Рішення № 90219585, 24.06.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/2017/20

Справа № 522/8197/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вадуцкої В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 15.05.2019 року надійшов позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_2 . Після її смерті залишилась спадщина, яка складається з 165/3000 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 належать у рівних частинах ОСОБА_1 , померлій дружині ОСОБА_2 та померлому сину ОСОБА_3 .. Позивач та ОСОБА_3 були спадкоємцями першої черги. Після смерті дружини, позивач звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Марченко А.М., де було заведено спадкову справу № 02/2012. З метою видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу, нотаріус ОСОБА_4 зверталася із листом до КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», в якому просила видати позивачу Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, стосовно частки домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлій. У відповідь КП «Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно видати неможливо, у зв`язку з тим, що згідно розпорядження було затверджено перерахунок часток домоволодіння. Так, у фактичному користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 знаходиться 14/100 частин домоволодіння в рівних частинах. Таким чином, позивач та його син ОСОБА_3 повинні були успадкувати після смерті ОСОБА_2 по 7/300 часток домоволодіння. У зв`язку із зміною частки в домоволодінні, позивачу було відмовлено в отриманні спадщини. Син до нотаріуса з метою прийняття спадщини не звертався. Оскільки, позивач, померла дружина та син були зареєстровані за однією адресою, він вступив у право на спадкування автоматично, однак, свідоцтво про право на спадщину не встиг отримати. ІНФОРМАЦІЯ_2 син помер. Було відкрито спадкову справу № 10/2018. Заповіту син не складав та позивач є єдиним його спадкоємцем. Спадкове майно після смерті сина, складає: 14/300 частин після його смерті, які йому належали на підставі приватизації; 7/300 частки домоволодіння після смерті дружини, які він фактично прийняв після смерті матері ОСОБА_2 . Таким чином, на даний час спадщина позивача складає 7/300 частки спірного домоволодіння після смерті дружини; 14/300 частин після смерті сина; 7/300 частки домоволодіння після смерті дружини, яку успадкував, але не оформив син ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_2 . Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті сина.

Дана справа, в порядку ст. 11-1 ЦПК України, передана судді Домусчі Л.В., для розгляду.

Ухвалою суду від 16 травня 2019 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 12 червня 2019 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 15.07.2019 року.

Ухвалою суду від 20.06.2019 року вирішено питання про витребування спадкових справ, які були надані до суду 08.07.2019 року (а.с.51-73).

У підготовче судове засідання 24.07.2019 року сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи. В матеріалах справи є заява з боку представника позивача про розгляд справи у його відсутність.

Ухвалою суду від 24.07.2019 року підготовче провадження по справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 16.10.2019 року.

Розгляд справи 16.10.2019 року, 10.12.2019 року, 04.02.2020 року, 14.04.2020 року був відкладений.

Представником позивача 04.02.2020 року було подано заяву, згідно якої уточнені позовні вимоги у частині зазначення адреси розташування майна: АДРЕСА_3 (а.с.97).

Також представником позивача були уточненні позовні вимоги 03.04.2020 року (а.с.104-105), згідно яких просив:

1.Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) право власності на 7/300 (сім трьохсотих) частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2.Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) право власності на 14/300 (чотирнадцять трьохсотих) частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

3.Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) право власності на 7/300 (сім трьохсотих) частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був спадкоємцем своєї матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак 24.06.2020 року представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримував повністю.

У судове засідання представник відповідача також не з`явився, суд належним чином сповістив його про день, час та місце судового засідання, заяви про розгляд справи у їх відсутність суду не надавав.

Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, згідно ст. 223 ч. 4, 280, 281 ЦПК за згодою позивача на підставі наявних у справі доказів

Відповідно до ст. ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 06.07.2020 року.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 16 жовтня 2011 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб 18 червня 1976 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 від 18.06.1976 року.

Згідно свідоцтва про право власності від 25 лютого 1998 року № 4-І34І2, 165/1000 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності в рівних частинах - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

ОСОБА_3 є сином позивача та ОСОБА_2 згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 11 травня 1979 року та витягу від 28.11.2018 року.

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, яка складається з 165/3000 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 167 від 05.03.2009 року «Про затвердження висновку та проекту поділу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 належить декільком власникам.

За життя ОСОБА_2 заповіту не склала. Єдиними спадкоємцями першої черги є позивач та ОСОБА_3 .

На підставі заяви позивача, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Марченко А.М., була заведена спадкова справа № 02/2012.

Згідно ухвали суду, у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Марченко А.М. було витребувано належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи №02/2012 до майна ОСОБА_2 . Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 22 грудня 2017 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.15)..

