
Справа № 328/1341/20
05.07.2020
1-кс/328/383/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2020 року м.Токмак
Слідчий суддя Токмацького районного суду Запорізької області Коваленко П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., прокурора Саврана О.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Вараниці О.О., розглянувши в приміщенні Токмацького районного суду Запорізької області клопотання слідчого Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Єгорової Н.Ю., за погодженням з заступником керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Усатим О.П.,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, який працевлаштований, проживає в цивільному шлюбу без реєстрації, має 2 малолітніх дітей, має середню освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
в с т а н о в и в:
До Токмацького районного суду Запорізької області надійшло клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено наступне. Досудовим розслідуванням встановлено, що 02 липня 2020 року приблизно о 12 годині 50 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись у громадському місці, а саме біля будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку з ОСОБА_2 , якому виказував вимогу на те, щоб останній перестав пред`являти претензії невідомому на ім`я ОСОБА_3 з приводу невиконання цивільно-правових обов`язків, що виражались в несплаті грошових коштів за придбання ноутбуку.
В цей час ОСОБА_4 , діючи умисно, в групі з ОСОБА_1 , використовуючи без приводу раптово виниклий єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотиву явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, підійшов до ОСОБА_2 та наніс останньому удар кулаком в обличчя. Захищаючись від дій ОСОБА_4 , ОСОБА_2 наніс у відповідь один удар по обличчю останнього.
Далі ОСОБА_1 , діючи умисно в групі з ОСОБА_4 , використовуючи без приводу раптово виниклий єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотиву явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, супроводжуючи свої дії висловлюваннями нецензурною лайкою, дістав з барсетки предмет схожий на пістолет «Макарова» та направив його на ОСОБА_2 .
Побоюючись за своє життя, ОСОБА_2 , сів до автомобіля KIA CERATO, р.н. НОМЕР_1 , що знаходився поруч з вказаною будівлею. В цей час ОСОБА_4 , діючи умисно в групі з ОСОБА_1 , використовуючи без приводу раптово виниклий єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотиву явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, супроводжуючи свої дії висловлюваннями нецензурною лайкою, використовуючи предмет, схожий на рушницю, розбив скло вказаного автомобіля, з метою отримання доступу до ОСОБА_2 та спричинення останньому фізичного болю шляхом нанесення ударів.
Далі ОСОБА_2 вийшов з автомобіля та, маючи намір сховатися від ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , вийшов з автомобіля та швидким кроком направився по проїзній частині вулиці Володимирська в місті Токмак, в сторону міста Молочанськ.
В цей час ОСОБА_1 , діючи умисно в групі з ОСОБА_4 , використовуючи без приводу раптово виниклий єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотиву явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, супроводжуючи свої дії висловлюваннями нецензурною лайкою здійснив кілька пострілів з предмету схожого на вогнепальну зброю, а саме пістолету «Макарова» в сторону ОСОБА_2 , два з яких прийшлось в ліве та праве стегно останнього. Від отриманих поранень ОСОБА_2 впав, після чого побоюючись за своє життя, повернувся до останніх.
Далі, ОСОБА_1 , діючи умисно в групі з ОСОБА_4 використовуючи без приводу раптово виниклий єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотиву явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, супроводжуючи свої дії висловлюваннями нецензурною лайкою, погрожуючи ОСОБА_2 застосуванням предметом, схожим на пістолет «Макарова», спрямував його на останнього.
В цей час, ОСОБА_4 , діючи умисно, в групі з ОСОБА_1 , використовуючи без приводу раптово виниклий єдиний злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотиву явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, наніс ОСОБА_2 удар зверху вниз предметом схожим на рушницю, однак останній перехватив його та втік з місця події.
За даним фактом слідчим відділенням Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області внесено відомості до ЄРДР за №12020080350000524 від 02 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, що кваліфікується як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень (хуліганство).
02.07.2020 о 22 годині 45 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 296 КК Україною (час фактичного затримання особи 22 годин 30 хвилин 02.07.2020).
03.07.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.296 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучені до клопотання і були досліджені в судовому засіданні, а саме:
1) протоколом огляду місця події - відкритої ділянки місцевості біля магазину «Продукти» по вулиці Володимирська, 139, в місті Токмак Запорізької області, в ході якого виявлено та вилучено: дерев`яний приклад рушниці зі слідами речовини бурого кольору; п`ять фрагментів скла; металевий ствол рушниці «DIANA MOD 34» з фрагментами дерев`яної ручки зі слідами речовини бурого кольору; два змиви нашарувань речовини бурого кольору; фрагменти скла, вилучені з поверхні ґрунту під водійськими дверцятами автомобіля «KIA CERATO», державний номер НОМЕР_1 ; ґудзик синього кольору «SLJEZENGER»; два сліди пальців рук, з зовнішньої сторони поверхні рами вікна водійської двері автомобіля «KIA CERATO», державний номер НОМЕР_1 ; автомобіль «KIA CERATO» державний номер НОМЕР_1 ; одна гільза з металу жовтого кольору;
2) протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 02.07.2020, який надав свідчення щодо обставин події, зазначених в повідомленні про підозру;
3) протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_2 від 02.07.2020, який на місцевості відтворив та уточнив обставини зазначеної події;
4) протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_2 від 03.07.2020, відповідно до яких потерпілий впізнав ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як осіб, які вчинили щодо нього хуліганські дії із застосування предметів схожих на зброю;
5) протоколом обшуку від 02.07.2020 за місцем проживання ОСОБА_1 , в ході якого вилучено пістолет з маркуванням «Форт 12Р», серійний номер НОМЕР_2 , та чотири патрони з маркуванням «Сова»;
6) постановою від 02.07.2020 про визнання вилученого речовими доказами;
7) протоколом допиту свідка ОСОБА_6 та слідчого експерименту за її участю, яка була очевидцем вчинення відносно ОСОБА_2 хуліганських дій із застосуванням предметів схожих на зброю.
Згідно зі ст.12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст.296 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Також слідчий в клопотанні посилається на практику Європейського суду з прав людини щодо того, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Крім того, слідчий зазначає, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого, ОСОБА_1 , кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.296 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, який в силу ст.89 КК України, не судимий, але раніше мав судимості за тяжкі злочини, тому є підстави вважати, що наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.
З метою уникнення покарання, ОСОБА_1 буде незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, осіб які підлягають встановленню, в тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилити їх до дачі неправдивих показів, що вплине на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які підлягають доказуванню. На необхідність обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказує сам характер кримінального правопорушення яке пов`язано із застосуванням ним до потерпілого фізичного та психічного насильства.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, офіційно не працевлаштований, та вчинив тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.296 КК України, тому є підстави вважати, що наявний ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знаходячись на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий також зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а тому суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів; наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи; особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
В клопотанні слідчого зазначено, що з урахуванням вивчення особи підозрюваного ОСОБА_1 , а також його репутації, аналізуючи факт скоєного ним кримінального правопорушення відносно потерпілого встановлено, що підозрюваний постійного, офіційного джерела прибутку не має, неодноразово вчиняв злочини, що дає достатні підстави вважати, що знаходячись на свободі, підозрюваний вчинить інші кримінальні правопорушення (злочини), що також є одним з ризиків невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків. Наявність у підозрюваного місця проживання, не виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не засвідчують відсутність наміру переховування від слідства та суду.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, у кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, зазначені доводи, а також вік обвинуваченого, його матеріальне положення та обставини, які враховуються під час обрання запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, наявність сім`ї та утриманців, репутація ОСОБА_1 , дають підстави вважати, що лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_1 буде переховатися від органів досудового розслідування й суду, впливати на потерпілих, свідків та осіб, причетність яких до інкримінованого йому кримінального правопорушення підлягає перевірці, а тим самим перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, забезпечити виконання процесуальних рішень у провадженні.
Слідчий вважає, що при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу більш м`якого ніж взяття під варту не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Прокурор Савран О.М. клопотання підтримав, та просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Пояснив, що в описаній конфліктній ситуації він приймав пасивну участь і коли побачив агресивні дії ОСОБА_2 із ножем, то був змушений здійснити один постріл у повітря. Більше ніяких активних дій не вчиняв. Просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Вказав, що він добропорядний громадянин, офіційно працює, має сім`ю, 2 неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні.
Адвокат Вараниця О.О. просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Також зазначив, що підозра за ч.4 ст.296 КК є не обґрунтованою і не доводиться матеріалами справи. Також зазначив, що спровокував конфлікт саме потерпілий ОСОБА_2 , який поводився не адекватно і ОСОБА_1 був змушений здійснити лише один постріл у повітря, що в тому числі підтверджується виявленою лише однією гільзою на місці події. З досліджених матеріалів видно, що активні дії вчиняв потерпілий ОСОБА_2 та інший підозрюваний ОСОБА_4 . Ніхто зі свідків не вказав на хуліганські дії і постріли в бік потерпілого з пістолету. На думку захисника це також підтверджується показами лікаря-травматолога ОСОБА_7 , щодо виявлення в потерпілого в стегні саме металевого предмету, яким може бути куля до пневматичної гвинтівки. Крім того, за клопотанням захисника були досліджені протоколи допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Також захисник надав отриману на його адвокатській запит інформацію про стан здоров`я ОСОБА_1 , де зазначено, що в останнього при огляді 02.07.2020 виявлено загострення гіпертонічної хвороби ІІ ступеня з високим ризиком. Зазначено також, що на момент огляду пацієнт не може перебувати в умовах СІЗО та ІТТ.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання та дослідивши надані докази, встановив наступне.
В Токмацькому ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020080350000524 від 02 липня 2020 року, за ч.4 ст.296 КК України, що кваліфікується як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень (хуліганство).
02.07.2020 о 22 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 296 КК Україною (час фактичного затримання особи 22 годин 30 хвилин 02.07.2020).
03.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
До викладених в досліджених в судовому засіданні протоколах допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показів зазначених свідків суд відноситься критично, враховуючи, що під час розгляду клопотання з`ясовано, що зазначені свідки прибули на місце події на боці ОСОБА_1 для з`ясування обставин з потерпілим ОСОБА_2 , який був один. Інші надані докази також свідчать на користь того, що саме ОСОБА_2 захищався від хуліганських дій, вимагав у сторонніх осіб викликати поліцію та залишився на місці події до приїзду працівників поліції. Інші особи з місця події поїхали.
Слідчий суддя вважає, що клопотання відповідає вимогам КПК України.
В цій частині слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. Матеріали кримінального провадження, на які посилався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини: так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків, вчинення іншого кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який є не судимим, але раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, останній раз в 2008 році, фактичні обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме вчинення в громадському місці зухвалих хуліганських дій із застосуванням зброї, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, високий ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винним, з огляду на можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.
Однак, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчим суддею враховано, що в ОСОБА_1 є постійне місце проживання, робота, а також родина з 2 неповнолітніми дітьми. Однак, в даному випадку, вказане не може свідчити про його належну процесуальну поведінку в подальшому та можливість обрання йому запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.
Судом також враховано надану захисником інформацію про стан здоров`я ОСОБА_1 , однак вважає, що наявне захворювання не перешкоджає триманню його в слідчому ізоляторі. Інші обставини, що перешкоджають обранню підозрюваному міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.
Вирішуючи питання доцільності застосування до підозрюваного ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри пред`явленої йому у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України; дані про його особу: вік, стан здоров`я та спосіб життя, тому слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у межах відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, при цьому згідно з ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, його характеристики та стану здоров`я, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також враховуючи роль ОСОБА_1 в зазначеній події, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 210 200 гривень.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.176-178, 183, 193-194, 196, 197, 369-372, 395 КПК України,
у х в а л и в:
Клопотання слідчого Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області слідчого Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Єгорової Н.Ю., за погодженням з заступником керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Усатого О.П., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.08.2020.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання, а саме з 22 години 30 хвилин 02 липня 2020 року.
Термін дії ухвали закінчується 30.08.2020 о 22 годині 30 хвилині.
Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_1 родичів останнього.
Заставу визначити в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 210 200 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700, рахунок НОМЕР_3, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172. Призначення платежу: Застава за ОСОБА_1 по справі № 328/1341/20 (№1-кс/328/383/20) Токмацький районний суд Запорізької області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду або із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
Термін дії покладених судом обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 30.08.2020.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя
Судове рішення № 90203147, Токмацький районний суд Запорізької області було прийнято 05.07.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 328/1341/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: