-к/тр від 01.06.2020 «про звільнення з роботи ОСОБА_1 – механіка –налагоджувальника з 01.06.2020 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором згідно п.3 ст. 40 КЗпП України». Також просить поновити його на посаді механіка –налагоджувальника з 01.06.2020 та стягнути з ТзОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ» середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01.06.2020.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви вважаю, що таку слід залишити без руху, як подану без додержання вимог ч. 4 ст.177 ЦПК України.

Так у відповідності до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночас статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно постанови ВСУ від 30.11.2016р. у справі № 226/168/15 зроблено висновок, що починаючи з 01.09.2015р., позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових правовідносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі. Усі інші вимоги, що випливають із трудових правовідносин, а також вимога про стягнення моральної шкоди повинна бути оплачена судовим збором.

Проте, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» заробітна плата за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в

усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Саме такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) який суд у відповідності до ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин

За таких обставин, з урахуванням позовних вимог, ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір за звернення до суду у частині вирішення позовних вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та скасування наказу № 82-к/тм від 01.06.2020 та наказу № 278-к/тр від 01.06.2020.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час вчинення процесуальної дії) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (скасування наказу про винесення догани та наказу про звільнення), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102х0,4=840,80 х 2=1681,60).

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час вчинення процесуальної дії) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

У позовній заяві ОСОБА_1 не визначив ціну позову у зв`язку з наведеним суд визначає розмір судового збору за вказану позовну вимогу в у розмір 840,80 грн.. з подальшою в разі необхідності сплатою недоплаченої суми судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Таким чином, враховуючи що позивачем оплачено 840,80 грн., тому такому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн. (840,80 грн. - за позовну вимогу немайнового характеру та 840,80 грн. за позовну вимогу про стягненнясереднього заробітку за час вимушеного прогулу).

Державне мито (судовий збір) повинно бути сплачено: Стрийське УК/м. Стрий/ 22030101, КОД 37969195, р/р НОМЕР_1 , МФО 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків такої.

Окрім цього, слід звернути увагу й на той факт, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб,фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Статтею 28 ЦПК України визначено випадки альтернативної підсудності, тобто підсудності справ за вибором позивача. Зокрема ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із трудових правовідносин можуть пред`являтись також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Тобто у випадку альтернативної підсудності, саме позивач має виключне право визначити суд, який буде розглядати справу за його позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ» про визнання незаконним наказів, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків на протязі 10-ти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі виконання вимог суду у встановлений строк, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду, а інакше – вважатися неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. М. Янів