Ухвала суду № 90202921, 18.03.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3503/20

Провадження №1-кс/369/757/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

слідчого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Одинцову О.С.,

за участю прокурора Прокоповича Р.І.,

розглянувши винесене в кримінальному провадженні № 12019110200002926 за підозрою ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень ст. 363, ч.5 ст.27 ч. 2 ст. 361 КК України, клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Павлюк Олени Володимирівни про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчої групи слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції Громадський Б.А., подав до суду погоджене прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Павлюк Оленою Володимирівною клопотання, яке мотивував тим, що 09.08.2018 невстановлені слідством особи від імені державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації» ОСОБА_1 , зареєстрували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення № 42463636 про припинення обтяження нежитлового будинку за адресою: м. Київ вул. Воздвиженська, АДРЕСА_1 А.

Крім того, 09.08.2018 невстановлені слідством особи від імені державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації» ОСОБА_1 , зареєстрували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення № 42463636 про державну реєстрацію права власності на нежитловий будинок за адресою: м. Київ вул. Воздвиженська, 56А.

Внаслідок вказаних дій невстановлених слідством осіб, що використовували під час здійснення реєстраційних дій електронний ключ (електронний цифровий підпис), дані щодо логіну та паролю доступу до комп`ютерної інформації мережі Міністерства Юстиції України – державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримані від державного реєстратора КП «Центр реєстрації» ОСОБА_1 , внаслідок порушення нею вимог нормативних актів, що регулюють правила експлуатації автоматизованих систем органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності із застосуванням електронного цифрового підпису, було порушено право власності ОСОБА_2 на нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та спричинено останньому матеріальну шкоду в сумі 65 766 469 (шістдесят п`ять мільйонів сімсот шістдесят шість тисяч чотириста шістдесят дев`ять гривень) 00 копійок, а також внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно завідомо неправдиві дані щодо вчинення таких дій державним реєстратором КП «Центр реєстрації» ОСОБА_1 , що призвело до підробки інформації, яка міститься в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відомості за даним фактом 19.06.2019 внесено до ЄРДР за № 12019110200002926.

15.10.2019 слідчим за погодженням із прокурором ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. 363, ч.5 ст.27 ч. 2 ст. 361 КК України.

Таким чином, у вчиненні вказаних злочинів підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Донецьк, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судима.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 , протоколами допиту потерпілого ОСОБА_2 , висновком комп`ютерно-технічної експертизи, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених:

- ст. 363 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є злочином невеликої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років;

- ч. 2 ст. 361 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваної ОСОБА_1 , запобіжного заходу з метою забезпечення виконання нею перед органом досудового розслідування та судом покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що остання, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинені злочини, які за ступенем тяжкості є тяжкими злочинами (ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 361 КК України), та злочином невеликої тяжкості (ст. 363 КК України), буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявок до органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик у контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( ОСОБА_3 . Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ( ОСОБА_4 . Moldova (Бекчиев проти ОСОБА_5 ).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:

- підозрювана є уродженцем м. Донецьк (непідконтрольна територія);

- підозрювана не має родини та утриманців на території України, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків;

- підозрювана не має офіційного постійного місця роботи на території України;

- підозрювана не має постійного місця проживання на території України.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчинених нею злочинів, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Стосовно наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно зазначити, що даний ризик обґрунтовується тим, що остання, як вище зазначено, не має офіційного постійного місця роботи на території України, тобто не має постійного джерела доходів, що в свою чергу свідчить про те, що підозрювана обрала для себе вчинення злочинів основним джерелом доходів, а отже може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Під час досудового розслідування встановлено та об`єктивно підтверджено, що ОСОБА_1 , переховується від органу досудового розслідування, чим перешкоджає слідству.

Тому прокурор просив задовольнити клопотання та надати дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Донецьк, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судима з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідно до ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Це клопотання може бути подане:

1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою;

2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику;

3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.

Згідно ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.

Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно після одержання цього клопотання.

Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:

1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;

2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

Вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки мають місце приводи для надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та існують підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст.176-179, 184, 186, 190,193, 194 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Донецьк, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судима із метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала про затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; відкликання ухвали прокурором.

Відповідно до ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов`язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.

Строк дії ухвали 6 місяців.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя