Ухвала суду № 90201423, 16.06.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/640/18

Провадження № 1-кп/645/88/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В.

за участю прокурора - Омельченка І.І.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Мороко О.О.

секретар судового засідання - Савченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2018 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017220000001524 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувальний акт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220000001524 від 25.11.2017 року.

У судовому засіданні захисник Мороко О.О. заявив клопотання про проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1 ..

Клопотання обґрунтовували тим, що 25.11.2017 року, близько 00.55 годин, по проїзній частині горизонтального профілю, по вул. Танкопія у м. Харкові, рухався зі швидкістю 60 км/год. технічно справний, завантажений одним пасажиром, автомобіль «ВАЗ -2106», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Під час руху автомобіль ВАЗ- 2106 потрапив на ділянку проїзної частини вкритої водою, яка в свою чергу приховувала від водія ожеледицю під нею. Внаслідок неналежного стану проїзної частини утворилася небезпечна (аварійна) обстановка.

Через незадовільний стан проїзної частини, а також відсутності можливості водія заздалегідь (завчасно) виявити наявність ожеледиці під шаром води, водій ОСОБА_2 втратив керування над транспортним засобом, внаслідок чого автомобіль контактував з опорою ЛEM, що призвело до загибелі пасажира ОСОБА_3 .

За даним фактом ДТП співробітником Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України був зроблений висновок судової автотехнічної експертизи № 5/18 від 18.01.2018 року.

В результаті проведеного дослідження експерт прийшов до висновку, що в діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з настанням даної пригоди. Зміна дорожньої обстановки для водія у вигляді калюжі та ожеледиці, що виникла внаслідок дорожніх умов, яку він міг заздалегідь (завчасно) виявити - не є аварійною.

Ознайомившись з дослідницькою частиною висновку захисник вважав за необхідне вказати на необґрунтованість та завчасність висновку експерта.

Дане судження базується на тому, що експерт в дослідницькій частині не вказав конкретних джерел, які б характеризували ситуацію як аварійну. Посил експерта на джерело № 5 (“Експертна оцінка дорожньо-транспортних ситуацій в яких водії виконали маневр”. Методичні рекомендації ХНДІСЕ, м. Харків, 2007) жодним чином не відноситься до даного ДТП, бо у випадку, що розглядається, мав місце не маневр (контрольований рух транспортного засобу зі зміною керованого напрямку), а некерований стан транспортного засобу перед наїздом на лінію ЛEM (рух правим боком із роздільними слідами бокового юзу під № 2 на схемі ДТП). Таким чином, експерт необґрунтовано використав джерело під час дослідження. Замість цього експерт, не взявши до уваги відсутність у водія можливості заздалегідь виявити ожеледицю під шаром води, оцінив дії водія як такого, що міг бачити ожеледицю надалі - за перехрестям. Тому водій і винен у ДТП. Однак звертає на себе увагу той факт, що водій втратив керування не на ділянці з ожеледицею, яку він бачив за перехрестям, а раніше, знаходячись у калюжі та при темному часі доби (00.50 год), що в свою чергу унеможливлює водію заздалегідь виявити ожеледицю під шаром води.

Також зазначив, що мають визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, дії щодо отримання показів ОСОБА_1 , які він надавав у лікарні, знаходячись у важкому стані через отримані в результаті ДТП травми.

У тих випадках, коли особа допитувалася як свідок, а в подальшому набула статусу підозрюваного або обвинуваченого, попередні показання як свідка втрачають властивості доказів, оскільки були отримані із неналежного процесуального джерела. Вважав, що вказана експертиза проведена на підставі недопустимих доказів та ще і з перекрученим змістом самих показів.

Так, при призначенні даної експертизи, слідчим зазначено, що нібито з показів водія ОСОБА_1 , встановлено, що в момент наближення до місця утворення ожеледі та калюжі, водій побачив їх розташування.

Дане твердження повністю не відповідає дійсності, оскільки насправді водій не бачив ожеледі та свідчень наведених слідчим в ході слідства не надавав. Це також свідчить про необ`єктивність проведеного експертного дослідження через невідповідність вихідних даних обставинам події.

Зазначив, що висновок слідчого стосовно видимості дороги зроблений в ході проведення огляду місця події за даним фактом не відповідає дійсності, оскільки даний факт оцінювався з застосуванням штучного освітлення - фар службового автомобіля поліції, що чітко видно на фотознімках, долучених до протоколу огляду місця події. Насправді ж частина дороги, якою рухався ОСОБА_1 до виїзду на аварійну ділянку дороги освітлення не мала. Засоби вуличного освітлення встановлені на цій ділянці дороги не функціонували, що також чітко видно на фото-схемі до протоколу. Стан же освітлювальних приладів автомобіля взагалі не вивчався.

Крім того, в ході встановлення та опитування можливих свідків події, які мешкають в районі скоєння ДТП встановлено громадянина ОСОБА_4 , який в вечірній час доби, коли сталась ДТП, зробив фотознімки обстановки місця події. Роздруковані фотознімки останній надав стороні захисту та вони долучаються до даного клопотання для подальшого врахування в ході судового слідства.

Захисник просив врахувати уточненні обставини ДТП, викладені в даному клопотанні в ході подальшого судового слідства. Призначити проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 , відтворивши дії водія, обстановку та обставини ДТП, встановивши наступні фактори: 1) наявність можливості у водія у конкретних умовах місця і часу бачити калюжу та ожеледь, що мали місце на дорозі та відстань такої видимості; яка видимість і оглядовість з місця водія; 2) наявність можливості здійснення гальмування автомобіля, в умовах при яких сталась ДТП; наявності чи відсутності у водія професійних навичок, необхідних для керування і обслуговування транспорту); 3) можливості виникнення в даних умовах заносу транспорту; 4) можливість утворення слідів на дорожньому полотні при встановлених обставинах.

З урахуванням наведених уточнень та даних, отриманих за результатами слідчого експерименту, призначити проведення додаткової судово-автотехнічної експертизи, проведення якої доручити експертам ХНДІСЕ ім. Бокаріуса, із зазначенням на вирішення експертизи питань.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заявлене клопотання захисника.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, при цьому зазначив, що не має необхідно проводити слідчий експеримент, так як експертним дослідженням було встановлено, що водій не вжив всіх заходів для уникнення ДТП. Крім того, неможливо на даний час відтворити ті обставини (погодні, дорожні умови) за яких відбулось ДТП.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання доказів, клопотань на реалізацію своїх процесуальних прав.

В судовому засіданні, за клопотанням захисника та обвинуваченого, був допитаний свідок ОСОБА_4 , який повідомив, що не пам`ятає дату та рік, коли відбулось ДТП. Але він бачив, як бігла вода, протягом 2 днів біля СТО, була ожеледиця на вул. Танкопія та ОСОБА_5 була велика 15-20 метрів довжиною та 5 метрів шириною, по краях був лід. Ввечері вулиця освітлюється, а в ночі темно. Фотознімки ділянки дороги, на якій відбулось ДТП він зробив одразу, на слідуючий день після ДТП та віддав родичам обвинуваченого.

В судовому засіданні були досліджені надані докази, в тому числі: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, зі схемою та фотознімками, а також висновки автотехнічних експертиз, якими було встановлено, що перед ДТП робоча гальмівна система, ходова частина та рульове керування автомобіля ВАЗ-2106 перебували у працездатному стані. В діях водія ОСОБА_1 було встановлено не відповідність вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з настанням даної пригоди. При проведенні дослідження експертом враховувались вихідні дані, в тому числі враховувались погодні умови та наявність калюжі, ожеледиці.

Згідно ст. 333 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. У разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.

В зв`язку із тим, що обставини, на які посилається захисник були відомі раніше та враховувались при проведені експертних досліджень, про наявність калюжі та ожеледиці на досудовому розслідування повідомлялось обвинуваченим, експертизи проводилась із урахуванням зазначеної калюжі на ділянці дороги, експерт встановив, що дані умови дороги не є аварійними, а будь-яких нових даних повідомлено не було. Захисник, в тому числі мотивував клопотання тим, що експерту не було відомо про стан калюжі. Але на даний час, враховуючи відсутність аналогічних погодних умов та стану дороги, тобто неможливість відтворити ту дорожню обстановку та покриття, що були під час ДТП, суд вважає недоцільним проведення слідчого експерименту.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання захисника і обвинуваченого про проведення слідчої (розшукової) дії.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 333 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Мороко О.О. та обвинуваченого ОСОБА_1 про проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Ульяніч