Рішення № 90207931, 16.06.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 р. Справа № 480/694/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М. ,

представника позивача Сивенка В.М.,

представника відповідача Семерні І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем за наслідками позапланової невиїзної документальної перевірки 27.11.2019 винесено вимогу № Ф-0002523303 про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 258696,97 грн. та рішення № 0002538303 про застосування штрафних санкцій у розмірі 32747,20 грн. за донарахування органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Вважає вимогу та рішення протиправними. Позивач оскаржив їх у адміністративному порядку. Скарга отримана ДФС України 12.12.2019. Відповідно до вимог ст. 25 ч. 4 закону України " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів має розглянути скаргу платника та надіслати вмотивоване рішення протягом 30 календарних днів за днем отримання скарги. У порушення зазначених вимог рішення за результатами розгляду скарги прийнято ДПС України лише 16.01.2020, тобто за межами 30-денного строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та п. 7 розділу V "Порядку розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у випадку не направлення вмотивованого рішення платнику протягом 30 календарних днів, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Крім того, відповідачем при проведенні перевірки зроблені безпідставні висновки про вчинення позивачем порушень. Так, підставою для винесення вимоги та рішення, що оскаржуються, є висновок відповідача про порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування та здійснення видів підприємницької діяльності, що не зазначені у реєстрі платників єдиного податку.

Відповідно до вимог ст. 294 п. 294.1 п.п. 2 ПК України платники, що перебувають на другій групі платників єдиного податку, не мають права надавати послуги юридичним особам на загальній системі оподаткування, але можуть продавати їм товари , вироблену продукцію та провадити діяльність у сфері ресторанного господарства. Позивач, організовуючи харчування працівників юридичної особи здійснював діяльність у сфері ресторанного господарства та у межах видів діяльності, визначених у реєстрі платників єдиного податку. У відповідача не було підстав для анулювання свідоцтва платника єдиного податку та нарахування ЄСВ. Така позиція підтверджується і рішенням ДПСА України, яким задоволено скаргу позивача та скасовано податкові повідомлення-рішення про збільшення зобов`язань з ПДФО, що винесені відповідачем за тим же актом перевірки.

Просить визнати протиправними та скасувати вимогу вимогу № Ф-0002523303 про сплату недоїмки з єдиного внеску та рішення № 0002538303 про застосування штрафних санкцій від 27.11.2019.

Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав. Пояснив, що в ході перевірки позивача за період з 01.01.2016 по 27.06.2019 виявлено порушення вимог закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Встановлено заниження єдиного внеску, який нараховується з чистого оподатковуваного доходу. Не погодившись з рішенням про застосування штрафних санкцій та вимогою, позивач оскаржив його до ДПС України 27.11.2019. Рішенням від 16.01.2020 скарга залишена без задоволення.

У періоді, який перевірявся, позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку 2 групи. Такі платники мають право надавати послуги лише платникам єдиного податку або населенню. Позивач же надавав послуги юридичній особі, не платнику єдиного податку. Здійснювалась діяльність за видами, що не зазначені у реєстрі платників, чим порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування. ОСОБА_1 , повинен був перейти на загальну систему оподаткування, а доходи, отримані ним мали оподатковуватися у відповідності до вимог ст. 177 ПК України. Перевіркою визначено суму податку на доходи фізичних осіб та військовим збором за період з 01.01.2017 по 27.06.2019 у розмірі 1284009,34 грн. Єдиний внесок, визначений з цієї суми доходу становить 282482,05 грн. З урахуванням сплаченої за цей період суми ЄСВ, недоїмка становить 258696,97.

Твердження позивача про пропуск троку розгляду скарги не відповідають дійсності. Відповідно до відомостей з ІС "Податковий блок" скарга отримана ДПС України 17.12.2019.

У судовому засідання представник позивача та представник відповідача вимога та заперечення підтримали із значених підстав.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 27.11.2019 відповідачем за наслідками документальної невиїзної позапланової перевірки Онищенка В.В. винесено вимогу № Ф-0002523303 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 258696,97 грн. та рішення № 0002538303 про застосування штрафних санкцій у розмірі 32747,20 грн. за донарахування органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску (а.с. 6-7).

Відповідно до копії акту перевірки, дослідженого судом, у ході її проведення відповідач дійшов висновку про вчинення позивачем у періоді, який перевірявся, порушень податкового законодавства. А саме порушення порядку перебування на спрощеній системі оподаткування та заниження оподатковуваного доходу на 1786018,0 грн. Відповідач вважає, що ОСОБА_1 зобов`язаний був перейти на загальну систему оподаткування з 01.01.2017. Відповідачем збільшено зобов`язання позивача з податку на доходи фізичних осіб на суми, визначену із зазначеної суми оподатковуваного доходу. У зв`язку з цим відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення. Ця обставина сторонами не оспорюється.

Відповідно до ст. 7 ч. 1 закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" базою нарахування єдиного внеску для платників фізичних осіб-підприємців (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

З наведеного вбачається, що податок на доходи фізичних осіб та єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування мають єдину базу нарахування. Відповідач у своєму відзиві на позов також вказав на цю обставину та зазначив, що недоїмка з єдиного внеску позивачу була визначена з тієї ж суми доходу висновок про заниження якої зроблено в ході перевірки, а саме 1786018,0 грн.

Рішенням ДПС України від 14.02.2020 частково задоволено скаргу позивача на податків повідомлення-рішення, що винесені відповідачем за наслідками документальної невиїзної позапланової перевірки Онищенка В.В. Зокрема скасовано податкові повідомлення-рішення про збільшення зобов`язання позивача з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору. При цьому зроблено висновок про безпідставність висновків відповідача за наслідками перевірки про порушення позивачем порядку перебування на спрощеній системі оподаткування у 2016 році, отримання ним доходів від не платників єдиного внеску та від здійснення діяльності, що не зазначена у реєстрі платників єдиного податку. Як наслідок неправомірно анульовано реєстрацію ОСОБА_1 платником єдиного податку з 01.01.2017 та безпідставно визначено суми грошових зобов`язань (а.с. 80).

Таким чином, ДПС України визнано безпідставним збільшення оподатковуваного доходу позивача за період, який перевірявся та який у свою чергу був використаний відповідачем для визначення зобов`язань позивача не лише з податку на доходи фізичних осіб, а й єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Будь-яких інших доказів наявності підстав для винесення вимоги про сплату позивачем боргу (недоїмки) № Ф-0002523303 з єдиного внеску на суму 258696,97 грн. відповідачем не подано. Рішення № 0002538303 про застосування штрафних санкцій у розмірі 32747,20 грн. за донарахування органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску у такому разі самостійного значення не має, оскільки за відсутності недоїмки з єдиного внеску підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати вимогу від 27.11.2019 № Ф-0002523303 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 258696,97 грн. та рішення від 27.11.2019 № 0002538303 про застосування штрафних санкцій у розмірі 32747,20 грн. за донарахування органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при зверненні до суду з позовом, у розмірі 2914,45 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області №Ф-0002523303 від 27.11.2019 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 258 696,97 грн., рішення №0002538303 від 27.11.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 32 747,20 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2914,45 грн., сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26 червня 2020 року.

Суддя О.В. Соп`яненко