Рішення № 90208062, 03.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 р. Справа № 520/5827/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, з адміністративним позовом до управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просить суд:

- скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 14.04.2020 ВП № 61792622 про стягнення виконавчого збору у загальному розмірі 18 892,00 грн.;

- скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 14.04.2020 ВП № 61792622 про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 268,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що державним виконавцем 14.04.2020 року в межах виконавчого провадження ВП № 61792622 винесено три постанови: про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 520/10796/19, виданого Харківським окружним адміністративним судом 31.03.2020 року про зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області (боржник) поновити реєстрацію ФО-П ОСОБА_1 (стягувач) платника єдиного податку 3 групи з 01.10.2019 року та включити до реєстру платників єдиного податку; постанову про стягнення з боржника виконавчого збору державним виконавцем протиправно прийнято постанови про стягнення виконавчого збору у загальному розмірі 18 892,00 грн.; постанову про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 268,00 грн. Вказані постанови державного виконавця представником податкового органу отримано 23.04.2020 року, тоді як рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року по справі № 520/10796/19 виконано добровільно 21.04.2020 року, тобто до отримання постанови про виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення. Враховуючи, що положеннями статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий збір стягується органами державної виконавчої служби саме за примусове виконання рішення, тоді як судове рішення по справі № 820/1675/16, з виконання якого відкрито виконавче провадження ВП № 61792622, податковим органом виконано у добровільному порядку до отримання постанови про відкриття такого виконавчого провадження, тому виконавчий збір не повинен стягуватися з боржника. Крім того, позивач також не погоджується із постановою від 14.04.2020 ВП № 61792622 про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 268,00 грн., оскільки жодних документів, які б підтверджували розрахунок таких витрат позивач надано не було, та у такій постанові не зазначено з чого складається витрати, зокрема, сума в розмірі 199,00 грн. З огляду на те, що жодних виконавчих дій з примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року по справі № 520/10796/19 державним виконавцем не проводилося, судове рішення виконано добровільно, стягнення з ГУ ДПС в Харківській області розміру мінімальних витрат виконавчого провадження є безпідставним та необґрунтованим. Отже, оскаржувані постанови підлягають скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 15.06.2020 року відкрито провадження по справі в порядку статті 287 КАС України.

Представником відповідача подано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження ВП 61792622 з примусового виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року по справі № 520/10796/19, яким зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку ІІІ групи з 01.10.2019 року та включити до реєстру платників єдиного податку. 14.04.2020 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначалося про виконання рішення суду протягом 10 днів з повідомленням про це державного виконавця. Також, в межах вказаного виконавчого провадження ВП 61792622, 14.04.2020 року державним виконавцем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 268,00 грн. та про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн. Копії таких постанов отримані представником податкового органу 21.04.2020 року. Проте, станом на 24.06.2020 до Відділу не надійшло жодних документів від Головного управління ДПС у Харківській області щодо виконання рішення суду від 04.11.2019 №520/10796/19. За таких підстав, оскаржувані постанови є правомірними та не підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі та пояснив, що оскільки податковим органом судове рішення виконано до отримання ухвали про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2020 року ВП 61792622, тому винесення оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору та про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження є протиправним.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце якого повідомлявся належним чином у відповідності до КАС України. У відзиві на позов просив суд розглядати справу без його участі.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, неявку в судове засідання представника відповідача, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження після надання пояснень представником позивача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року по справі № 520/10796/19, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року, адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасувати з моменту його ухвалення рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.09.2019 № 60 Про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2019 року та включити до реєстру платників єдиного податку.

Рішення суду набрало законної сили 13.02.2020 року (строк пред`явлення до виконання до 14.02.2023 р.).

Комп`ютерною програмою суду "ДСС" встановлено, що ОСОБА_1 отримано виконавчий лист від 04.11.2019 року по справі № 520/10796/19 у березні 2020 року та 09.04.2020 року подано до виконавчої служби заяву про прийняття до виконання виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 14.04.2020 ВП № 61792622 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 520/10796/19, виданого Харківським окружним адміністративним судом 31.03.2020 року про зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області (боржник) поновити реєстрацію ФО-П ОСОБА_1 (стягувач) платника єдиного податку 3 групи з 01.10.2019 року та включити до реєстру платників єдиного податку.

Начальником відділу примусового виконання рішень винесено постанову від 14.04.2020 ВП № 61792622 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн.

Також, постановою начальника відділу примусового виконання рішень від 14.04.2020 ВП № 61792622 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження визначено для боржника розмір мінімальних витрат на проведення виконавчих дій в загальній сумі 268,00 грн.

Вказані постанови супровідними листами від 14.04.2020 року надіслано на адресу податкового органу та його представником отримано 23.04.2020 року.

Щодо стягнення з податкового органу виконавчого збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). (ч. 3 та 4 ст. 27 вказаного вище Закону).

