Ухвала суду № 90219433, 02.07.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6739/16-ц

Провадження № 6/522/557/20

У Х В А Л А

02 липня 2020 року Приморський районний суду м.Одеси в складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судових засідань Пейкова О.О.,

розглянувши матеріали за поданням Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в:

30 червня 2020 року до суду надійшло подання Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Головного територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження управі виїзду за межі України громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань за виконавчим документом.

Ухвалою від 01 липня 2020 року подання прийнято до провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явились. Заявник у поданні просить розглянути його без участі державного виконавця. Про наслідки розгляду подання та прийняте рішення просить повідомити ДВС.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення подання з наступних підстав.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 12 січня 2016 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за Кредитним договором № ML-501/012/2008 від 30 січня 2008 року в розмірі 556 527,25 (п`ятсот п`ятдесят шість тисяч п`ятсот двадцять сім, 25) гривень, що складає еквівалент по курсу НБУ 15,200110 станом на 19.11.2014 - 36 613,37 (тридцять шість тисяч шістсот тринадцять) доларів США. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.

По справі виданий виконавчий документ, а 04.11.2019 року Першим Приморським відділом державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження 60466164.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення виконавчих дій вчинені наступні заходи:

- постановою від 13.04.2020 року накладений арешт, який міститься на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після внесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 556527,25 гривень;

- відповідь ПФУ, про реєстраційні номери облікових карток платників податків та/або джерела отримання доходів; відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- 08.05.2020 року отримані відомості із Приморського районного у м.Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) наданий актовий запис за № 502 від 05.05.2015 року, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Приморському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;

- 27 травня 2020 року Першим приморським відділом у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) при примусовому виконанні внесені зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме замість прізвища ОСОБА_7 зазначено прізвище ОСОБА_8 .

Порядок вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України визначено у ст.441 ЦПК України, відповідно до якої питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Відповідно до п.5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено також у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених вищевказаним законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, укладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Отже, задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

При цьому під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею таких обов`язків.

У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Однак, при зверненні до суду із поданням державним виконавцем не було надано доказів на підтвердження умисного ухилення боржника від виконання рішення суду, тоді як сам по собі факт невиконання його у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання покладених на боржника зобов`язань не може бути підставою для обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Позиція щодо неправомірності заборони виїзду за кордон без оцінки індивідуальних обставин боржника на підставі лише факту наявності невиконаного грошового зобов`язання, викладена у рішенні ЄСПЛ у справі «Хлюстов проти Росії».

За положенням законодавства тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації всіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України особистого майнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

Керуючись ст.ст. 258-260, 441 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволені подання Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Л. М. Чернявська

02.07.2020