
Справа № 946/529/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44; код ЄДРПОУ 37811384) в особі Ізмаїльського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Михайлівська, 27) про визнання протиправними дій щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки, зобов`язання вчинити певні дії, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
30.01.2020р. ОСОБА_1 звернулася до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області Ізмаїльського районного відділу в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеської області Ізмаїльського районного відділу щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях);
зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеської області Ізмаїльський районний відділ оформити та видати паспорт громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, а саме: без будь-якого цифрового ідентифікатора, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук.
Згідно ухвали судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31.01.2020 р. дану справу передано на розгляд Одеського окружного адміністративного суду.
23.03.2020р. (вх. №2844/20) справу №946/529/20 отримано Одеським окружним адміністративним судом.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 23.03.2020р., справу № 946/529/20 розподілено судді Самойлюк Г.П.
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2020р. позовну заяву залишено без руху; надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвалою від 19.05.2020р. відкрито провадження у справі та визначено, що її розгляд буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася до відповідача з проханням оформити та видати паспорт громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях), без застосування засобів Єдиного демографічного реєстру, а саме без формування (присвоєння) унікального номера запису в Єдиному демографічному реєстрі та будь-якого іншого цифрового ідентифікатора, без відцифрованого образу обличчя особи, без від цифрованих відбитків пальців рук. Проте, відповідачем протиправно відмовлено у видачі паспорта старого зразка та запропоновано здійснити обмін паспорта на новий. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17, позивач зазначила щодо неправомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що позивач 31.10.2019р. звернулась до центру надання адміністративних послуг щодо вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України зразка 1994р. по досягненню 45-річного віку. Враховуючи, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилось 45 років, відтак вона зобов`язана була звернутись до відповідача з відповідною заявою про вклеювання фотокартки протягом місяця, тобто у строк до 02.11.2018р. Відповідно до вимог ст.197 КУпАП відповідний паспортний документ вважається не дійсним, а громадянин - таким, що вчинив дисциплінарний проступок. За обліками Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та Ізмаїльського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області відсутній факт звернення позивача щодо обміну паспорта громадянина України у зв`язку з непридатністю для подальшого використання, оскільки установлений законодавством строк для вклеювання фотокартки по досягненню 45-річного віку сплинув. Враховуючи, що позивачем не подано заяви та усіх необхідних документів у визначеному законодавством порядку щодо обміну паспорта громадянина України у вигляді книжечки встановленого зразка, відповідно обов`язок у його видачі у відповідача відсутній, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність порушення законних прав чи інтересів позивача.
За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
ВСТАНОВИВ:
02.11.2019р. Ізмаїльським районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до Центру надання адміністративних послуг Ізмаїльської міської ради повернуто без виконання справу № 7.1.03-290/1328 від 31.10.2019р. гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка подала документи на вклеювання фотокартки по досягненню 45-річного віку, враховуючи що відповідно до п. 18 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХІІ, для вклеювання фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку.
При цьому зазначено, що відповідно до пп. 6 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015р., якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулась у встановленому порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта. З урахуванням наведеного зазначено, що у зв`язку з подачею позивачем паспорта громадянина для здійснення вклеювання фотокартки після установленого законодавством строку - неможливо здійснити вклеювання фотокартки, паспорт підлягає обміну (а.с. 5).
Посилаючись на протиправність дій Головного управління Державної міграційної служби України в Одеської області Ізмаїльського районного відділу щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994р. у вигляді книжечки (на паперових носіях), позивач звернулась до суду з цим позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Згідно п.1 ст. 5 Закону України "Про громадянство України" серед документів, що підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України.
Відповідно до ч. 1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" №5492-VI від 20.11.2012р. (далі - Закон №5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст.1 Закону №5492-VI).
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що у свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.
Частиною 3 ст.13 Закону №5492-VІ передбачено, що, зокрема, паспорт громадянина України, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.
Відповідно до п.п. 3, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2503-XII від 26.06.1992р. (далі - Положення №2503-XII), бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів.
Водночас, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015р. "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова №302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302).
За змістом пункту 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру запроваджено:
з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;
з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Відповідно до абз. 6 п. 3 Постанови №302 (набрання чинності з 07.06.2019р.) Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Згідно п.1 Положення № 2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку (п. 2 Положення № 2503-XII).
Згідно п.п.3, 5 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Згідно п. 12 Положення № 2503-XII видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.
Відповідно до п. 13 Положення № 2503-XII для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
За змістом п. 15 Положення № 2503-XII для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку подаються паспорт і дві фотокартки зазначеного розміру.
За приписами п. 16 Положення № 2503-XII обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах;непридатності для користування.
Відповідно до п.17 Положення № 2503-XII для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм.
Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування (п.18 Положення № 2503-XII).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019 р. затверджено Тимчасовий порядк оформлення і видачі паспорта громадянина України. (далі - Порядок № 456).
Згідно п. 2 розділу І Порядку № 456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
За приписами п. 3 розділу І Порядку № 456 оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС):
1) особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто;
2) особі, яка досягла 16-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною,- на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники).
Заява є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних». Під час заповнення заяви особою або її законним представником (далі - заявник) працівник територіального підрозділу ДМС інформує заявника про вимоги Закону України «Про захист персональних даних».
Відповідно до п.п. 4, 5 розділу І Порядку № 456 оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта.
Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.
Згідно п.п. 7, 8 розділу І Порядку № 456 заяву заповнює особисто заявник від руки розбірливим почерком без скорочень та виправлень та власним підписом підтверджує правильність внесених до неї відомостей, а також надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних». Якщо заявник через фізичні вади не може підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального підрозділу ДМС робить відмітку про неможливість такого підтвердження. Після заповнення заявником заяви працівник територіального підрозділу ДМС перевіряє правильність заповнення заяви та її відповідність наданим документам, про що вчиняє відповідний запис у графі 9 заяви.
У графі 9 заяви працівник територіального підрозділу ДМС зазначає реквізити документів, що є підставою для оформлення паспорта (свідоцтва про народження / документа, що підтверджує обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну / втраченого/викраденого паспорта/ довідки про реєстрацію особи громадянином України та рішення суду). У разі подання довідки про реєстрацію особи громадянином України у графі «Службові відмітки» зазначаються номер і дата рішення про набуття особою громадянства України та країна попереднього громадянства (п. 9 розділу І Порядку № 456).
Згідно п.1, 2 розділу IV Порядку № 456 обмін паспорта здійснюється в разі: 1) зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження; 2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); 3) непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
Для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв`язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
У разі обміну паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи.
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить, що оформленню та видачі паспорта громадянина України потребує, в першу чергу, відповідне звернення громадянина із заявою про видачу паспорта громадянина України за встановленим зразком, поданої ним особисто.
Зі змісту службової записки Ізмаїльського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 02.11.2019р., яку позивач надала на підтвердження факту відмови їй в оформленні та видачі паспорта громадянина України, вбачається, що позивач зверталась до органу ДМС із заявою та документами на вклеювання фотокартки по досягненню 45-річного віку та їй було відмовлено у вклеюванні фотокартки до паспорта громадянина України по досягненню нею 45-річного віку.
Суд зазначає, що законодавством не врегульовано алгоритму дій територіального органу ДМС у разі порушення особою вказаного строку звернення щодо вклеювання у паспорт нової фотокартки, проте нормами пп. 6 п. 6 Порядку № 302 та п. 2 розділу V Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 р. за № 620/33591 (далі - Тимчасовий порядок № 456), визначено, що обмін паспорта здійснюється у разі: якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток. Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особи після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду.
Відтак, чинним законодавством передбачено два можливих способи поведінки особи у разі порушення нею встановленого строку звернення до уповноваженого органу щодо вклеювання до паспорта зразка 1994 року нової фотокартки: 1) обмін паспорта зразка 1994 року на паспорт у формі картки, що містить безконтактний електронний носій; 2) подання працівнику уповноваженого органу пакету документів, що включає: заяву, паспорт-книжечку, фотокартки встановленого розміру, та відповідне судове рішення.
При цьому, вищенаведені положення законодавства не передбачають видачі нового паспорта зразка 1994 року в обмін на паспорт, у який своєчасно не було вклеєно фотокартку особи, якій він виданий, у зв`язку із досягненням такою особою 25-річного або 45-річного віку.
Крім того, такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом»), не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар.
Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.09.2018р. у справі № 806/3265/17, а також Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2019р. у справі № 820/155/18, які є обов`язковими для врахування в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Проте, як встановлено судом, позивач не надала до суду доказів звернення до відповідача із заявою щодо видачі їй паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки (на паперових носіях) та відмови відповідача в такій видачі.
Натомість з наданих до суду відповідачем письмових доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України до Ізмаїльського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області не зверталась. 02.11.2019р. ОСОБА_1 звернулась щодо вклеювання фотокартки, що підтверджується копією листа Ізмаїльського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №5119/626-20 від 04.06.2020р., службової записки Відділу документального забезпечення Апарату Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області №51100.7/10479-20 від 09.06.2020р.
За приписами ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Позивачем в межах даної справи не оскаржуються дії, рішення чи бездіяльність щодо відмови у вклеюванні фотокартки до паспорта громадянина України по досягненню нею 45-річного віку.
Застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку. Обов`язковою умовою скасування рішення суб`єкта владних повноважень є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний закономінтерес) від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 (справа N 1-10/2004). Системний аналіз, який проведено Конституційним Судом України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до приписів ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Беручи до уваги наведене, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, враховуючи, що позивачем не подавалось до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки, то відповідно у відповідача не виникло обов`язку щодо його оформлення та видачі, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, в зв`язку з чим суд відмовляє у їх задоволенні.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що непідлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи висновок суду щодо відмови в задоволенні позову, підстави для стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44; код ЄДРПОУ 37811384) в особі Ізмаїльського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Михайлівська, 27) про визнання протиправними дій щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки, зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.
Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: Г.П. Самойлюк
.
Судове рішення № 90207600, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 06.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 946/529/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: