Постанова № 90214881, 30.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

№415/2880/20

№ 3/415/728/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.20 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Березін А.Г., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2020 року о 19 год. 50 хв. ОСОБА_1 , який двічі протягом року, а саме – 22 липня 2019 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за яке 18 жовтня 2019 року був підданий адміністративному стягненню та 11 грудня 2019 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, за яке 17 лютого 2020 року був підданий вдруге адміністративному стягненню, вдруге повторно протягом року керував транспортним засобом – автомобілем ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Кургана у м. Лисичанську Луганської області у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України.

Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.04.2020 року проведеного відносно ОСОБА_1 складеним лікарем КНП «Центр психічного здоров`я» ОСОБА_2 , який підтверджує перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння (а.с.2).

У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП, визнав, з обставинами викладеними в протоколі погодився.

Суд, вислухавши пояснення правопорушника, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді: крім визнання своєї провини правопорушником у судовому засіданні, доведена висновком від 19.04.2020 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно п. 10.1 якого: «Громадянин ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння», письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 19.04.2020 та рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП в Луганській області сержантом поліції Галкіна О.Г. від 19.04.2020 (а.с. 4).

Досліджений в судовому засіданні відеозапис повністю підтверджує обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що 17 лютого 2020 року постановою Лисичанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу, за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, вчиненого останнім 22 липня 2019 року (а.с.7).

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він являється особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з бази даних НАІС ГСЦ МВС гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував (а.с.9). Таким чином, в розумінні ч.3 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 не є водієм, а є іншою особою, яка керує транспортним засобом.

Відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р. № 14 суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України – водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ 07.11.2015 № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та має бути притягнений до адміністративної відповідальності.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, посвідчення водія не має, вдруге повторно протягом року притягується до адміністративної відповідальності (а.с.6).

В якості обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника, згідно зі ст. 34 КУпАП, суд визнає повне визнання своєї провини правопорушником, щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність, згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.

Суд не визнає в якості обставини, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжує відповідальність правопорушника, вчинення правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника, обставин, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що правопорушнику слід призначити стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень. А оскільки автомобіль не являється власністю правопорушника, стягнення у вигляді штрафу здійснювати без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі вимог ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 33, 130 ч.3, 221, 284, 285, 289, 294, 326 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривні 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня її винесення, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Суддя: А.Г. Березін