Ухвала суду № 90199353, 02.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

02 липня 2020 року м. Київ № 640/12153/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" Гирова К.А. від 18.06.2020 б/н щодо необхідності застосування судового контролю у адміністративній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" доМіжвідомчої комісії з міжнародної торгівлітретя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору,Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТНАФТОХІМ"провизнання протиправним та нечинним рішення,ВСТАНОВИВ:

02 червня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" (адреса: 03164, м. Київ, вул. Ген. Наумова, буд. 23-Б, ідентифікаційний код - 30220669) (далі - позивач або ТОВ "СУБОС-ТЕХНО" або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному міста Києва позов до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (адреса місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2) (надалі - відповідач або Комісія), у якому позивач просить суд визнати протиправним, незаконним та нечинним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Мотивуючи позовні вимоги позивач, серед іншого, вказує, що ТОВ "СУБОС-ТЕХНО", як заінтересована сторона спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту, вважає, що при прийняті рішення про застосування попередніх заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту Комісією не встановлено всі обставини функціонування ринку полімерних матеріалів в Україні, їх взаємозамінність, національні інтереси виробників готової продукції з полімерних матеріалів, також не встановлено доказів зростання обсягу імпорту полімерних матеріалів в Україну, та заподіяння значної шкоди ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ", а отже рішення про застосування попередніх заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/12153/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 заяву б/н від 04.06.2020 "Про забезпечення позову" представника ТОВ "СУБОС-ТЕХНО" Шульги Т.Ф. (директора) задоволено, вжито заходи забезпечення позову у адміністративній справі № 640/12153/20.

19.06.2020 на електронну поштову адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника позивача Гирова К.А. від 18.06.2020 б/н щодо необхідності застосування судового контролю за виконанням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020.

В обґрунтування судового контролю зазначено, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державна митна служба України не надали відповіді щодо обізнаності про зупинення рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03.

Крім того, позивач вказав, що з Єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» вбачається, що тариф та нетарифне регулювання по коду товару за УКТ ЗЕД 3901 20 90 00 станом на 18.06.2020 включає необхідність сплати мита у розмірі 18%, при цьому підставою для сплати мита є повідомлення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.05.2020 № СП-445/2020/4411-03 «Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту».

Позивач наголосив, що Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі не опублікувала в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» повідомлення про зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності відповідача.

Розглянувши подане позивачем клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Абзацом 1 ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Зі змісту статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В свою чергу, судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Частинами 1, 2 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд відмічає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 вжито у справі № 640/12153/20 заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03, яким вирішено застосувати попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту за таким описом: поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше, що класифікується за кодами 3901 20 10 00, 3901 20 90 00 згідно з УКТЗЕД; полівінілхлорид, що класифікується за кодами 3904 10 00 00, 3904 21 00 00, 3904 22 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Визначено, що стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали є Товариство з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" (адреса: 03164, м. Київ, вул. Ген. Наумова, буд. 23-Б, ідентифікаційний код - 30220669), боржником - Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (адреса місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2).

Позивач у поданому клопотанні відмічає, що останній після отримання ухвали суду про вжиття заходів забезпечення звернувся до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державної митної служби України з повідомленням про те, що в судовому порядку зупинено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної комісії торгівлі від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03.

Позивач вказав, що ані Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, ані Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, ані Державна митна служба України відповіді щодо обізнаності про зупинення зазначеного рішення Комісії не надали.

В контексті викладених у заяві мотивів, суд зазначає, що механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань, в тому числі організаційну структуру та порядок роботи Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, визначено Законом України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту».

Так, статтею 3 зазначеного закону визначено, що проведення антидемпінгового розслідування в Україні здійснюється на засадах, визначених цим Законом, уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади - Міністерством, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, а також Комісією.

Суд відмічає, що додані позивачем до клопотання документи не містять доказів звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" з повідомленням про обставини зупинення дії рішення від 22 травня 2020 року № СП-445/2020/4411-03 конкретно до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі як самостійного суб`єкта публічного управління та як боржника за виконавчим документом - ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 640/12153/20 про забезпечення позову, а відтак, посилання позивача про протиправну бездіяльність відповідача не є вмотивованими.

Також суд зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 вказано, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, висновки Верховного Суду, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, що склались на момент розгляду поданого позивачем клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням ухвали суду про забезпечення позову у даній справі за викладених у заяві мотивів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-243, 248, 256, 382 України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СУБОС-ТЕХНО" Гирова К.А. від 18.06.2020 б/н щодо необхідності застосування судового контролю за виконанням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко