Рішення № 9020669, 08.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27-88-08/4151-38/401 08.12.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Югтранс»

До Антимонопольного комітету України

Про визнання рішення недійсним

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивача Фірсов С.Г.

Від відповідачів Клімова В.В., Друкар Г.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про визнання нечинним рішення тимчасової адміністративної колегії Відповідача у справі №06-01/2008 від 15.08.08р. №7-р/тк.

01.12.2008 року Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд визнати недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Відповідача у справі №06-01/2008 від 15.08.08 року № 7-р/тк.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Позивач не займає монопольного становища на ринку, Відповідач не дослідив та неправомірно визначив Позивача монополістом на одному маршруті, обгрунтованість та правильність тарифів на маршруті підтверджена експертним висновком та наказом Управління транспортного комплексу міста Одеської міської ради.

Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що враховуючи часові та матеріальні барєри для споживачів послуг Позивача останній займає монопольне становище на ринку перевезення пасажирів маршрутом №150 міста Одеса зі ставкою 100%. Підвищення тарифів на проїзд вказаним маршрутом було здійснено Позивачем з порушенням п.4.1. Методики вивчення попиту населення на пасажирські перевезення, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 21.01.98р. №21 . Отже ці тарифи є необгрнутованими, які Позивач не міг би встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.12.08р. позов задоволено повністю, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.09р. рішення скасовано, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.09р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.09р. та рішення Господарського суду Одеської області від 01.12.08р. у справі №27/88-08-4151. Справу передано до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.09.09р. справу №27/88-08-4151 передано за підсудністю на розгляд Господарському суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.09р. справу №27/88-08-4151 було прийнято до провадження, справі присвоєний №№27/88-08-4151-38/401 розгляд справи призначено на 20.10.09р.

Ухвалою від 20.10.09р. розгляд справи був відкладений на 03.11.09р. у зв`язку з неявкою представника Позивача, неподанням сторонами всіх витребуваних судом доказів у справі та необхідністю витребування нових доказів.Ухвалою від 03.11.09р. розгляд справи був відкладений на 17.11.09р. у зв`язку з неявкою повноважних представників Відповідача. Ухвалою від 17.11.09р. розгляд справи був відкладений на 08.12.09р. у звязку з необхідністю витребування нових доказів у справі.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.07р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та Позивачем був укладений договір №30 про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, згідно з яким Позивачу надано право на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті №150 вул. Ак. Корольова к-тр «Одеса», режим руху звичайний та маршрутне таксі.

Згідно з п.3.1., 3.2., 3.3. договору вартість проїзду на автобусному маршруті загального користування №150 звичайний становить 0,50 грн. за одну поїздку, №150 маршрутне таксі становить 1,25 за одну поїздку. Позивач не має право самостійно змінювати тарифина проїзд. Тарифи на проїзд можуть бути переглянуті за погодженням сторін при наявності техніко-економічного обґрунтування.

24.01.08р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та Позивачем була підписана додаткова угода №7, в якій сторони виклали п.3.1. договору в наступні редакції: вартість проїзду на автобусному маршруті загального користування №150 звичайний становить 0,50 грн. за одну поїздку, №150 маршрутне таксі становить 2,00 за одну поїздку. Позивач не має право самостійно змінювати тарифина проїзд. Тарифи на проїзд можуть бути переглянуті за погодженням сторін при наявності техніко-економічного обґрунтування.

28.01.08р. Управлінням транспортного комплексу Одеської міської ради був прийнятий наказ №02, яким було наказано керівникам підприємств-перевізників не комунальної власності з 24.01.08р. погодити передбачену додатковою угодою загальну та зональну вартість проїзду і меж тарифних зон на міських маршрутах загального користування, в тому числі Позивачу на маршруті №150 в прямому і зворотному напряму 2,00 грн.

18.03.08р. Відповідач прийняв наказ №9 про збирання матеріалів відносно Позивача щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції.

20.03.08р. Позивачем на вимогу Відповідача були подані пояснення, договори, шляхові листи та інші документи.

25.03.08р. Позивачем на вимогу Відповідача були подані пояснення, реєстри отримання виручки, шляхові листи, квитково-касові листи та інші документи.

26.03.08р. Відповідачем було прийняте розпорядження №06-р про початок розгляду справи відносно Позивача за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

09.04.08р. Відповідачем було винесено подання про визнання Позивача таким, що займає монопольне становище на ринку перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №150, про визнання дій Позивача у вигляді здійснення розрахунку тарифу порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та накладення на Позивача штрафу.

14.08.08р. тимчасовою адміністративною колегією Відповідача було прийняте рішення №7-р/тк у справі 06-01/2008 яким вирішено:

1.Визнати, що за результатами діяльності у 2007 році та І півріччі 2008 року Позивач займає монопольне становище на ринку перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 150 міста Одеси (початковий пункт на маршруті вулиця Академіка Корольова, кінцевий пункт кінотеатр «Одеса»).

2.Визнати дії Позивача, які полягають у встановленні такої ціни на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №150 міста Одеси (початковий пункт на маршруті вулиця Академіка Корольова, кінцевий пункт кінотеатр «Одеса») в режимі маршрутного таксі, яку неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку порушенням, передбаченим п.2 ст.50, п.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним становищем.

3.За порушення, зазначене у п.2, накласти на Позивача штраф у розмірі 300000,00 гривень.

4.Зобов'язати Позивача припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п.2, у двомісячний строк з дня отримання цього рішення.

Визнання Позивача таким, що займає монопольне становище на ринку перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №150 міста Одеси у спірному рішенні обґрунтовано Відповідачем тим, що здійснити поїздку від вул. Корольова до кінотеатру «Одеса», скориставшись іншими маршрутами, вимагає більше часу та витрат пасажирів на поїздку, у звязку з чим Відповідачем інші перевізники на інших маршрутах не розглядались.

Порушення Позивачем п.2 ст.50, п.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом встановлення такої ціни на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №150 міста Одеси в режимі маршрутного таксі, яку неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, обґрунтовано у рішення тим, що Позивач здійснив розрахунок тарифу з порушенням п.4.1. Методики вивчення попиту населення на пасажирські перевезення, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 21.01.98р. №21, а саме за відсутності обсягів вибірки обстеження на маршруті, даних про розподіл пасажирів за годинами доби, даних про максимально завантажені перегони за маршрутом, наповнення транспортних засобів за маршрутом тощо.

По шляху слідування маршруту №150 початковий пункт на маршруті вулиця Академіка Корольова, кінцевий пункт кінотеатр «Одеса»існують інші маршрути, зокрема маршрут №221, шлях слідування якого в більшості співпадає з маршрутом №150.

Спір виник з причини того, що Позивач вважає, що спірне рішення підлягає визнанню недійсним, в Відповідач проти цього заперечує.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Згідно з п.2.1. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Відповідача №49-р, визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії: 2.1.1. Встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання. 2.1.2. Складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи. 2.1.3. Складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп). 2.1.4. Визначення товарних меж ринку. 2.1.5. Визначення територіальних (географічних) меж ринку. 2.1.6. Встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку. 2.1.7. Визначення обсягів товару, який обертається на ринку. 2.1.8. Розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку. 2.1.9. Складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку. 2.1.10. Визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку. 2.1.11. Встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

Відповідно до п.6.1. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Відповідача №49-р, територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним.

Як встановлено судом 14.08.08р. тимчасовою адміністративною колегією Відповідача було прийняте рішення №7-р/тк у справі 06-01/2008 яким вирішено визнати, що за результатами діяльності у 2007 році та І півріччі 2008 року Позивач займає монопольне становище на ринку перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 150 міста Одеси (початковий пункт на маршруті вулиця Академіка Корольова, кінцевий пункт кінотеатр «Одеса»). Визнання Позивача таким, що займає монопольне становище на ринку перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №150 міста Одеси обґрунтовано Відповідачем тим, що здійснити поїздку від вул. Корольова до кінотеатру «Одеса», скориставшись іншими маршрутами, вимагає більше часу та витрат пасажирів на поїздку, у звязку з чим Відповідачем інші перевізники на інших маршрутах не розглядались.

При цьому в матеріалах антимонопольної справи відсутні докази: дослідження Відповідачем маршрутних перевезень у місті Одесі та накладання інших маршрутів на маршрут №150; дослідження пасажиропотоку по всьому маршруту №150 від вулиці Академіка Корольова до кінотеатру «Одеса»; дослідження та наявності барєрів для споживачів маршруту №150 користуватись послугами інших перевізників. Це підтверджується самим Відповідачем, який у спірному рішенні зазначив, що інші перевізники на інших маршрутах ним навіть не розглядались.

За вказаних обставин суд вважає, що Відповідач при прийнятті спірного рішення неповно з'ясував обставин, які мають значення для справи та не довів обставин, які мають значення для справи і які визнав встановленими.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Як встановлено судом 23.07.07р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та Позивачем був укладений договір №30 про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, згідно з яким Позивачу надано право на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті №150 вул. Ак. Корольова к-тр «Одеса», режим руху звичайний та маршрутне таксі. Згідно з п.3.1., 3.2., 3.3. договору вартість проїзду на автобусному маршруті загального користування №150 звичайний становить 0,50 грн. за одну поїздку, №150 маршрутне таксі становить 1,25 за одну поїздку. Позивач не має право самостійно змінювати тарифина проїзд. Тарифи на проїзд можуть бути переглянуті за погодженням сторін при наявності техніко-економічного обґрунтування.

Як встановлено судом 24.01.08р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та Позивачем була підписана додаткова угода №7, в якій сторони виклали п.3.1. договору в наступні редакції: вартість проїзду на автобусному маршруті загального користування №150 звичайний становить 0,50 грн. за одну поїздку, №150 маршрутне таксі становить 2,00 за одну поїздку. Позивач не має право самостійно змінювати тарифина проїзд. Тарифи на проїзд можуть бути переглянуті за погодженням сторін при наявності техніко-економічного обґрунтування.

Як встановлено судом 28.01.08р. Управлінням транспортного комплексу Одеської міської ради був прийнятий наказ №02, яким було наказано керівникам підприємств-перевізників не комунальної власності з 24.01.08р. погодити передбачену додатковою угодою загальну та зональну вартість проїзду і меж тарифних зон на міських маршрутах загального користування, в тому числі Позивачу на маршруті №150 в прямому і зворотному напряму 2,00 грн.

Як встановлено судом 14.08.08р. тимчасовою адміністративною колегією Відповідача було прийняте рішення №7-р/тк у справі 06-01/2008 яким вирішено визнати дії Позивача, які полягають у встановленні такої ціни на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №150 міста Одеси (початковий пункт на маршруті вулиця Академіка Корольова, кінцевий пункт кінотеатр «Одеса») в режимі маршрутного таксі, яку неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку порушенням, передбаченим п.2 ст.50, п.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним становищем. Дане порушення Відповідач обґрунтував тим, що Позивач здійснив розрахунок тарифу з порушенням п.4.1. Методики вивчення попиту населення на пасажирські перевезення, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 21.01.98р. №21, а саме за відсутності обсягів вибірки обстеження на маршруті, даних про розподіл пасажирів за годинами доби, даних про максимально завантажені перегони за маршрутом, наповнення транспортних засобів за маршрутом тощо.

З наведених обставин вбачається, що Позивач не має право самостійно змінювати тарифи на перевезення, тариф на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №150 міста Одеси в режимі маршрутного таксі був змінений не Позивачем, а наказом Управління транспортного комплексу Одеської міської ради №02 від 28.01.08р. та угодою між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та Позивачем, які є чинними та не визнані судом недійсними, при наймі доказів на підтвердження іншого суду не подано.

Також в матеріалах антимонопольної справи відсутні докази дослідження та встановлення Відповідачем тієї обставини, що змінений тариф неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, оскільки лише встановлення Відповідачем недотримання п.4.1. Методики вивчення попиту населення на пасажирські перевезення, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 21.01.98р. №21 ще не свідчить, що змінений тариф на маршруті №150 є завищеним, та що за наявності конкуренції на ринку цей тариф був би нижчим.

За вказаних обставин суд вважає, що Відповідач при прийнятті спірного рішення неповно з'ясував обставин, які мають значення для справи, не довів обставин, які мають значення для справи і які визнав встановленими, а окремі висновки у спірному рішенні не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно з ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, а спірне рішення відповідача визнанню недійсним.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 7-р/тк від 15.08.08 року у справі №06-01/2008.

3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (м. Київ, вул.. Урицького, 45; код 00032767) на користь Відкритого акціонерного товариства «Югтранс»(м. Одеса, пр. Жукова, 2, код 03114945) державне мито в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 24.12.2009р.