Із метою видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу, нотаріус ОСОБА_4 зверталася із листом до КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», в якому просила видати позивачу витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, стосовно частки домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , відповідно до листа від 20.02.2012 року № 07/02-14.

Згідно Листа № 360109.67 від 20.06.2012 року, КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» вбачається, що витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно видати неможливо, у зв`язку з тим, що згідно розпорядження Приморської районної адміністрації № 167 від 05.03.2009 року «Про затвердження висновку та проекту поділу домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , на два самостійних домоволодіння» було затверджено перерахунок часток домоволодіння (а.с. 143,14). При цьому як вбачається з розпорядження (а.с.14) було розглянуто за заявою ОСОБА_5 самочинні збудовані будівлі: житловий будинок літ. «Ш» та гараж літ.»Я» в поділ вказаного домоволодіння не увійшли..

Судом встановлено, що із вищезазначеного розпорядження вбачається, що затверджений висновок та проект поділу домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 , розділено на:самостійне домоволодіння заг. пл.. 405,8 кв.м. за власником ОСОБА_6 , та на самостійне домоволодіння що складається із житлового будинку літ. «А» заг. пл.. 349,5 кв.м., в т.ч. житлова-154,3 кв.м. та господарських споруд-літ. «Е1», «И».,»Л». «П1» , «М», «Н», «О», навіс літ. Э, вбиральня літ. «К», власниками якого у частках є: ОСОБА_7 -21/100 частин, ОСОБА_8 -6/100, ОСОБА_9 -35/100, і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 знаходиться- 14/100 частин домоволодіння в рівних частинах, ОСОБА_10 -9/100, ОСОБА_11 -7/100, яке складається з: літери “А”, загальною площею 349,5 кв.м., в т.ч. житлова - 154,3 кв.м та господарських споруд: сараї літ. “Е1”, “И”, “Л”, “П1”, “М”, “Н”, “О”, навіс “Э”, вбиральня літ. “К” та розташоване на земельній ділянці, площею 1305,0 кв.м.при цьому залишити зазначеному домоволодінню адресу АДРЕСА_3 .

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що спадкове майно після смерті ОСОБА_2 складало 7/300 частки домоволодіння за кожним позивачем та сином ОСОБА_3 .

Із матеріалів витребуваної судом спадкової справи у приватного нотаріуса Марченко А.М. (а.с.60-72) встановлено, що син позивача ОСОБА_3 до нотаріуса з метою прийняття спадщини не звертався, оскільки він був зареєстрований за однією адресою із померлою матір`ю ОСОБА_2 . Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 не отримував.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого 13.07.2018р. серія НОМЕР_5 ,(а.с.52 зв.)

Згідно із витребуваної у приватного нотаріуса Марченко А.М. спадкової справи № 10/2018 до майна ОСОБА_3 (а.с.52-59), померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що позивач звертався до нотаріуса згідно заяви про прийняття спадщини від 16.07.2018 року. Єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 є позивач. Згідно постанови нотаріуса від 19.02.2019 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті сина, оскільки згідно відповіді КП «БТІ» ОМР змінилися частки у праві власності.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (1218 ЦК України).

Відповідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або проголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день проголошення її померлою.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частини 1, 3 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України, передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Із матеріалів, наявних у справі, встановлено, що спадкове майно, після смерті дружини ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 складає 7/300 частки спірного домоволодіння після смерті дружини, 14/300 частин після смерті сина; 7/300 частки домоволодіння після смерті дружини, яку успадкував, але не оформив син ОСОБА_3 .Є після смерті матері ОСОБА_2 ..

Таким чином, доля сина після смерті матері складає 21/300 частин домоволодіння, на яку позивач має законне право на спадкування за законом.

Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, передумовою для застосування положень ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Зі системного аналізу вищевикладеного слідує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Передбачені ст. 1224ЦК України підстави щодо усунення позивача від права на спадкування відсутні.

Судом встановлено, що позивач належить до спадкоємців першої черги, інших спадкоємців судом не встановлено, у зв`язку з чим, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 15-16, 319, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1221-1223, 1258, 1261, 1268-1270, ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 78, 76-81, 89, 142, 210, 211, ч.4 ст. 223, 247, 258, 259- 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, м. Одеса, площа Думська, буд. 1) про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) право власності на 7/300 (сім трьохсотих) частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) право власності на 21/300 (двадцять одну трьохсотих) частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 06.07.2020 року.

Суддя Домусчі Л. В.