Рішення № 9020312, 18.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/62218.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт»

простягнення 8065710,83 грн.

За зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватцентр - Агро»

провизнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) № 291/09 від 06.05.2009 року

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від ТОВ «Сервіс-Агроцентр»: Кривобок В.В. –дов. № 22/06/09 від 22.06.2009 року;

від ТОВ «Приватцентр - Агро»: Кривобок В.В. –дов. № 30/11/07-1 від 30.11.2007 року;

від ТОВ «Лізингова компанія «Всесвіт»: не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт»про стягнення 8065710,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, як новий кредитор на підставі договору відступлення права вимоги № 291-09 від 06.05.2009 року набув права вимоги по договорах поставки № 08-08/з від 15.01.2008 року та № 360-07 від 01.11.2007 року, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватцентр - Агро»(первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт»(боржник) за якими боржник в повному обсязі та у встановлені строки зобов’язання, щодо розрахунків за поставлений товар не виконав, внаслідок чого позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою від 15.09.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.10.2009 року.

В судовому засіданні 05.10.2009 року, представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 05.10.2009 року не з’явився, проте подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв’язку з неявкою представника відповідача, ухвалою суду від 05.10.2009 року розгляд справи відкладено на 23.10.2009 року.

23.10.2009 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт»через канцелярію господарського суду надав заяву про відвід судді.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду м. Києва № 41/622 від 28.10.2009 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт» про відвід судді залишена без задоволення.

Ухвалою від 03.11.2009 року розгляд справи було призначено на 27.11.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.11.2009 року подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив прийняти часткову відмову від позову в частині стягнення основного боргу в сумі 1551000,00 грн. та припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1551000, 00 грн., крім того, представник позивача подав додаткові документи по справі.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, проте подав клопотання про відкладення розгляд справи, яке судом відхилене, як безпідставне.

Крім того, 27.11.2009 року представник відповідача через канцелярію суду подав зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс –Агроцентр»про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги (цесії) № 291 –09 від 06.05.2009 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватцентр - Агро»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс –Агроцентр».

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати по позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Згідно зі ст. 61 Господарського процесуального кодексу України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Розглянувши зустрічний позов, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт»суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд залучив з власної ініціативи до участі у справі в якості іншого відповідача за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватцентр - Агро»(03022, м. Київ, вул. Васильківська, 31/17).

У зв’язку із поданням зустрічного позову та залученням до участі у справі іншого відповідача за зустрічним позовом, а також, у зв’язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі, суд ухвалою від 27.11.2009 року відклав розгляд справи на 18.12.2009 року об 11-15.

18.12.2009 року через канцелярію суду о 09-34 представник відповідача за первісним позовом подав ще одну зустрічну позовну заяву та заяву про відвід судді Спичака О.М.

Ухвалою від 18.12.2009 року, за підписом Голови Господарського суду м. Києва, заява про відвід залишена без задоволення.

На час розгляду справи (11-15) подані та нерозглянуті заяви про відвід відсутні.

Ухвалою від 18.12.2009 року друга зустрічна позовна заява повернута без розгляду.

Представник позивача за первісним позовом (відповідачів за зустрічним позовом) в судовому засіданні 18.12.2009 року надав усні пояснення по суті спору та заперечував проти задоволення зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судове засідання 18.12.2009 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Окрім, того в судовому засіданні 18.12.2009 року суд розглянув заяву позивача про забезпечення позову в якій останній просив суд накласти арешт на грошові кошти або майно, що належать відповідачу в розмірі позовних вимог на суму 8065710,83 грн. та заборонити відповідачу витрачати належне йому майно на власні потреби, відчужувати його у будь –який спосіб, в тому числі здійснювати будь –які платежі або перераховувати авансом грошові кошти.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно, або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.12.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача за первісним позовом (відповідачів за зустрічним позовом) оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом (відповідачів за зустрічним позовом), Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2007 року та 15 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватцентр - Агро»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) були укладені договори поставки продукції для сільгоспвиробництва № 360-07 та № 08-08/з (далі –Договори), відповідно до пункту 1.1 яких постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (далі - товар), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

06 травня 2009 року між Товариством з обмеженою з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр»(далі –цесіонарій, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватцентр - Агро»(далі –цедент) був укладений Договір відступлення права вимоги (цесії) № 291 –09 відповідно до пункту 1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає право цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги належне цедентові і стає кредитором за Договором поставки продукції для сільгоспвиробництва № 360-07 від 01.11.2007 року та Договором поставки продукції для сільгоспвиробництва № 08-08/з від 15.01.2008 року, укладених між цедентом і боржником.

Відповідно до пункту 1.2 Договорів загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент) упаковка, маркування, ціна, строк поставки та інші умови, визначаються специфікаціями (додатки до цього договору), які є невід’ємною частиною Договорів.

Пунктом 2.1 та 2.2 Договорів визначено, що ці Договори набирають чинності з моменту їх підписання сторонами і є укладеними на строк до 25.12.2008 року, а щодо невиконаних до цього дня зобов’язань та відповідальності - до повного їх виконання. Строки й порядок та умови поставки, вибірки (отримання) товару встановлюється сторонами в специфікації.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 та 4.3 Договорів ціна товару вказується в специфікації. Ціна товару розрахована по офіційному курсу долара США до української гривни на дату підписання цього Договору. На день фактичної оплати покупцем ціни товару, у разі зростання офіційного курсу долара США до української гривни, ціна товару автоматично збільшується на таку різницю. Суму Договорів становить загальна ціна товару з урахуванням змін за офіційним курсом долару США. Строк оплати зазначається у специфікації.

На виконання умов Договору № 360-07 від 01.11.2007 року постачальник поставив відповідачеві товар на загальну суму 7096423,50 грн., що засвідчується видатковими накладними № КИ-0000048 від 18 березня 2008 року на суму 799920,00 грн., № КИ-0000056 від 24 березня 2008 року на суму 631439,88 грн., № КИ-0000057 від 31 березня 2008 року на суму 1167622,62 грн., № КИ-0000062 від 31 березня 2008 року на суму 24543,00 грн., № КИ-0000081 від 02 квітня 2008 року на суму 1143829,86 грн., № КИ-0000083 від 07 квітня 2008 року на суму 225432,00 грн., № КИ-0000082 від 02 квітня 2008 року на суму 558110,70 грн., № КИ-0000112 від 11 квітня 2008 року на суму 250837,32 грн., № КИ-0000113 від 16 квітня 2008 року на суму 244521,00 грн., № КИ-0000114 від 16 квітня 2008 року на суму 234000,00 грн., № КИ-0000144 від 16 квітня 2008 року на суму 182400,00 грн., № КИ-0000143 від 15 квітня 2008 року на суму 106535,58 грн., № КИ-0000145 від 21 квітня 2008 року на суму 524486,94 грн., № КИ-0000151 від 24 квітня 2008 року на суму 219173,52 грн., № КИ-0000184 від 06 травня 2008 року на суму 408007,08 грн., № КИ-0000186 від 09 травня 2008 року на суму 254364,00 грн., № Ки-0000191 від 15 травня 2008 року на суму 121200,00 грн. та довіреностями на отримання товарно –матеріальних цінностей серії ЯОЗ № 223479 від 10 березня 2008 року, серії ЯОЗ № 223482 від 21 березня 2008 року, серії ЯОЗ № 223481 від 21 березня 2008 року, серії ЯОЗ № 223488 від 02 квітня 2008 року, серії ЯОЗ № 223487 від 02 квітня 2008 року, серії ЯОЗ № 223496 від 10 квітня 2008 року, ЯОУ № 171602 від 15 квітня 2008 року, серії ЯОУ № 171697 від 06 травня 2008 року, серії ЯОУ № 171610 від 15 травня 2008 року.

Проте, відповідач в порушення умов Договору № 360-07 від 01.11.2007 року частково розрахувався за поставлений товар на суму 5637083,18 грн. на доказ чого надано банківські виписки від 29.11.2007 року на суму 420102,35 грн., від 30.11.2007 року на суму 16357, 00 грн., від 28.01.2008 року на суму 107981,96 грн., від 30.01.2008 року на суму 122639,25 грн., від 29.02.2008 року на суму 523045, 94 грн., від 03.03.2008 року на суму 100000,00 грн., від 07.03.2008 року на суму 126810,15 грн., від 26.03.2008 року на суму 90000,00 грн., від 27.03.2008 року на суму 400000,00 грн., від 28.03.2008 року на суму 500000,00 грн., від 31.03.2008 року на суму 149000,00 грн., від 22.04.2008 року на суму 89000,00 грн., від 24.04.2008 року на суму 35000,00 грн., від 10.10.2008 року на суму 30000,00 грн., від 03.11.2008 року на суму 180000.00 грн., від 04.11.2008 року на суму 200000,00 грн., від 06.11.2008 року на суму 120000,00 грн., від 07.11.2008 року на суму 100000,00 грн., від 10.11.2008 року на суму 100000,00 грн., від 11.11.2008 року на суму 100000,00 грн., від 12.11.2008 року на суму 100005,00 грн., від 13.11.2008 року на суму 100000,00 грн., від 14.11.2008 року на суму 135000,00 грн., від 17.11.2008 року на суму 60000,00 грн., від 18.11.2008 року на суму 30000,00 грн., від 20.11.2008 року на суму 50000,00 грн., від 21.11.2008 року на суму 100000,00 грн., від 05.12.2008 року на суму 50000,00 грн., від 09.12.2008 року на суму 50000,00 грн., від 10.12.2008 року на суму 100000,00 грн., від 11.12.2008 року на суму 50000, 00 грн., від 16.12.2008 року на суму 50000,00 грн., від 22.12.2008 року на суму 50000,00 грн., від 23.12.2008 року на суму 10150,94 грн., від 09.02.2009 року на суму 15000,00 грн., від 12.02.2009 року на суму 150000,00 грн., від 17.02.2009 року на суму 35000,00 грн., від 25.02.2009 року на суму 500000,00 грн., від 26.02.2009 року на суму 250000,00 грн., від 12.03.2009 року на суму 75000,00 грн., від 13.03.2009 року на суму 50000,00 грн., від 17.03.2009 року на суму 31990,59 грн., від 19.03.2009 року на суму 10000, 00 грн., від 06.04.2009 року на суму 30000,00 грн., від 05.08.2009 року на суму 38000,00 грн., від 07.08.2009 року на суму 7000,00 грн., в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за Договором № 360-07 в сумі 1459340,32 грн. (з урахуванням проплат від 05.08.2009 року на суму 38000,00 грн. та від 07.08.2009 року на суму 7000,00 грн., які були здійснені після підписання акту звірки взаєморозрахунків та Угоди № 3 про внесення змін та доповнень договору датованих 06.05.2009 року).

Пунктом 2 Угоди № 3 (далі –Угода № 3) про внесення змін та доповнень від 06 травня 2009 року до Договору 360-07 від 01.11.2007 року сторони погодили, що на дату укладання даної угоди сума основного боргу по Договору поставки продукції для сільгоспвиробництва № 360-07 від 01.11.2007 року без врахування штрафних санкцій та інших зобов’язань визначених договором та чинним законодавством складає 1504340, 32 грн., що підтверджується укладеним сторонами актом звірки взаємних розрахунків суми основного боргу станом на 06.05.2009 року.

Відповідно до пункту 3 Угоди № 3 сторони дійшли згоди щодо зміни строків оплати товару в частині погашення суми основного боргу по Договору, згідно наступного графіку оплат:

3.1. оплата 270781,26 грн. у строк до 01.08.2009 року;

3.2. оплата 526519,11 грн. у строк до 15.08.2009 року;

3.3. оплата 707039,95 грн. у строк до 01.09.2009 року.

Згідно з пунктом 4 Угоди № 3 у порядку статті 212 Цивільного кодексу України сторони домовились застосувати відкладальну обставину до п. 3 даної угоди, при якій зміна умов Договору, в частині строків оплати товару, набирає чинності за умови повного та своєчасного виконання покупцем графіку оплат основного боргу, визначеного пунктами 3.1, 3.2, 3.3 цієї Угоди.

На виконання умов Договору № 08-08/з від 15.01.2008 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3156069,88 грн., що підтверджується видатковими накладними № КИ-0000055 від 27 березня 2008 року на суму 19633,20 грн., № КИ-0000111 від 14 квітня 2008 року на суму 340898,40 грн., № КИ-0000149 від 22 квітня 2008 року на суму 130267,20 грн., № КИ-0000185 від 06 травня 2008 рок на суму 1631163, 00 грн., № КИ-0000192 від 16 травня 2008 року на суму 249120,00 грн., № КИ-0000238 від 23 травня 2008 року на суму 156635,04 грн., № КИ-0000241 від 23 травня 2008 року на суму 4421,38 грн., № КИ-0000260 від 10 червня 2008 року на суму 111926,70 грн., № КИ-0000261 від 10 червня 2008 року на суму 87505,56 грн., № КИ-0000278 від 25 червня 2008 року на суму 93795,00 року, № КИ-0000307 від 03.липня 2008 року на суму 7605,60 грн., № КИ-0000370 від 28 серпня 2008 року на суму 21984,00 грн., № КИ-0000435 від 15 вересня 2008 року на суму 177388,80 грн., № КИ-0000437 від 17 вересня 2008 року на суму 45966,00 грн., № КИ-0000472 від 03 жовтня 2008 року на суму 77760,00 грн. та довіреностями на отримання товарно –матеріальних цінностей серії ЯОЗ № 223482 від 21 березня 2008 року, серії ЯОЗ № 223495 від 04 квітня 2008 року, серії ЯОУ № 171602 від 15 квітня 2008 року, серії ЯОУ № 171607 від 06 травня 2008 року, серії ЯОУ № 171610 від 15 травня 2008 року, серії ЯОУ № 171613 від 21 травня 2008 року, серії ЯОУ № 171620 від 01 червня 2008 року, серії ЯОУ № 171627 від 16 червня 2008 року, серії ЯОУ № 171632 від 03 липня 2008 року, серії ЯОУ № 171658 від 26 серпня 2008 року, серії ЯОУ № 171681 від 08 вересня 2008 року, № 1 від 01 жовтня 2008 року.

Проте, відповідач в порушення умов Договору 08-08/з від 15.01.2008 року частково розрахувався за поставлений товар на суму 390410,20 грн., що засвідчується банківськими виписками від 14.03.2008 року на суму 70800,00 грн., від 31.03.2008 року на суму 1963, 32 грн., від 18.04.2008 року на суму 100000,00 грн., від 22.04.2008 року на суму 100000,00 грн., від 05.08.2008 року на суму 27646,88 грн., від 15.09.2008 року на суму 20000,00 грн., від 16.09.2008 року на суму 30000,00 грн., від 17.09.2008 року на суму 30000,00 грн., від 19.09.2008 року на суму 10000,00 грн., у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість з урахуванням дооцінки за зростання курсу долара за Договором № 08-08/з в сумі 4184958,06 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 06.05.2009 року та Угодою № 2 про внесення змін та доповнень договору від 06.05.2009 року.

Пунктом 2 Угоди № 2 (далі –Угода № 2) про внесення змін та доповнень від 06 травня до Договору № 08-08/з від 15.01.2008 року сторони погодили, що в порядку та на умовах визначених п. 4.1 Договору сторони провели дооцінку ціни поставленого постачальником та неоплаченого покупцем товару за зростанням офіційного курсу долара США до української гривни, що на момент укладення цієї угоди у грошовому виразі складає 1419298,38 (один мільйон чотириста дев’ятнадцять тисяч двісті дев’яносто вісім гривень 38 копійок).

У відповідності з пунктом 3 Угоди № 2 на дату укладення даної Угоди сума основного боргу по договору поставки продукції для сільгоспвиробництва № 08-08/3 від 15.01.2008 року без врахування штрафних санкцій та інших зобов’язань визначених договором та чинним законодавством, складає 4184958,06 грн., що підтверджується укладеним сторонами актом звірки взаєморозрахунків суми основного боргу станом на 06.05.2009 року.

Згідно до пункту 4 Угоди № 2 сторони дійшли згоди щодо зміни строків оплати товару в частині погашення суми основного боргу по Договору, згідно наступного графіку оплат:

3.1. оплата 753292,45 грн. у строк до 01.08.2009 року;

3.2. оплата 1464735,32 грн. у строк до 15.08.2009 року;

3.3. оплата 1966930,29 грн. у строк до 01.09.2009 року.

Згідно з пунктом 5 Угоди № 2 у порядку статті 212 Цивільного кодексу України сторони домовились застосувати відкладальну обставину до п. 4 даної угоди, при якій зміна умов Договору, в частині строків оплати товару, набирає чинності за умови повного та своєчасного виконання покупцем графіку оплат основного боргу, визначеного пунктами 4.1, 4.2, 4.3 цієї Угоди.

Таким чином, станом на день подачі позову суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем по Договорах № 360-07 від 01.11.2007 року та № 08-08/з від 15.01.2008 року становить 5644298,38 грн.

20 серпня 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 40 з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка була вручена останньому 31.08.2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення та копією фіскального чеку № 6328 від 21.08.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.11.2009 року подав клопотання в якому повідомив, що відповідач частково погасив основну заборгованість, у зв’язку з чим позивач відмовляється від стягнення основного боргу в сумі 1551000,00 грн., на доказ чого надав копії платіжних доручень № 609 від 06.08.2009 року на суму 9000,00 грн., № 629 від 11.08.2009 року на суму 12000,00 грн., № 687 від 03.09.2009 року на суму 30000, 00 грн. та угоду про припинення зобов’язання зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.11.2009 року на суму 1500000,00 грн.

Розглянувши подану заяву про відмову від позову господарський суд приймає її, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1551000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню у сумі 4093298,38 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.3.2 Договорів передбачено, що покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті ціни товару, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 8.3.2 Договорів нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 913129,16 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пункту 8.3.2 Договорів, строків поставок та проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 913129,15 грн. перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 119028,98 грн. та інфляційні втрати в сумі 539658,16 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договорів, здійснених поставок та строків проплат зазначених у специфікації, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 118874,05 грн. та інфляційні втрати в сумі 487037,68 грн., перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 та 4.3 Договорів ціна товару вказується в специфікації. Ціна товару розрахована по офіційному курсу долара США до української гривни на дату підписання Договору № 360-97 від 01.11.2007 року. На день фактичної оплати покупцем ціни товару, у разі зростання офіційного курсу долара США до української гривни, ціна товару автоматично збільшується на таку різницю. Суму Договорів становить загальна ціна товару з урахуванням змін за офіційним курсом долару США.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача дооцінку за зростання курсу долара в сумі 849596,15 грн., визначивши її як різницю між ціною товару розрахованою по офіційному курсу долара США до української гривні на дату підписання Договору № 360-07 від 01.11.2007 року та ціною товару з урахуванням змін за офіційним курсом долару США на день фактичної оплати покупцем товару.

Здійснивши перерахунок дооцінки за зростання курсу долара, з урахуванням умов Договорів, офіційного курсу на дату укладення Договору № 360-07, загальної суми заборгованості та офіційного курсу долара на дату фактичної оплати поставленого товару визначеної позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення дооцінки за зростання курсу долара підлягають задоволенню частково в сумі 849596,14 грн.

Крім того, 27 листопада 2009 року відповідач за первісним позовом подав через канцелярію суду зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр»про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) № 291/09 від 06.05.2009 року.

Господарський суд з власної ініціативи залучив до участі у справі в якості іншого відповідача за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватцентр - Агро».

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між відповідачами за зустрічним позовом договір відступлення права вимоги (цесії) № 291-09 від 06.05.2009 року на думку позивача за зустрічним позовом є удаваним правочином, а тому він просить визнати його недійсним на підставі ст. ст. 203, 215, 235 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частинами 1, 3, 4 і 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

З положень статті 235 Цивільного кодексу України вбачається, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені позивачем за зустрічним позовом доводи щодо удаваності спірного Договору не знайшли свого відображення в матеріалах справи, наявність всіх обов’язкових ознак для визнання договору цесії удаваним представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт»не довів, інших доказів того, що спірний договір суперечить чинному законодавству в розумінні ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України суду також не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

2. Прийняти відмову позивача за первісним позовом від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт»заборгованості в розмірі 1551000,00 грн. та припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч.1 ст.80 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Всесвіт»(місцезнаходження: 01135, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Павла Пестеля, буд. 11, код ЄДРПОУ 33835595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Агроцентр»(місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 31/17, код ЄДРПОУ 36059766) 4093 298 (чотири мільйони дев’яносто три тисячі двісті дев’яносто вісім) грн. 38 коп. –основного боргу, 913 129 (дев’ятсот тринадцять тисяч сто двадцять дев'ять) 15 коп. –пені, 487 037 (чотириста вісімдесят сім тисяч тридцять сім) грн. 68 коп. –інфляційних втрат, 118 874 (сто вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 05 коп. –3 % річних, 849596 (вісімсот сорок дев'ять тисяч п’ятсот дев’яносто шість) грн. 14 коп. –дооцінки за зростання курсу долара, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

5. В задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

23.12. 2009 року