Рішення № 90209381, 02.07.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/10871/19

2/212/1278/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого - судді Борис О.Н., за участю секретаря судового засідання Деменко А.С., за участі представника позивача Колесніченко І. В. представника відповідача Рагозіної О. В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради про визнання дисциплінарного стягнення незаконним та скасування наказу №445 від 01.10.2019, -

встановив:

26 грудня 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня № 16» Криворізької міської ради (далі - КМЛ № 16) про визнання дисциплінарного стягнення незаконним, скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, стягнення моральної шкоди. Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він працює у КМЛ № 16 лікарем анестезіологом та до нього наказом в.о. головного лікаря КМЛ № 16 за № 445 від 01 жовтня 2019 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення функціональних обов`язків. Із накладеним дисциплінарним стягненням він не погоджується, вважаючи, що ним сумлінно виконуються його посадові обов`язки та у наказі про притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні посилання на конкретні обставини, які б вказували на вчинення дисциплінарного проступку. Із цих підстав просить суд визнати незаконним та скасувати наказ КМЛ № 16 за № 445 від 01.10.2019 про накладення дисциплінарного стягнення.

Ухвалою суду від 27 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

20 лютого 2020 року до суду надійшов відзив від відповідача на позовну заяву, згідно якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує на те, що позивачем не було дотримано трудової дисципліни при виконанні розпорядження керівника КМЛ № 16. Також відповідач ставить під сумнів зайнятість ОСОБА_2 при здійсненні операції. Окрім цього, відповідачем зазначено, що ОСОБА_2 своїми діями поставив під загрозу життя хворого. Також зазначає, що наказ про накладення дисциплінарного стягнення є похідним документом, а причини проступку позивача були з`ясовані на консиліумі.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Колесніченко І.В. позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Рагозіна О.В. заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав викладених письмовому відзиві.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до положень ч. 2, 3 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до положень ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працює у КМЛ № 16 з 12 червня 2014 року на посаді лікаря анестезіолога палати інтенсивної терапії анестезіологічного відділення, що підтверджується трудовою книжкою позивача. (а.с. 10-12)

Наказом КМЛ № 16 від 01 жовтня 2019 року за № 445 на підставі доповідної записки завідувача гастроентерологічного відділення ОСОБА_5 від 20.09.2019 стосовно невиконання своїх функціональних обов`язків лікарем-анестезіологом ОСОБА_2 , останньому було оголошено догану за порушення функціональних обов`язків передбачених розділом 2 Посадової інструкції та п. 3.1.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку. (а.с. 80)

З наданого протоколу № 5 засідання Комісії по трудовим суперечкам КМЛ № 16 від 09.12.2019 вбачається, що комісія дійшла висновку про правомірність видання наказу № 445 по КМЛ № 16 від 01 жовтня 2019 року. (а.с. 49)

Даний спір виник між сторонами у зв`язку з притягненням ОСОБА_2 адміністрацією КМЛ № 16 до дисциплінарної відповідальності, а тому судом застосовані положення КЗпП України, як спеціального акту законодавства, який регулює трудові правовідносини.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно до положень ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

У відповідності до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Аналізуючи наведені положення законодавства вбачається, що тягар доведення правомірності застосування до працівника заходу стягнення та дотримання процедури його накладення, покладається саме на власника або на уповноважений ним орган.

Так, із письмових пояснень наданих ОСОБА_2 на ім`я в.о. головного лікаря КМЛ № 16 вбачається, що 20.09.2019 о 14:08 він отримав інформацію від чергового лікаря хірурга ОСОБА_3 про необхідність ургентного оперативного втручання хворому з флегмоною стегна. Оглянувши пацієнта й погодивши негайне направлення його до операційної він повернувся до ординаторської. О 14:48 год. під час підготовки до проведення анестезії він отримав дзвінок від чергової палатної медичної сестри ПІТ ОСОБА_4 , яка повідомила про те, що міським телефоном її було повідомлено завідувачем гастроентерологічним відділенням ОСОБА_5 про те, що у відділенні відбувається консиліум за участі професора кафедри терапії та хірургії та за рішенням цього консиліуму рекомендовано перевести хвору до ПІТ АВІТ, а також що ОСОБА_5 не може зв`язатись з ним. Він зателефонував ОСОБА_5 та остання підтвердила йому цю інформацію. Він повідомив ОСОБА_5 про його участь в ургентній операції та рекомендував перевести хвору до хірургічного відділення поки він буде зайняти на операції. О 15:18 год. палатна медична сестра ОСОБА_6 повідомила його по мобільному телефону, що сидячій каталці в супроводі медичної сестри до ПІТ доставлена хвора та він повідомив, що знаходиться на операції та не зможе надати їй кваліфіковану допомогу. (а.с. 19-20)

Так, у розділі 2 Посадової інструкції лікаря анестезіолога палат інтенсивної терапії анестезіологічного відділення зазначено, що черговий анестезіолог ПІТ при відсутності завідуючого відділенням виконує його обов`язки і користується його правами, також лікар-анестезіолог зобов`язаний виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку лікарні. (а.с. 26-27)

У п. 3.1.2., розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку КМЛ № 16 визначено, що кожний працівник лікарні зобов`язаний працювати чесно і сумлінно, дотримуватись дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження керівництва КМЛ № 16. (а.с. 32-41)

Положенням про анестезіологічне відділення з палатами інтенсивної терапії на 6 ліжок КМЛ № 16, затвердженого в.о. головного лікаря Криштопа І.П. 27.05.2019, у розділі 3 визначено завдання його персоналу. Так, відбір хворих для лікування в палатах інтенсивної терапії здійснює завідуючий відділенням або лікар анестезіолог палат реанімації. Також при суперечних ситуаціях рішення про госпіталізацію приймає консиліум у складі завідуючих АВ і профільного відділення та лікуючих лікарів, а в ургентний час старшим ургентним лікарем (СУЛ) лікарні. (а.с. 29-31)

Як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, підставою накладення дисциплінарного стягнення слугували дії позивача при госпіталізації 20.09.2019 хворої ОСОБА_8 до анестезіологічного відділення КМЛ № 16.

З журналу реєстрації хворих КМЛ № 16 вбачається, що хвора ОСОБА_8 20.09.2019 надійшла до відділення ГЕВ о 15.30 год. (а.с. 111)

З наданого посмертного епікризу ОСОБА_8 вбачається, що консиліумом лікарів рекомендовано перевід в АРВ для стабілізації стану після чого показано хірургічне втручання. (а.с. 81-82)

Завідувачем гастроентерологічним відділенням ОСОБА_5 на ім`я в.о. головного лікаря КМЛ № 16 було надано доповідну про те, що 20.09.2019 з гастроентерологічного відділення було переведено, згідно рішення консиліуму, хвору ОСОБА_8 до АРВ. ОСОБА_5 по телефону повідомила про рекомендацію консиліуму чергового лікаря анестезіолога ОСОБА_2 , останній відмовився приймати хвору та порекомендував здійснити її переведення до хірургічного відділення, а анестезіологи допоможуть скорегувати підготовку хворої до операції. ОСОБА_5 повідомила про це ОСОБА_11 , та отримала від нього дозвіл і розпорядження переводити хвору в АРВ. Хвора на колясці в 15:15 год. була доставлена до АРВ, але до блоку її чергові медсестри не впустили посилаючись на заборону ОСОБА_2 . Потім вона доповіла про ці обставини ОСОБА_11 та головному лікарю. Лише о 16:40 год. в присутності ОСОБА_11 хвора потрапила до блоку АРВ. (а.с. 83)

З наданих пояснень завідувачем відділення анестезіології ОСОБА_12 вбачається, що останній 20.09.2019 перебував у м. Київ на конгресі анестезіологів України. Приблизно о 16.30 год. цього дня йому зателефонував головний лікар ОСОБА_13 та цікавився хто виконує обов`язки завідувача відділення анестезіології. Він повідомив, що ці обов`язки покладено на ОСОБА_2 . В подальшому він зателефонував ОСОБА_2 та в цей час останній перебував в операційній. Він попросив ОСОБА_2 госпіталізувати хвору назвавши її ПІБ, на що останній надав свою згоду. (а.с. 21)

З наданих письмових пояснень сестри ПІТ анестезіологічного відділення ОСОБА_6, остання 20.09.2019 була на зміні в ПІТ анестезіологічного відділення. В 15-20 год. в супроводі м/с ГЕВ та молодшої м/с ГЕВ привезли хвору ОСОБА_8 . Вона по телефону повідомила про хвору лікаря ОСОБА_2 , який в цей час перебував в операційній. Він сказав, що не може підійти, але без нього хвору не госпіталізувати. Історію хвороби віднесли в операційну лікарю-анестезіологу. В подальшому прийшов нач. мед. ОСОБА_11 , який розмовляв з її телефона з лікарем ОСОБА_2 . Після розмови по телефону, ОСОБА_11 сказав госпіталізувати хвору і ОСОБА_2 не заперечував. Хвора в ПІТ госпіталізована о 15-30 год. (а.с. 22)

З наданих письмових пояснень сестри ПІТ анестезіологічного відділення ОСОБА_4 , остання 20.09.2019 була на зміні в ПІТ анестезіологічного відділення. В 15.20 год. привезли на сидячій каталці хвору ОСОБА_8 . Лікар анестезіолог сказав щоб без нього не госпіталізували хвору. Після чого прийшов нач. мед. ОСОБА_11 передзвонив лікарю анестезіологу, після чого ОСОБА_2 сказав класти хвору. (а.с. 23)

Із письмових пояснень наданих заступником головного лікаря з хірургічної допомоги ОСОБА_11 на ім`я в.о. головного лікаря КМЛ № 16 вбачається, що 20 вересня 2019 року закінчився консиліум у хворої К. госпіталізація антологічного відділення. Йому зателефонував головний лікар та повідомив про проблеми з госпіталізацією хворої. Він пішов у ПІТ, де перебувала хвора на сидячій каталці. Медсестри повідомили про заборону ОСОБА_2 госпіталізувати хвору. Він надав наказ госпіталізувати хвору без офіційного дозволу лікаря анестезіолога. (а.с. 88)

З наданих письмових пояснень сестри медичної палатної гастроентерологічного відділення ОСОБА_16 , остання транспортувала хвору ОСОБА_8 на каталці в АРВ. Хвору зразу на ліжко не поклали. Вона чекала 40 та пішла. З нею залишилась молодша медсестра, яка через 20 повернулась і сказала, що хвору вже поклали у відділення інтенсивної терапії. (а.с. 90)

З наданих письмових пояснень сестри медичної гастроентерологічного відділення ОСОБА_18 , остання транспортувала хвору ОСОБА_8 на каталці в АРВ. Хвору відразу на ліжко не поклали, хвора знаходилась на сидячій каталці протягом 30-40 хвилин, так як медичні сестри без дозволу лікаря на ліжко не клали. Після приходу начмеда ОСОБА_11 хвору поклали на ліжко. (а.с. 91)

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, доводи адміністрації КМЛ № 16 з притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 зводяться до невиконання останнім своїх функціональних обов`язків при проведенні госпіталізації хворої ОСОБА_8 20 вересня 2019 року.

З наданих суду доказів вбачається, що хвора ОСОБА_8 була госпіталізована до анестезіологічного відділення 20 вересня 2019 року о 15.30 годині. Натомість матеріали справи не містять доказів часу вибуття хворої ОСОБА_8 із гастроентерологічного відділення КМЛ № 16, а тому встановити об`єктивно час переведення хворої ОСОБА_8 між відділеннями КМЛ № 16 не можливо. Також надані письмові пояснення медичного персоналу КМЛ № 16 та заступника головного лікаря з хірургічної допомоги ОСОБА_11 не дають змоги суду встановити часу вибуття вказаної хворої з гастроентерологічного відділення.

Доводи позивача про його занятість 20 вересня 2019 року у період часу з 15.00 год. до 15.35 год. у операційній знаходять своє підтвердження у матеріалах справи.

Так, у Журналі хворих КМЛ № 16 зазначено, що 20.09.2019 хворий чоловік ОСОБА_19 перебував на операційному столі з 15.00 год. до 15.35 год. (а.с. 42-43)

У Журналі загального обліку знеболювань КМЛ № 16 заначено, що лікарем анестезіологом хворого чоловіка ОСОБА_19 зазначено ОСОБА_2 (а.с. 112) Зайнятість ОСОБА_2 на операції 20 вересня 2019 року у зазначений час також підтверджується у наданих письмових поясненнях всім медичним персоналом КМЛ № 16 та не заперечується відповідачем.

Враховуючи те, що хвора ОСОБА_8 була госпіталізована до анестезіологічного відділення 20 вересня 2019 року о 15.30 годині, під час зайнятості ОСОБА_2 у операційній, тому суд вважає, що відповідачем не доведений факт допущення позивачем своїх функціональних обов`язків під час госпіталізації цієї хворої до анестезіологічного відділення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що доводи позивача знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому позовні вимоги з визнання незаконним та скасуванні пункту 1 наказу КМЛ № 16 від 01 жовтня 2019 року за № 445 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі, позивач звільнений від сплати судового збору, згідно п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

У відповідності до ст. ст. 21, 139, 147, 149 КЗпП України, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 77, 78, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради про визнання дисциплінарного стягнення незаконним та скасування наказу №445 від 01.10.2019 - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати пункт 1 наказу Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради №445 від 01.10.2019 «Про порушення функціональних обов`язків» про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_2 .

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, зазначений в цьому рішенні продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: комунальне некомерційне підприємство «Криворізька міська лікарня №16» Криворізької міської ради, ЄДРПОУ 01986233, 50053, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Мусоргського, 32А.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 06 липня 2020 року.

Суддя: О. Н. Борис