Постанова № 90217645, 06.07.2020, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/485/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков Олег Олександрович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Россіянівка Фрунзівського району Одеської області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Фрунзівським РВ УМВС України в Одеській області 2 березня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: Одеська обл., Фрунзівський р-н, с. АДРЕСА_1 , мешканця: АДРЕСА_1 , працюючого штукатуром в ТОВ «Кадор Групп», протягом року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався,

В С Т А Н О В И В :

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 25 травня 2020 року близько 00 годин 42 хвилин ОСОБА_1 здійснював рух по вулиці Єврейській в місті Ананьїв Одеської області, керуючи транспортним засобом марки «Honda» моделі «Dio» без номерних знаків, перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами огляду на стан сп`яніння, проведеного поліцейським в присутності свідків, за допомогою приладу «Драгер» ARLS-0459, проведеного в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.9-а Правил дорожнього руху.

За вказаним фактом працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення від 25 травня 2020 року серії ДПР18 №441041 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було призначено до розгляду на 25 червня 2020 року, про що ОСОБА_1 , у відповідності до положень ч.1 ст.277-2 КУпАП, було повідомлено шляхом направлення рекомендованим листом за вихідним №491/485/20/3644/2020 від 15 червня 2020 року (а.с.12) на його адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, судової повістки.

Проте, 25 червня 2020 року ОСОБА_1 до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.

При цьому, станом на 25 червня 2020 року до суду на надходила інформація про те, що ОСОБА_1 отримав судову повістку про його виклик на 25 червня 2020 року, у зв`язку з чим, у відповідності до положень ч.1 ст.268 КУпАП, розгляд справи було відкладено на 6 липня 2020 року, про що ОСОБА_1 , у відповідності до положень ч.1 ст.277-2 КУпАП, було повідомлено шляхом направлення рекомендованим листом за вихідним №491/485/20/3856/2020 від 25 червня 2020 року (а.с.16) на його адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, судової повістки.

В подальшому судом було встановлено, що рекомендованому листу суду за вихідним №491/485/20/3644/2020 від 15 червня 2020 року (а.с.12), яким на адресу ОСОБА_1 було направлено судову повістку про його виклик на 25 червня 2020 року було присвоєно в системі автоматизованого обліку поштових відправлень АТ «Укрпошта» штриховий код ідентифікатор 6640101037771.

Шляхом відслідковування відправлення на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» за адресою в мережі Інтернет https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html було встановлено, що рекомендований лист з ШКІ 6640101037771 (а.с.17), яким ОСОБА_1 направлялася повістка про його виклик до суду на 25 червня 2020 року, було вручено особисто адресату 30 червня 2020 року.

При цьому, 6 липня 2020 року ОСОБА_1 до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Станом на 6 липня 2020 року до суду не надходили відомості про отримання ОСОБА_1 рекомендованого листа з судовою повісткою про його виклик на 6 липня 2020 року.

Проте, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 достеменно відомо про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення від 25 травня 2020 року серії ДПР18 №441041, а також про те, що розгляд справи за зазначеними протоколом відбуватиметься в Ананьївському районному суді Одеської області, про що свідчать відомості в відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення та підписи ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу та отримання його копії.

Крім того, факт того, що ОСОБА_1 достеменно відомо про те, що розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП здійснюється Ананьївським районним судом Одеської області підтверджується відомостями про відслідковування відправлення на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» за адресою в мережі Інтернет https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html про те, що рекомендований лист з ШКІ 6640101037771 (а.с.17) з судовою повісткою про виклик ОСОБА_1 до суду на 25 червня 2020 року.

Крім того, з метою належного сповіщення ОСОБА_1 про дати, час та місце розгляду справи, судом було направлено на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , зазначений ним особисто у поясненнях від 25 травня 2020 року доданих до протоколу (а.с.5), SMS-повідомлень з текстом судових повістки про виклик ОСОБА_1 до Ананьївського районного суду Одеської області на 6 липня 2020 року, які ОСОБА_1 отримано, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення (а.с.18).

Також, відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі та з ними можливо ознайомитись на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Ананьївського районного суду Одеської області за адресою в мережі Інтернет https://an.od.court.gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz/.

Суд приймає до уваги положення ч.2 ст.38 КУпАП, якою визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

З диспозиції частини 1 статті 268 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, суд бере до уваги, що строки накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення для суду обмежені ст.38 КУпАП та в даному випадку стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Закінчення зазначених строків, у відповідності до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості переривання або зупинення перебігу строків, визначених для накладення адміністративного стягнення статтею 38 КУпАП, для справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що події, які стали підставою для складення протоколів про адміністративні правопорушення мали місце 25 травня 2020 року.

Враховуючи викладене, той факт, що ОСОБА_1 достеменно знаючи про те, що розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності здійснюється Ананьївським районним судом Одеської області, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Враховуючи викладене, принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд з урахуванням останніх змін в законодавстві вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII (далі – Закон №2617-VIII) зазначений закон набрав чинність.

Законом №2617-VIII внесено зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.

Зокрема, підпунктом 4 пункту 1 Розділу І Закону №2617-VIII частину 1 статті 130 КУпАП було викладено в наступній редакції «Стаття 130. Керування суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років».

З наведеного вбачається, що законодавцем було усунено адміністративну відповідальність за «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Зазначене відповідно до пункту 6 частини 1 статті 247 КУпАП виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення та у зв`язку зі скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність, що тягне за собою закриття у справі про адміністративне правопорушення.

Водночас, частиною 1 статті 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Частиною 2 статті 8 КУпАП визначено, що закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

З наведеного вбачається, що законодавець пов`язує дію обставини, передбачені п.6 ч.1 ст.247 КУпАП не з усуненням норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність, а усунення юридичної відповідальності за певне діяння в цілому.

При цьому, підпунктом 171 пункту 2 розділу І Закону №2617-VIII Кримінальний кодекс України доповнено статтею 286-1 «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» наступного змісту «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування - караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років».

З наведеного вбачається, що законодавцем при прийнятті Закону №2617-VIII не усунуто відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а посилено її, шляхом перенесення відповідної норми з статті 130 КУпАП до статті 286-1 КК України, а також посилення покарання за діяння передбачені зазначеними нормами.

Як зазначалося вище, частиною 1 статті 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Частиною 2 статті 8 КУпАП визначено, що закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Зазначене відповідає положенням статті 58 Конституції України, якою визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З наведеного вбачається, що особа, яка керувала транспортними засобами або суднами, перебуваючи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, підлягає відповідальності до 1 липня 2020 року підлягає відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки на момент вчинення зазначеного діяння воно визнавалося правопорушенням, та на даний час карність цього діяння не усунена, а більш обтяжена, шляхом перенесення норми з КУпАП до КК України.

При цьому, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:

Протоколом про адміністративне правопорушення від 25 травня 2020 року серії ДПР18 №441041 (а.с.4) з якого вбачається, що 25 травня 2020 року близько 00 годин 42 хвилин ОСОБА_1 здійснював рух по вулиці Єврейській в місті Ананьїв Одеської області, керуючи транспортним засобом марки «Honda» моделі «Dio» без номерних знаків, перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами огляду на стан сп`яніння, проведеного поліцейським в присутності свідків, за допомогою приладу «Драгер» ARLS-0459, проведеного в присутності двох свідків.

Протокол містить підписи свідків: ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 , та ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_3 .

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення наявні пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що випив 150 грам горілки, після чого сів за кермо мопеда.

Протокол про адміністративне правопорушення скріплений підписами ОСОБА_1 та співробітника поліції, який його склав.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність особи, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При цьому, факт здійснення ОСОБА_1 керування мотоциклом мопедом марки «Honda» моделі «Dio» без номерних знаків та руху на ньому що 25 травня 2020 року близько 00 годин 42 хвилин по вулиці Єврейській міста Ананьїв Одеської області, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, також підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , відібраними в нього співробітником поліції 25 травня 2020 року (а.с.5), в яких ОСОБА_1 зазначив, що 24 травня 2020 року близько 22 години 00 хвилин він знаходився в своєї знайомої, яка мешкає в с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області, де він розпивав алкогольні напої, а саме горілку «Гріндей», якої ОСОБА_1 випив близько 150 грам. Після чого, ОСОБА_1 сів за кермо свого мопеда «Хонда Дио -27» без номерних знаків, та поїхав до міста Ананьїв, де на вулиці Єврейській його було зупинено працівниками поліції. За пропозицією працівників поліції він в присутності двох свідків пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер».

Факт перебування ОСОБА_1 стані алкогольного сп`яніння, окрім пояснень самого ОСОБА_1 та протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується доданим до протоколу «Актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів» (а.а.7) з якого вбачається, що у зв`язку з виявленими ознаками, що давали підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а саме: різким запахом алкоголю з ротової порожнини, нестійкою ходою, невиразною мовою, почервонінням очей, за допомогою приладу «Драгер» №ARLS-0459 було проведено огляд ОСОБА_1 . За результатами огляду на стан сп`яніння проба позитивна з показником 2,33‰. Акт скріплений підписами свідків огляду: ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 , та ОСОБА_3 , мешканця АДРЕСА_3 . Акт також, підписаний ОСОБА_1 з відміткою «Згоден» та поліцейським, який його склав

Також, до протоколу про адміністративне правопорушення додано роздруківку результатів тестування на алкоголь до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.6), з якої вбачається, що 25 травня 2020 року о 1 годині 6 хвилин за допомогою приладу «Drager ALCOTEST 6820» №ARLJ-0459 в місті Ананьїв Одеської області по вул.Незалежності, 41, інспектором Калін М.В. було проведено тестування на алкоголь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Результат тесту 2,33‰. Роздруківку скріплено підписами інспектора та ОСОБА_1 .

У відповідності до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З наведеного вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведено з дотриманням вимоги ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП.

При цьому, пунктом 7 розділу II. «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

З наведеного вбачається, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог ст.266 КУпАП було встановлено, що ОСОБА_1 25 травня 2020 року о 1 годині 06 хвилин перебував у стані алкогольного сп`яніння.

З наведеного вбачається, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП оскільки з доданого до матеріалів справи ІІПС МВС України «Армор» (а.с.3) вбачається, що протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Правопорушення, за вчинення яких притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 входить до Глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку» у зв`язку з чим, при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 гривні.

З наведеного вбачається, що у 2020 році у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути стягнено судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок (2102 гривні * 0,2 = 420,4 гривні).

Санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено накладення особу, винну у вчиненні правопорушення, адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1.10 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, визначено, що водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:

А1 – мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;

А – мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;

В1 – квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;

В – автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, — восьми;

С1 – призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);

С – призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів);

D1 – призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;

D – призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;

ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE – состави транспортних засобів з тягачем категорії В, С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів;

Т – трамваї та тролейбуси.

При цьому, будь-яких відомостей про те, що 25 травня 2020 року близько 00 годин 42 хвилин здійснюючи рух по вулиці Єврейській в місті Ананьїв Одеської області, керуючи транспортним засобом марки «Honda» моделі «Dio» без номерних знаків, ОСОБА_1 мав при собі посвідчення водія категорії «А» або «А1», а також взагалі право керувати транспортним засобом, протокол та додані до нього матеріали не містять.

З наведеного вбачається, що в даному випадку ОСОБА_1 не підпадає під визначення водія в розумінні пункту 1.10 «Правил дорожнього руху», оскільки він не мав права керувати транспортним засобом, у зв`язку з чим на нього має бути застосоване адміністративне стягнення, відповідно до санкції частини 1 статті 130 КУпАП, у вигляді штрафу, як на іншу особу, яка не є водієм.

Зазначене узгоджується, з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому зазначено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що громадянина ОСОБА_1 має бути визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього має бути накладено стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 130, 221, 283, 284 КпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Россіянівка Фрунзівського району Одеської області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Фрунзівським РВ УМВС України в Одеській області 2 березня 2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: Одеська обл., Фрунзівський р-н, с.Россіянівка, мешканця: АДРЕСА_1 , працюючого штукатуром в ТОВ «Кадор Групп», винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: Розрахунковий рахунок: UA318999980313060106000015022; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: УК в Анан.р-ні/Анан.р-н/21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37880348.

Роз`яснити, що відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: УК в Анан.р-ні/Анан.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37880348; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA428999980313151206000015022; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу *; 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ананьївський районний суд Одеської області (назва суду, де розглядається справа).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: О.О.Желясков

Постанова вступає в законну силу „___” __ 20__ року та може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців „___” ____ 20__ року.