Вирок № 90216661, 06.07.2020, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/529/20

Провадження № 1-кп/622/48/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю: секретаря Дмитренко А.О.,

прокурора Кришталя С.В.,

захисника Репало О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220310000100 від 02.04.2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Одноробівка Золочівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, раніше судимого: 15.02.1999 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст.ст. 141 ч.2, 206 ч.2, 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 08.11.2000 року по відбуттю строку покарання; 13.10.2003 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ст.ст. 17, 141 ч.2, 141 ч.2, 395, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25.05.2004 року вирок Дзержинського районного суду міста Харкова від 13.10.2003 року переглянутий, постановлено вважати засудженим за ст.ст. 296 ч.1, 186 ч.2, 395 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 09.04.2005 року по відбуттю строку покарання; 20.08.2005 року Золочівським районним судом Харківської області за ст. 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; 09.11.2006 року Золочівським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 29.06.2011 року Єнакіївським міським судом Донецької області за ст.ст. 391, 71 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, звільнений 01.08.2012 року; 29 грудня 2015 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України, на 3 роки; 15 червня 2016 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 14 травня 2018 року Харківським районним судом Харківської області за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 03 квітня 2019 року по відбуттю строку покарання, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ст.186 ч.2, ст.126-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

02.04.2020 року о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужим майном, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , підійшовши до ОСОБА_3 , шляхом ривка з правої руки останнього відкрито вихопив мобільний телефон «uleFone S7», IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 . Після чого ОСОБА_1 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 1089 гривень 86 копійок.

Крім того, в період часу з 04.09.2019 року до 19.03.2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», безпричинно, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_2 , разом із якою мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, що призвело до психологічних страждань останньої та завдання шкоди її психічному здоров`ю у формі емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, втрати повноцінного побуту та відпочинку, заниження самооцінки, втрати позитивних емоцій.

Зокрема, 04.09.2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись за місцем свого мешкання, умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_2 , яке виразилося у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання, у зв`язку з чим постановою судді Золочівського районного суду Харківської області від 30.09.2019 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Зокрема, 27.02.2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись за місцем свого мешкання, умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_2 , яке виразилося у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання у зв`язку з чим постановою судді Золочівського районного суду Харківської області від 19.03.2020 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Окрім цього, 12.03.2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_2 , яке виразилося у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання у зв`язку з чим постановою судді Золочівського районного суду Харківської області від 31.03.2020 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Також, 19.03.2020 року ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та знаходячись за місцем свого мешкання, умисно та безпричинно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, вчинив психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_2 , яке виразилося у словесних образах, погрозах, приниженні та залякуванні, що спричинило емоційну невпевненість останньої та призвело до психологічного страждання, у зв`язку з чим ОСОБА_2 написала заяву про вчинення відносно неї правопорушення від 19 березня 2020 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначених злочинів визнав повністю. Підтвердив обставини їх скоєння, пояснив, що 02.04.2020 року о 9.00 год. він, перебуваючи на АДРЕСА_2 , з метою заволодіння майном відкрито вихопив із рук потерпілого ОСОБА_3 зазначений в обвинувальному акті мобільний телефон і пішов із ним додому, забравши його собі. Щодо вчинення домашнього насильства підтвердив систематичне вчинення ним психологічного насильства стосовно своєї матері ОСОБА_2 , із якою спільно проживає. Він дійсно притягувався до адміністративної відповідальності за зазначені правопорушення, із постановами суду ознайомлений, не оскаржував. Він розумів, що завдає страждання потерпілій ОСОБА_2 , попросив вибачення у потерпілої. У вчинених злочинах розкаявся.

Визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.186 ч.2, ст.126-1 КК України, доведено повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, і за ст.126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

При призначенні покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, які згідно ст.12 КК України є нетяжкими злочинами, раніше неодноразово судимий, працює, розлучений, має дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його ставлення до вчиненого, визнання вини, дані про його особу, наявність пом`якшуючої і обтяжуючої покарання обставин і вважає за неможливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, що є підставою для призначення покарання у виді позбавлення волі, яке суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обравши йому покарання, у відповідності до ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, якою передбачене більш суворе покарання.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 на підставі ст. 69 КК України суд не вбачає.

Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_1 слід обчислювати з 02 квітня 2020 року, з моменту його фактичного затримання, як зазначено в ухвалі слідчого судді Золочівського районного суду Харківської області від 03.04.2020 року.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ст.126-1 КК України, і призначити йому покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, за ст.126-1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 02 квітня 2020 року.

Речові докази: мобільний телефон «uleFone S7», IMEI-1: НОМЕР_1 , IMEI-2: НОМЕР_2 в силіконовому чохлі та з СІМ-карткою, передані на зберігання ОСОБА_3 , залишити в користуванні останнього, скасувавши їх арешт.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Чернова О. В.