Рішення № 90201699, 01.07.2020, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 474/787/19

Номер провадження по справі 2/387/313/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2020 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстера І.П.

за участю секретаря судового засідання Придатченко О.О.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В СТ АН ОВ ИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначив, що відповідно до умов кредитного договору № б/н від 13.05.2011, укладеного між банком та ОСОБА_1 , перший надав останній кредит в сумі 2000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплаті відсотків і станом на 01.07.2019 наявна заборгованість перед позивачем в сумі 11842 гривні 46 копійок, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернутися до суду з відповідним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу без його участі, не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася. Судом неодноразово здійснювались виклики відповідачки відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також шляхом направлення на зареєстровану адресу місця проживання відповідачки судових повісток. Поштові відправлення були повернуті до суду з поміткою «Адресат за вказаною адресою не проживає».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Ухвалою від 05.05.2020 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзиву на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи відповідно до ухвали суду від 02.06.2020.

Дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини .

Із анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Приват Банку від 13.05.2011, встановлено, що вказаного дня, між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 2000 гривень 00 копійок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У заяві зазначено, що відповідач погодилася з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася і погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані у письмовому вигляді. Зазначена заява скріплена підписом позичальниці .

До кредитного договору банк додав довідку про умови кредитування кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 13.05.2011, станом на 01.07.2019, становить 11842 гривні 46 копійок, та складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 6093 гривні 05 копійок; заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 2874 гривні 79 копійок; заборгованості за відсотками у розмірі 5527 гривень 66 копійок; пені в сумі 4516 гривень 83 копійки; комісії та пені в розмірі 2399 гривень 89 копійок; штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг у сумі 1040 гривень 12 копійок.

Отже судом встановлено, що 13 травня 2011 року відповідач отримала кредит у розмірі 2000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок шляхом підписання заяви №б/н від 13.05.2011.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з ч. 1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника від 13 травня 2011 року процентна ставка не зазначена (а.с. 7).

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Проте у довідці про умови кредитування від 06 червня 2011 року зазначено базова відсоткова ставка за користування кредитом (2,5%), розмір щомісячних платежів (7%) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні (а.с. 8). Зазначена довідка містить підпис ОСОБА_1 .

З урахуванням наявності в матеріалах справи вказаної довідки, підписаної позичальником, суд доходить до висновку про обізнаність відповідача з умовами кредитування, зокрема, з розміром відсоткової ставки за процентами.

Довідка позичальника дійсно містить умови нарахування процентів за користування кредитними коштами, розмір яких становить 30 % (2,5% в місяць), розмір щомісячних платежів (7%) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з 13 травня 2011 року по 01 липня 2019 року, а саме: заборгованості за тілом кредиту в сумі 6093 гривні 05 копійок; заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 2874 гривні 79 копійок; заборгованості за відсотками у розмірі 5527 гривень 66 копійок; пені в сумі 4516 гривень 83 копійки; комісії та пені в розмірі 2399 гривень 89 копійок; штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг у сумі 1040 гривень 12 копійок.

Зі змісту наданого банком розрахунку, з 01 вересня 2014 банк в односторонньому порядку збільшив розмір процентної ставки до 34,80 % , а з 01 квітня 2015 року до 43,20% річних. Водночас за період коли збільшувались в односторонньому порядку процентна ставка для відповідача за період з 01.09.2014 по 01.07.2019 банк зарахував сплату відсотків відповідачці у загальній сумі 2363,07 гривень.

Згідно з частиною третьою статті 1056-1 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Суд наголошує, що порядок застосування змінюваної процентної ставки визначений ч.ч. 4-6 ст. 1056-1 ЦК України.

Зокрема, договором має бути врегульовано періодичність збільшення процентної ставки, умови і порядок такого збільшення, порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, максимальний розмір збільшення процентної ставки. Повідомлення про збільшення відбувається письмово, не пізніше ніж за 15 днів до дати збільшення.

З матеріалів справи слідує, що позивачем не було дотримано вказаних вимог закону при укладанні договору з відповідачем, а тому не можна вважати, що сторонами було узгоджено право банку в односторонньому порядку, на свій розсуд, збільшувати процентну ставку.

Як зазначено в правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 389/3409/16-ц.

Отже позивач не мав правових підстав для нарахування процентів за підвищеними ставками.

З урахуванням встановлених судом обставин та враховуючи позицію позивача щодо невиконаного зобов`язання перед банком, необхідно розрахувати заборгованість за процентами користування кредитом за період з 01.09.2014 (дата початку нарахування процентів за підвищеними процентними ставками в односторонньому порядку) до 01.07.2019 з урахуванням базової процентної ставки 30 %, з урахуванням максимального розміру заборгованості, виходячи з такого розрахунку: 2874,79 грн (тіло кредиту) х 30% х 2435 (кількість днів з початку нарахування відсотків): 365:100%= 5753,52 (загальна заборгованість за процентами на тіло кредиту за період позовних вимог (з початку нарахування 01.09.2014 по 01.07.2019) по процентній ставці 30 % річних) - 2363,07 (сума сплачених відсотків відповідачкою за період нарахування з 01.09.2014 по 01.07.2019 стовпчик 6 розрахунку ) = 3390,45 гривень. Отже має місце часткова сплата відповідачкою відсотків в сумі 2363,07 гривень у зв`язку із одностороннім збільшенням процентної ставки з 22,8% до 43,2%. Враховуючи, що заборгованість за процентами нараховується позивачем із наростаючим підсумком, отже заборгованість за процентами станом на 01.07.2019 становить в сумі 1027,38 гривень.

Під час оцінки доказів суд враховує, що відповідачка погодилася із умови кредитного договору щодо сплати штрафу при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів, у розмірі 500 грн та 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, що підтверджується її підписом про ознайомлення з фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», що міститься у Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихПостановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Крім того відповідачу зі змісту позовних вимог нарахована пеня та комісія, водночас відповідно до умов підписаної ОСОБА_1 довідки, пеня нараховується при виникнення прострочення на суму більшу 50 гривень, отже нарахування пені та комісії відбувалось не у відповідності до підписаних договірних умов. Отже у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Доказів узгодження про зміну умов договору із відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, стягнувши в примусовому порядку з боржника суму непогашеного тіла кредиту в розмірі 2874 гривні 79 копійок, штрафи у розмірі 1040 гривень 12 копійок та заборгованість за процентами в сумі 1027 гривень 38 копійок.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судові витрати присуджуються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати в сумі 635 гривень 05 копійок.

На підставівикладеного,ст.ст.11,207,526,629,634,638,1054ЦК України,керуючись,ст.12,13,81,141,263-265,280-282 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк ПРИВАТБАНК в рахунок оплати боргу за кредитним договором № б/н від 13.05.2011 кошти в сумі 4942 (чотири тисячі дев`ятсот сорок дві) гривні 29 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ " ПРИВАТБАНК" судові витрати в сумі 801 ( вісімсот одну) гривню 70 копійок.

В порядку п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач Акціонерне товариство Комерційний Банк ПРИВАТБАНК( 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, IBAN:UA083052990000029092829003111, МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570- погашення заборгованості; IBAN: НОМЕР_1 , МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570-погашення судових витрат).

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт Врадіївка Миколаївської області, жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.