Ухвала суду № 90218265, 23.06.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.06.2020

Справа № 320/4440/18

Провадження № 4-с/937/22/20

2020 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Данчук К.В.

учасники справи:

стягувач – ОСОБА_1 ,

представник стягувача – адвокат Кальченко Андрій Володимирович,

боржник – акціонерне товариство «Українська залізниця»,

державний виконавець, рішення якого оскаржується, – державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Любов Іванівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).

В скарзі зазначено, що 24 грудня 2019 року заявником на адресу Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) було направлено заяви про примусове виконання рішення та виконавчі листи, в тому числі: виконавчий лист № 320/4440/18 від 15 листопада 2019 року про зобов`язання ПАТ «Укрзалізниця» призначити та виплатити ОСОБА_1 матеріальне забезпечення відповідно до листків непрацездатності; виконавчий лист № 320/4440/18 від 15 листопада 2019 року про зобов`язання ПАТ «Укрзалізниця» звернутись до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із заявою – розрахунком про нарахування ОСОБА_1 матеріального забезпечення за дні у періоді тимчасової втрати працездатності за листками непрацездатності. 24 січня 2020 року державним виконавцем було винесено повідомлення про повернення стягувачу без прийняття до виконання вищевказаних виконавчих документів. Заявник вважає, що зазначені повідомлення є неправомірними та винесені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки виконавчі документи не визнані судом такими, що не підлягають виконанню. Заявник просить суд скасувати повідомлення державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. від 24 січня 2020 року про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання та стягнути на свою користь понесені витрати по сплаті професійної правничої допомоги в розмірі 1500 гривень 00 копійок.

В судове засідання заявник – стягувач та його представник не з`явилися, від представника заявника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, скаргу підтримують в повному обсязі.

В судове засідання державний виконавець, рішення якого оскаржується, – державний виконавець Печерського районного ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. не з`явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в задоволенні скарги просить відмовити в повному обсязі.

Також державним виконавцем подано заперечення на скаргу, в яких зазначено, що дії та рішення державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець діяла в межах своїх повноважень та згідно вимог чинного законодавства, жодних прав чи інтересів стягувача не було порушено.

В судове засідання заінтересована особа – представник боржника АТ «Українська залізниця» не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим ухвалити судове рішення за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та здійснення судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про неможливість задоволення скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до п. 3 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надійшли виконавчі документи – виконавчий лист № 320/4440/18, виданий 15 листопада 2019 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, про зобов`язання ПАТ «Укрзалізниця» призначити та виплатити ОСОБА_1 матеріальне забезпечення за період з 23 січня 2018 року по 27 січня 2018 року відповідно до листка непрацездатності серії НОМЕР_1 , з 03 лютого 2018 року по 07 лютого 2018 року відповідно до листка непрацездатності серії НОМЕР_2 , з 13 березня 2018 року по 17 березня 2018 року відповідно до листка непрацездатності серії НОМЕР_3 , з 21 квітня 2018 року по 25 квітня 2018 року відповідно до листка непрацездатності серії НОМЕР_4 , з 29 травня 2018 року по 02 червня 2018 року відповідно до листка непрацездатності серії НОМЕР_5 ; та виконавчий лист № 320/4440/18, виданий 15 листопада 2019 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області, про зобов`язання ПАТ «Укрзалізниця» звернутись до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із заявою – розрахунком про нарахування ОСОБА_1 матеріального забезпечення: за 5 днів у періоді тимчасової втрати працездатності з 28 січня 2018 року по 01 лютого 2018 року за листком непрацездатності серії НОМЕР_1 , за 24 дня у періоді тимчасової втрати працездатності з 08 лютого 2018 року по 03 березня 2018 року за листком непрацездатності серії НОМЕР_2 , за 25 днів у періоді тимчасової втрати працездатності з 18 березня 2018 року по 11 квітня 2018 року за листком непрацездатності серії НОМЕР_3 , за 26 днів у період тимчасової втрати працездатності з 26 квітня 2018 року по 22 травня 2018 року (стати до роботи 22 травня 2018 року) за листком непрацездатності серії НОМЕР_4 ; за 2 дні у період тимчасової втрати працездатності з 03 червня 2018 року по 05 червня 2018 року (стати до роботи 05 червня 2018 року) за листком непрацездатності серії НОМЕР_5 .

Так, повідомленнями державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. від 24 січня 2020 року було повернуто вищевказані виконавчі документи стягувачу без прийняття до виконання.

Судом встановлено, що зазначені вище повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання були винесені державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки п.п. 1 – 3 Розділу III Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» визначено, що цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 1 розділ II цього Закону, який вводиться в дію одночасно з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства. Вказаними положеннями закону забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

При цьому, Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» набрав чинності 20 жовтня 2019 року, і п. 3 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону була встановлена заборона вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Так, підприємства АТ «Українська залізниця» включено до вказаного Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який є додатком до Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». А вимоги, зазначені у вказаних вище виконавчих документах, які були видані стягувачу після набрання чинності Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», не є такими, що передбачають стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Тобто, на час вирішення питання щодо прийняття до виконання вищевказаних виконавчих документів було прямо заборонено вчиняти виконавчі дії відносно боржника, у тому числі й щодо виконання судових рішень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду заявником та його представником не доведено, що рішенням державного виконавця були порушені будь-які права, свободи та законні інтереси заявника, так як в поданій скарзі заявник посилається на те, що виконавчі документи не були визнані судом такими, що не підлягають виконанню, а судове рішення підлягає безумовному виконанню і це не може бути обмежено ніяким законом. Однак такі посилання суд не може прийняти до уваги, оскільки законом була встановлена пряма заборона протягом трьох років вчиняти будь-які виконавчі дії відносно боржника АТ «Українська залізниця», окрім як щодо стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами, в зв`язку із чим державним виконавцем було правомірно повернуто виконавчі документи стягувачу без прийняття їх до виконання. Крім того, виконавчий документ визнається таким, що не підлягає виконанню, у випадках, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Натомість, видані стягувачу виконавчі документи були видані згідно судового рішення, вони відповідають вимогам до виконавчого документа, встановленим законом, обов`язок боржника не припинений і добровільно не виконаний, тому вони підлягають виконанню після закінчення трирічного строку, встановленого п. 3 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів, викладених в скарзі, оскільки рішення державного виконавця приймалися у відповідності із законом та в межах її повноважень, жодного доказу неправомірності дій чи рішень державного виконавця суду не надано.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення скарги, а за таких обставин в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові – на позивача, тому не підлягають стягненню на користь заявника понесені останнім витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 141, 447 – 453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 30 червня 2020 року.

Суддя: