Рішення № 90208554, 06.07.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1850/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Ніжинської міської ради Чернігівської області (надалі також - відповідач), в якому просить:

визнати незаконним та скасувати п.28 рішення шістдесят восьмої чергової сесії Ніжинської міської ради VІІ скликання від 26.02.2020 та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача та надати останньому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , біля земельної ділянки його батьків, що проживають у АДРЕСА_1 , в межах допустимої площі земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що Земельним кодексом України визначено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку. Вказує, що останнім до заяв додано всі необхідні для їх розгляду документи, в тому числі графічні матеріали щодо місця розташування земельної ділянки. Також зазначає, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 позов ОСОБА_1 , задоволено частково, зокрема зобов`язано Ніжинську міську раду Чернігівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , біля будинку та прийняти відповідне рішення, передбачене абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків судового рішення, однак рішення щодо надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки не прийнято.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного від 01.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що рішення міської ради, яке позивач просить визнати незаконним та скасувати відповідач не приймав, в зв`язку з відсутністю більшої кількості голосів депутатів від загального складу міської ради, тобто фактично остаточне рішення з даного питання ні про задоволення, ні про відмову прийнято не було. Також відповідач зазначає, що територіальна громада м. Ніжина, в особі Ніжинської міської ради є власником земель комунальної форми власності, розташованих в межах м. Ніжина Чернігівської області. Право надання згоди позивачу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування та не може бути делеговане суду. З огляду на те, що для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не має законних підстав, як наслідок, не підлягає задоволенню і позовна вимога про стягнення з Ніжинської міської ради суми понесених судових витрат.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як слідує з матеріалів справи позивач неодноразово звертався до відповідача щодо передачі йому у власність під забудову земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , біля земельної ділянки його батьків, що проживають у АДРЕСА_1 .

Однак, на свої звернення отримував відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , біля земельної ділянки батьків позивача, що проживають у АДРЕСА_1 , в межах допустимої площі земельної ділянки без зазначення причин відмови.

Вважаючи вказані відмови протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 (набрало законної сили 17.03.2020) позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано Ніжинську міську раду Чернігівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , біля будинку та прийняти відповідне рішення, передбачене абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків судового рішення (а.с.16-29).

Однак, згідно витягу з протоколу 68 чергової сесії міської ради VІІ скликання від 26.02.2020 рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не прийнято. Головуючий вніс на голосування пропозицію підтримати проект рішення («за - 10; проти - 0; утрималось - 14; не голосувало - 7») (а.с.23).

В зв`язку з зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано Ніжинську міську раду Чернігівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , біля будинку та прийняти відповідне рішення, передбачене абз. 1 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, з урахуванням висновків судового рішення (а.с.16-29).

Вказане рішення набрало законної сили 17.03.2020.

Водночас, Ніжинська міська рада у законодавчо визначений строк заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність останнього не розглянула, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову - не прийняла.

Отже, відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у такому наданні, після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, що суперечать вимогам Земельного кодексу України.

Тобто, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 не виконано.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Тобто, правозастосування даної норми ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначає порядок судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах та правомірністю дій рішень, чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, у даному випадку рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 (справа № 620/3512/19).

Отже, позивачем у даному випадку обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав, так як приписи ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України регламентують інший порядок розширення сфери судового захисту, в тому числі і про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України у межах справи № 620/3512/19.

Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Відповідно до положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

В зв`язку з відмовою в позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Ніжинська міська рада Чернігівської області (площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 34644701).

Повний текст рішення суду складено 06.07.2020.

Суддя О.М. Тихоненко