Рішення № 90211514, 10.06.2020, Вишгородський районний суд Київської області

10.06.2020 Справа № 363/2482/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Клименко В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Бориспільська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя,

встановив:

Позивач в червні 2017 року звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона та ОСОБА_6 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01 червня 2004 року та до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Всі знайомі, колеги по роботі, родичі, сусіди сприймали їх і знали як родину. Взаємовідносини, які склалися між ними були тривалими, сталими і притаманними подружжю. Їх об`єднувало особисте спілкування з родичами з обох сторін, спільні доходи і витрати. Кожні півроку вони відпочивали разом в різних місцях, інколи відпочивали разом з молодшим сином позивача ОСОБА_7 , їздили в гості до друзів. За час проживання однією сім`єю з ОСОБА_6 набули у власність рухоме і нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер 3221883201:08:152:0227, що знаходиться у Київській області, Вишгородський район, Катюжанська сільська рада, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; автомобіль марки Volkswagen Touran 2012 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_1 легковий універсал - В, об`єм двигуна 1598 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_2 . На придбання автомобіля та на оформлення земельної ділянки вони витрачали спільно зароблені кошти, вказані об`єкти зареєстровані на ім`я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Позивач зазначає, що вона як цивільна дружина отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_6 та здійснила організацію його поховання в м. Чірнівці. 12 липня 2016 року позивач звернулася до Бориспільської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 та була заведена спадкова справа № 224\2016, номер у спадковому реєстрі 59216366 . Спадкоємцем першої черги спадкування є син померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 . Позивач вважає, що земельна ділянка та автомобіль входять до складу спадщини, є об`єктами спільної сумісної власності, оскільки були набуті у власність за час спільного проживання з ОСОБА_6 за спільні кошти.

З урахування поданої заяви про уточнення позовних вимог від 20.06.2018 року позивач просить суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 01 червня 2004 року по 30 червня 2016 року; визнати об`єктами права спільної сумісної власності: земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер 3221883201:08:152:0227, що знаходиться у Київській області, Вишгородський район, Катюжанська сільська рада, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; автомобіль марки Volkswagen Touran 2012 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_1 легковий універсал - В, об`єм двигуна 1598 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_2 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер 3221883201:08:152:0227, що знаходиться у Київській області, Вишгородський район, Катюжанська сільська рада, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ автомобіля марки Volkswagen Touran 2012 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_1 легковий універсал - В, об`єм двигуна 1598 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_2 та стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.06.2017 року по справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 01.12.2017 року доручено Першотравневому районному суду м. Чернівці в порядку судового доручення відібрати пояснення у відповідачів в порядку, передбаченому ст. 132 ЦПК України (т. 1 а.с. 66).

Ухвалою Першотравневого районному суду м. Чернівці від 30.01.2018 року повернуто судове доручення Вишгородського районного суду Київської області про відібрання пояснення у відповідачів без виконання (т. 1 а.с. 86).

Протокольною ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 16.11.2018 року за клопотанням представника позивача судом залучено в якості третьої особи ОСОБА_5 . (т. 2 а.с. 15).

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11.10.2019 року по даній справі закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Позивач та її представник - адвокат Петренко І.Л. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надавши суду свої пояснення та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові та у заяві про уточнення позовних вимог.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися. Повідомлені про день та час судового розгляду справи належним чином, за адресою реєстрації та шляхом розміщення оголошення на веб-сторінці Вишгородського районного суду Київської області, офіційного веб-порталу судової влади, відзив на позовну заяву не подали.

