Рішення № 9020591, 07.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/71507.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСКА ЛІЗИНГ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕРБУД»          

Простягнення 2319452, 28 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Науменко А.В., дов. № б/н від 01.12.2008 р.

Парненко А.А., дов. № б/н від 10.03.2009 р.

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСКА ЛІЗИНГ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕРБУД»про стягнення 346788, 72 грн. суми заборгованості по лізинговим платежам, 1958275, 82 грн. суми поточного боргу та 14387, 74 грн. суми неустойки, нарахованої у зв’язку із простроченням сплати чергових лізингових платежів. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором фінансового лізингу № 900/07/2007 від 09.07.2007 р.

Ухвалою суду від 09.10.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/715 та призначено її розгляд на 02.11.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання, ухвалою суду від 02.11.2009 р. розгляд справи було відкладено до 23.11.2009 р.

Ухвалою суду від 23.11.2009 р. розгляд справи було відкладено до 07.12.2009 р. у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання,

У судовому засіданні 07.12.2009 р. представник позивача повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали від 23.11.2009 р. надав суду додаткові документи у справі.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАСКА ЛІЗИНГ»(лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕРБУД»(лізингоодержувач) був укладений фінансового лізингу № 900/07/2007 від 09.07.2007 р., відповідно до умов якого лізингодавець зобов’язався придбати у власність обладнання (майно) –баштовий кран JS7022A згідно зі встановленою лізингоодержувачем специфікацією та передати його без надання послуг з технічної експлуатації лізингоодержувачу в якості предмету лізингу в тимчасове володіння і користування за плату, а лізингоодержувач зобов’язався прийняти його на умовах даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором лізингу.

У відповідності до частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачі) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з пунктом 2.1. договору фінансового лізингу № 900/07/2007 від 09.07.2007 р., майно набувається лізингодавцем у продавця на умовах договору купівлі-продажу.

Пунктом 2.3. зазначеного договору встановлено, що вартість майна, яке передається лізингодавцем лізингоодержувачу, складає суму, що еквівалентна 445545, 00 у.о., в тому числі НДС в розмірі 20 % - 74257, 50 у.о., яка виражена в гривнях України.

Відповідно до пункту 3.1. договору фінансового лізингу № 900/07/2007 від 09.07.2007 р., передача лізингодавцем майна, а також необхідного устаткування та документів, які є невід’ємною частиною майна, та прийняття якого лізингоотримувачем на правах володіння і користування здійснюється шляхом підписання акту здачі-приймання майна. Приймання майна лізингоодержувачем повинно бути здійснено протягом 5 (п’яти) робочих днів після отримання повідомлення лізингодавця про готовність майна до передачі, про що лізингодавець сповіщає лізингоодержувача шляхом направлення відповідного письмового повідомлення.

В пункті 3.4. вищевказаного договору зазначено, що лізингодавець передає майно та документи лізингооодержувачу в місці передачі майна за договором купівлі-продажу протягом 7 робочих днів з моменту фактичного приймання майна від продавця.

Згідно з пунктом 3.5. договору фінансового лізингу № 900/07/2007 від 09.07.2007 р., з моменту підписання акту здачі-приймання майна право володіння і користування переходить до лізингоотримувача, та зобов’язання лізингодавця щодо передачі майна у фінансовий лізинг лізингоотримувачу вважаються виконаними.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу предмет лізингу - баштовий кран JS7022A, про що свідчить акт здачі-приймання майна від 11.07.2007 р. (додаток № 2 до договору фінансового лізингу № 900/07/2007 від 09.07.2007 р.)

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов’язання за вищевказаним договором.

У відповідності до п. 4.3. договору фінансового лізингу, термін фінансового лізингу складається із періодів, які зазначені в додатку до даного договору № 900/07/2007 від 09.07.2007 р.

Пунктом 5.1. вищезазначеного договору встановлено, що протягом усього терміну дії договору право власності на майно належить лізингодавцю. Право володіння і користування майном в об’ємах та на умовах договору належить лізингоодержувачу.

Згідно з пунктами 6.1. та 6.2. договору фінансового лізингу № 900/07/2007 від 09.07.2007 р., сторони домовились, що валютою договору є «у.о.». Під умовною одиницею мається на увазі сума, що виражена в гривнях України і дорівнює одному долару США за курсом, встановленим НБУ для одного долара США на дату 09.07.07 р. чи за курсом , встановленим НБУ для одного долара США на дату, яка встановлена для проведення наступного лізингового платежу у відповідності до графіку внесення платежів (додаток № 1 до даного договору).

В пункті 6.3. даного договору вказується, що загальна сума усіх лізингових платежів , що має сплатити лізингоодержувач лізингодавцю, становить 566686, 62 у.о., включаючи НДС у розмірі 20 % від суми, що сплачується для погашення вартості майна 72774, 17 у.о.

У відповідності до пункту 6.4. № 900/07/2007 від 09.07.2007 р., лізингоодержувач зобов’язався перераховувати на розрахунковий рахунок лізингодавця авансові платежі, зазначені в додатку № 1 до даного договору –графіку внесення платежів. Авансові платежі перераховуються протягом трьох банківських днів, починаючи з відповідної дати, яка встановлена для проведення такого авансового платежу згідно з додатком № 1 до договору.

Пунктом 6.8. зазначеного договору передбачено, що лізингоодержувач зобов’язаний оплачувати лізингові платежі в об’ємі та у терміни, встановлені у графіку внесення платежів.

Згідно з пунктом 12.1.3. договору фінансового лізингу № 900/07/2007 від 09.07.2007 р., лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити право користування та володіння майном, якщо лізингоотримувач більше двох разів допустив затримку платежу більше ніж на 5 банківських днів.

Відповідно до пункту 12.7. даного договору, у випадку, якщо лізингоодержувач у вказаний лізингодавцем строк не передав майно лізингодавцю, то лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача погашення суми припинення договору, яка, згідно з пунктом 12.6. вищевказаного договору, включає в себе поточний борг лізингоодержувача, неоплачені лізингові платежі, строк оплати яких відповідно до графіка внесення платежів настав, штрафи та/чи пеня, що має сплатити лізингоодержувач на умовах договору станом на день розірвання договору, а також суми збитків лізингодавця, пов’язані з вилученням і реалізацією майна та погашенням можливих зобов’язань лізингодавця перед третіми особами, що виникли внаслідок виконання договору.

Пункт 4.3. договору фінансового лізингу № 900/07/2007 від 09.07.2007 р. передбачає, що термін дії договору відраховується від дати його підписання сторонами та припиняється після виконання сторонами взятих на себе зобов’язань, а також в інших випадках, встановлених законом чи договором.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕРБУД» взяте на себе зобов’язання за вищевказаним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 346788, 72 грн. суми заборгованості по лізинговим платежам, 1958275, 82 грн. суми поточного боргу та 14387, 74 грн. суми неустойки, нарахованої у зв’язку із простроченням сплати чергових лізингових платежів,

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач взяте на себе зобов’язання за договором фінансового лізингу № 900/07/2007 від 09.07.2007 р. не виконав, у зв’язку з чим, відповідно до розрахунку позивача, перевіреного судом, сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕРБУД»по лізинговим платежам становить 346788, 72 грн., а сума поточного боргу - 1958275, 82 грн.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСКА ЛІЗИНГ»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕРБУД»346788, 72 грн. суми заборгованості по лізинговим платежам та 1958275, 82 грн. суми поточного боргу визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 14387, 74 грн. суми неустойки, нарахованої у зв’язку із простроченням сплати чергових лізингових платежів, що передбачено пунктом 8.5. договору № 900/07/2007 від 09.07.2007 р., у якому зазначено, що у випадку, якщо лізингоодержувач у встановлені договором строки не здійснює оплати встановлених у договорі платежів, то лізингодавець має право вимагати виплату неустойки у розмірі 0,1 % від суми неоплаченого платежу за кожен день прострочки платежу, а лізингоодержувач зобов’язується сплатити її.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до розрахунку позивача в частині стягнення неустойки, перевіреного судом, стягненню з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСКА ЛІЗИНГ» підлягає неустойка у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а всього –14387, 74 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСКА ЛІЗИНГ»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 806 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕРБУД»(вул. Предславинська, 34-Б, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 33546156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСКА ЛІЗИНГ»(вул. Димитрова, 5, корп. 2, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 33104543) 346788 (триста сорок шість тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 72 коп. суми заборгованості по лізинговим платежам, 1958275 (один мільйон дев’ятсот п’ятдесят вісім тисяч двісті сімдесят п’ять) грн. 82 коп. суми поточного боргу, 14387 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят сім) 74 коп. суми неустойки, 23 194 (двадцять три тисячі сто дев’яносто чотири) грн. 52 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.