Рішення № 9020017, 23.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/300 23.12.09

за позовом Приватного підприємства „АІС Україна”

до

третя особа, що

позивача

третя особа, що

відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

Комунальне підприємство „Київтранспарксервіс”

не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

Комунальне підприємство „Деснянськпарксервіс”

про витребування майна, стягнення 31500,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: Теплюк В.С. по дов. №б/н від 19.03.2009р.

від відповідача:

від третьої особи-1

від третьої особи-2 ОСОБА_4 по дов. №2538 від 14.09.2009р.

не з»явився

Паріпсу Є.М. по дов. №б/н від 12.08.2009р.

Рішення прийняте 23.12.2009 р. у звязку із оголошеною на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України перервою з 09.12.2009 р. по 23.12.2009 р. для підготовки повного тексту рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства „АІС Україна” про витребування від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 паркувального майданчика, розрахованого на 30 фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів, що знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 21-а, шляхом зобовязання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити вказаний паркувальний майданчик та повернути його позивачу, а також про стягнення з відповідача суми отриманого від незаконного користування паркувальним майданчиком доходу в розмірі 31500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2009 р. порушено провадження у справі № 36/300, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство „Деснянськпарксервіс”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне підприємство „Київтранспарксервіс”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП „АІС Україна” на підставі договору № 56-Н від 02.02.2009 р. є законним володільцем паркувального майданчика що знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 21-а. За твердженням „АІС Україна” відповідач незаконно захватив даний обєкт, а отже на підставі ст. 400 Цивільного кодексу України він зобовязаний повернути цей майданчик позивачу, а також передати позивачу доходи у розмірі 31500,00 грн., отримані внаслідок незаконного використання майданчику.

У письмовому відзиві на позов, наданому відповідачем в судовому засіданні 14.09.2009 р, відповідач заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що облаштування спірного паркувального майданчика було здійснено ним на підставі договору № 09 від 01.01.2009 р., укладеного з КП „Деснянськпарксервіс”.

КП „Київтранспарксервіс” надало письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог у яких просило суд позов „АІС Україна” задовольнити.

КП „Деснянськпарксервіс” у письмових поясненнях стверджувало про те, що укладений між ним та відповідачем договір № 09 від 01.01.2009 р. був розірваний, а отже зобовязання сторін з приводу експлуатації місця відстою та зберігання автотранспортних засобів, що знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 21-а, припинились.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

02.02.2009 р. між КП „Київтранспарксервіс” (далі Сторона-1) та ПП „АІС Україна” (далі Сторона-2) був укладений договір № 56-Н, за умовами якого Сторона-1 надала Стороні-2 право на експлуатацію 30 фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 21-а (далі Обєкт).

В силу п. 1.2 даного договору КП „Київтранспарксервіс” здійснює фінансово-господарську взаємодію з ПП „АІС Україна” для організації нічного паркування автомобільного транспорту.

У п. 2.1.1 договору сторони визначили, що КП „Київтранспарксервіс” надає ПП „АІС Україна” консультативну та організаційну допомогу з питань облаштування та експлуатації Обєкту.

Також КП „Київтранспарксервіс” зобовязалось на час дії цього договору не передавати обєкт іншим особам (п. 2.1.2 договору).

У п. 2.1.6 договору сторонами встановлено, що розмір плати за паркування становить 10,00 грн. та режим роботи паркувального майданчику з 22-00 години до 06-00 години (нічне паркування).

В силу п. 2..2.1 договору № 56-Н від 02.02.2009 р. ПП „АІС Україна” здійснює експлуатацію обєкту згідно з Правилами паркування транспортних засобів у м. Києві.

На підставі п. 2.2.3 договору ПП „АІС Україна” зобовязалось за власний рахунок здійснити заходи щодо облаштування обєкту та прилеглих до нього зелених зон парканом, що унеможливить заїзд автотранспорту на зазначені зони та іншими засобами (шлагбаумом, МАФ для охорони), у термін, що не перевищує 60 календарних днів з дати підписання договору.

Згідно п. 5.2 договору строк його дії був встановлений сторонами до 31.12.2009 р.

Як вбачається з наданих суду доказів, на виконання умов договору № 56-Н від 02.02.2009 р. ПП „АІС Україна” уклало з СПД ОСОБА_6 договір № 04/02/09 від 04.02.2009 р., за яким доручило виконання робіт по влаштуванню металевого паркану по периметру паркувального майданчику по вул. Жукова, 21-а у м. Києві.

09.02.2009 р. між сторонами був підписаний акт виконаних робіт за вказаним договором.

Крім того 09.02.2009 р. між ПП „АІС Україна” та ФОП ОСОБА_7 був укладений договір № 09.02.2009-01 на виконання робіт по виробництву блок-посту 1,5х1,5, за умовами якого позивач замовив виробництво побутового приміщення розміром 1,5х1,5 м.

12.02.209 р. між сторонами за вказаним договором був складений та підписаний акт виконаних робіт.

Спір у даній справі виник у звязку із тим, що позивач вважає, що ФОП ОСОБА_1 незаконно заволодів паркувальним майданчиком, який був переданий ПП „АІС Україна” для організації нічного паркування автомобільного транспорту за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 21-а. Відповідач проти цього заперечує.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ПП „АІС Україна” підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Єдиний порядок організації та функціонування платних місць для паркування транспортних засобів на території міста Києва визначений Правилами паркування транспортних засобів у м. Києві, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 р. N 1051/1051.

Згідно з п. 17.3.1. вказаних Правил платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.

В силу п. 17.12.1 Правил орган місцевого самоврядування контролює, координує та узгоджує роботу всіх учасників діяльності системи паркування транспортних засобів у межах адміністративно-територіальної одиниці.

На виконання вказаної функції Київською міською радою було прийнято рішення N 930/1591 від 26 червня 2007 року «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві», у відповідності до п. 3 якого Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтранспарксервіс" визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.

Відповідно до п. 3.2 Статуту КП „Київтранспарксервіс”, затвердженого рішенням Київради від 15 березня 2007 р. N 261/922, предметом діяльності підприємства зокрема є визначення операторів з надання послуг платного паркування.

Судом встановлено, що паркувальний майданчик, розташований за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 21-а, був внесений до Переліку місць платного відстою транспортних засобів у м. Києві, відведених для експлуатації єдиним оператором, який затверджений розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 11 червня 2001 р. N 1158 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 4 грудня 2007 р. N 1586).

Таким чином, укладений між КП „Київтранспарксервіс” та ПП „АІС Україна” договір № 56-Н від 02.02.2009 р., є таким, що укладений в межах компетенції КП „Київтранспарксервіс”, а отже права сторін, що виникли в наслідок його укладення, підлягають захисту в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Оскільки на підставі вищевказаного договору КП „Київтранспарксервіс”, як єдиний оператор з паркування транспортних засобів, передав ПП „АІС Україна” право на експлуатацію 30 фіксованих місць для паркування, розташованих за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 21-а, позивач набув право володіння на відповідний паркувальний майданчик.

У звязку із вищевикладеним судом не приймаються до уваги посилання відповідача на договір № 09 від 01.01.2009 р. як на правову підставу експлуатації ФОП ОСОБА_1 30 фіксованих місць для паркування, розташованих за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 21-а. Суд вважає за необхідне відзначити, що КП „Деснянськпарксервіс” не був наділений належним обсягом дієздатності, необхідним для укладення відповідного договору, оскільки, як вказано вище, єдиним оператором з паркування транспортних засобів є КП „Київтранспарксервіс”.

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про те, що суд Деснянського району м. Києва та Апеляційний суд м. Києва підтвердили чинність договору № 09 від 01.01.2009 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та КП „Деснянськпарксервіс”.

Так, постановою Деснянського районного суду м. Києва від 04.06.2009 р. у справі № 4-439 задоволено скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1 на постанову прокурора Деснянського району м. Києва Ганечка М.М. від 31.03.2009 р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, скасовано вказану постанову, відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22.06.2009 р. постанова Деснянського районного суду м. Києва від 04.06.2009 р. у справі № 4-439 залишена без змін.

Суд відзначає, що оскільки предметом спору у вищевказаній справі був не договір № 09 від 01.01.2009 р., укладений між ФОП ОСОБА_1 та КП „Деснянськпарксервіс”, а обставини наявності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, помилковими є твердження відповідача про те, що вказаними судовими інстанціями підтверджена законність укладення зазначеного договору.

Відповідно до ст. 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна (ст. 400 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги Приватного підприємства „АІС Україна” про витребування від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 паркувального майданчика, розрахованого на 30 фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів, що знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 21-а, шляхом зобовязання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звільнити вказаний паркувальний майданчик та повернути його позивачу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог Приватного підприємства „АІС Україна” про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми отриманого від незаконного користування паркувальним майданчиком доходу в розмірі 31500,00 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порушення вимог вказаної статті позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів того, що ФОП ОСОБА_1 здійснювалась експлуатація 30 фіксованих місць для паркування, розташованих за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 21-а, в наслідок якої ним було отримано дохід в сумі 31500,00 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що в позові в цій частині належить відмовити.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) звільнити паркувальний майданчик, розрахований на 30 фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів, що знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Жукова, 21-а, та повернути його Приватному підприємству „АІС Україна” (м. Київ, б-р Висоцького, 5, кв. 85, код 35369903).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „АІС Україна” (м. Київ, б-р Висоцького, 5, кв. 85, код 35369903) 85,00 грн. державного мита та 312,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Ю. Трофименко