Рішення № 90207281, 06.07.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року м. Кропивницький Справа № 1140/2986/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження

адміністративну справу за позовом

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" (25006, м. Кропивницький, вул. Шульгіних, 39/4 кв. 16, код ЄДРПОУ 37297680)

представник: Губін Д.А.

відповідач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

представники: Данілов С.О., Філоненко Д.В.

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" (надалі - ТОВ "Промагролізинг Плюс"), через представника Губіна Д.А., звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позов мотивовано тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки, оформленої актом №137/11-28-14-04/37297680 від 13.09.2018 року, ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено спірні податкові повідомлення-рішення №00000211404, №00000221404, №0002481304, №0002491304 від 19.10.2018 року, якими ТОВ "Промагролізинг Плюс" збільшено суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток приватних підприємств, з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Зокрема, відповідачем у ході перевірки поставлено під сумнів реальність господарських операцій з контрагентами-постачальниками товарів та послуг, з посиланням на відсутність у тих необхідних матеріально-технічних та трудових ресурсів, маніпулювання ними податковою звітністю, відсутність товарно-транспортних накладних. Позивач заперечує ці висновки відповідача, стверджуючи, що вони не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з контрагентами, які підтверджені належними первинними документами, зокрема податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також позивач наполягає, що відсутність товарно-транспортних накладних не може ставити під сумнів здійснення господарських операцій з поставки товарів. Щодо придбання послуг, то вони підтверджуються належним чином складеними актами виконаних робіт, які містять інформацію про зміст та обсяг господарської операції. Крім того, позивач не погоджується з висновками відповідача про невизнання витрат на загальну суму 9 950 871, 10 грн. та стверджує, що акт перевірки не містить інформації щодо впливу виявленого некоректного бухгалтерського проведення на визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток, а також щодо того, яким чином такі витрати сформовані (по яким операціям, контрагентам, товарам (послугам) тощо) та якими документами підтверджуються або спростовуються відображені витрати. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення - рішення №00000211404, №0002481304, №0002491304 від 19.10.2018 року повністю, а податкове повідомлення-рішення №00000221404 від 19.10.2018 року - в частині збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 066 602 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 533 301 грн.

Ухвалою судді від 23.11.2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі за цим позовом та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Промагролізинг Плюс" виявлено порушення ним вимог податкового законодавства. Зокрема встановлено, що позивачем у 2016 - 2017 роках безпідставно сформовано податковий кредит та не включено до складу інших доходів вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від контрагентів - постачальників ТОВ "Гарний Бізнес", ТОВ "Койлбокс", ТОВ "Гранд-Постач-Регіон", ПП "Рокі-Вест", ТОВ "ТД "Карісса", ПП "Голден Грейн", ТОВ "Фруктоплюс", ТОВ "Трейд-Групп", ТОВ "Укр-Експо-Сервіс", ТОВ "Укрпрайк", ТОВ "Грин Ланс", ТОВ "БПП "Аксіома", ТОВ "Ізітрейд", ТОВ "Аграрні Традиції СВ", ТОВ "Веспер і К", ТОВ "Сільгосп Трейд СВ", реальність здійснення господарських операцій з якими неможливо підтвердити та які є учасниками схем суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності. Крім того, позивачем завищено витрати та суму податкового кредиту з ПДВ за рахунок віднесення до їх складу вартості юридичних послуг та послуг по консультуванню з питань комерційної діяльності, отриманих від ТОВ "Артік-Трейд", а також послуг з питань дослідження кон`юнктури ринку, отриманих від ТОВ "Тріалон", які фактично не могли виконуватися зазначеними суб`єктами господарювання, а в складених первинних документах не розкрито зміст господарських операцій. Також позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціях з ФОП ОСОБА_1 , щодо яких є розбіжності в автоматизованій системі співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Крім того, ТОВ "Промагролізинг Плюс" завищено показники собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за період, що перевірявся, на загальну суму 10 917 477,10 грн., а також допущено заниження бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб та порушення встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору із заробітної плати. Доводячи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 27.02.2019 року за клопотанням представника позивача призначено проведення судової економічної експертизи, а провадження у справі на підставі пункту 4 частини 2 статті 236 КАС України зупинено до одержання її результатів.

У підготовчому засіданні 23.09.2019 року суд на підставі статті 237 КАС України поновив провадження у справі.

Ухвалою від 23.09.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники сторін подали заяви про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" з 07.10.2010 року зареєстровано як юридична особа, є платником ПДВ. Основним видом його економічної діяльності є виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства. (а.с. 208 - 211, т.1)

Посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області у серпні 2018 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Промагролізинг Плюс" з питань дотримання ним податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 30.06.2018 року, результати якої оформлені актом №137/11-28-14-04/37297680 від 13.09.2018 року. (а.с. 154 - 308, т. 4)

Висновками акту перевірки встановлено зокрема такі порушення:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств у сумі 5 042 763 грн., у тому числі за 2016 рік - у сумі 622 974 грн., за 2017 рік - у сумі 4183 452 грн., за півріччя 2018 року - у сумі 236 337 грн.;

- п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 3 072 111 грн., в т.ч.: за лютий 2016 року на суму 77 535,4 грн., за березень 2016 року на суму 2083,33 грн., а червень 2016 року на суму 61 712,17 грн., за липень 2016 року на суму 243 616,17 грн., за серпень 2016 року на суму 71 431,67 грн., за жовтень 2016 року на суму 104 333,33 грн., за листопад 2016 року на суму 19 541,67 грн.; за грудень 2016 року на суму 4323,33 грн., за лютий 2017 року на суму 191 666,67 грн., за березень 2017 року на суму 555 503,36 грн., за квітень 2017 року на суму 244 656,68 грн., за травень 2017 року на суму 170 591,69 грн., за липень 2017 року на суму 352 019,97 грн., за серпень 2017 року на суму 291 279,99 грн., за вересень 2017 року на суму 337 068,58 грн., за жовтень 2017 року на суму 1 291 грн., за листопад 2017 року на суму 4 219 грн., за грудень 2017 року на суму 339 236,66 грн.;

- пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.176.2 ст.176 ПК України, в частині отриманих платником податку під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 396054,17 грн. та нарахована пеня в сумі 155566,70 грн.;

- пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.176.2 ст.176 ПК України, в частині несвоєчасного перерахування та неперерахування до бюджету податку на доходи з фізичних осіб із заробітної плати за період, що перевірявся, в сумі 132783,32 грн., внаслідок чого нарахована пеня в сумі 5438,43 грн.;

- п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення", пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України, в частині отриманих платником податку на відрядження або підзвіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, внаслідок чого донараховано військовий збір в сумі 27063,75 грн. та нарахована пеня в сумі 8020,92 грн.;

- п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення", пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України, в частині несвоєчасного перерахування та неперерахування до бюджету військового збору за період, що перевірявся, в сумі 7689,51 грн., внаслідок чого нарахована пеня в сумі 210,53 грн.

На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено такі податкові повідомлення-рішення від 19.10.2018 року:

- форми "Р" №00000211404, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 та відповідно до ч.2 п.123.1 ст. 123 ПК України, за порушення пп.134.1.1 п.134.1. ст.134 ПК України позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 7 564 145 грн., із яких 5 042 763 грн. - податкове зобов`язання, 2 521 382 грн. - штрафна (фінансова) санкція (а.с. 15, т. 1);

- форми "Р" №00000221404, яким згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 та відповідно до ч.2 п.123.1 ст. 123 ПК України, за порушення п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, пп.192.1.1 п. 192.1 ст.192 ПК України позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4 608 167 грн., із яких 3 072 111 грн. - податкове зобов`язання, 1 536 056 грн. - штрафна (фінансова) санкція (а.с. 16, т. 1);

- форми "Д" №0002481304, яким згідно з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 та відповідно до п.127.1 ст. 127 ПК України, за порушення пп.168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п.168.1 ст.168, пп. "а" 176.2 ст.176 ПК України позивачеві збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1 001 199,74 грн., із яких 528 837,49 грн. - податкове зобов`язання, 349 544,71 грн. - штрафна (фінансова) санкція, 122 817,54 грн. - пеня (а.с. 17, т. 1);

- форми "Д" №0002491304, яким згідно з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 та відповідно до п.127.1 ст. 127 ПК України, за порушення п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення", пп.168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п.168.1 ст.168, пп. "а" 176.2 ст.176 ПК України позивачеві збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) на суму 65 026,24 грн., з яких 34 753,27 грн. - податкове зобов`язання, 22 041,51 грн. - штрафна (фінансова) санкція, 8 231,46 грн. - пеня (а.с. 18, т. 1)

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Як вбачається зі змісту пункту 3.1.1 акту перевірки №137/11-28-14-04/37297680 від 13.09.2018 року та наданого відповідачем розрахунку податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, визначеного податковим повідомленням-рішенням №00000211404 від 19.10.2018 року (а.с. 127 - 128, т. 49), на розмір податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, донарахованого у сумі 5 042 763 грн., вплинули висновки контролюючого органу про порушення ТОВ "Промагролізинг Плюс" пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, внаслідок чого занижено позитивне значення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності за 2016 рік - на суму 3 460 968 грн., за 2017 рік - на суму 23 241 400 грн., за І півріччя 2018 року - на суму 1 312 983 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2016 рік - на 622 974 грн., за 2017 рік - на 4183 452 грн., за І півріччя 2018 року - на 236 337 грн., усього - 5 042 763 грн. Вказані порушення полягали в тому, що підприємством:

- занижено показники у рядку 2240 Звіту про фінансові результати "Інші доходи" на загальну суму 16 576 208, 04 грн., у тому числі за 2016 рік - на 1 684 066,44 грн., за 2017 рік - на 14 892 141,60 грн., оскільки не включено до складу інших доходів вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від контрагентів-постачальників, реальність здійснення господарських операцій з якими неможливо підтвердити: ТОВ "Гарний Бізнес" за лютий 2016 року, ТОВ "Койлбокс" за лютий, червень, липень, листопад 2016 року, ТОВ "Гранд-Постач-Регіон" за серпень 2016 року, ПП "Рокі-Вест" за грудень 2016 року, ТОВ "ТД "Карісса" за лютий, березень 2017 року, ПП "Голден Грейн" за березень, квітень 2017 року, ТОВ "Фруктоплюс" за травень 2017 року, ТОВ "Трейд-Групп" за липень 2017 року, ТОВ "Укр-Експо-Сервіс" за липень 2017 року, ТОВ "Укрпрайк" за липень 2017 року, ТОВ "Грин Ланс" за липень 2017 року, ТОВ "БПП "Аксіома" за липень 2017 року, ТОВ "Ізітрейд" за липень 2017 року, ТОВ "Аграрні Традиції СВ" за серпень 2017 року, ТОВ "Веспер і К" за вересень 2017 року, ТОВ "Сільгосп Трейд СВ" за грудень 2017 року;

- завищено показники у рядку 2180 Звіту про фінансові результати "Інші операційні витрати" за 2016 рік на суму 521 667 грн. за рахунок віднесення до їх складу вартості послуг, отриманих від ТОВ "Артік-Трейд", ТОВ "Тріалон" за жовтень 2016 року, які фактично не виконувалися;

- завищено показники у рядку 2050 Звіту про фінансові результати "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" на загальну суму 10 917 477, 10 грн., у тому числі за 2016 рік - на 1 255 235, 42 грн. (безпідставно сформовано витрати у сумі 966 580 грн. вартості товарно-матеріальних цінностей (ящик зернотуковий СЗ-3,6, ящик зернотуковий СРЗ3,6), списаної на фінансовий результат без відповідного відображення доходу від реалізації товару; застосовані некоректні бухгалтерські проведення на суму 288 655, 42 грн.), за 2017 рік - на 8 349 258, 66 грн. (застосовані некоректні бухгалтерські проведення на суму 8 349 258, 66 грн.), за І півріччя 2018 року - на 1 312 983,02 грн. (застосовані некоректні бухгалтерські проведення на суму 8 349 258, 66 грн.).

Щодо податкового повідомлення-рішення форми "Р" №00000221404 від 19.10.2018 року, то, виходячи з пункту 3.1.2 акту перевірки №137/11-28-14-04/37297680 від 13.09.2018 року та наданого відповідачем розрахунку (а.с. 124 - 125, т.49) сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 072 111 грн. донарахована у зв`язку з виявленими порушеннями п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПК України, які полягали в тому, що підприємством:

- занижено податкове зобов`язання на 193316 грн. за липень 2016 року, оскільки не нараховані податкові зобов`язання, виходячи з вартості товарів (ящик зернотуковий СЗ-3,6, ящик зернотуковий СРЗ3,6), списаної на фінансовий результат без відповідного відображення доходу від реалізації товару, як таких, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків;

- завищено податковий кредит на 2 878 795 грн., у тому числі:

- на суму 2 867 036 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Гарний Бізнес" за лютий 2016 року, ТОВ "Койлбокс", червень, липень, листопад 2016 року, ТОВ "Гранд-Постач-Регіон" за серпень 2016 року, ПП "Рокі-Вест" за грудень 2016 року, ТОВ "ТД "Карісса" за лютий, березень 2017 року, ПП "Голден Грейн" за березень, квітень 2017 року, ТОВ "Фруктоплюс" за травень 2017 року, ТОВ "Трейд-Групп" за липень 2017 року, ТОВ "Укр-Експо-Сервіс" за липень 2017 року, ТОВ "Укрпрайк" за липень 2017 року, ТОВ "Грин Ланс" за липень 2017 року, ТОВ "БПП "Аксіома" за липень 2017 року, ТОВ "Ізітрейд" за липень 2017 року, ТОВ "Аграрні Традиції СВ" за серпень 2017 року, ТОВ "Веспер і К" за вересень 2017 року, ТОВ "Сільгосп Трейд СВ" за грудень 2017 року, а також ТОВ "Артік-Трейд" за жовтень 2016 року, ТОВ "Тріалон" за жовтень 2016 року, реальність здійснення господарських операцій з якими неможливо підтвердити;

- на суму 6 250 грн. по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 у березні, червні, листопаді 2016 року (щодо яких є розбіжності в автоматизованій системі співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів);

- на суму 5 509 грн. по взаємовідносинах з ПП "Окко-Бізнес Контракт" за жовтень та листопад 2017 року, у зв`язку з непроведенням відповідних коригувань податкового кредиту по розрахунках коригування податкових зобов`язань, здійснених ПП "Окко-Бізнес Контракт" внаслідок коригування кількісних та вартісних показників.

Останнє порушення позивач не заперечує, донарахування грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 5 509 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 50% від суми нарахованого податкового зобов`язання не оскаржує.

Перевіряючи викладені в акті перевірки обставини про непідтвердження факту придбання та використання в господарській діяльності товарів та послуг по взаємовідносинах з ТОВ "Гарний Бізнес", ТОВ "Койлбокс", ТОВ "Гранд-Постач-Регіон", ПП "Рокі-Вест", ТОВ "ТД "Карісса", ПП "Голден Грейн", ТОВ "Фруктоплюс", ТОВ "Трейд-Групп", ТОВ "Укр-Експо-Сервіс", ТОВ "Укрпрайк", ТОВ "Грин Ланс", ТОВ "БПП "Аксіома", ТОВ "Ізітрейд", ТОВ "Аграрні Традиції СВ", ТОВ "Веспер і К", ТОВ "Сільгосп Трейд СВ", а також ТОВ "Артік-Трейд", ТОВ "Тріалон", суд дійшов до таких висновків.

Виявлені порушення податкового законодавства кваліфіковані контролюючим органом за пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, а також п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України і полягали в тому, що позивач занизив об`єкт оподаткування податком на прибуток та сформував податковий кредит на підставі документів, виписаних цими контрагентами, господарські операціями з якими фактично не здійснювалися.

За розрахунками відповідача, позивачем занижено дохід за рахунок не включення до складу інших доходів вартості товарно-матеріальні цінностей по взаємовідносинах з ТОВ "Гарний Бізнес", ТОВ "Койлбокс", ТОВ "Гранд-Постач-Регіон", ПП "Рокі-Вест", ТОВ "ТД "Карісса", ПП "Голден Грейн", ТОВ "Фруктоплюс", ТОВ "Трейд-Групп", ТОВ "Укр-Експо-Сервіс", ТОВ "Укрпрайк", ТОВ "Грин Ланс", ТОВ "БПП "Аксіома", ТОВ "Ізітрейд", ТОВ "Аграрні Традиції СВ", ТОВ "Веспер і К", ТОВ "Сільгосп Трейд СВ", на загальну суму 16 576 208 грн., а також завищено витрати на суму 521 667 грн. (по взаємовідносинах з ТОВ "Артік-Трейд", ТОВ "Тріалон"), що призвело до заниження суми податку на прибуток підприємств на 3 077 617 грн., а саме по взаємовідносинах з ТОВ "Гарний Бізнес" за 2016 рік - 81 279 грн., ТОВ "Койлбокс" за 2016 рік - 140 037 грн., ТОВ "Гранд-Постач-Регіон" за 2016 рік - 77 146 грн., ПП "Рокі-Вест" за 2016 рік - 4 669 грн., ТОВ "ТД "Карісса" за 2017 рік - 654 615 грн., ПП "Голден Грейн" за 2017 рік - 416 556 грн., ТОВ "Фруктоплюс" за 2017 рік - 184 239 грн., ТОВ "Трейд-Групп" за 2017 рік - 17435 грн., ТОВ "Укр-Експо-Сервіс" за 2017 рік - 16 848 грн., ТОВ "Укрпрайк" за 2017 рік - 30 802 грн., ТОВ "Грин Ланс" за 2017 рік - 15 219 грн., ТОВ "БПП "Аксіома" за 2017 рік - 158 404 грн., ТОВ "Ізітрейд" за 2017 рік - 141 475 грн., ТОВ "Аграрні Традиції СВ" за 2017 рік - 314 582 грн., ТОВ "Веспер і К" за 2017 рік - 364 034 грн., ТОВ "Сільгосп Трейд СВ" за 2017 рік - 366 376 грн., а також ТОВ "Артік-Трейд" за 2016 рік - 66 900 грн., ТОВ "Тріалон" за 2016 рік - 27 000 грн.

Також позивачем завищено податковий кредит у відповідних податкових періодах, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на суму 2 867 036 грн., зокрема по взаємовідносин з ТОВ "Гарний Бізнес" (за лютий 2016 року - 75 258 грн.), ТОВ "Койлбокс" (за лютий 2016 року - 2 277 грн., за травень 2016 року - 59 462 грн., за липень 2016 року - 50 300 грн., за листопад 2016 року - 18 187, 50 грн.), ТОВ "Гранд-Постач-Регіон" (за серпень 2016 року - 71 432 грн.), ПП "Рокі-Вест" (за грудень 2016 року - 4 323 грн.), ТОВ "ТД "Карісса" (за лютий 2017 року - 191 667 грн., за березень 2017 року - 414 458 грн.), ПП "Голден Грейн" (за березень 2017 року - 141 045 грн., за квітень 2017 року - 244 656 грн.), ТОВ "Фруктоплюс" (за травень 2017 року - 170 592 грн.), ТОВ "Трейд-Групп" (за липень 2017 року - 16 143 грн.), ТОВ "Укр-Експо-Сервіс" (за липень 2017 року - 15 600 грн.), ТОВ "Укрпрайк" (за липень 2017 року - 28 520 грн.), ТОВ "Грин Ланс" (за липень 2017 року - 14 092 грн.), ТОВ "БПП "Аксіома" (за липень 2017 року - 146 670 грн.), ТОВ "Ізітрейд" (за липень 2017 року - 130995 грн.), ТОВ "Аграрні Традиції СВ" (за серпень 2017 року - 291 280 грн.), ТОВ "Веспер і К" (за вересень 2017 року - 337 069 грн.), ТОВ "Сільгосп Трейд СВ" (за грудень 2017 року - 339 237 грн.), а також ТОВ "Артік-Трейд" (за жовтень 2016 року - 74 333 грн.), ТОВ "Тріалон" (за жовтень 2016 року - 30 000 грн.)

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку.

Таким чином, з метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, специфіку предмету поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Такий правовий висновок сформульований у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 року у справі №П/811/1827/15, від 04.02.2020 року у справі №808/442/16.

У ході судового розгляду справи представник позивача доводив те, що дані податкового обліку ТОВ "Промагролізинг Плюс", у яких відображені його взаємовідносини з контрагентами, що не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами.

Натомість, представник відповідача наполягав на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та вказаними контрагентами.

Перевіряючи доводи сторін, суд установив, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Гарний Бізнес", з яким уклав договір поставки №2622 від 26.02.2016 року. На виконання умов цього договору ТОВ "Гарний Бізнес" у лютому 2016 року відвантажено позивачу товар (металопрокат) на загальну суму 451550,40 грн., в т.ч. ПДВ - 75258,40 грн. Передача товару оформлена видатковою накладною №355 від 26.02.2016 року зі складанням податкової накладної №355 від 26.02.2016 року (а.с. 16 - 19, т. 3). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковою накладною, складеною ТОВ "Гарний Бізнес" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за лютий 2016 року - 75258, 40 грн. (а.с. 138 - 162, т.8)

Також позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Койлбокс", оформлені договором поставки №3/2406-15 від 24.06.2015 року. За цим договором ТОВ "Койлбокс" у лютому, травні, липні, листопаді 2016 року відвантажено позивачу товар (металопрокат) на загальну суму 781 361,03 грн., в т.ч. ПДВ - 130 226,84 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі. (а.с. 20 - 43, т. 3)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Койлбокс" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, а саме за лютий 2016 року - 2277 грн., за травень 2016 року - 59 462, 17 грн., за липень 2016 року - 50300, 17 грн., за листопад 2016 року - 18 187, 50 грн. (а.с. 138 - 162, 214 - 235, т.8, а.с. 25 - 46, 131 - 155, т.11)

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Гранд-Постач-Регіон", то вони випливають із договору поставки №3108 від 31.08.2016 року, за яким у серпні 2016 року ТОВ "Гранд-Постач-Регіон" відвантажено позивачу товар (труба профільна) на загальну суму 428 590,03 грн., в т.ч. ПДВ - 71431,67 грн. Передача товару оформлена видатковою накладною №8 від 31.08.2016 року зі складанням податкової накладної №8 від 31.08.2016 року. Позивачем в касу ТОВ "Гранд-Постач-Регіон" внесено кошти готівкою в якості оплати за поставлений товар. (а.с. 8 - 13, 212 - 250 т. 7).

Суми ПДВ за податковою накладною, складеною ТОВ "Гранд-Постач-Регіон" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року - 71431, 67 грн. (а.с. 47 - 72, т. 11)

Господарські операції позивача з ПП "Рокі-Вест" випливають із договору поставки №1/13/01 від 13.01.2016 року, на виконання якого ПП "Рокі-Вест" у грудні 2016 року відвантажено позивачу товар (зварювальний напівавтомат, пальник, шлейф, падаючий механізм, підігрівач) на загальну суму 25939,98 грн., в т.ч. ПДВ - 4323,33 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Розрахунки між сторонами проведені в безготівковій формі. (а.с. 44 - 78, т. 3).

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ПП "Рокі-Вест" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року - 4323, 33 грн. (а.с. 156 - 178, т.11)

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ТД "Карісса", судом установлено що між ними укладено договори поставки №3472-16 від 01.12.2016 року, №2016/77 від 27.12.2016 року та №36 від 23.02.2017 року. На виконання умов вказаних договорів ТОВ "ТД "Карісса" у грудні 2016 року та лютому-березні 2017 року відвантажено позивачу товар (металопрокат) на загальну суму 4 663 780,21 грн., в т.ч. ПДВ - 777 296,71 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі та готівкою. (а.с.1 - 250, т. 5, а.с. 1 - 250, т.6, а.с. 1- 7, т.7)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "ТД "Карісса" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, а саме за грудень 2016 року - 171 171, 68 грн., за лютий 2017 року - 191 666, 67 грн., за березень 2017 року - 414458, 36 грн. (а.с. 182 - 209, 210 - 240 т.9, а.с. 156 - 178, т.11)

Досліджуючи взаємовідносини позивача з ПП "Голден Грейн", суд установив, що вони випливають із укладеного договору поставки №150/17 від 27.03.2017 року. На виконання умов вказаного договору ПП "Голден Грейн" у березні - квітні 2017 року відвантажено позивачу товар (лист г/, труба профільна, швелер, шестигранник) на загальну суму 2 314 210, 08 грн., в т.ч. ПДВ - 385 701, 68 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних (а.с. 2 - 15, т. 2). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ПП "Голден Грейн" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, а саме за березень 2017 року - 141 045 грн., за квітень 2017 року - 244 656, 68 грн. (а.с. 210 - 247, т.9)

Також позивач за договором поставки №823/05 від 15.05.2017 року, укладеним з ТОВ "Фруктоплюс", придбав у нього металеві вироби (металопрокат). ТОВ "Фруктоплюс" у травні 2017 року відвантажено позивачу товар (металопрокат) на загальну суму 1023550,14 грн., в т.ч. ПДВ - 170591,69 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних (а.с. 79 - 88, т. 2). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Фруктоплюс" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за травень 2017 року - 170 591, 60 грн. (а.с. 20 - 47, т.10)

За договором поставки №379/19072017 від 19.07.2017 року, укладеним між позивачем та ТОВ "Трейд-Групп", останній відвантажив товар (металопрокат) на загальну суму 96859,98 грн., в т.ч. ПДВ - 16143,33 грн. Передача товару оформлена видатковою накладною №376 від 19.07.2017 року зі складанням податкової накладної №379 від 19.07.2017 року (а.с. 72 - 78, т.2). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковою накладною, складеною ТОВ "Трейд-Групп" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року - 16143, 33 грн. (а.с. 93 - 120, т.10)

Господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "Укр-Експо-Сервіс" випливають із укладеного договору поставки №10/07-17 від 10.07.2017 року, на виконання якого ТОВ "Укр-Експо-Сервіс" у липні 2017 року поставлено позивачу товар (металопрокат) на загальну суму 93600 грн., в т.ч. ПДВ - 15 600 грн. Передача товару оформлена видатковою накладною №30 від 17.07.2017 року зі складанням податкової накладної №33 від 17.07.2017 року. Позивачем в касу ТОВ "Укр-Експо-Сервіс" внесено кошти готівкою в якості оплати за поставлений товар. (а.с. 89 - 122, т. 2).

Суми ПДВ за податковою накладною, складеною ТОВ "Укр-Експо-Сервіс" про поставку товарів, включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року - 15 600 грн. (а.с. 93 - 120, т.10)

Також позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Укрпрайк", які ґрунтуються на договорі поставки №14/07-17 від 14.07.2017 року. За цим договором ТОВ "Укрпрайк" у липні 2017 року відвантажено позивачу товар (металопрокат) на загальну суму 171120 грн., в т.ч. ПДВ - 28520 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Позивачем в касу ТОВ "Укрпрайк" внесено кошти готівкою в якості оплати за поставлений товар. (а.с. 130 - 189, т. 2).

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Укрпрайк" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року - 28520 грн. (а.с. 93 - 120, т.10)

Господарські операції позивача з ТОВ "Грин Ланс" випливають із укладеного договору поставки №17/07-17 від 17.07.2017 року, за яким ТОВ "Грин Ланс" у липні 2017 року відвантажено позивачу металопрокат на загальну суму 84550 грн., в т.ч. ПДВ - 14091,67 грн. Передача товару оформлена видатковою накладною №9 від 18.07.2017 року зі складанням податкової накладної №11 від 18.07.2017 року. Позивачем в касу ТОВ "Грин Ланс" внесено кошти готівкою в якості оплати за поставлений товар. (а.с. 190 - 220, т. 2).

Суми ПДВ за податковою накладною, складеною ТОВ "Грин Ланс" про поставку товарів, включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року - 14091, 67 грн. (а.с. 93 - 120, т.10)

За договором поставки №189/2807 від 28.07.2017 року, укладеним з ТОВ "БПП "Аксіома", позивач придбав у нього товар - металопрокат. ТОВ "БПП "Аксіома" у липні 2017 року відвантажено позивачу товар (металопрокат) на загальну суму 880019,88 грн., в т.ч. ПДВ - 146669,98 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних (а.с. 123 - 129, т. 2). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "БПП "Аксіома" про поставку товарів, включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року - 146 669, 98 грн. (а.с. 93 - 120, т.10)

Досліджуючи взаємовідносини позивача з ТОВ "Ізітрейд", суд установив, що вони випливають із договору поставки №26/07 від 26.07.2017 року. На виконання умов вказаного договору ТОВ "Ізітрейд" у липні 2017 року відвантажено позивачу металопрокат на загальну суму 785 969,94 грн., в т.ч. ПДВ - 130 994,99 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних (а.с. 16 - 23, т. 2). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Ізітрейд" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року - 130 994, 99 грн. (а.с. 93 - 120, т.10)

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Аграрні Традиції СВ", то вони ґрунтуються на договорі поставки №121-1/17 від 03.08.2017 року. На виконання цього договору ТОВ "Аграрні Традиції СВ" у серпні 2017 року відвантажено позивачу товар (металовироби) на загальну суму 1747679,94 грн., в т.ч. ПДВ - 291279,99 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних (а.с. 221 - 250, т. 2; а.с. 1-2, т. 3). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Аграрні Традиції СВ" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2017 року - 291 279, 99 грн. (а.с. 121 - 163, т.10)

Взаємовідносини позивача з ТОВ "Веспер і К" оформлені договором поставки №149-1/17 від 20.09.2017 року, за яким ТОВ "Веспер і К" у вересні 2017 року відвантажено позивачу товар (металопрокат) на загальну суму 2022411,48 грн., в т.ч. ПДВ - 337068,58 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних (а.с. 24 - 71, т. 2). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Веспер і К" про поставку товарів, включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2017 року - 337 068, 58 грн. (а.с. 164 - 201, т.10)

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Сільгосп Трейд СВ", то вони оформлені договором поставки №193-2/17 від 18.12.2017 року. На виконання умов цього договору ТОВ "Сільгосп Трейд СВ" у грудні 2017 року відвантажено позивачу товар (металовироби) на загальну суму 2035419,96 грн., в т.ч. ПДВ - 339236,66 грн. Передача товару оформлена видатковими накладними зі складанням податкових накладних (а.с. 3 - 15, т. 3). Доказів проведення розрахунків за цим договором суду не надано.

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Сільгосп Трейд" про поставку товарів, включено позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ грудень 2017 року - 339 236, 66 грн. (а.с. 1 - 24, т.11)

Поставлені вказаними контрагентами товари були придбані позивачем з метою використання у виробничому процесі, зокрема при виробництві сільськогосподарських машин та устаткування. Надходження товарів, як виробничих запасів, їх рух, передача у виробництво, а також передача виготовленої продукції на склад підтверджується накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актами списання, накладними на передачу готової продукції (а.с. 119 - 250, т.35, а.с. 1 - 101, т.36)

Операції з оприбуткування, переміщення по складу та списання придбаного товару відображено у бухгалтерському обліку позивача відповідними проводками. (а.с. 208 - 260, т.11, тт.12 - 33, а.с. 1 - 187, т.34, а.с. 103 - 250, т. 36, тт. 37 - 47, а.с. 1 - 243, т. 48)

Суд, дослідивши обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ "Гарний Бізнес", ТОВ "Койлбокс", ТОВ "Гранд-Постач-Регіон", ПП "Рокі-Вест", ТОВ "ТД "Карісса", ПП "Голден Грейн", ТОВ "Фруктоплюс", ТОВ "Трейд-Групп", ТОВ "Укр-Експо-Сервіс", ТОВ "Укрпрайк", ТОВ "Грин Ланс", ТОВ "БПП "Аксіома", ТОВ "Ізітрейд", ТОВ "Аграрні Традиції СВ", ТОВ "Веспер і К", ТОВ "Сільгосп Трейд СВ" мали місце та фактично здійснені. Товари придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Придбані товари не підпадають під визначення безоплатно наданих товарів, що наведене у пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України. Доходи та витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, та суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені відповідними первинними документами, зокрема податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак відповідно до п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.210 ПК України дають позивачу право для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податкових деклараціях. Первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". У ході розгляду справи достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

Контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що до перевірки йому не були надані підтверджуючі документи щодо факту та способу транспортування отриманих товарно-матеріальних цінностей, зокрема товарно-транспортні накладні.

У зв`язку з цим суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 року у справі №816/166/15-а, від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16, від 24.05.2019 року №826/7423/16.

Товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення для договорів поставки. Відтак, товарно-транспортна накладна не є обов`язковими первинним документом для цілей ведення податкового та бухгалтерського обліку господарських операцій з придбання товарів, а сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій з поставки товарів.

Судом установлено, що позивач не був замовником перевезення товарів, оскільки за умовами договорів поставки перевезення товару здійснювалося силами постачальників, залученими ними транспортними засобами. Натомість факт передачі товарів позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні у нього.

Статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

Як вбачається з акту №137/11-28-14-04/37297680 від 13.09.2018 року, у ході перевірки позивача зустрічні звірки з ТОВ "Гарний Бізнес", ТОВ "Койлбокс", ТОВ "Гранд-Постач-Регіон", ПП "Рокі-Вест", ТОВ "ТД "Карісса", ПП "Голден Грейн", ТОВ "Фруктоплюс", ТОВ "Трейд-Групп", ТОВ "Укр-Експо-Сервіс", ТОВ "Укрпрайк", ТОВ "Грин Ланс", ТОВ "БПП "Аксіома", ТОВ "Ізітрейд", ТОВ "Аграрні Традиції СВ", ТОВ "Веспер і К", ТОВ "Сільгосп Трейд СВ" з питань підтвердження отриманих від ТОВ "Промагролізинг Плюс" відомостей щодо господарських відносин між ними, контролюючим органом не проводилася.

Натомість відповідач використав податкову інформацію щодо цих контрагентів, наявну в базах даних інформаційних систем ДФС, на підставі якої зробив висновки про відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, основних фондів.

Суд вважає, що оскільки зустрічні звірки жодного із безпосередніх контрагентів позивача фактично не проводились, тому така інформація не може бути підставою для висновків щодо проведення безтоварних операцій. Такі висновки є лише припущенням контролюючого органу.

Тому суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків. Схожу правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 року у справі №816/809/17, від 15.05.2018 року у справі №810/4391/16.

Посилання відповідача щодо непідтвердження руху товару по ланцюгу постачання з третіми особами базуються на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних. Однак правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його постачальниками. Такий висновок сформульовано у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 року у справі №818/1504/17, від 17.12.2018 року у справі №810/1753/17.

Суд також звертає увагу, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Будь-яке неналежне виконання платниками податків податкових обов`язків (подавати податкову звітність, сплачувати податки) не може бути підставою для відповідальності іншого платника податків. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо правомірного формування податкового кредиту чи податкових зобов`язань з ПДВ щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит і не можуть свідчити про наявність у нього умислу уникнути від сплати податків у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно формування податкового кредиту та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Суд зауважує, що платник податків (покупець товару/послуг) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності і в подальшому нести відповідальність за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні підтверджуватися належними доказами.

Між тим, таких доказів відповідачем суду не надано, а судом не здобуто.

Посилання відповідача в акті перевірки та у ході судового розгляду на внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали судів у кримінальних провадженнях (а.с. 32 - 36, т. 50), які, на думку відповідача, доводять той факт, що контрагенти позивача задіяні у протиправному фінансово-економічному механізмі, мають ознаки фіктивності та проводять фіктивні фінансові операції, суд відхиляє, оскільки відповідачем не доведено що у вказаних кримінальних провадженнях ухвалено обвинувальні вироки щодо осіб, причетних до діяльності цих суб`єктів. Також відповідачем не доведено, що особи, від імені яких підписані первинні документи про поставку товарів позивачу, заперечують свою участь у створенні та діяльності підприємств або у господарських операціях з позивачем та підписанні відповідних первинних документів.

У ході судового розгляду справи відповідачем не надано достатніх достовірних доказів, які б доводили нереальність виконання операцій з поставки позивачу товарів його контрагентами ТОВ "Гарний Бізнес", ТОВ "Койлбокс", ТОВ "Гранд-Постач-Регіон", ПП "Рокі-Вест", ТОВ "ТД "Карісса", ПП "Голден Грейн", ТОВ "Фруктоплюс", ТОВ "Трейд-Групп", ТОВ "Укр-Експо-Сервіс", ТОВ "Укрпрайк", ТОВ "Грин Ланс", ТОВ "БПП "Аксіома", ТОВ "Ізітрейд", ТОВ "Аграрні Традиції СВ", ТОВ "Веспер і К", ТОВ "Сільгосп Трейд СВ", невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення ТОВ "Промагролізинг Плюс" норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань у деклараціях з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість за цими господарськими операціями з постачання товарів, тому збільшення грошових зобов`язань на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України є неправомірним.

Досліджуючи взаємовідносини позивача з ТОВ "Тріалон" та ТОВ "Артік-Трейд" щодо придбання послуг, що не визнаються відповідачем, суд дійшов до таких висновків.

Так, між позивачем та ТОВ "Тріалон" укладено договір №85 від 05.09.2016 року про надання маркетингових послуг, за умовами якого ТОВ "Промагролізинг Плюс" (замовник) доручив ТОВ "Тріалон" (виконавець) надати замовнику за оплату послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника і які визначені договором. Об`єктом маркетингових досліджень за цим договором є продукція, що реалізується замовником, зокрема сільськогосподарська техніка (сівалки, культиватори, борони, плазмові устаткування). Згідно з пунктами 3.1, 4.1 цього договору виконавець зобов`язаний надати результати досліджень з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень; замовник зобов`язаний прийняти результати досліджень у виконавця негайно (не пізніше 10 календарних днів) після отримання письмової заяви виконавця про закінчення проведення маркетингового дослідження. (а.с. 166 - 169, т. 3)

На підтвердження отримання послуг за цим договором (дослідження кон`юнктури ринку) позивач надав суду податкову накладну №21 від 10.10.2016 року, а також видаткову накладну №21 від 10.10.2016 року на суму 180000 грн., у т.ч. ПДВ - 30000 грн. Позивачем в касу ТОВ "Тріалон" внесено кошти готівкою в якості оплати за договором надання послуг. (а.с. 170 - 227, т.3)

Суму ПДВ за податковою накладною ТОВ "Тріалон" у розмірі 30 000 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року, а витрати у розмірі 150 000 грн. включені до складу загальновиробничих витрат. (а.с. 99 - 130, т.11)

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Артік-Трейд" (з 20.06.2017 року - ТОВ "Темис плюс") то вони випливають із договору №2346/16 від 26.09.2016 року про надання послуги консультування з питань комерційної діяльності та управління та із договору №2347/16 від 26.09.2016 року про надання юридичних послуг.

Так, за договором №2346/16 від 26.09.2016 року ТОВ "Промагролізинг Плюс" (замовник) доручає, а ТОВ "Артік-Трейд" (виконавець) зобов`язується надати йому послуги консультації (в т.ч. письмової) з питань комерційної діяльності та управління щодо захисту бізнесу від сучасних ризиків. Після завершення надання консультування виконавець та замовник підписують акт приймання консультування. (а.с. 15 - 17, т. 4)

За умовами договору №2347/16 від 26.09.2016 року ТОВ "Артік-Трейд" (виконавець) зобов`язується надати юридичні послуги ТОВ "Промагролізинг Плюс" (замовник) на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у договорі за погодженням сторін. Комплекс юридичних послуг за вказаним договором включає: підготовку аналітичних висновків з питань застосування законодавства України та інших держав, експертних висновків стосовно законності вчинення правочинів, розробку проектів договорів, локальних документів суб`єкта господарювання, надання усних та письмових консультацій, інформаційних довідок, а також представництво інтересів замовника у міжнародних комерційних і третейських судах, органах державної влади та місцевого самоврядування. (а.с. 9 - 12, т. 4)

ТОВ "Артік-Трейд" на адресу позивача виписано податкову накладну №43 від 10.10.2016 року на суму 96000 грн., у т.ч. ПДВ - 16000 грн., про надання послуг з консультування з питань комерційної діяльності, податкову накладну №44 від 10.10.2016 року на суму 350 000 грн. в т.ч. ПДВ - 58 333,33 грн., про надання послуг з консультування за позовними заявами, а також видаткові накладі. (а.с. 13 - 14, 18 - 19, т. 4) Позивачем в касу ТОВ "Артік-Трейд" внесено кошти готівкою в якості оплати за надані послуги. (а.с. 20 - 153, т.1)

Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Артік-Трейд" у розмірі 74333,33 грн. включені позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ на жовтень 2016 року, а витрати у розмірі 371 667 грн. включені до складу загальновиробничих витрат (а.с. 99 - 130, т.11)

Аналізуючи зміст договорів, укладених позивачем з ТОВ "Тріалон" та ТОВ "Артік-Трейд", та характер відносин сторін, передбачених цими договорами, суд дійшов до висновку, що вказані договори за своєю правовою природою є договорами надання послуг.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити отриману послугу.

За визначеннями, наведеними у підпункті 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з підпунктами 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У підпункті 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Відповідно до пункту 186.3 статті 186 ПК України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп`ютерних систем.

Позивач факт отримання послуг від ТОВ "Тріалон" та ТОВ "Артік-Трейд" доводить наданням податкових та видаткових накладних, актів здачі - прийняття виконаних робіт, квитанцій про прийняття готівки.

Між тим, як слушно вказує відповідач, у цих документах не розкрито зміст наданих послуг, відсутня деталізована інформація про їх обсяг та характер, періодичність, місце та кількість часу, витраченого на їх надання, що свідчить про їх невідповідність вимогам до первинних документів, визначеним частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині змісту та обсягу господарських операцій.

Виходячи з предмету договору №85 від 05.09.2016 року про надання маркетингових послуг, укладеного з ТОВ "Тріалон", результати проведених досліджень кон`юнктури ринку мали б бути втілені у певній формі, як-от звіт, висновок тощо, який містив би детальний та повний опис усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень (зокрема вивчення потенціалу ринку, інформованості, прийнятності продуктів, популярності визначеного товару та послуг і купівельних звичок споживачів задля сприяння збуту та розроблення нових видів товарів і послуг, у т.ч. статистичний аналіз результатів), а також методику, висновки проведених досліджень та рекомендації замовнику. Однак, такого документу позивачем ні у ході перевірки, ні у ході судового розгляду не надано.

Надання виконавцем (отримання замовником) консультацій та юридичних послуг, обумовлених договорами №2346/16 від 26.09.2016 року та №2347/16 від 26.09.2016 року, укладеними з ТОВ "Артік-Трейд", також документально не зафіксовано, що унеможливлює визначення їх вартості та з`ясування, чи відповідає цілям ділового обороту сплата позивачем за такі послуги коштів з огляду на можливий практичний результат їх використання підприємством та очікуваний економічний ефект від такого використання. У ході розгляду справи позивачем не надано суду жодного його завдання/запиту, адресованого ТОВ "Артік-Трейд" щодо необхідності отримання консультацій, та доказів, які свідчать, що позивач потребував таких консультацій та використав їх у своїй господарській діяльності. З наданих документів не вбачається, які саме фактори бралися до уваги сторонами при визначенні розміру оплати наданих послуг (обсяг і час роботи, професійний досвід консультантів тощо). Кошторис послуг, який міг би визначити перелік наданих послуг та вартість кожної з них, в залежності від виду наданих послуг, їх обсягів, складності і терміновості, відсутній.

У ході судового розгляду справи позивачем не доведено розумну економічну причину (ділову мету), яка з урахуванням комерційного інтересу, розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди, спонукала його замовити упродовж жовтня 2016 року маркетингові, юридичні, консультаційні послуги загальною вартістю 626 000 грн., яка не є співмірною отриманим результатам. Доказів щодо економічного ефекту від використання результатів наданих послуг у власній господарській діяльності з метою отримання доходу позивачем суду не надано.

Суд погоджується з доводами відповідача про сумнівність укладання спірних договорів про надання послуг, з огляду на те, що у них зазначені недостовірні відомості про місцезнаходження виконавців. Так, у договорі №85 від 05.09.2016 року про надання маркетингових послуг юридичною адресою ТОВ "Тріалон" зазначено: 83000, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Фонтанна, 70. Між тим, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань це місцезнаходження ТОВ "Тріалон" зареєстровано лише 26.12.2016 року. Натомість станом на 05.09.2016 року місцезнаходженням ТОВ "Тріалон" була така адреса: 25006, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Медведєва, 1А, офіс 315. (а.с. 53 - 58, т.35, а.с. 163 - 168, т.50)

У договорах №2346/16 від 26.09.2016 року та №2347/16 від 26.09.2016 року про надання послуг, укладених з ТОВ "Артік-Трейд", юридичною адресою останнього зазначено: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Апатова, 116А. Однак за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань це місцезнаходження ТОВ "Артік-Трейд" зареєстровано лише 23.12.2016 року. Натомість станом на 26.09.2016 року місцезнаходженням ТОВ "Артік-Трейд" була така адреса: 08161, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, вул. Шевченка, 186, офіс 2/8. (а.с. 40 - 52, т.35)

У ході судового розгляду не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання позивачем послуг у ТОВ "Тріалон" та ТОВ "Артік-Трейд", а надані первинні документи складені всупереч положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не відображають реального змісту господарських операцій.

Враховуючи непідтвердження фактичного постачання ТОВ "Тріалон" та ТОВ "Артік-Трейд" позивачеві послуг, суд погоджується з висновками відповідача про безпідставність формування податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виписаних цими контрагентами, а також безпідставність віднесення їх вартості до складу загальновиробничих витрат та собівартості реалізованої продукції.

Крім того, у ході перевірки відображених у рядку 2050 Звіту про фінансові результати "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показників встановлено їх завищення на загальну суму 10 917 477,10 грн., у тому числі за 2016 рік - на суму 1 255 235,42 грн., за 2017 рік - на суму 8 349 256,66 грн., за півріччя 2018 року - на суму 1 312 983,02 грн.

Так, відповідно до аналізу бухгалтерського рахунку 26 "Готова продукція" станом на 01.01.2016 року рахується дебетове сальдо у сумі 966 580 грн. Згідно з даними бухгалтерського обліку в липні 2016 року списано на фінансовий результат товарно-матеріальні цінності (ящик зернотуковий СЗ-3,6, ящик зернотуковий СРЗ-3,6), що відображено наступними бухгалтерськими проведеннями: ДТ 79 та КТ 26. Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних, первинних документів підприємства не встановлено факту реалізації даного товару (ящик зернотуковий СЗ-3,6, ящик зернотуковий СРЗ-3,6) та за даними бухгалтерського обліку за 2016 рік відсутнє відображення доходу від реалізації даного товару (відсутнє бухгалтерське проведення по ДТ 36 та КТ 79). Витрати, що відображені кореспонденцією рахунків у 2016 році по ДТ 79 та КТ 26 у загальній сумі 966 580 грн., відображено у Звіті про фінансові результати (форма №2) за 2016 рік по рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)". За висновками контролюючого органу, з огляду на відсутність факту отримання доходу від реалізації товарів (ящик зернотуковий СЗ-3,6, ящик зернотуковий СРЗ-3,6), підприємством безпідставно сформовано витрати по рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції" у сумі 966 580 грн. та занижено фінансовий результат до оподаткування за 2016 рік на суму 966 580 грн., що є порушенням пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України та призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств на суму 173 984 грн. Крім того, на порушення п.198.5 ст.198 ПК України платником не нараховано податкові зобов`язання, виходячи з вартості цих товарів, як таких, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, та занижено податкові зобов`язання з ПДВ за липень 2016 року на суму 193 316 грн.

Крім того, згідно даних бухгалтерського обліку підприємством застосовано некоректні бухгалтерські проведення. Так, аналізом бухгалтерського рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" встановлено застосування бухгалтерського проведення ДТ 79 КТ 91: за 2016 рік - на загальну суму 288 655, 42 грн., за 2017 рік - на загальну суму 8 349 258,66 грн., за півріччя 2018 року - на загальну суму 1 312 983, 02 грн., що є порушенням Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291. Витрати, що відображені кореспонденцією рахунків по ДТ 79 та КТ 91 у загальній сумі 9 950 897,10 грн., відображено у Звітах про фінансові результати за 2016 рік, 2017 рік, півріччя 2018 року по рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)". За висновками контролюючого органу, це порушення призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за 2016 рік на суму 288 655, 42 грн., за 2017 рік - на суму 8 349 258,66 грн., за півріччя 2018 року - на суму 1 312 983, 02 грн., та до заниження податкового зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств на суму 51 958 грн. за 2016 рік, на суму 1 502 867 грн. за 2017 рік, на суму 236 337 грн. за півріччя 2018 року.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248, затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Відповідно до пунктів 4, 5, 6, 7 цього Положення об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з пунктами 10, 11 цього Положення собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

У пункті 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 року за №336/22868, визначено, що витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ цього Положення фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за №893/4186, затверджено Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов`язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності. Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Так, відповідно до Інструкції рахунки класу 9 "Витрати діяльності" застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової та іншої діяльності підприємства. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 "Витрати". За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 "Фінансові результати".

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. За дебетом рахунку 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

На рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі. За дебетом рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" відображається сума визнаних витрат, за кредитом - щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 "Виробництво" та 90 "Собівартість реалізації"'. Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 року №137, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 року за №392/3685, затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", яким визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності.

Відповідно до пунктів 4, 5 цього Положення виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

Згідно з пунктом 9 Методичних рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 року №356, виправлення помилок минулих років підлягає обов`язковому оформленню у місяці виявлення помилки шляхом складання бухгалтерської довідки, в якій зазначається зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка. В періоді складання бухгалтерської довідки її дані заносяться до регістрів бухгалтерського обліку підприємства.

У даній справі суд за клопотанням позивача з метою оцінки фінансово-економічних результатів його господарської діяльності призначив судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання, чи підтверджуються документами податкового та бухгалтерського обліку висновки акту перевірки №137/11-28-14-04/37297680 від 13.09.2018 року в частині, що оскаржується позивачем.

На виконання ухвали суду судовим експертом Антоненко Н.В. проведено судову економічну експертизу та складено висновок №3/1 від 20.08.2019 року. (а.с. 75 - 119, т. 50)

Проведеним дослідженням методом документальної перевірки способом співставлення та арифметичного підрахунку, яке було проведено на підставі документів бухгалтерського та податкового обліку (оборотно - сальдові відомості, обороти рахунків, регістрів синтетичного та аналітичного обліку по рахункам 20, 22, 23, 26, 28, 63, 64, 66, 651, 901, 902, 903, 91, 79), встановлено, що ТОВ "Промагролізинг Плюс" здійснені виправлення помилкових кореспонденцій рахунків, допущених у бухгалтерському обліку, шляхом складання бухгалтерських довідок та додаткових проводок і ці помилки не вплинули на фінансовий результат до оподаткування та не призвели до його заниження. Таким чином, експертним дослідженням підтверджено правомірність формування витрат по рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" за 2016 рік на суму 1 255 235,42 грн., за 2017 рік на суму 8 349 256,66 грн., за півріччя 2018 року на суму 1 312 983,02 грн. та спростовані висновки контролюючого органу про порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.198.5 ст. 198 ПК України, які б призвели до заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Перевіряючи висновки акту перевірки 137/11-28-14-04/37297680 від 13.09.2018 року про завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 у березні, червні, листопаді 2016 року на загальну суму 6250 грн., суд установив, що позивач мав систематичні господарські відносини з цим постачальником, у якого придбавав товар - вали карданні.

Зокрема у березні, червні, листопаді 2016 року позивач придбав у ФОП ОСОБА_1 вали карданні у кількості 30 шт. на суму 37500,03 грн. Факт поставки товарів підтверджується видатковими накладними, а також податковими накладними №116 від 30.03.2016 року на суму 12500 грн., у т.ч. ПДВ - 2083, 33 грн., №107 від 21.06.2016 року на суму 13500 грн., у т.ч. ПДВ - 2250 грн., №49 від 14.11.2016 року на суму 11500 грн., у т.ч. ПДВ - 1916, 67 грн. (а.с. 79 - 99, т.3)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ФОП ОСОБА_1 про поставку товарів, включено позивачем до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, а саме за березень 2016 року - 2083, 33 грн., за червень 2016 року - 2250 грн., за листопад 2016 року - 1916, 67 грн. (а.с. 167 - 191, 236 - 245, т. 8, а.с. 135 - 155, т.11)

Контролюючий орган у ході перевірки виключив ці суми зі складу податкового кредиту, пославшись на розбіжності в автоматизованій системі співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. (а.с. 1 - 3, т.50)

Судом установлено, що ці розбіжності виникли у зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 на підставі акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області №3198/08-01-13-12/2911121014 від 23.10.2017 року зменшено податкові зобов`язання з ПДВ, у тому числі по взаємовідносинах з ТОВ "Промагролізинг Плюс" у березні, червні, листопаді 2016 року на суму 6250 грн., через непідтвердження придбання товарів, які у подальшому реалізовані ФОП ОСОБА_1 його покупцям, у т.ч. позивачу. (а.с. 172 - 251, т.49)

Проте, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 року, у справі №808/1268/18 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, такі висновки акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області №3198/08-01-13-12/2911121014 від 23.10.2017 року спростовані. Цими судовими рішеннями встановлено безпідставність висновків контролюючого органу щодо неможливості використання ФОП ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей та виготовлення ним продукції, реалізованої його покупцям. (а.с. 91 - 101, т.35)

Також на виконання ухвали суду у цій справі ФОП ОСОБА_1 підтвердив господарські взаємовідносини з позивачем щодо поставки йому товарів та направив до суду відповідні первинні документи. (а.с.89 - 114, т. 35)

Отже, оскільки суми ПДВ за господарськими операціями з придбання товарів у ФОП ОСОБА_1 підтверджені належним чином складеними податковими накладними, тому позивач правомірно відніс їх до податкового кредиту та задекларував у податкових деклараціях, а висновки контролюючого органу про порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України є безпідставними.

Разом з тим, відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність висновків акту перевірки про порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України при відображенні у податковому обліку взаємовідносин щодо придбання послуг у ТОВ "Тріалон", ТОВ "Артік-Трейд". Позивачем такі висновки не спростовані, а правомірність формування податкового кредиту з ПДВ та визначення витрат за правилами бухгалтерського обліку по взаємовідносинах з цими контрагентами належними доказами не підтверджена.

Суд не приймає висновок експерта №3/1 від 20.08.2019 року в частині підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ "Тріалон", ТОВ "Артік-Трейд", оскільки спростування позиції контролюючого органу на предмет нереальності господарських операцій не відноситься до сфери спеціальних знань у сфері економіки, а є питанням права та компетенцією суду, який вирішує спір щодо відповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам.

Як вбачається зі змісту акту перевірки №137/11-28-14-04/37297680 від 13.09.2018 року та наданих відповідачем розрахунків (а.с. 127 - 128, т. 49), вказані порушення призвели до заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 521 667 грн. за 2016 рік та заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 2016 рік на 93 900 грн., що зумовило визначення позивачу грошового зобов`язання на цю суму.

Також суд погоджується з доводами відповідача про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2016 року сум ПДВ у розмірі 104 333 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Тріалон", ТОВ "Артік-Трейд", що призвело до заниження суми податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, на цю ж суму. (а.с. 124 - 125, т.49)

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тож суд визнає правомірним податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000211404 від 19.10.2018 року в частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 93 900 грн. та накладення штрафу у сумі 46 950 грн. (93 900 грн. х 50%), з огляду на те, що визначення податкового зобов`язання з цього податку є повторним після винесення податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000161404 від 12.08.2016 року. (а.с. 38, т.50)

У решті спірне податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000211404 від 19.10.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню, а саме в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 4 948 863 грн. (5 042 763 грн. - 93 900 грн.) та накладення штрафу на суму 2 474 432 грн. (2 521 382 грн. - 46950 грн.)

Також суд визнає правомірним податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000221404 від 19.10.2018 року в частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 109 842 грн. (104 333 грн. + 5509 грн.) та накладення штрафу у сумі 54 921 грн. (109 842 грн. х 50 %), з огляду на те, що визначення податкового зобов`язання з цього податку є повторним після винесення податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000171404 від 12.08.2016 року. (а.с. 37, т.50)

У решті спірне податкове повідомлення-рішення форми "Р" №00000221404 від 19.10.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню, а саме в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 962 269 грн. (3 072 111 грн. - 109 842 грн.) та накладення штрафу на суму 1 481 135 грн. (1 536 056 грн. - 54 921 грн.)

Згідно з пунктами 3.2.2, 3.2.5 акту перевірки №137/11-28-14-04/37297680 від 13.09.2018 року та наданими відповідачем розрахунками до податкових повідомлень-рішень форми "Д" №0002481304 від 19.10.2018 року та №0002491304 від 19.10.2018 року (а.с. 129 - 144, т.49) висновки про заниження податку на доходи фізичних осіб та військового збору обґрунтовані порушеннями пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.176.2 ст.176 ПК України, а також п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" ПК України та полягали в тому, що позивачем:

- несвоєчасно перераховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;

- надміру витрачені кошти в сумі 1 804 250 грн., видані під звіт директору на проведення розрахунків з контрагентами ТОВ "Акта Компані", ТОВ "Праймбуд Компані", ТОВ "Гранд-Постач-Регіон", ТОВ "Агропромінвест-К", ТОВ "Промкомплект ЛТД", ТОВ "ПАК Стор", ТОВ "ТД "Карісса", ТОВ "Укрпрайк", ТОВ "Укр-Експо-Сервіс", ТОВ "Грин Ланс".

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 186 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 186 ПК України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 168.1.6 пункту 168.1 статті 186 ПК України для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Таким чином, податковий агент зобов`язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду.

Згідно з пунктом 168.3 статті 168 ПК України розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України).

Пунктом 168.4 ПК України установлений такий порядок сплати (перерахування) податку до бюджету: 168.4.1. Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України; 168.4.2. такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - відокремлений підрозділ); 168.4.4. юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів; 168.4.7. відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. 1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. 1.2. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. 1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. 1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. 1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. 1.6. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Пунктом 54.2 статті 54 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до абзацу 2 пункту 57.1 статті 57 ПК України податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Статтею 127 ПК України встановлена відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.

Так, пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган у ході перевірки ТОВ "Промагролізинг Плюс" установив, що ним як податковим агентом при виплаті заробітної плати працівникам всупереч пп.168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168, пп."а"176.2 ст.176 ПК України не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у строки, встановлені для місячного податкового періоду. Станом на 30.06.2018 року заборгованість позивача по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб сягнула 132783, 32 грн., а з військового збору - 7 689, 51 грн.

Доказів сплати цієї заборгованості суду не надано. У висновку судової економічної експертизи №3/1 від 20.08.2019 року ці порушення не спростовані.

Суд вважає, що контролюючий орган правомірно визначив ці суми як податкове зобов`язання позивача та зобов`язав його сплатити їх до бюджету, винісши податкові повідомлення-рішення форми "Д".

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.01.2020 року у справі №820/11382/15 зробила правовий висновок, що несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно зі статтею 127 ПК України. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Як вбачається з наданих відповідачем розрахунків, за несплату податку на доходи фізичних осіб за лютий - червень 2018 року на позивача на підставі п.127.1 ст.127 ПК України накладено штраф у сумі 64519, 60 грн., а також нарахована пеня у сумі 5438, 43 грн. За несплату військового збору за квітень - червень 2018 року на підставі п.127.1 ст.127 ПК України накладено штраф у сумі 2564, 75 грн., а також нарахована пеня у сумі 210, 53 грн. (а.с. 130 - 134, 139 - 143, т.49)

У позовній заяві та у ході судового розгляду справи позивач ці розрахунки не заперечував.

Суд погоджується з розрахунками штрафних санкцій, застосованих до позивача на підставі п.127.1 ст.127 ПК України за несплату (неперахування) ним як податковим агентом під час виплати доходу у вигляді заробітної плати податку на доходи фізичних осіб та військового збору та визнає спірні податкові повідомлення-рішення форми "Д" в цій частині правомірними.

Перевіряючи правомірність нарахування пені у вказаних податкових повідомленням - рішеннях, суд виходив з того, що порядок нарахування та сплати пені установлений главою 12 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 129.1 статті 19 ПК України (у редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до пункту 129.5 статті 129 ПК України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за №124/28254, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Відповідно до абзацу 13 пункту 2 розділу ІІ цього Порядку контролюючий орган складає податкове повідомлення-рішення за формою "Д" - за результатами перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкових агентів (юридичних або фізичних осіб), з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, в тому числі податку на доходи фізичних осіб, при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб (додаток 12).

Передбачена додатком 12 форма "Д" податкового повідомлення - рішення визначає, що нарахування пені проводиться відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України.

Між тим, як вбачається зі змісту акту перевірки №137/11-28-14-04/37297680 від 13.09.2018 року, спірних податкових повідомлень-рішень форми "Д" та розрахунків до них (а.с. 130 - 134, 139 - 143, т.49), пеня нарахована на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України. Отже таке нарахування пені суперечить нормам податкового законодавства, а спірні податкові повідомлення-рішення форми "Д" у цій частині є протиправними.

Крім того, контролюючий орган у ході перевірки установив, що ТОВ "Промагролізинг Плюс" протягом періоду, що перевірявся, отримано авансових звітів від директора ОСОБА_2 на загальну суму 8 259 267, 63 грн., виданих з каси підприємства на придбання товарів у ТОВ "Акта Компані", ТОВ "Праймбуд Компані", ТОВ "Гранд-Постач-Регіон", ТОВ "Агропромінвест-К", ТОВ "Промкомплект ЛТД", ТОВ "ПАК Стор", ТОВ "ТД "Карісса", ТОВ "Укрпрайк", ТОВ "Укр-Експо-Сервіс", ТОВ "Грин Ланс". Станом на 30.06.2018 року кредиторська заборгованість ТОВ "Промагролізинг Плюс" перед директором ОСОБА_2 становить 6 455 017, 60 грн. За висновками контролюючого органу, оскільки операції з придбання товарів у ТОВ "Акта Компані", ТОВ "Праймбуд Компані", ТОВ "Гранд-Постач-Регіон", ТОВ "Агропромінвест-К", ТОВ "Промкомплект ЛТД", ТОВ "ПАК Стор", ТОВ "ТД "Карісса", ТОВ "Укрпрайк", ТОВ "Укр-Експо-Сервіс", ТОВ "Грин Ланс" є нереальними, тому кошти, видані під звіт директору ОСОБА_2 в сумі 1804250 грн., на проведення розрахунків з вказаними контрагентами не підтверджують факт придбання та використання у господарській діяльності товарів та підлягають оподаткуванню відповідно до вимог пп.164.2.11 п.164.2 ст.164, пп.170.9.1, 170.9.2 п.170.9 ст.170 ПК України. Вказані суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку підзвіт, не повернуті у встановлені законодавством строки, є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Підпунктом 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом "б" 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПК України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

Відповідно до підпункту 170.9.2 пункту 170.9 статті 170 ПК України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

У ході судового розгляду справи спростовано доводи контролюючого органу про відсутність реального придбання позивачем товарів у ТОВ "Акта Компані", ТОВ "Гранд-Постач-Регіон", ТОВ "ТД "Карісса", ТОВ "Укрпрайк", ТОВ "Укр-Експо-Сервіс", ТОВ "Грин Ланс", якими відповідач обґрунтовував свої висновки про надміру витрачені кошти, отримані директором підприємства під звіт для розрахунків з цими контрагентами, та які не повернуті у встановлені законодавством строки. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Праймбуд Компані", ТОВ "Агропромінвест-К", ТОВ "Промкомплект ЛТД", ТОВ "ПАК Стор", то в акті перевірки №137/11-28-14-04/37297680 від 13.09.2018 року вони не описані, а порушення податкового законодавства, які могли вплинути на заниження бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не встановлені.

Отже, висновки контролюючого органу про перевищення суми коштів, виданих під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, сумі фактичних витрат платника податку на виконання таких дій, та включення до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми у розмірі 1804250 грн. є безпідставними.

У зв`язку з цим суд визнає незаконним нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на цю суму, що за розрахунками відповідача склало 396 054, 17 грн., а також застосування фінансових санкцій, передбачених п.127.1 ст.127 ПК України у сумі 285 025, 11 грн. та нарахування пені у сумі 117 379, 11 грн. (а.с. 129, 135 - 137, т. 49)

Крім того, суд визнає незаконним нарахування позивачу грошового зобов`язання з військового збору, що за розрахунками відповідача склало 27063,76 грн., а також застосування фінансових санкцій, передбачених п.127.1 ст.127 ПК України, у сумі 19476, 76 грн. та нарахування пені у сумі 8020, 93 грн. (а.с. 136 - 137, 138, 144, т.49)

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0002481304 від 19.10.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 396 054, 17 грн., накладення штрафу на суму 285025, 11 грн. та нарахування пені на суму 122817, 54 грн. (5438, 43 грн. + 117 379, 11 грн.).

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0002491304 від 19.10.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення грошового зобов`язання з військового збору на суму 27 063, 76 грн., накладення штрафу на суму 19 476, 76 грн. та нарахування пені на суму 8231,46 грн. (210, 53 грн. + 8020, 93 грн.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач у даній справі заявив позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 13 230 273, 98 грн. Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у сумі 198 578,07 грн. (а.с. 219, т.1), тоді як за ставкою, передбаченою пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання цього позову має становити 198 454, 11 грн. (13 230 273, 98 грн. х 1, 5%), а отже 123, 96 грн. сплачені зайво.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Судом задоволено позовних вимог позивача на загальну суму 12 725 367, 80 грн. (4 948 863 грн. + 2 474 432 грн. + 2 962 269 грн. + 1 481 135 грн. + 396 054, 17 грн. + 285 025, 11 грн. + 122 817, 54 грн. + 27 063, 76 грн. + 19 476, 76 грн. + 8 231,46 грн.). Тож з огляду на часткове задоволення у даній справі позовних вимог, в порядку розподілу судових витрат на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 190 880, 51 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Решта 123, 96 грн. судового збору, сплаченого позивачем зайво, можуть бути повернуті йому з Державного бюджету України за його клопотанням, за ухвалою суду.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" (25006, м. Кропивницький, вул. Калініна, 39/4, кв. 16, код ЄДРПОУ 37297680) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області форми "Р" №00000211404 від 19.10.2018 року, в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 4 948 863 грн. та накладення штрафу на суму 2 474 432 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області форми "Р" №00000221404 від 19.10.2018 року, в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 2 962 269 грн. та накладення штрафу на суму 1 481 135 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області форми "Д" №0002481304 від 19.10.2018 року, в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 396 054, 17 грн., накладення штрафу на суму 285 025, 11 грн. та нарахування пені на суму 122 817, 54 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлін

ня ДФС у Кіровоградській області форми "Д" №0002491304 від 19.10.2018 року, в частині збільшення грошового зобов`язання з військового збору на суму 27 063, 76 грн., накладення штрафу на суму 19 476, 76 грн. та нарахування пені на суму 8 231,46 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг Плюс" судові витрати на сплату судового збору у розмірі 190 880, 51 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш