Рішення № 90202857, 01.07.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/918/20

Провадження № 2/740/694/20

РІШЕННЯ

іменем України

01 липня 2020 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., за участі секретарів судового засідання Капленка І.О., Шадура І.Ю., представника третьої особи АТ КБ «Приватбанк»-Рожка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу запозовом ОСОБА_1 до Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зняття арешту з майна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,-Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,

встановив:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Ніжинського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зняття арешту з майна-рухомого та нерухомого майна ОСОБА_2 , накладеного згідно постанови державного виконавця від 19 вересня 2017 року в межах виконавчого провадження №54722574. Позов обгрунтований тим, що вказане виконавче провадження про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 12676 грн. 84 коп боргу на виконання виконавчого напису від 20 червня 2017 року перебувало на примусовому виконанні Ніжинського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми). Позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При зверненні до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 позивачу повідомлено про існування арешту на все майно останнього, що перешкоджає позивачу в повному обсязі реалізувати свої права щодо оформлення спадкового майна. Квартира АДРЕСА_1 фактично належить позивачу, проте оформити її належним чином позивач не може через накладення арешту на майно ОСОБА_2 .. Просить позов задовольнити, справу розглянути за відсутності.

Згідно статтей 19, 274 ЦПК України дана справа, яка є малозначною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 19 травня 2020 року до участі у справі залученотретю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,-АТ КБ «Приватбанк».

У поясненнях від 12 червня 2020 року представник АТ КБ «Приватбанк» адвокат Рожко С.М. зазначає про необгрунтованість позову з посиланням на те, що позивач не вказує і не надає докази щодо неможливості отримання свідоцтва про право на спадщину, право власності на успадковане майно не зареєстроване. Позивачем у позові не заявлена вимога про визнання права власності, до останньої перейшли обов`язки спадкодавця щодо сплати боргу. Банком буде використане право пред`явлення вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину про сплату боргу в межах вартості спадкового майна.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, згідно позовної заяви просить розглянути справу за відсутності, інші заяви чи клопотання станом на 01 липня 2020 року суду не подані.

Представник відповідача Ніжинського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Неволін В. згідно заяви від 24 червня 2020 року просить розглянути справу за відсутності та прийняти рішення на розсуд суду.

В судовому засіданні представник третьої особи АТ КБ «Приватбанк» адвокат Рожко С.М., участь якого забезпечена в дистанційному режимі відеоконференції, вважав за необхідне у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, позивач успадкувала також обов`язок ОСОБА_2 про стягнення боргу на користь банку, позивачем не заявлена вимога про визнання права власності, останньою не зазначено про перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину.

Із врахуванням доказів по справі суд приходить до слідуючих висновків.

Принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд виходить з того, що захищене ст.6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом першої черги до спадщини свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняла шляхом подачі нотаріусу заяви про її прийняття, що підтверджується копіями матеріалів спадкової справи після ОСОБА_2 , витребуваних судом згідно клопотання позивача.

Відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 січня 2008 року кв. АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності по 1 / 3 частці ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ..

Постановою державного виконавця Ніжинського МРВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 19 вересня 2017 року при примусовому виконанні виконавчого напису №4763, виданого 20 червня 2017 року, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 12676 грн. 84 коп, накладено арешт на все невизначене рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику. В подальшому постановою від 29 жовтня 2018 року даний виконавчий напис, як виконавчий документ, згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» повернутий стягувачу, обгрунтування-вжитими державним виконавцем заходами не вдалось виявити майно, належне боржнику, на яке може бути звернуте стягнення в рахунок погашення боргу, залишок боргу-12479 грн. 78 коп. Виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 29 жовтня 2021 року.

Частиною 1 ст.1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно… від 15 листопада 2019 року наявне обтяження щодо арешту нерухомого майна ОСОБА_2 на підставі постанови Ніжинського МР ВДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 19 вересня 2017 року.

Згідно ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивач в обгрунтування позову посилається на те, що наявний арешт на майно спадкодавця перешкоджає їй в повному обсязі реалізувати свої права щодо оформлення спадкового майна, при цьому відповідно до положень ст.ст.1297, 1299 ЦК України отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, є обов`язком спадкоємця. Право власності у спадкоємця на успадковане нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації майна.

Відповідні докази щодо звернення позивача до нотаріуса з приводу даних обставин, відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, суду не подані.

Як зазначено вище виконавчий документ повернутий стягувачу згідно п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання, що зазначено у постанові державного виконавця від 29 жовтня 2018 року, зокрема, у строк до 29 жовтня 2021 року.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи-сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Виходячи з наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті боржника-фізичної особи. А, закінчивши виконавче провадження, державний виконавець повинен зняти арешт, який було накладено на майно такого боржника при здійсненні виконавчого провадження.

Зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу.

Відповідні докази щодо закінчення виконавчого провадження з підстав смерті ОСОБА_2 суду не подані.

У копіях матеріалів виконавчого провадження, витребуваних судом згідно клопотання позивача, відсутні докази погашення спірного боргу ОСОБА_2 чи іншого завершення виконавчого провадженні у відповідності із вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

При вирішенні справи судом враховується, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках – особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Позивачем пред`явлений позов до Ніжинського МРВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

Відповідно до ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відповідачем у цивільному судочинстві має бути особа, якій не просто пред`явлено позов, а яка має відповідати за цим позовом.

Судом відкладався судовий розгляд для вирішення питання щодо належного відповідача, позивач в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин.

У спірних правовідносинах належним відповідачем повинен бути АТ КБ «Приватбанк», як особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, тобто позов пред`явлений до неналежного відповідача.

Встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про недоведеність позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про зняття арешту з майна,-відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасникам по справі роз`яснити, що відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України строк апеляційного оскарження, який встановлений у рішенні суду, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя В.Олійник

Повне рішення суду складене 05 липня 2020 року.