Рішення № 90202959, 30.06.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3563/20

Провадження № 2/369/2901/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30.06.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Одинцов О.С.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позов мотивує тим, що між ПрАТ "СГ " Ю.БІ.АЙ-КООП" та Центральною спілкою споживчих товариств України було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-65556/2018 від 04.06.2018 року. Відповідно до умов Договору ПрАТ "СГ " Ю.БІ.АЙ-КООП" прийняло від страховий захист майнові інтереси, пов`язані із володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортного засобу «Audi» державний номерний знак НОМЕР_1 . 28.02.2019 року в м. Києві відбулась ДТП за участю автомобіля «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та застрахованого автомобіля «Audi» державний номерний знак НОМЕР_1 . Постановою Шевченківського районного суду м. Києва винним у ДТП було визнано ОСОБА_1 . Потерпіла особа звернулася до них із повідомленням про настання страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування. З урахуванням вимог законодавства, страхова компанія виплатила потерпілій стороні страхове відшкодування у розмірі 16512,40 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 16512,40 грн. та витрати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 березня 2020 року відкрито провадження по справі та справу до розгляду призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У встановлений судом строк сторони не надіслали заперечень щодо такого розгляду справи.

Ухвалу про відкриття, позовну заяву з додатками ОСОБА_1 не отримав. Відзиву, пояснень, будь-яких клопотань чи заяв від відповідача до суду не надходило на час прийняття рішення.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 лютого 2019 року о 19 год. 00 хв. в м. Києві, бул. Т.Шевченка, 30, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ГАЗ» д/н НОМЕР_2 здійснив аварійну зупинку у третій смузі (ліве крайнє) та залишив відчинені задні двері, внаслідок чого вони самостійно відчинились в автомобіль «Ауді» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався праворуч, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.13 ПДР України, тобто здійснив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до частини третьої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

За даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Audi» державний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності Центральній спілці споживчих товариств України.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно вимог п.п. 33.1.4 п. 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Як убачається з матеріалів справи, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди від 28 лютого 2019 року автомобіль «Audi» державний номерний знак НОМЕР_1 , було забезпечено ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» згідно Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-65556/2018 від 04 червня 2018 року.

За даними аварійного сертифікату №04/04/19 від 04.04.2019 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Audi» державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ, становить 19338,13 грн.

07 травня 2019 року представник Центральної спілки споживчих товариств України звернувся до ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» із заявою про виплату страхового відшкодування (КАСКО), відповідно до якої страхувальник повідомляє страховика про настання страхового випадку від 28.02.2019 року.

На підставі Страхового акта № 202-077/19 від 11.05.2019 року ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» виплатив страхувальнику (отримувач: виконавець робіт) страхове відшкодування у розмірі 16512,40 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 2893 від 11.05.2019 року.

08.10.2019 року представник ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» звернувся до ОСОБА_1 із письмовою регресною вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 16512,40 грн.

Відповідно ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за завдані збитки.

За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Згідно вимог п. ґ п.п. 38.1.1 п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній по справі № 6-1цс14, виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», слід зазначити, що у зв`язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов`язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.

Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.

Крім того, згідно правової позиції, наданої Верховним Судом України у постанові від 20.01.2016 року (Справа № 2808цс15), право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» правомірно заявлено вимогу до відповідача з приводу відшкодування матеріальної шкоди в сумі 16512,40 грн., що є сумою страхового відшкодування, сплаченою позивачем за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, та яка підлягає стягненню в порядку регресу з відповідача, як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, право вимоги до якої є абсолютним, що відповідає правовій позиції, наданій Верховним Судом України у постанові від 20.01.2016 року (Справа № 2808цс15).

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат в порядку регресу, підлягає до задоволення в повному обсязі.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням повного задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2012,00 грн., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993,1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89, 265, 272, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП" суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 16512,40 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот дванадцять грн. 40 коп.) та судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.).

Інформація про позивача: Приватне акціонерне товариство "Страхова група "Ю.БІ.АЙ-КООП", адреса: 03057, м. Київ, пр-т. Перемоги, буд. 41-а, код ЄДРПОУ 31113488, р/р НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м.Києві, МФО 380805.

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30 червня 2020 року.

Суддя Пінкевич Н.С.