Представник третьої особи - Бориспільська міська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, до суду заяв чи клопотань від нього не надходило.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_6 є братом її чоловіка. ОСОБА_6 постійно проживав в м. Києві, а в м. Чернівці інколи приїжджав. В м. Києві він проживав з жінкою ОСОБА_2 . Про те, що він проживав з жінкою вона дізналася приблизно 2008 році. Коли ОСОБА_6 помер, то вона його тіло привезла в м. Чернівці. Тоді вона на похоронах і побачила ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_6 є її дядьком. Він проживав в м. Києві з жінкою ОСОБА_2 , про це їй стало відомо приблизно 2007р. -2008 р. Вони двох приїжджали до м. Чернівці, тоді вона їх бачила перший раз і познайомилася з ОСОБА_2. Похованням ОСОБА_6 займалася ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона працює перукарем, а ОСОБА_11 та ОСОБА_6 є її клієнтами тривалий час. Спочатку вона познайомилася з ОСОБА_6 , а потім з ОСОБА_2 , яку привів ОСОБА_6 . Вона їх сприймала як подружжя. При спілкуванні, вони їй постійно розповідали як вони разом відпочиваю і де.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 є його мати, а ОСОБА_6 по факту є отчим. Познайомилися ОСОБА_6 та мама в 2004 році, з цього часу проживали разом, спочатку в приватному будинку на « Чайці », потім приблизно з 2006 року разом ним та мама і ОСОБА_6 прожили по вулиці Вишгородській, біля десяти років до 2014 року. Після чого вони купили квартиру та проживали разом окремо до 2016 року дня смерті. ОСОБА_6 постійно допомагав йому, мамі та брату ОСОБА_17 . Мама та ОСОБА_6 постійно їздили разом на відпочинок, вели спільний бюджет. Автомобіль марки Volkswagen ОСОБА_6 для мами, користувалися вся їх сім`я.

Сідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що позивачка ОСОБА_2 є його мати. В 2004 році його мати та ОСОБА_6 познайомилися. Він з ОСОБА_6 також познайомився в цей період. Його мати та ОСОБА_6 з 2004 року по 2007 рік проживали разом в будинку за містом на спорткомплекс «Чайці», а з 2007 року почали проживати в квартирі по АДРЕСА_1 . Під час коли він проходив військову службу в м. Біла Церква, до нього неодноразово разом приїжджали мати та ОСОБА_6 . Після того як він повернувся з військової служби 2008 році, вони проживали разом з мамою, ОСОБА_6 та братом ОСОБА_15 за місцем своєї реєстрації в квартирі по АДРЕСА_1 років десять. Потім вони купили квартиру де і проживали разом його мама ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до смерті останнього. ОСОБА_6 помер на його очах. За весь час спільного проживання мати та ОСОБА_6 , останній постійно допомагав йому та брату. Мати та ОСОБА_6 постійно разом відпочивали, вели спільний бюджет, інколи також він зі своєю сім`єю разом з ними відпочивали. Під час проживання разом його мати та ОСОБА_6 було придбано в кінці 2015 році автомобіль марки Volkswagen за спільні їх кошти, оскільки мама працювала в банку та малу непоганий дохід. Даний автомобіль було придбано для сім`ї. Похованням ОСОБА_6 займалися мама та наша сім`я. Поховали його м. Чернівцях.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 розірвано 23.07.1999 року , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 17.07.2000 року серії НОМЕР_4 (т. 1 а.с. 7).

Як вбачається з довідки відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 19.06.2019 року № 2206/3.1-44 відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у період з 01.06.2004 року по 30.06.2016 року за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів про шлюб за вказаний період не виявлено (т. 2 а.с. 60).

Згідно зі свідоцтвом про смерть, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 16).

Cпадкова справа після його смерті зареєстрована 12.07.2016 року Бориспільською міською державною нотаріальною конторою за номером у Спадковому реєстрі 59216366, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 12.07.2016 року (т. 1 а.с. 24).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулися ОСОБА_2 , його син - ОСОБА_4 , колишня дружина ОСОБА_3 та брат - ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 131-225).

У довідці реєстраційної служби Бориспільської міської ради від 08.07.2016 № 20-36-418 вказано, що ОСОБА_6 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, як встановлено судом ОСОБА_6 проживав до дня смерті разом з ОСОБА_2 в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 здійснювала організацію поховання ОСОБА_6 в м. Чернівці, про що свідчить довідка Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва та видаткова накладна від 03.07.2016 року (т. 1 а.с. 18-19). Крім того, дану обставину підтверджується пояснення свідків.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ОСОБА_6 на праві приватної власності належить автомобіль марки Volkswagen Touran, 2012 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_1 легковий універсал - В, об`єм двигуна 1598 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 08.12.2015 року (т. 1 а.с. 15).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 933341, зареєстрований 03.11.2009 року на праві приватної власності ОСОБА_6 належить земельна ділянка площею 0,1500 га, кадастровий номер 3221883201:08:152:0227, що знаходиться у Київській області, Вишгородський район, Катюжанська сільська рада, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (т. 1 а.с. 14).

У відповідності до ч. 1 п. 5 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно до ч. 1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вказала, що з 01 червня 2004 року по 30 червня 2016 року вона з ОСОБА_6 проживали разом як чоловік та жінка однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, у зв`язку з чим просить встановити факт їх проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Також позивач зазначала, що за час спільного проживання з ОСОБА_6 ними за спільні кошти придбано автомобіль, яким вона користується на даний час та витрачені спільні кошти на оформлення документів, пов`язаних з набуттям у власність земельної ділянки, однак за їх спільною домовленістю зареєстровані ці об`єкти були на ім`я ОСОБА_6 .

Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

За змістом наведеної вище норми, правовими наслідками встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу є встановлення належності їм майна на праві спільної сумісної власності на підставі статті 74 СК України.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків.

Згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Ураховуючи викладене, особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1026цс 15 майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. У зв`язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім`єю, слід установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці.

Під час застосування положень статті 74 СК України, яка регулює поділ майна осіб, що проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно врахувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Частиною третьою статті 12 та частиною першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У контексті спірних правовідносин, для визнання спірного майна спільним позивач повинен довести, що на час придбання автомобіля та земельної ділянки вона та ОСОБА_6 проживали однією сім`єю і джерелом набуття даного майна були спільні сумісні кошти або спільна праця сторін.

Позивач на підставі вимогам статей 12, 81 ЦПК України, в судовому засіданні довела не тільки факт проживання з відповідачем однією сім`єю на час придбання спірного майна, а й той факт, що джерелом його набуття є їхні спільні сумісні кошти з ОСОБА_6 або їхня спільна праця.

Суд враховує пояснення свідків, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд вважає, що позивачем доведено факт його проживання однією сім`єю з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу з 01 червня 2004 року по 30 червня 2016 року, так як між ними на той час склалися усталені відносини, притаманні подружжю - факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання майна, тощо.

Суд також визнає спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер 3221883201:08:152:0227, що знаходиться у Київській області, Вишгородський район, Катюжанська сільська рада, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та автомобіль марки Volkswagen Touran 2012 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_1 легковий універсал-В, об`єм двигуна 1598 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_2 та визнає за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку у спільному майні на вказане майно.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючи всі обставини справи та надані на їх підтвердження докази, правові норми, що регулюють правовідносини, що склалися між сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна, набутого за час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу спільним майном, визнання права власності на частку у спільному майні, обґрунтований та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3, 74 СК України, ст. 368 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273-279, 315 ЦПК, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 01 червня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_6 :

-земельну ділянку, кадастровий номер 3221883201:08:152:0227, площею 0,1500га, що знаходиться у Київської області, Вишгородському районі, Катюжанській сільській раді, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

-автомобіль марки Volkswagen Touran, 2012 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_1 , легковий універсал-В, об`єм двигуна 1598 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3221883201:08:152:0227, площею 0,1500га, що знаходиться у Київської області, Вишгородському районі, Катюжанській сільській раді, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину автомобіля марки Volkswagen Touran, 2012 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_1 , легковий універсал-В, об`єм двигуна 1598 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Д. Рудюк