
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1643/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (надалі також - ГУНП в Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у не проведенні службового розслідування нещасного випадку, який мав місце 29.12.2018, внаслідок якого позивачу заподіяно тілесні ушкодження, відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 та зобов`язання відповідача провести службове розслідування нещасного випадку, який стався 29.12.2018 з позивачем та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29.12.2018 під час перебування на службі при виконанні службових обов`язків останнім отримано тілесні ушкодження, що підтверджено висновком службового розслідування, проведеного відповідачем. При цьому, позивач вказує, що в порушення вимог наказу МВС України від 27.12.2002 № 1346, яким затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, службове розслідування щодо отримання позивачем тілесних ушкоджень, заподіяних ОСОБА_2 , на день звернення до суду відповідачем не призначалось та не проводилось, відповідні акти не складались. Враховуючи наведене, позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не проведення службового розслідування нещасного випадку, який мав місце 29.12.2018, внаслідок якого позивачем отримано тілесні ушкодження, відповідно до Порядку № 1346, та оформлення його результатів з урахуванням вимог вказаного Порядку, протиправною.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 поновлено строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі до суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
01.06.2020 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 продовжено розгляд даної справи.
15.06.2020 представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому ГУНП в Чернігівській області просить відмовити позивачу у задоволенні позову, в зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач з липня 2002 року проходив службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції, що підтверджується копією витягу з трудової книжки останнього АХ № 838227 від 08.07.2002 (а.с.9).
Як слідує з матеріалів справи наказом від 02.01.2019 № 2 ГУНП в Чернігівській області призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію за фактом отримання 29.12.2018 тілесних ушкоджень старшим оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції ОСОБА_1 (а.с.21).
Згідно висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень 29.12.2018 старшим оперуповноваженим УСР ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції ОСОБА_1 від 01.02.2019 вирішено службове розслідування завершити. Визнати, що старший оперуповноважений управління стратегічних розслідувань ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_1 тілесні ушкодження отримав під час перебування на службі при виконанні службових обов`язків з власної необережності (а.с.22-28).
Як слідує з матеріалів справи позивач в період з 03.01.2019 по 18.01.2019 перебував на стаціонарному лікуванні у ДУ «ТМО МВС України в Чернігівській області».
В подальшому, 17.02.2020 позивач звернувся до ГУНП в Чернігівській області з рапортом щодо проведення розслідування нещасного випадку, який мав місце 29.12.2018, внаслідок якого позивач отримав тілесні ушкодження, відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 та оформити результати розслідування відповідно до вказаного Порядку. До рапорту позивачем надано копію листа ДУ «ТМО МВС України в Чернігівській області» від 05.02.2020 № 33/45-Ш-6, яким позивача повідомлено про підстави видачі йому довідки про тимчасову непрацездатність за період з 03.01.2019 по 18.01.2019 № 49, а саме - «наслідки ЗЧМТ, струсу головного мозку (2005 р.) у вигляді астено- вегетативного синдрому». Інші діагнози, що були вказані у виписці № 20 від 18.01.2019, вказані як супутні (а.с.11-12, 31-32).
Листом від 10.04.2020 № 373/124/05/23-2020 ГУНП в Чернігівській області повідомило позивача, що підстав проведення розслідування факту травмування позивача, що мав місце 29.12.2018 у відповідності з вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, та складання відповідних актів, не має (а.с.13-14).
На запит ГУНП в Чернігівській області стосовно позивача, лікар Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» листом від 10.04.2020 № 33/45-515 повідомив, що документ, який засвідчує тимчасову непрацездатність громадян видається по основному захворюванню. Встановлення факту непрацездатності проводиться на момент огляду пацієнта, тому встановити чи міг би який-небудь діагноз привести до втрати працездатності в минулому не є в компетенції даної установи (а.с.71).
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не проведення службового розслідування нещасного випадку, який мав місце 29.12.2018, внаслідок якого позивачем отримано тілесні ушкодження, відповідно до Порядку № 1346, та оформлення його результатів з урахуванням вимог вказаного Порядку протиправною, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Так, порядок та підстави проведення розслідування нещасних випадків регулюються нормами «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стались в органах і підрозділах системи МВС України», затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346 (надалі також - Порядок).
Відповідно до пункту 2.1. Порядку розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утопления, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.
Лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою (п.3.4 Порядку).
Пунктом 3.5 Порядку встановлено, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.
Відповідно до п. 3.19 Порядку нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.
З вказаних вище норм слідує, що правовою підставою розслідування нещасного випадку є обов`язкова умова - втрата поліцейським працездатності внаслідок отриманої травми на один робочий день чи більше.
Як встановлено судом з наданих позивачем доказів, втрата працездатності ОСОБА_1 в період з 03.01.2019 по 18.01.2019 виникла внаслідок отриманої у 2005 році ЗЧМТ, струсу головного мозку. Даний діагноз вказаний, як основний (а.с.31).
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що тілесні ушкодження, отримані позивачем 29.12.2018, підставою для тимчасової непрацездатності не слугували, визначені у виписці № 20, як супутні, і відповідно не є належною підставою в розумінні вимог пункту 2.1. Порядку.
Також, факт того, що тілесні ушкодження, отриманні позивачем 29.12.2018, не слугували підставою для тимчасової непрацездатності останнього підтверджується наявними в матеріалах справи листами ДУ «ТМО МВС України в Чернігівській області» від 05.02.2020 № 33/45-Ш-6 та від 10.04.2020 № 33/45-515 (а.с.32, 71).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності ГУНП в Чернігівській області щодо призначення розслідування нещасного випадку, який мав місце 29.12.2018 відповідно до вимог вказаного Порядку, оскільки відсутня обов`язкова умова для призначення розслідування - наявність тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 внаслідок саме отриманих тілесних ушкоджень 29.12.2018.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
В зв`язку з відмовою в позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (прос. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651).
Повний текст рішення суду складено 06.07.2020.
Суддя О.М. Тихоненко
Судове рішення № 90208560, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 06.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 620/1643/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: