Рішення № 90218328, 23.06.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.06.2020

Справа № 937/8824/19

Провадження № 2/937/636/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

у складі:

головуючого - судді Урупи І.В.

за участі секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.,

учасники справи:

позивачка – ОСОБА_1 ,

представник позивача – ОСОБА_2 ,

відповідач – ОСОБА_3 ,

треті особи - Відділ реєстрації Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області, Орган опіки та піклування - Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області,

представник третьої особи Відділу реєстрації Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області - Хмельницька Н.,

представник третьої особи Органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області Панасенко Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Відділ реєстрації Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області, Орган опіки та піклування - Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області, про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визначити місце проживання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею, та стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), щомісячно, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, посилаючись на те, що 06 серпня 2005 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб відділом РАЦС Алчевського МУЮ Луганської області, актовий запис № 507, який було розірвано рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 01.03.2013 року. В липні 2014 року вона разом з малолітнім сином та відповідачем виїхали з м. Алчевськ Луганської області, яка на даний час є тимчасово окупованою територією, до постійного місця проживання АДРЕСА_1 . Фактично одразу після переїзду до м. Мелітополя відповідач переїхав мешкати в інше помешкання, не повідомивши їй адресу свого проживання, а вона залишалися проживати разом з малолітнім сином. З часу припинення шлюбних відносин, син мешкає разом з нею і знаходяться на її повному утриманні. Відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги на утримання дитини. Ті обставини, що син проживає з нею підтверджуються доданою до позову довідкою від 30.10.2018 № 0000641983 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Відповідач нехтує своїми обов`язками щодо утримання дитини, матеріальної допомоги не надає, в зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду. Їй відомо, що відповідач має задовільний стан здоров`я, не є інвалідом, аліментів на утримання інших дітей, непрацездатних батьків не сплачує тому вважає, що боржник має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини. 14 вересня 2018 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5 . Наказом Прокуратури Запорізької області № 546 від 29.11.2018 «Про забезпечення службовим житлом працівників прокуратури Запорізької області» з метою поліпшення житлових умов, її чоловікові, як першому заступнику керівника Мелітопольської місцевої прокуратури, на сім`ю з трьох осіб, зокрема чоловіка, її, як дружину, та пасинка ОСОБА_4 , 2007 року народження, надано службове жиле приміщення однокімнатну службову квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 33,2 кв.м. та житловою 13,9 кв.м. Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області було видано ОСОБА_5 ордер на жиле приміщення № 20662 від 20.02.2019 на підставі рішення від 27.12.2018 № 288/1. 25 лютого 2019 року вона звернулася до відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області з заявою про зняття з реєстрації місця проживання та реєстрацію місця проживання малолітнього сина ОСОБА_4 , 2007 року народження, та з заявою про зняття її з реєстрації місця проживання та реєстрацію за місцем проживання. Головним спеціалістом відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області 25.02.2019 їй було відмовлено в знятті з реєстрації місця проживання та реєстрації місця проживання її та сина на підставі абз. 2 ст. 9-1 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у зв`язку з відсутністю згоди батька дитини. Отримати згоду батька малолітнього ОСОБА_4 , 2007 року народження, на зняття з реєстрації та на реєстрацію його місця проживання є неможливим, оскільки їй не відомо, де в теперішній час мешкає відповідач. Фактично з часу їх переїзду до м. Мелітополя відповідач долею сина не цікавиться, не надає матеріальної допомоги, участі у його вихованні не приймає, незважаючи на те, що йому відоме їх місце проживання. Вказане в сукупності фактично свідчить про самоусунення останнього від виконання обов`язків, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України. Нехтування відповідача своїми батьківськими обов`язками позбавляє дитину мати зареєстроване місце проживання, виїжджати за межі України на відпочинок, оскільки такі дії можливі тільки при наявності письмової згоди відповідача, що суттєво обмежує реалізацію прав і свобод малолітньої дитини. Крім того, в зв`язку з тим, що було відмовлено в знятті з реєстрації та реєстрації за місцем проживання її малолітнього сина, їй було також відмовлено в знятті з реєстрації та реєстрації за місцем проживання. З метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини вона вимушена звернутися до суду з позовними вимогами про визначення місця проживання дитини з нею.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала на їх задоволенні наполягала з підстав викладених в позовній заяві. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Представник позивачки – адвокат Сивова Я.В. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином, викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку встановленому ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Крім того, судова повістка про виклик до суду неодноразово надсилалася відповідачу за останнім відомим місцем його проживання в м. Мелітополі Запорізької області. Іншої адреси відповідач суду не повідомляв.

Представники третьої особи Відділу реєстрації Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області в судове засідання не з`явилися надали заяви про розгляд справи у відсутність представника Відділу реєстрації Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області, просять постановити рішення на підставі наявних у справі доказів на розсуд суду.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Панасенко Н. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, просить прийняти рішення на підставі наявних у справі доказів із врахуванням висновку Органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області затвердженого рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області від 18.06.2020 № 104/10.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 лютого 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачці п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Також встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 березня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

Сторони перебували у шлюбі зареєстрованому 06 серпня 2005 року відділом РАЦС Алчевського МУЮ Луганської області, актовий запис № 507, який рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 01.03.2013 року було розірвано./а.с. 24/

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження./а.с.10/

Згідно довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 30.10.2018 № 0000641983, позивачка була взята на облік, як внутрішньо переміщена особа в управлінні соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.9/.

Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні.

14 вересня 2018 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_5 , який було зареєстровано Заводським районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 615. /а.с. 11/

Відповідно до статей 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї разом з батьком або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Конвенція про права дитини, виходячи із рівності прав матері та батька, у пункті першому статті 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Пленум Верховного Суду України в пункті 24 постанови від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» роз`яснив, що вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому, суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Згідно з ч.1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Наказом Прокуратури Запорізької області № 546 від 29.11.2018 «Про забезпечення службовим житлом працівників прокуратури Запорізької області» з метою поліпшення житлових умов, ОСОБА_5 , як першому заступнику керівника Мелітопольської місцевої прокуратури, на сім`ю з трьох осіб, зокрема самого ОСОБА_5 , його дружину ОСОБА_1 , та пасинка ОСОБА_4 , 2007 року народження, надано службове жиле приміщення однокімнатну кімнатну службову квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 33,2 кв.м. та житловою 13,9 кв.м. /а.с. 12-13/

Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області було видано ОСОБА_5 ордер на жиле приміщення № 20662 від 20.02.2019 на підставі рішення від 27.12.2018 № 288/1. /а.с. 14,15/

25 лютого 2019 року позивачка звернулася до відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області з заявами про зняття з реєстрації місця проживання та реєстрацію місця проживання своє та малолітнього сина ОСОБА_4 , 2007 року народження. /а.с. 16,17,18,19/

Головним спеціалістом відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області 25.02.2019 позивачці було відмовлено в знятті з реєстрації місця проживання та реєстрації її місця проживання та сина на підставі абз. 2 ст. 9-1 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у зв`язку з відсутністю згоди батька дитини.

За вимогами ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 року №207 передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Відповідно до п. 2.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом України 22.11.2012р. №1077, відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання реєструється з батьками, вноситься до заяви одного з них. При проживання батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним. У разі якщо місце проживання другого з батьків зареєстровано в межах обслуговування адміністративно - територіальної одиниці територіального підрозділу, яким розглядається заява про реєстрацію місця проживання дитини, інформація перевіряється цим територіальним підрозділом або надається адресно-довідковим підрозділом відповідного територіального органу ДМС.

Пунктом 3.3 Порядку передбачено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за однією адресою при знятті з реєстрації одного з батьків разом з дитиною/дітьми до 14 років другий з батьків надає письмову згоду на зняття дитини/ дітей з реєстрації місця проживання.

Відповідно до п.26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 02.03.2016 року № 207, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Відповідно до наданого висновку Органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області від 18.06.2020 № 104/10, орган опіки та піклування вважає, що немає підстав для того, щоб не підтримувати даний позов про визначення місця проживання малолітньої дитини, з матір`ю.

Згідно з вказаним висновком, органом опіки та піклування обстежено житлово-побутові умови родини матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у житлі створені всі умови для проживання та виховання малолітньої дитини.

Малолітній ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що проживає зі своєю матір`ю ОСОБА_1 та її чоловіком, ОСОБА_5 . Бажає й надалі проживати з матір`ю, батько з ним не спілкується.

Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року із змінами, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ. передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю буде відповідати принципу «найкращих інтересів дитини» та є пріоритетним при вирішенні цієї справи.

Таким чином, вирішуючи спір по суті, на підставі належним чином досліджених та оцінених доказів, з урахуванням встановлених обставин і вимог закону та висновку органу опіки та піклування, встановивши, що інтереси дитини у вирішенні цього спору є першочерговими, суд дійшов висновку про те, що місце проживання дитини необхідно визначити з матір`ю.

Разом з тим, суд наголошує, що встановлення місця проживання дитини разом з матір`ю не позбавляє дитину можливості спілкування з батьком.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ч.1ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Дитина проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні, відповідач добровільно достатню матеріальну допомогу не надає.

Аналізуючи зібрані по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), щомісячно, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з моменту подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають витрати по сплаті судового збору за оплату вимоги про визначення місця проживання дитини з матір`ю в розмірі 768 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 19, 161, 180-183 СК України, ст.ст.10,141,247,258,264,265,268,280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Відділ реєстрації Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області, Орган опіки та піклування - Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області, про визначення місця проживання дитини з матір`ю та стягнення аліментів задовольнити.

Визначити місце проживання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), щомісячно, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.10.2019 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «Судовий збір»).

Рішення в частині стягнення місячного платежу аліментів належить негайному виконанню.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Треті особи:

-Відділ реєстрації Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. М.Грушевського 27;

-Орган опіки та піклування - Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Запорізької області, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, пр. М.Грушевського 5.

Повне рішення суду складене 03.07.2020.

Суддя: