Рішення № 90211138, 25.06.2020, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1857/16-ц

Провадження № 2/352/21/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в :

Первісний позивач - ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М.А. 12.12.2016 р. звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки, у якому просив у рахунок погашення заборгованості відповідачки за кредитним договором № 07/114-05 від 10.10.2007 р. в розмірі 471979,22 грн., забезпеченим іпотечним договором від 10.10.2007 р. за реєстровим номером Д-1284, звернути стягнення на належний відповідачці предмет іпотеки - об`єкт незавершеного будівництва готовністю 79 %, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,0911 га за цією ж адресою - шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ «ВіЕйБі Банк» від свого імені будь-якій особі - покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Ухвалою суду від 04.12.2017 р. провадження у справі зупинено у зв`язку з призначенням судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи.

Ухвалою суду від 22.10.2019 р. провадження у даній справі поновлено у зв`язку з отриманням висновку експертизи та призначено підготовче засідання у рамках розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.01.2020 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 19.05.2020 р. до участі в даній справі залучено правонаступника первісного позивача, яким є ТОВ «Вердикт Капітал».

Заявлений позов обґрунтовано тим, що 10.10.2007 р. між ВАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк», та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07/114-05, відповідно до якого банк надав, а відповідачка отримала кредитні кошти у сумі 15000 доларів США, що в еквіваленті складало 75750 грн., на споживчі потреби зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 13 % річних на строк до 09.10.2017 р. Відповідачказобов`язалася повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені договором. Згідно умов кредитного договору, якими передбачено порядок зміни розміру процентної ставки за користування кредитом, з позичальником погоджено підвищення відсоткової ставки до 17 % відповідно до додаткової угоди до кредитного договору від 02.12.2008 р. Виконання позичальником зобов`язань за цим кредитним договором забезпечено іпотекою відповідно до укладеного між банком та відповідачкою - іпотекодавцем нотаріально посвідченого іпотечного договору від 10.10.2007 р. за реєстровим № Д-1284, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва готовністю 79 %, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,0911 га за цією ж адресою. Згідно рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17.12.2010 р. з відповідачки стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 120185,01 грн., однак дане рішення не виконане. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 13.10.2016 р. заборгованість за цим договором складає 471979,22 грн., з якої тіло кредиту - 7470,16 доларів США, що по курсу НБУ станом на 13.10.2016 р. (1 долар США дорівнює 25,807400 грн.) у гривневому еквіваленті становить 192785,40 грн., відсотки - 10082,82 доларів США, що по курсу НБУ станом на 13.10.2016 р. складає 260211,40 грн., комісія по обслуговуванню кредиту - 3924,21 грн., штраф за несвоєчасне погашення кредиту - 15058,22 грн. У рахунок виконання основного зобов`язання просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ «ВіЕйБі Банк» від свого імені будь-якій особі - покупцю за початковою ціною, визначеною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності під час його реалізації у порядку, передбаченому ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Представник позивача ТОВ «Вердикт Капітал» - адвокат Архипов О.В. у поданій суду заяві від 25.06.2020 р. просив справу розглянути у його відсутності та задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у поданій суду заяві від 25.06.2020 р. просила справу розглянути у її відсутності, позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що банк не мав права нараховувати відсотки та штрафні санкції по кредитному договору після звернення до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, який задоволено рішенням Тисменицького районного суду від 17.12.2010 р. Крім того, вважає, що банком обрано позасудовий спосіб звернення стягнення на іпотечне майно, який не може бути задоволений судовим рішенням.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що 10.10.2007 р. між ВАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого був ПАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07/114-05, відповідно до якого банк надав, а відповідачка отримала кредитні кошти у сумі 15000 доларів США, що в еквіваленті складало 75750 грн., на споживчі потреби зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 13 % річних на строк до 09.10.2017 р. (т.1, а.с.7-13).

Відповідачказобов`язалася повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені договором. Згідно умов кредитного договору, якими передбачено порядок зміни розміру процентної ставки за користування кредитом, з позичальником погоджено підвищення відсоткової ставки до 17 % відповідно до додаткової угоди до кредитного договору від 02.12.2008 р.

Виконання позичальником зобов`язань за цим кредитним договором забезпечено іпотекою відповідно до укладеного між банком та відповідачкою - іпотекодавцем нотаріально посвідченого іпотечного договору від 10.10.2007 р. за реєстровим № Д-1284, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва готовністю 79 %, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,0911 га за цією ж адресою (т.1, а.с.14-16).

Сторони в іпотечному договорі узгодили оціночну вартість предмету іпотеки у 479766 грн. (п.2.3.3 іпотечного договору) (т.1, а.с.14).

Згідно висновку судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 30.09.2019 р. (т.2, а.с.2-27) відсоток готовності об`єкту незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 складає: житлового будинку А - 90,1 %, літньої кухні Б - 91,4 %, криниці - 100 %. Ринкова вартість спірного будинковолодіння АДРЕСА_1 станом на 30.09.2019 р. становить 2130076 грн.; ринкова вартість спірної присадибної земельної ділянки площею 0,0911 га по АДРЕСА_1 складає 229845 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором банк у вересні 2010 р. скористався своїм правом на дострокове стягнення кредиту у порядку, передбаченому ч.2 ст.1050 ЦК України.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 17.12.2010 р., яке набрало законної сили (т.2, а.с.119-121), у цивільній справі № 2-1973/2010 задоволено позов ПАТ «ВіЕйБі Банк», з відповідачки ОСОБА_1 стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором № 07/114-05 від 10.10.2007 р. у розмірі 120185,01 грн.

Як випливає з долученої відповідачкою копії позовної заяви банку (т.2, а.с.122-127), у зазначеній цивільній справі банк заявив до дострокового стягнення з відповідачки кредитну заборгованість станом на 27.09.2010 р. у розмірі 14399,47 доларів США, яка складалась з 12930,03 доларів США заборгованості за тілом кредиту (2305,03 доларів США простроченої заборгованості, 10625,00 доларів США строкової заборгованості) та 1469,44 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом, що у перерахунку на національну валюту по курсу 7,8902 грн. за 1 долар США становило 113614,70 грн.; крім того, заявлено до стягнення заборгованість по сплаті щомісячної комісії у розмірі 786,43 грн. та штраф за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 5783,88 грн., а всього 120185,01 грн.

Вказане судове рішення знаходиться на стадії виконання.

У рамках даної цивільної справи позивач заявив до стягнення заборгованість за цим кредитним договором станом на 13.10.2016 р. у розмірі 471979,22 грн., з якої тіло кредиту - 7470,16 доларів США, що по курсу НБУ станом на 13.10.2016 р. (1 долар США дорівнює 25,807400 грн.) у гривневому еквіваленті становить 192785,40 грн., відсотки - 10082,82 доларів США, що по курсу НБУ станом на 13.10.2016 р. складає 260211,40 грн., заборгованість за комісією по обслуговуванню кредиту - 3924,21 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 15058,21 грн., згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості (т.1, а.с.5-6).

Частиною 1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12-ц. Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 04.07.2018 р. у справі № 310/11534/13-ц, постанові від 31.10.2018 р. у справі № 202/4494/16-ц.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Вказана правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 310/11534/13-ц.

З урахуванням викладеного, з огляду на те, що рішенням суду від 17.12.2010 р. з відповідачки повністю стягнуто заборгованість за кредитним договором, а саме тіло кредиту та відсотки; враховуючи, що після пред'явлення позову про дострокове стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором правопозивача на нарахування процентів та пені за кредитним договором припинилося, - суд вважає безпідставною та необґрунтованою заявлену позивачем станом на 13.10.2016 р. заборгованість за тілом кредиту у 7470,16 доларів США, що еквівалентно 192785,40 грн., та приходить до висновку про відсутність правових підстав для нарахування позивачем відсотків у розмірі 10082,82 доларів США, що еквівалентно 260211,40 грн., заборгованості за комісією у 3924,21 грн. та пені у 15058,21 грн.

Крім того, суд, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постанові від 29.05.2019 р. у справі № 310/11024/15-ц, зазначає, що іпотекодержатель обрав неналежний спосіб захисту, звернувшись з даним позовом про звернення стягнення заборгованості на належний відповідачці на праві власності предмет іпотеки шляхом надання йому права на продаж предмету іпотеки будь-якій особі - покупцеві у порядку, визначеному ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 Закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному ст.38 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному ст.38 Закону, є неналежним способом захисту.

Оскільки судом у рамках даної цивільної справи встановлено, що сторони у розділі 7 іпотечного договору «Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя» передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя як продаж іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі - покупцеві у порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку», заявлений позов про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному ст.38 Закону, є неналежним способом захисту.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 526, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 33, 36, 38 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ «Вердикт Капітал», 04053, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, м. Київ, код ЄДРПОУ 36799749.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 06.07.2020 р.

Cуддя М.М.Хоминець