Вирок № 90214923, 23.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4548/19

1-КП/415/340/20

ВИРОК

Іменем України

23.06.20 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області Угоду про визнання винуватості між прокурором Військової прокуратури Луганського гарнізону Макаровою О.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 , укладену 23 червня 2020 року, під час судового провадження, у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №42019130610000090 від 12 травня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Гончарівка Сватівського району Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого заступником начальника охорони Сватівської обласної психіатричної лікарні (СОПЛ), не одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Макарової О.С.

захисника Шурхна К.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту – обвинувачений ОСОБА_1 12 травня 2019 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу, без мети збуту, – для особистого вживання, незаконно, придбавши у невстановленої особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, за невстановлених обставин, в межах адміністративної території міста Сватове Луганської області, – відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за №19/113/8-2/395е від 15 травня 2019 року, – особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, – каннабіс, загальною масою, у перерахунку на суху речовину, 313,31 грама (56,09 грама, 78,91 грама, 79,64 грама, 98,67 грама, відповідно до пакунків), – незаконно перевіз останній на потязі за №6447 сполученням «Сватове-Попасна» до міста Лисичанська Луганської області, незаконно зберігаючи при собі, без мети збуту, – для особистого вживання, до моменту виявлення та вилучення співробітниками поліції, в присутності понятих, під час проведення огляду місця події, того ж дня, в період часу з 21 години до 21 години 45 хвилин, у приміщенні залізничного вокзалу залізничної станції «Лисичанськ» р/ф «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», по вулиці Вокзальній, 1, міста Лисичанська, де він привернув увагу правоохоронців.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.309 ч.1 КК України, а саме, – незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу, без мети збуту.

У судове засідання надана Угода про визнання винуватості, укладена 23 червня 2020 року між прокурором Військової прокуратури Луганського гарнізону Макаровою О.С. та обвинуваченим у зазначеному кримінальному провадженні Шкабура В.С ОСОБА_2 , на підставі ст.468-ст.470, ст.472 КПК України, досягнута під час судового провадження, відповідно до умов якої –

прокурор Військової прокуратури Луганського гарнізону Макарова О.С. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ст.309 ч.1 КК України, і підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнає себе винуватим у вчиненні зазначеного злочину, тобто, – в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу, без мети збуту,

сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ст.309 ч.1 КК України – у виді штрафу, у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ст.469 КПК України – угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті та Угоді про визнання винуватості, вказавши, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме, придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу – каннабісу, без мети збуту, для особистого вживання, придбавши марихуану, у незнайомої особи, в межах адміністративної території міста Сватове Луганської області 12 травня 2019 року, в денний час, яку, в подальшому, зберігав при собі, – без мети збуту, для особистого вживання, до моменту виявлення та вилучення співробітниками поліції, під час проведення огляду місця події, того ж дня, у вечірній час, в присутності понятих, в районі залізничного вокзалу залізничної станції «Лисичанськ», в межах адміністративної території міста Лисичанська Луганської області, куди він приїздив на потязі сполученням «Сватове-Попасна», взявши наркотичний засіб з собою, та, в подальшому, привернувши увагу правоохоронців, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, заключивши відповідну Угоду про визнання винуватості, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної Угоди, визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винуватим, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної Угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної Угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану Угоду та наполягаючи на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфіковано, як вчинення злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, а саме, – незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу, без мети збуту, – який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, при цьому, обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному – визнав в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що укладення Угоди про визнання винуватості від 23 червня 2020 року між прокурором Військової прокуратури Луганського гарнізону Макаровою О.С. та обвинуваченим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.468-ст.470, ст.472 КПК України, – є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст Угоди про визнання винуватості від 23 червня 2020 року між прокурором Військової прокуратури Луганського гарнізону Макаровою О.С. та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – відповідають вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови Угоди про визнання винуватості від 23 червня 2020 року між прокурором Військової прокуратури Луганського гарнізону Макаровою О.С. та обвинуваченим у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, вид та розмір покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, – вирахувано, згідно положень ст.53 КК України, в тому числі, і з урахуванням майнового стану винного, та в межах санкції ст.309 ч.1 КК України, застосування покарання – у виді штрафу, у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі, у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, – не суперечить вимогам діючого Кримінального Кодексу України та визначено, з урахуванням положень ст.65 КК України, – щодо ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 – працює заступником начальника охорони Сватівської обласної психіатричної лікарні (СОПЛ), проходить військову службу в лавах ЗС України (а.с.25), є учасником бойових дій (а.с.24), за місцем проходження військової служби – має позитивну службову характеристику (а.с.30), має родину, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно, є – не судимим (а.с.22-23), вчинив злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, у скоєному – щиро розкаявся та вибачався за вчинене, активно сприяв розкриттю злочину, – і, що, в цілому, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 , який у судовому засіданні наполягав на затвердженні Угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Шурхна К.А., який підтримав позицію обвинуваченого щодо затвердження Угоди, погоджуючись з думкою прокурора Макарової О.С., який вважав, що Угода про визнання винуватості від 23 червня 2020 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши Угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, – дійшов до висновку щодо можливості затвердження Угоди про визнання винуватості від 23 червня 2020 року між прокурором Військової прокуратури Луганського гарнізону Макаровою О.С. та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженого між сторонами покарання, оскільки, – інкриміноване у провину обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, внаслідок скоєння якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, і підстав для відмови в затвердженні Угоди про визнання винуватості від 23 червня 2020 року між прокурором Військової прокуратури Луганського гарнізону Макаровою О.С. та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , передбачених ст.474 ч.7 КПК України, – не вбачається.

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу – у вигляді особистого зобов`язання, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання» від 15 травня 2019 року (а.с.55), відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Однак, враховуючи, що строк дії обов`язків, визначених під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання (Ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання» від 15 травня 2019 року (а.с.55), сплинув 16 липня 2019 року, і, питання щодо продовження строку дії останніх стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 учасниками даного кримінального провадження – не порушувалось, відповідно, вищезазначена Ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині, згідно положень ст.179, ст.194 КПК України, припинила свою дію, і, обов`язки вважаються скасованими.

Процесуальні витрати по справі – у сумі 1570 гривень 10 копійок (а.с.60), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за №19/113/8-2/395е від 15 травня 2019 року (а.с.61-66), в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками складу злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Крім того, суд вважає за необхідне, прийшовши до переконання щодо можливості затвердження Угоди про визнання винуватості від 23 червня 2020 року між прокурором Військової прокуратури Луганського гарнізону Макаровою О.С. та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , і, відповідно, призначення обвинуваченому за ст.309 ч.1 КК України узгодженого між сторонами покарання, яке, згідно умов Угоди, визначено – у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 850 гривень – зняти арешт, накладений на майно обвинуваченого ОСОБА_1 , вилучене під час проведення особистого обшуку ОСОБА_1 (а.с.17), з метою забезпечення збереження речових доказів, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду від 15 травня 2019 року (а.с.48), а саме: мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi 7», ІМЕІ 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , з Sim-картками операторів мобільного зв`язку « НОМЕР_3 » і « НОМЕР_4 ».

Речові докази у справі:

мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi 7», ІМЕІ 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , з Sim-картками операторів мобільного зв`язку « НОМЕР_3 » і « НОМЕР_4 », що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.49,50),

– підлягають поверненню обвинуваченому ОСОБА_1 ,

особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, – каннабіс, загальною масою, у перерахунку на суху речовину, 313,31 грама (56,09 грама, 78,91 грама, 79,64 грама, 98,67 грама, відповідно до пакунків (під час проведення експертизи витрачено – по 0,2 грама речовин об`єктів 1-4), речовина, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, – амфетамін, масою 0,0613 грама (під час проведення експертизи витрачено – 0,0064 грама речовини), що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.14,66,67),

– підлягають знищенню.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд –

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 23 червня 2020 року між прокурором Військової прокуратури Луганського гарнізону Макаровою О.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №42019130610000090 від 12 травня 2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, – затвердити.

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання – у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, залишити попередній, – у вигляді особистого зобов`язання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300) –1570 (одну тисячу п`ятсот сімдесят) гривень 10 копійок за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за №19/113/8-2/395е від 15 травня 2019 року.

Арешт, накладений, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду від 15 травня 2019 року, на майно обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi 7», ІМЕІ 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , з Sim-картками операторів мобільного зв`язку « НОМЕР_3 » і « НОМЕР_4 », – зняти.

Речові докази у справі:

мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi 7», ІМЕІ 1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , з Sim-картками операторів мобільного зв`язку « НОМЕР_3 » і « НОМЕР_4 », що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

– повернути обвинуваченому ОСОБА_1 ,

особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, – каннабіс, загальною масою, у перерахунку на суху речовину, 313,31 грама (56,09 грама, 78,91 грама, 79,64 грама, 98,67 грама, відповідно до пакунків (під час проведення експертизи витрачено – по 0,2 грама речовин об`єктів 1-4), речовину, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, – амфетамін, масою 0,0613 грама (під час проведення експертизи витрачено – 0,0064 грама речовини), що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

– знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_1 і прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: