Рішення № 90204257, 30.06.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2020м. ДніпроСправа № 904/1921/20

за позовом Приватного акціонерного товариства "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 82 976 грн. 50 коп.

Суддя Манько Г.В.

За участю секретаря судового засідання Федьковської О.В.

Представники:

Від позивача Ковальова К.О.

Від відповідача Сохач С.В.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" 82 976 грн. 50 коп. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів та судових витрат.

Позивач наполягав на задоволенні позову частково. Відмовився від позовних вимог у сумі 454 грн. 56 коп. В задоволенні решти позовних вимог наполягав. Вважає, що наданими у справі доказами у повному обсязі підтверджені позовні вимоги. Зазначив, що усі докази, що є підставою позовних вимог надав до господарського суду. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві. Заперечував проти зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач надав на позов у якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Надав контрозрахунок суми позову. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позов. Просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2020 p., в період з 10.01.2020 р. по 16.01.2020 p., Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на адресу Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» здійснювалось перевезення порожніх власних вагонів.

Перевезення порожніх власних вагонів здійснювалось за залізничними накладними № №: 40358491, 40418519, 40563900, 40574147, 40577884, 40577892, 40893844, 40904237, 40973794, 40989600, 40989618, 41002064, 41006990, 41007113, 41007154, 41017443, 41017476, 41017492, 41024753, 41024761, 41050279, 41050287, 41050295, 41050303, 41050402, 41050691, 41050709, 41062795, 41062811, 41062829, 41062837, 41062845, 41062852, 41062860, 41062886, 41064437, 41064478, 41064502, 41064593, 41064627, 41125683, 41128836, 41128927, 41129099, 46932570, 47065255, 41108285, 41111279, 41112962, 41113861, 41120098, 41120197, 41138280, 41125741, 41128844, 41128935, 41131996, 46965056, 47563978, 41107293, 41111287, 41113028, 41120015, 41120114, 41125931, 41138298, 41125865, 41128851, 41128943, 41132002, 46976106, 47601240, 41107301, 41111311, 41113036, 41120023, 41120130, 41126053, 41138306, 41125873, 41128869, 41128950, 41136946, 46976130, 47601273, 41107319, 41111329, 41113069, 41120031, 41120148, 41126152, 41138348, 41128810, 41128901, 41128984, 46927695, 47023007, 40221459, 41111253, 41112905, 41113093, 41120072, 41120171, 41138256, 41138439, 41128828, 41128919, 41128992, 46927729, 47036090, 41107277, 41111261, 41112947, 41113127, 41120080, 41120189. 41138272, 41138454, 41125899, 41128877, 41128968, 42940361, 46995056, 40221434, 41107327, 41111352, 41113077, 41120049, 41120155, 41126327, 41138355, 41128802, 41128893, 41128976, 46914115, 47022991, 40221442, 41107343, 41112897, 41113085, 41120056, 41120163, 41137506, 41138363, 41150640, 41161886, 41162009, 41181124, 41181496, 41181553 (копії накладних додаються).

Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 p., а також статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Згідно п. 3.3. Порядку застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом, затвердженого наказом Мінтрансу України від 01.11.2010 р. № 800, передбачено, що у разі пред`явлення до залізниці претензій та позовів застосовуються ЕПД або їх паперові копії, які роздруковуються та засвідчуються в установленому законодавством порядку відповідними суб`єктами перевізного процесу, що отримали їх згідно з додатком до договору про організацію перевезень..

Позивачем до позовної заяви додано належним чином засвідчені паперові копії електронних накладних.

Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізррї плати, мають статус «вантажу», і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу.

Статтею 22 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Згідно зі ст. 41 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана доставити вантаж за призначенням у встановлений строк. Терміни доставки вантажу, визначені пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 p. N 644, є граничними, при перевищенні яких залізниця має сплатити штраф за прострочення в доставці.

Як вбачається з зазначених вище залізничних накладних, порожні власні вагони були доставлені Відповідачем з порушенням встановлених строків, що є підставою для стягнення з Відповідача штрафу за прострочення доставки.

Згідно зі ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам -суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку штраф за несвоєчасну доставку Залізницею порожніх приватних вагонів на адресу ПРАТ «ІНГЗК» за зазначеними вище накладними склав 82 976,50 грн.

Розрахунок штрафу здійснювався виходячи відстані перевезення; відправки; фактичного часу доставки, який розраховувався з дати приймання до перевезення до дати прибуття та з урахуванням додаткового часу, на який збільшуються терміни доставки вантажів.

Позивач у відповіді на відзив вказує про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 454 грн. 56 коп. за залізничною накладною № 46965056. За даних обставин суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення 454 грн. 56 коп. на підставі ч.1 п. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд погоджується з відповідачем, щодо наданого ним контррозрахунку суми позовних вимог за накладними №№ 40563900, 40574147, 40577884, 40577892.

Підстави, передбачені ст. 233 Господарського кодексу України щодо зменшення розміру штрафних санкцій відсутні.

Позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-кт. Д.Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) на користь приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"(50102, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, ідентифікаційний код 00190905) штраф за несвоєчасну доставку вантажів 80945 грн. 62 коп., судовий збір в сумі 2056 грн. 31 коп.

Провадження у справі щодо стягнення 454 грн. 56 коп. закрити.

В решті суми позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути з державного бюджету України приватному акціонерному товариству "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"(50102, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, ідентифікаційний код 00190905) 5 грн. 76 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №4500027182 від 26.03.20р., що знаходиться в матеріалах справи.

Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України .

Повне рішення складено 06.07.2020

Суддя Г.В. Манько