Згідно положень п.8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Також, статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначені ряд випадків, за наявності яких виконавчий збір не стягується.

Отже, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень від 14.04.2020 ВП № 61792622 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 520/10796/19 про зобов`язання ГУДПС у Харківській області (боржник) поновити реєстрацію ФО-П ОСОБА_1 (стягувач) платника єдиного податку 3 групи з 01.10.2019 року та включити до реєстру платників єдиного податку.

Також, начальником відділу примусового виконання рішень винесено постанову від 14.04.2020 ВП № 61792622 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 18 892,00 грн.

Отже, державним виконавцем, правомірно, за наявності підстав, передбачених статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" та п.8 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 разом із відкриття виконавчого провадження прийнято оскаржувану постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

В судовому засіданні представник позивача відмітив, що постанову від 14.04.2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 61792622 податковим органом отримано 23.04.2020 року, тоді як рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року по справі № 520/10796/19 виконано ним добровільно 21.04.2020 року, тобто до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Отже, на його думку, виконавчою службою протиправно винесено постанову про стягнення з ГУ ДПС в Харківській області виконавчого збору.

На підтвердження виконання рішення суду представником позивача надано до суду скріншот реєстру платників ЄП, розміщеного на сайті Державної фіскальної служби України, який свідчить, що 21.04.2020 року Головним управлінням поновлено реєстрацію ФО-П ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи та включено його до реєстру платників ЄП. При цьому, жодних обґрунтованих пояснень щодо причин невиконання рішення суду з лютого 2020 року до квітня 2020 року представником позивача до суду не надано.

Суд зауважує, що в даному випадку, не має значення, коли позивач (боржник) отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, зважаючи на те, що рішення суду ним виконано вже після відкриття виконавчого провадження ВП № 61792622 з примусового виконання такого рішення, тому факт виконання позивачем рішення суду не приймається судом до уваги як підстава протиправності стягнення з податкового органу (боржника) виконавчого збору, оскільки законність відкриття виконавчого провадження позивачем під сумнів не ставиться.

Суд також не приймає до уваги твердження представника позивача щодо того, що виконавчий збір справляється лише у разі примусового виконання судового рішення, а у в випадку добровільного виконання рішення суду не підлягає стягненню, оскільки відкриття провадження з примусового виконання рішення (будь-яка дія або сукупність дій) вже свідчить про те, що таке рішення не виконувалося добровільно.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказана позиція суду узгоджується зі змістом постанови Верховного Суду від 28 квітня 2020 року по справі №480/3452/19, яка застосовується при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Крім того, випадків передбачених частинами 5 та 9 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" коли виконавчий збір не стягується, позивачем не зазначено та судовим розглядом також не встановлено.

Отже, позовні вимоги в частині скасування постанови начальника відділу примусового виконання рішень від 14.04.2020 року ВП № 61792622 про стягнення виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн., є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з податкового органу мінімальних витрат виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою начальника відділу примусового виконання рішень від 14.04.2020 ВП № 61792622 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження визначено для боржника розмір мінімальних витрат на проведення виконавчих дій в загальній сумі 268,00 грн.

В постанові також зазначено, що вказана сума 268,00 грн. складається з витрат на проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 520/10796/19 - 199,00 грн., а також плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження - 69,00 грн. за кожне відкрите виконавче провадження.

Суд зазначає, що питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню врегульовані також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, в редакції чинній станом на 27.01.2020 року (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 2 Розділу VІ Інструкції витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Абзацом 3 частини 3 статті 42 Закону №1404-VIII передбачено, що розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» визначено види та розміри витрат виконавчого провадження, до яких належать, виготовлення документів виконавчого провадження, пересилання документів виконавчого провадження, послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій, послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум, проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини, послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці, банківські послуги при операціях з іноземною валютою, сплата судового збору, плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження, інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

Враховуючи вищевикладене, в розрізі спірних правовідносин та їхнього правового регулювання суд вважає за необхідне зазначити, що витратами виконавчого провадження є фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на поштову кореспонденцію, друк документів тощо). Такі витрати, на відміну від виконавчого збору, боржник повинен компенсувати незалежно від того, чи він виконав судове рішення у добровільному порядку.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 лютого 2020 року по справі №712/1688/17.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваної постанови від 14.04.2020 ВП № 61792622 про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 268,00 грн. та відсутність підстав для її скасування.

За таких підстав, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 205, 242-246, 271, 272, 287, 297, пункту 3 Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) до управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (код ЄДРПОУ 43315445, адреса: 61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16) про скасування постанов - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення може бути подана у десятиденний строк з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному ст. 297 КАС України або відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII КАС України.

Обчислення строків оскарження рішення суду здійснюється з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень КАС України.

Суддя Шевченко О.В.